Спеціальні потреби

Масштабна атака на Україну може статись за один-три тижні - Андрій Ілларіонов


Президент Російської Федерації Володимир Путін вдався до тактичної паузи в конфлікті з Україною саме через свій візит до Східної Азії й Австралії. Екскалація насилля не вигідна Путіну, як мінімум, доки тривають його переговори з міжнародними лідерами. Однак, Україна має бути готова, що після повернення до Білокам’яної, російський президент може вдатися до атаки на Україну. Таку думку в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» висловив колишній радник Володимира Путіна – Андрій Ілларіонов.

З його слів, протягом двох або й трьох тижнів заяви з Кремля несли лиховісне – і тон Путіна, і події на сході України – демонстрували ріст напруги в україно-російському конфлікті. Росія суттєво і активно збільшувала свої сили на сході України й підтягувала зброю наступального характеру. Кілька днів тому риторика Кемля неочікувано пом’якшилась. Колишній радник російського президента Андрій Ілларіонов застерігає: радіти рано – Путін просто взяв тактичну паузу.

«Ця пауза можливо частково пов’язана з результатами виборів у Конгрес США, але думаю все ж таки більшою мірою, з нинішнім візитом Путіна в Східну Азію, а також форумами АТЕС і «Великої двадцятки». Вочевидь, було прийнято рішення, що під час зустрічей Путіна із зарубіжними лідерами, загострення ситуації в Україні й нові напади з боку Росії створять несприятливий фон для переговорів. Якщо це правильна оцінка, то значить: одразу після завершення цих переговорів, ми знову побачимо ріст напруги, а можливо і той наступ, про який говорили і українські, і російські, й західні спостерігачі», – старший науковий співробітник Центру глобальної свободи й процвітання інституту Катона (США), Андрій Ілларіонов.

Путін опинився у глухому куті, адже він не може постійно утримуватии російські війська на сході України, не віддаючи їм ані наказу рухатись вперед, ані – на вихід із України

Ілларіонов переконаний: нині Володимир Путін опинився у глухому куті, адже він не може постійно утримуватии російські війська на сході України, не віддаючи їм ані наказу рухатись вперед, ані – на вихід із України.

«Він мусить віддати один із цих наказів. І зробити це Путін повинен протягом дуже короткого терміну: від кількох днів до одного-двох тижнів», – припускає Андрій Ілларіонов.

На його думку, те, що Путін вирішив почекати із вторгненням, ще не значить, що він відмовився від такої ідеї взагалі. У свою чергу політолог Тарас Кузьо впевнений – таке вторгнення радше за все може відбутися навесні. Воювати в снігах північний сусід навряд чи захоче.

«Якби він зробив повномасштабне вторгнення в Східну Україну навесні, він би переміг. Бо тоді були би тільки Збройні сили України, і не було би батальйонів із волонтерами. Робити це сьогодні йому буде дуже тяжко(...) але він не може миритися з тим, що сталося. І це головна проблема», – зауважує науковий співробітник Центру політичних і регіональних досліджень канадського інституту українських студій - Тарас Кузьо.

Якби він (Путін) зробив повномасштабне вторгнення в Східну Україну навесні, він би переміг. Бо тоді були би тільки Збройні сили України

І все ж у Державному департаменті США вірять: конфлікт ще таки вдасться врегулювати мирним шляхом. Представники Держдепу навіть говорять про бажання налагодити хороші стосунки з Росією, щоправда – кажуть: розплачуватись за це Україною, пробачати Росії Крим і війну не стануть нізащо. Втім, про можливість надання зброї Україні, запропоновану у законопроекті сенатора Роберта Менендеса, теж коментують дуже обережно.

ключові фігури з Капітолійського пагорбу зараз дискутують: як саме ми можемо найплідніше допомогти Україні покінчити з цією кризою

Ключові фігури з Капітолійського пагорбу зараз дискутують: як саме ми можемо найплідніше допомогти Україні покінчити з цією кризою

«Щодо законодавчої ініціативи (Роберта Менендеса – авт.) я не можу сказати вам, які шанси у неї на те, що вона буде прийнята. Взагалі-то, за такі розповіді я можу бути звільнений, але я хочу щоб ви знали, що ключові фігури з Капітолійського пагорбу зараз дискутують: як саме ми можемо найплідніше допомогти Україні покінчити з цією кризою», – ділиться заступник помічника держсекретаря США – Ерік Рубін.

Тож поки адміністрація Барака Обами буде вагатися, Україні залишається покладатись на те, що економіка Росії надто підточена для повномасштабної агресії, – переконують експерти – а ще – продовжувати посилювати українську армію, щоби бути готовими до майбутніх атак.

Дивіться також: Допомогу на мільйони доларів організовують українці США для своєї Батьківщини

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар», спеціальним кореспондентом і текстовим редактором ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачем і головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти. За першою – філолог-фольклорист. Диплом режисера документального кіно отримала як стипендіатка програми Fulbright в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» з весни 2014 року. Працює одночасно як відео-операторка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Фінікса та Нью-Джерсі.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG