Спеціальні потреби

Актуально

Десять кроків Заходу для порятунку України

Захід має змінити свій підхід до підтримки європеїзації України, пишуть політологи Костянтин Федоренко та Андреас Умланд у статті «Десять (не)легких кроків для порятунку України», опублікованій у Harvard International Review.

Упродовж останніх 25 років Захід пропонував Україні європейську інтеграцію в обмін на здійснення Києвом демократизації, лібералізації та впровадження реформ, пишуть автори. Однак обіцяні винагороди за прогрес на цьому шляху були не надто суттєвими або розмитими, як-от можливе членство в НАТО в невизначеному майбутньому та демонстративна неоднозначність щодо перспективи вступу до ЄС, яка лунала в багатьох заявах Ради та Комісії ЄС. Такі вагання зіграли свою роль у вибуху політичного конфлікту в Києві восени 2013 року, вважають Умланд і Федоренко.

Революція гідності, конфлікт між Києвом і Москвою та підписання Угоди про асоціацію докорінно змінили ситуацію, і тепер війна з Росією та нові політичні реалії повинні призвести до переоцінки Заходом своїх інтересів і стратегій щодо Києва.

Якщо раніше Захід казав: спершу реформи, потім євроінтеґрація, тепер, на думку авторів, «цей алгоритм потрібно змінити з точністю до навпаки». Захід має запропонувати Україні інтеґраційні заходи, які допоможуть її стабілізувати та трансформувати. Адже під загрозою перебуває не тільки демократія та свобода найбільшої європейської країни та репутація політики Східного партнерства. «Поразка України означатиме загрозу політичній стабільності на пострадянському просторі, повоєнній архітектурі європейської безпеки та міжконтинентальній співпраці в Північній півкулі», – застерігають політологи.

По-друге, передумови для успіху реформ в Україні віднедавна змінилися, і, в деяких аспектах, на краще: «Унаслідок соціо-політичної революції, що триває в Києві та решті України, українське громадянське суспільство залишається дуже активним», – зазначають автори. «Якщо раніше український уряд і чиновники часто потребували мотивації іноземних країн для здійснення реформ, то протягом останніх місяців глибокі зміни в таких сферах як освіта, державні закупівлі та зв’язки з громадськістю, ініціює громадянське суспільство або сили всередині нового уряду, до якого входять відомі прихильники євроінтеграції».

Політологи пропонують десять практичних кроків Заходу, покликаних допомогти Україні завершити воєнний конфлікт, європеїзувати соціо-політичну систему та забезпечити енергетичну безпеку.

1. Перспектива членства в ЄС як заохочення прямих іноземних інвестицій. Офіційно оголосивши про можливість вступу України до ЄС, Захід може без особливих затрат (принаймні протягом найближчих років) збалансувати падіння її інвестиційної привабливості внаслідок політичної та військової нестабільності, зумовленої Росією. Адже багатонаціональні корпорації захочуть закріпитися в країні, що одного дня стане членом ЄС.

2. Швидке виконання Плану дій з лібералізації візового режиму та ратифікація Угоди про асоціацію для залучення іноземних інвестицій. Безвізові короткотермінові подорожі громадян ЄС до України і навпаки, українців – до ЄС, пожвавлять економічні, освітні, міжурядові та інші зв’язки. А доки безвізовий режим не набрав чинності, консульства ЄС мають видавати якомога більше довготермінових віз.

3. Політичне страхування прямих іноземних інвестицій. Тут автори посилаються на відомого фінансового магната й філантропа Джорджа Сороса, який у статті в The Guardian запропонував західним урядам надати гарантії компенсації політичних ризиків тим, «хто хоче інвестувати чи провадити бізнес в Україні».

4. ЄС може запровадити особливі ввізні мита на певні російські товари. «Доки Крим залишатиметься анексованим, весь імпорт енергоносіїв з Росії (який 2013 року становив 78% всього імпорту ЄС з Росії) має оподатковуватися, і ставка податку щороку зростатиме», – пропонують автори. Згідно з одним проектом, ставка становитиме 5% і зросте до 25% 2018 року. Частину надходжень від цього податку передаватимуть Україні, а частину використає ЄС для підвищення енергоефективності та зменшення залежності від Газпрому. Це послабить російську економіку, і Кремль буде змушений зменшувати фінансування військового сектору.

5. Постачання нелетальної зброї, медична допомога, консультації у сфері контррозвідки. Такі засоби зменшать кількість жертв серед українців, не зумовлять ескалацію конфлікту та не можуть бути прямо використані проти цивільних. Консультації у сфері контррозвідки допоможуть підтримувати мир на звільнених територіях, де за повідомленнями, продовжують діяти партизанські групи сепаратистів.

6. Постачання певних видів зброї смертельного ураження та даних військової розвідки. НАТО та ЄС мають розглянути можливість надання Україні зброї смертельного ураження та даних військової розвідки, наприклад, даних з супутників, зазначають автори. Утім, на відміну від нелетальної зброї, такий крок буде пов’язаний з ризиком потрапляння наданої Заходом зброї до Росії.

7. Анти-екстремістські заходи як умова постачання зброї. «Ще один ризик полягає в тому, що зброя може потрапити до рук українських правих радикалів», – вваажють автори. На Сході України зараз воюють невеликі їхні підрозділи під керівництвом Міністерства внутрішніх справ України. Це може мати негативні наслідки для повоєнного розвитку України, яка може зіткнутися з великими проблемами у демобілізації та роззброєнні цих збройних формувань. На думку Федоренка та Умланда, «умовою постачання смертельної зброї має стати повний розпуск всіх ультранаціоналістичних збройних формувань. Учасників цих батальйонів потрібно або розпустити, або розподілити в ідеологічно нейтральні військові підрозділи. Що більше, ультранаціоналістичні парламентські партії, а також окремі расисти, повинні втратити пости в уряді та інші керівні посади».

8. Продовження пошуку виходу з енергетичної проблеми України. Протягом останніх п’яти років ЄС шукав шляхи зменшення енергетичної залежності України від Росії. Зокрема, розглядали підвищення енергоефективності, розвитку невикопних джерел енергії,запуску пілотних проектів, а також пошуку нових постачальників і технологій видобування енергоресурсів.

9. Боротьба з корупцією в Україні з використанням OLAF (Європейського бюро з питань боротьби з шахрайством). Києву потрібно запропонувати поширити дію Європейського бюро з питань боротьби з шахрайством на Україну, пишуть автори. Такий механізм боротьби з корупцією буде не тільки ефективним і недорогим, а й корисним для самого ЄС та європейських інвесторів і торговельних партнерів України.

10. Довготривале відрядження експертів до українських інституцій. Захід має пропонувати Україні послуги фахівців з управління, міжнародної торгівлі, освітньої реформи, міської поліції та охорони кордону та надавати їм фінансову підтримку. Експертів потрібно направити в організації за межами Києва, не в останню чергу – на Донбас. Це мають бути чисельні іноземні експерти з реформування, поліцейські та люди з бізнес-освітою.

«Коли йдеться про підтримку такої перехідної країни як Україна, жоден перелік не може бути вичерпним, – підсумовують автори. – Однак запропоновані тут заходи є одними з найважливіших кроків до трансформації однієї з найбідніших країн в Європі, де точиться збройний конфлікт, у мирну, безпечну та заможну державу». І хоча західні країни зараз мають багато своїх проблем, «вага та небезпечність подій в Україні набули такого масштабу, що Захід має нарешті почати діяти».

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG