Спеціальні потреби

Європа обирає між грошима Росії та власними принципами - західні ЗМІ


Європі нелегко дається вибір між дорогою переорієнтацією на значні оборонні витрати заради зберження власних принципів - з одного боку, та принизливим, але вигідним відновленням економічного співробітництва з агресивною путінською Росією - з іншого. Про це йдеться у публікаціях ряду впливових світових ЗМІ.

Ностальгія за Путіним-реформатором - на сторінках видання "Блумберг".

Економічне піднесення, приток інвестицій, міжнародне визнання - на зміну цим досягненням перших двох термінів Путіна прийшла внутрішня та зовнішня агресія та, як наслідок, санкції, які тягнуть економіку Росії на дно - пишуть Саймон Кеннеді та Генрі Меєр.

"Коли Путін повернувся до влади у 2012-му, МВФ пророкував зростання економіки на рівні до 4 відсотків на рік. Натомість у 2013-му ВВП Росії зріс лише на 1,3, фактично втративши 50 міяльядрів доларів", - пишуть автори.

Видання цитує колишнього міністра економіки Росії Олексія Кудріна, який прогнозує, що у наступні 2-3 роки на Росії чекає нульове, або негативне зростання.

"Це вторгнення до України ослабило Росію", - наводить слова економіста Чарльза Коллінса "Блумберг".

З путінської Росії тікають інвестори, виводяться капітали, і зрештою обвал економіки на фоні падіння цін на нафту може примусити скоротити витрати на військових та виплати пенсій - розповів виданню колишній радник Дмитра Медведєва Сергій Гурієв.

"Це трагедія для всіх, що Путін обрав іншу траєкторію", - цитує видання Майкла Макфола, колишнього посла США у Росії.

Для всіх крім Москви?

У останньої є вагомі підстави вважати, що принциповості Заходу вистачить не на довго. Зрештою через санкції гальмує не лише Росія.

Економічні взаємозв'язки між Москвою та ЄС вибудовані у попередній період, настільки важливі для Європи, що заради їх збереження вона готова забути про власні принципи, коли мова йде про забаганки Росії. Про це на сторінках видання "Американський інтерес" пише Ендрю Мічта (Andrew Michta).

Серед ознак "поступок" Росії автор бачить і блокування Берліном розміщення баз НАТО у Східній Європі, і відтремінування ЄС набуття чинності Поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю з Україною.

На думку Мічти, диктована Берліном політика Європи тримається за сподіванні, що "угода з Росією може замінити інвестиції в оборону та притомну стратегію стримування".

У Берліні пріоритетом бачать відносини із Москвою і для її замирення готові зменшити підтримку країнам Східної Європи, які входять до кола інтересів Росії - пише автор. Париж та Лондон, на думку Мічти, так само готові відновити економічні відносини із Москвою щойно українська криза буде вичерпана.

"Сьгодні арифметика європейської безпеки спирається на два "ні" : "ні" будь-яким діям, які у Москві могли би сприйняти як ескалацію, та "ні" будь-якій рішучій підтримці союзників у питанні безпеки", - пише експерт.

По іншому бачать позицію Берліна Арне Делфс та Браян Паркін. У статті для "Блумберг" автори звертають увагу на заяви Анґели Меркель, яка відзначилась порівнянням протистояння із Росією з «ходною війною», а минулого тижня попередила німецьких промисловців, що до завершення конфлікту з Росією ще далеко.

"Меркель давно втратила віру у Путіна, але тепер у Німеччині та Європі розуміють, що конфлікт в Україні переходить із гарячої фази у довготермінову", - цитує видання Яна Тешау з Фонду Карнеґі в Брюсселі.

Між тим Ендрю Мічта переконаний, що Європа не візьметься ні за посилення оборони, ні за озброєння України, ні обстоювання інтересів своїх членів у Балтії, тож єдиним гарантом безпеки є Вашингтон, але не існує гарантій, що останній приділить їм достатньо уваги та ресурсів.

А боротись за увагу та ресурси Америки Східній Європі тим складніше, що сам президент США, можливо, не надто уважно ставиться до попереджень, які отримує від розвідки.

За даними консервативного американського аналітичного центру "Інститут підзвітності уряду" у 2014 році, Барак Обама відвідував менше половини щоденних інформаційних сесій, на яких, за правилами, президенту надаються останні звіти розвідки з приводу ситуації у світі.

"Це велике питання, чому Обама відвідував трохи більше третини інфосесій з приводу останніх розвідданих у той час, як світ летить шкереберть (Україна, "Ісламська держава" тощо)", - твітує відомий безпековий експерт Джон Шиндлер.

"Розвіддані не у однаковій мірі цікавили різних президентів США, але важко пояснити пропуск понад 62% інфосесій з приводу останніх розвідданих у період кризи", - відзначає Шиндлер.

Дивіться також : Газ зі США необов'язково буде дешевшим за російський - експерт

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG