Спеціальні потреби

В.о. головного лікаря США Люшняк – про запоруки здоров’я та своє українське коріння


Головний лікар США розповів про українське коріння, порадив не курити
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:43 0:00

Головний лікар США розповів про українське коріння, порадив не курити

Окрім політичних баталій, Сполучені Штати Америки ведуть ще одну велику битву – за здоровий спосіб життя. На чолі цієї битви – американець українського походження Борис Люшняк. Саме він зараз виконує обов’язки головного лікаря США та є одним із тих, хто займається і здоров’ям американської нації, і допомогою іншим країнам. Високопосадовець найвищої ланки розповів про своє українське коріння та поділився з українцями секретами довголіття.

Так само як і в Україні, у Сполучених Штатах на кожній пачці сигарет є інформація про шкідливість куріння. Це застереження від головного лікаря США, який є взірцем для американців щодо того, як треба дбати про здоров’я. Таким зразком для нації нині є Борис Люшняк – американець українського походження, чиї батьки виїхали з України після Другої світової війни за океан у пошуках кращої долі.

На зустрічі з пацієнтами Борис Люшняк ділиться історією власної родини. Каже, він як ніхто інший розуміє тутешніх пацієнтів, більшість із яких – переселенці, адже й сам ріс у родині емігрантів. Його батьки прибули до Америки на кораблі. Щоб розрахуватися за дорогу, вихідці з Тернопільщини відпрацьовували на бавовняній плантації біля Міссісіпі. У ті краї їхній син повернувся через роки – у робочих справах, аби допомогти потерпілим від урагану Катрина.

«Мої батьки здійснили подорож через океан в 1949 році й прибули в порт Нового Орлеану. Минулого грудня ми святкували 65-річчя від того дня, коли родина Люшняків опинилася в Америці», – каже Борис Люшняк.

Дитинство Бориса минало в районі Чикаго, заселеному українськими емігрантами, що й нині зветься Українське село.

«Це було дуже цікаве місце. Можна було з вулиці крикнути «мамо» і в будинках би відкрилось одразу 10 вікон – інші мами визирали, чи, бува, не їх гукають. Коли я підростав, усі мої друзі були українцями, і так тривало, поки я не пішов до середньої загальноосвітньої школи. Тоді я залишив Українське село і побачив іншу частину світу», –каже Борис Люшняк.

Його першою мовою стала українська, і навіть тепер американський високопосадовець часом каже своїм співробітникам окремі фрази невідомою для них мовою. Утім, він зізнається: українська наука давалася йому нелегко.

«Нам треба було ходити в суботню школу щотижня, і так цілих 11 років! Ми вивчали українознавство в час, коли інші американські діти ганяли в футбол. Пам’ятаю, я навіть бунтував. Але через багато років я оцінив ці знання. Я поїхав в Україну і зрозумів, що можу читати написи на надгробках моїх родичів, а ще вільно розмовляв з кузинами. Тоді я вперше подякував своїм батькам за те, що вони для мене зробили», – каже Борис Люшняк.

Нині Борис Люшняк робить для багатьох американців те, за що вони теж можуть дякувати: ділиться секретами довголіття. Він роз’яснює населенню: все просто, щоб не набирати зайві кілограми, треба їсти менше солодкого та налягати на овочі й фрукти, але люди про це чомусь забувають. Як результат, ожиріння й молодшання віку такої хвороби як діабет. А ще Люшняк закликає ходити щонайменше 30 хвилин на день і відмовлятися від куріння – на зло тютюновим магнатам.

«Я знаю, що куріння також є проблемою в Україні. І якщо в нас частка курців – 18%, то у вас ця цифра становить усі 29%. Половина всього дорослого чоловічого населення в Україні курить! Це має дуже сильний вплив на націю, і в реальності ось це (робить жест, ніби затягується цигаркою), це є залежність, якої дуже тяжко позбутися», – каже Борис Люшняк.

Те, що нині Люшняк є одним із найповажніших високопосадовців США – його заслуга. Від молодшого лейтетнанта він пройшов шлях до контр-адмірала. І нині, крім рекламування здорового способу життя, опікується й набагато серйознішими справами. Люшняк – на чолі боротьби проти вірусу Ебола, що лютує в Західній Африці. Він уважно стежить за тамтешніми новинами, але чи не більшу тривогу викликають новини з України.

«Я маю визнати, що народжений тут в Сполучених Штатах Америки, – каже він. – У моєму свідоцтві про народження написано, що я американець, у моєму паспорті – те саме, але велика частина мене й те, як я був вихований, свідчать: я маю важливий зв’язок з іншою частиною світу. Так сталося, що це зв’язок з Україною. І це для мене дарунок долі».

Він пригадує, як малим у таборі Пласту щодня піднімав прапор України, що тоді як незалежна держава навіть не існувала, але згодом таки відбулася. Каже, хоче й тепер вірити: лихі часи закінчаться для України перемогою. І тоді, коли настане мир, нагадує він, важливо не забути про українських солдатів, які зараз віддають за Україну і своє здоров’я, і життя.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG