Спеціальні потреби

Актуально

Перша допомога: курс НАТО для українського бійця

Як врятувати життя на полі бою - вчить діаспора
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:55 0:00

Як врятувати життя на полі бою - вчить діаспора

Курс невідкладної домедичної допомоги запровадили цього року в Академії МВС України. Курсантів Академії навчають за стандартами НАТО. Тренінг проводять інструктори Світового конгресу українців. Діаспора фінансує програму, що має на меті забезпечити кожного вояка індивідуальною аптечкою та навчити прийомів тактичної медицини.

«Зона збройного конфлікту, вогневий контакт, є поранений» – cьогодні це рольова гра. Завтра набуті навички можуть врятувати чиєсь життя. Курсанти Академії МВС України вчаться надавати першу допомогу на полі бою. Тренуються, як накласти джгут, евакуювати, оцінити серйозність ран.

«Ця програма базована на натівських стандартах. Це є найбільш модерні навчання. Таке саме навчання, що проходять військові в Штатах або в НАТОвських країнах», – каже Уляна Супрун, директор гуманітарних ініціатив СКУ.

Разом із дипломом учасники тренінгу отримають індивідуальні аптечки за зразком НАТО.

«Ми вже навчили 10 650 військових в Україні й роздали 8 тисяч аптечок», – каже Супрун.

Програма української діаспори «Захист патріотів» стартувала цієї весни, з початком війни на Сході. Рятувати себе та побратимів на полі бою вже навчили Нацгвардію, Прикордонну службу, бійців добровольчих батальйонів. Тепер вчать молодь у військових інститутах та академіях.

Тренінги й аптечки оплачують із пожертв українських громад Заходу. Усі інструктори, координатори, директор програми – волонтери.

«Нам дуже сподобалось, але дуже мало. Ми би хотіли ще, тому що дуже цікаво. Ми для себе дуже багато нового дізнались», – каже Олена Ремез, курсантка третього курсу Академії МВС.

«Особисто мені найбільше сподобалося накладання джгута. Адже він нового зразка, досить зручно», – каже Ілля Мигун, курсант третього курсу Академії МВС.

За даними досліджень армії США, більшість поранених на полі бою гинуть у лічені хвилини після поранень. Головні причини смертності – втрата крові, пневмоторакс (проникнення у плевральну порожнину повітря внаслідок пошкодження легень або стінки грудної клітини), блокування дихальних шляхів. Уникнути цих смертей можна, якщо спливаючому кров’ю зупинити кровотечу, пораненому в груди закрити рану пластирем. Якщо кожному бійцеві дати аптечку і навчити користуватися, це врятує сотні життів. На опанування простого набору прийомів спрямований тренінг з наголосом на практику.

«Це безпосередньо натовський стандарт. Це практичні знання, – каже інструктор-парамедик Дмитро Логінов. – Тут нема ніякої теорії, ніяких табличок-методичок. В нас майже немає лекцій. Мінімальне вступне слово, а потім безпосередньо навички, навички, навички. Тому що під час стресової ситуації людина не може думати. Вона робить тільки те, що вона знає».

Всі новини дня

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки?

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Як працює програма спонсорства для українців у США Uniting for Ukraine

Українська родина, що прибула до притулку в церкві у Сан-Дієго, 1 квітня 2022 (AP Photo/Gregory Bull)

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднання заради України» (чи «Єднаймося для України»), повідомили американські медіа з посиланням на Міністерство з внутрішньої безпеки США. Це частина оголошеної 21 квітня президентом Джо Байденом мети прийняти у Сполучених Штатах до 100 тисяч громадян України.

За умовами програми, учасники повинні були перебувати на території України станом на 11 лютого 2022 року, мати спонсора в Сполучених Штатах, пройти вакцинацію та інші вимоги охорони здоров’я, а також пройти необхідні біометричні, біографічні та безпекові перевірки.

Серед спонсорів для двох подружніх пар за програмою Uniting for Ukraine - українка Валентина Лемус та її чоловік із Сальвадору, які мають готель і ресторан Casa Lemus у місті Ратон, штат Нью-Мексико.

"Я опублікувала у Facebook у групі українців в Америці оголошення. Звернулось дуже, дуже багато людей, - розповіла Лемус в інтерв'ю Голосу Америки. - За перших два дні я вибрала дві пари, які були найбільш готові, бо це дуже складний процес. По-перше, ти несеш дуже велику відповідальність, коли ти подаєш форму, це декларація про спонсорство, ти вказуєш всі свої податки, що ти де платиш, скільки грошей в тебе на рахунку, де ти живеш, ти показуєш все".

Валентина каже: сподівається, що спонсоровані ними пари працюватимуть на їхній бізнес: ""Ти розумієш, що в Америці – це не дешево, тобі тут треба працювати. На перший час ми даємо їм безкоштовне житло за умов працевлаштування, тому що нам теж потрібні люди".

При цьому подружжя не вимагає знання англійської, додає Валентина: "Як для початку, коли ти ніколи не був а Америці й особливо не розмовляєш мовою, то можна комунікувати. Плюс моя мама сюди приїхала 8 місяців тому, ще одна українськомовна людина, зможемо якось комунікувати".

Інформаційну та координаційну підтримку для охочих стати спонсорами чи допомогти українцям іншим чином надає неурядова організація Welcome.us. Її керівниця Назанін Еш в інтерв'ю українській службі Голосу Америки розповіла, що ініціативу створили для координації зусиль уряду, неурядових організацій і приватного сектору США з підтримки афганських біженців, а тепер – й українців.

"Унікальність цієї програми, створеної для українців, полягає в тому, що шукати тут притулок можна лише за підтримки спонсора – це пряме запрошення, - пояснює Еш. - Це заклик діяти до американців, щоб допомогти зі спонсорством для українських родин, які потребують безпеки і шукають її тут, у США. З огляду на роботу, яку ми зробили для афганських союзників, щоб зробити це можливим, створити умови, надати інформацію, - для нас це був дуже природній поворот сказати: Америко, це твій час засяяти. Покажімо, який вигляд має американська гостинність".

Водночас, зараз програма Uniting for Ukraine не передбачає жодної фінансової допомоги для спонсорів-американців, тож експерти кажуть, що охочих поручитись за українців може виявитись не так багато.

Наталія Полухтін, імміграційна адвокатесса, розповідає: "Якщо ми подивимось на ситуацію з афганськими біженцями, що була не так давно, - її дуже критикували за те, що людей привозили сюди без жодної підтримки, жодних ресурсів, які можна надати цим людям. Я очікую, що станеться те саме і з українською громадою".

Поліна Фрішко разом з родиною знайшла спонсора у Південній Кароліні, однак за її словами, пошук був непростим: "Програма просто каже, що вся фінансова підтримка лежить на плечах людей, які тебе прийматимуть. І це, напевно, їх лякає. Бо це два роки, немає страхування, немає жодної підтримки".

Але попри це Назанін Еш переконує, що їхня організація побачила значну готовність американців допомогти українцям: "Ми побачили неймовірний відгук у перші дні від нашого запуску, на нашому вебсайті було понад 250 унікальних відвідувань за хвилину. Тисячі американців уже підписались на нас для отримання інформації про те, як вони можуть стати спонсором, і також ми бачимо у наших партнерських організаціях дзвінки та запити від американців, які почули про програму і хочуть дізнатись, як вони можуть допомогти".

Серед американців, які поручились за українців, - медсестра з Колорадо, яка попросила Голос Америки не називати її ім'я. Вона не має українського коріння, але вирішила стати спонсоркою для знайомої з України, а також для ще однієї родини, яка попросила про це у соцмережах.

"Вони написали, що шукають спонсора, тож я написала їм, це був достатньо простий процес, вони – дуже гарні люди, - розповідає спонсорка українців за програмою Uniting for Ukraine. - Я була вражена їхньою щедрістю, працелюбністю, вони дуже незалежні. Думаю, це одне із занепокоєнь, що ти береш на себе відповідальність. Але я думаю, що все вийде добре, це дороможе людям, які дуже потребують допомоги".

Програма Uniting for Ukraine передбачає можливість отримати дозвіл на роботу, а перебувати у США можна протягом двох років. Після того українцям доведеться покинути країну або змінити свій міграційний статус.

"«Єднання заради України» спирається на потужну гуманітарну допомогу, яку надає уряд США і яка доповнює щедрість країн усієї Європи, де приймають мільйони громадян України та інших переміщених осіб", - йдеться на порталі Міністерства з внутрішньої безпеки США.

При цьому, посольство України у США відзначає, що "з 25 квітня громадянам України, які мають намір перетнути сухопутний кордон з США без наявності дійсної візи або без попереднього дозволу на в'їзд до Сполучених Штатів через програму «Єднаймося для України», буде відмовлено у в’їзді та скеровано для подання заявки через цю програму".

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

"Була важлива місія - врятувати життя хлопців" на "Азовсталі" - Бойченко про перебіг гуманітарної операції

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

З території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Інформацію про те, що гуманітарна операція триває, в інтерв’ю Голосу Америки підтвердив і мер Маріуполя Вадим Бойченко.

"Треба подякувати всім нашим міжнародними партнерами, і місії ООН, і Червоному Хресту, і безпосередньо тому очільнику цієї місії, який має назву президент України Володимир Зеленський. Тому що він долучився до цього, - сказав Бойченко. - Була мета, щоб наші хлопці, які героїчно захищають і місто, і стримували ворога безпосередньо в Маріуполі, не дали йому пройти через Маріуполь, тобто вони врятували націю, вони дали змогу підготуватися Збройним силам України, іншим містами, щоб вони були більш готові до цієї жахливої війни, яка вже сталась в Україні. Тобто була важлива місія врятувати життя і вони це сьогодні роблять".


Бойченко розповів, що на території заводу не залишилось цивільних: "Всі, які були на Азовсталі, вже врятовані, було 2 місії безпосередньо за участі ООН і Червоного Хреста. Сьогодні там лише військові залишаються, лікарі, і сьогодні головна мета, яку бачить президент України, - це врятувати всіх".

На уточнююче запитання про те, куди вивозять українських військовослужбовців, він відповів: "Вони виїжджають сьогодні на ті визначені локації, які були визначені нашою переговорною місією, щоб забезпечити в першу чергу порятунок життя, тому що там є важкі поранення. А друге – щоб вони були в безпеці".

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

"І зараз також ідуть переговори про те, що буде відбуватися далі. Головне, що ми маємо розуміти з точки зору інформаційної складової, що головним є президент України, він сьогодні у вечірньому зверненні обов'язково повідомить про те, що сьогодні відбувається, скільки сьогодні наших військових було врятовано і як буде місія відбуватись далі", - додав мер.

Бойченко сказав, що не може повідомити більше подробиць, бо операція "зараз триває, і є велике бажання, щоб воно відбулося".

Тим часом, Reuters повідомив, що сім автобусів із українськими військовиками прибули до колишньої виправної колонії на території окупованої російськими силами Оленівки поряд з Донецьком.

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Водночас, російські медіа повідомили, що Держдума у середу розгляне проєкт ухвали про заборону обміну так званих "нацистських злочинців", а Верховний суд РФ 26 травня розгляне визнання українського полку "Азов" терористичною організацією.

На прохання прокоментувати, як це може вплинути на процес переговорів на можливий обмін військовополоненими, Бойченко сказав: "Є інформаційна складова, яка виключно спрямована на внутрішнього споживача, тобто для Російської Федерації, а є міжнароний перемовний процес, який зараз триває. І це окремі дві задачі, які зараз виконуються. Тобто щось там воно лунає, ми чуємо це, але ми на це не зважаємо, ми рухаємось, бо головна мета - врятувати життя".

У статті використано матеріали Reuters

США запускають програму зі збору доказів воєнних злочинів Росії проти України

Мешканець Бородянки шукає свої речі на руїнах розбомбленого будинку, 5 квітня 2022 року. AP Photo/Vadim Ghirda.

Державний департамент США оголосив про запуск ініціативи, в рамках якої будуть виявляти, аналізувати та широко розповсюджувати докази військових злочинів та інших звірств, вчинених Росією в Україні.

Нова програма отримала назву "Обсерваторія конфліктів". Про це мовиться у заяві Державного департаменту США від 17 травня.

«Обсерваторія конфліктів» аналізуватиме та зберігатиме загальнодоступну та комерційно доступну інформацію, зокрема, супутникові зображення та інформацію, що поширюється через соціальні мережі, відповідно до міжнародно-правових стандартів, для пізнішого використання в поточних та майбутніх механізмах із встановлення відповідальності», - йдеться в заяві.

Як очікується, ці докази будуть використовуватись у майбутніх цивільних і кримінальних юридичних процесах. Крім того, на спеціальному веб-сайті «обсерваторія» буде ділитися документацією, щоб розвіяти російську дезінформацію та розповісти правду про зловживання. Звіти та аналізи будуть доступні онлайн на веб-сайті ConflictObservatory.org

На програму виділено 6 мільйонів доларів. У майбутньому, як очікується, фінансування надходитиме від Європейської демократичної ініціативи стійкості (European Democratic Resilience Initiative, EDRI).

Раніше Білий дім заявляв про виділення принаймні 320 мільйонів доларів на EDRI, зокрема, на питання боротьби з корупцією, сприяння дотриманню прав людини в Україні та в цілому регіоні.

Conflict Observatory — це спільна ініціатива провідної компанії географічних інформаційних систем Esri, лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, Смітсонівської ініціативи культурного порятунку та PlanetScape Ai. Білий дім також заклимкає інші міжнародні партнерські організації приєднатися до цієї програми.

Державний департамент США заявив, що ця ініціатива – це частина зусиль уряду США на те, щоб домогтися відповідальності Росії за її дії в Україні.

Студія Вашингтон. Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Як вкрадений росіянами ноутбук знайшли у розбитому танку і повернули власниці

Розбита російська техніка в районі села Великий Самбір у Сумській області. Фото надав Віктор Ганжара, місцевий житель.

У розбитих російських танках на Сумщині місцеві жителі знаходять речі, вкрадені російськими солдатами під час окупації Київщині та повертають власникам.

Через небезпеку російської окупації 58-літня вчителька початкових класів київської середньої школи № 258 Галина Ракицька виїхала разом із 30-літньою донькою та котом з Броварів до Києва 4 березня. Перебувати у столиці було більш безпечно ніж на околицях, вирішила тоді вона. Поки їх не було, в хаті зупинялись окупанти.

Родина повернулась у свій приватний будинок в Броварах 7 квітня після відступу росіян. За словами Галини, російські військові пограбували будинок родини Ракицьких, як і чимало інших будинків у місті. Найважливіше серед вкраденого – робочий ноутбук, на якому була збережена уся інформація, необхідна для навчання дітей. Жінка навіть не сподівалась знову побачити свій комп'ютер.

Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою
Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою

За словами Галини, після повернення додому вона була вражена картиною, яку побачила. «Ми будували цей будинок з такою любов’ю. Але росіяни усе розмародерили. Тягнули, що могли. Вони виламали двері, все перевернуте в будинку, усі продукти забрали», - каже жінка.

Кухня Галини Ракицької після російської окупації
Кухня Галини Ракицької після російської окупації

Найбільше вчителька була шокована слідами розгульного життя російських солдат: «На столі не те що бруд, а суцільний безлад. Пляшки порожні, недопалки тушили об стіл», - каже Галина. Вчителька згадує, що намагалась сприйняти ситуацію з гумором: «Сміялися, що росіяни забрали навіть електричну зубну щітку. А ще спеціальну суміш для випікання хліба. Що вони будуть робити з нею, не уявляю».

За два дні після повернення Галина отримала дзвінок із незнайомого номера. Українець на імʼя Віктор повідомив, що знайшов ноутбук вчительки в одному з розбитих російських танків та через додаток Вайбер знайшов телефон власниці.

Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки
Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки

29-річний Віктор Ганжара, житель села Великий Самбір у Сумській області, розповідає, що зустрічався з російськими силами віч-на-віч. На початку війни, каже він, російські війська рухались на Київ через дорогу, що проходить через Конотопський район, де знаходиться село Віктора.

Під час наступу росіяни стріляли з вогнепальної зброї у місцевих цивільних жителів. За словами Ганжари, російські військові вбили шістьох людей з його села, двоє з них були пенсіонерами. «Але ми з хлопцями - мисливці. Теж дали їм прикурити», - говорить Віктор. Розповідає, що коли селяни почали відстрілюватись із мисливської зброї, російські сили відступили від села.

Коли російські солдати відходили з Київщини, то знову рухались через Великий Самбір. Там російську техніку розбили українські війська. Віктор поділився фотографіями, які зняв власноруч після того, як бої закінчилися. В танках селяни знайшли чимало краденого. «Телевізори, меблі знаходили. Але як ти встановиш власника шафи наприклад?» - жаліється Віктор. За словами чоловіка, цінні речі власників, яких неможливо було знайти, селяни віддали на потреби ЗСУ. У російських танках познаходили також планшети та ноутбуки. Один з цих ноутбуків, як виявилось, належав Галині Ракицькій з Броварів під Києвом.

«Я знайшов пані Галину через Вайбер на десктопі. У мене тітка у Броварах і ми швидко знайшли, як його передати», - каже житель Великого Самбора.

Галина розповідає, що не могла навіть повірити у повернення власного ноутбуку, за допомогою якого знову почала навчати дітей. Тепер вчителька зідзвонюється з Віктором час від часу та запрошує його в гості після перемоги України.

Дивіться також: Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG