Спеціальні потреби

Українці Нью-Йорка підтримують військових молитвами і грішми


Нью-Йорк, що з-поміж інших американських міст має найбільшу, майже півмільйонну, українську громаду – також допомогає українським солдатам із зони АТО. Війна і підтримка української армії це те, про що українці Нью-Йорка говорять скрізь: на кухнях, в ресторанах, на акціях і навіть у суботніх школах. Скрутна ситуація вдома спонукає їх і до конкретних дій.

Так, щонеділі українці Нью-Йорка приїжджають до храму Святого Юра на Мангетені. Віряни моляться за мир в Україні. При виході до церкви стоїть скринька з листами для бійців на фронті. Незалежно від того: хто і коли переїхав до США – парафіян об’єднує віра і можливість проговорити з кимось рідним про Батьківщину.

«Наша громада і наші учні Академії св. Юра також підтримують вояків, які борються за волю України. Збирають гроші, щоби їм все доставляти, щоби вони мали і одежу, і їдження. Щоби також мали вбратися, і бронежилети, щоби мали охорону», - каже священник Петро Шишка.

У церкві американський і український прапори. Жовто-блакитний – перев’язаний чорною траурною стрічкою. На найпочеснішому місці храму – вівтарі – світлини загиблих із Небесної сотні. Крім молитов про власне життя, тут моляться і за солдатів, що віддали його за Україну, і за тих, хто нині її боронить.

«Дуже жалко тих наших молодих хлопців, які там гинуть. Нестерпно, коли бачиш ці кадри на екрані: сльози одразу скручуються і хочеться всього найкращого для них»,ділиться прихожанка храму Оксана Балацько.

У нас є різні колеги – поляки, мексиканці, домініканці, і ми намагаємося пояснити їм доступно, що відбувається в Україні

Українці Нью-Йорка через війну згуртувалась, як ніколи до того. Вони ж є свого роду «послами» України, які роз’яснюють американцям, що діється вдома. Так, шеф-повар ресторану «Веселка» – Олеся Лью – американка українського походження, батьки якої приїхали в США після Другої світової війни. Вона, як особисто, так і через різноманітні акції підтримує українських бійців, і обурюється млявою допомогою Заходу. Пані Олеся переконує: навіть працівники із інших країн, що на її кухні стоять пліч-о -пліч з українцями – давно перейнялися подіями в далекій Україні.

«Ми говоримо про це кожен Божий день із самого ранку. У нас є різні колеги – поляки, мексиканці, домініканці, і ми намагаємося пояснити їм доступно, що відбувається в Україні. Все більше і більше людей починають цікавитись цим. Навіть наші відвідувачі кожного разу питають нас: «Які новини? Чи все добре з вашими рідними?»,розповідає Олеся Лью, шеф-повар ресторану «Веселка».

Власник «Веселки» Том Бірчард зізнається попри те, що його заклад є типовим нью-йоркським багатолюдним рестораном, де, за бажанням, можна придбати гамбургер, найбільші прибутки приносить українські борщ і вареники. Саме сюди приходять, аби загубитися американські кінозірки.

Дуже жалко тих наших молодих хлопців, які там гинуть. Нестерпно, коли бачиш ці кадри на екрані: сльози одразу скручуються і хочеться всього найкращого для них

​«У нас збираються і українці, й американці. Заходять і зірки, – каже він. – Наші постійні відвідувачі – Джулія Мур, Кевін Спейсі, а також учасники комедійного телешоу Saturday Night Live. Вони приходять сюди тому, що тут їх ніхто не впізнає».

І навіть попри це син Тома – Джейсон, що також є співвласником ресторану, визнає: увага американських відвідувачів до України зменшується, як тільки преса перестає писати про українські реалії. Американцеві Джейсону це болить. Його дід, що заснував «Веселку», був родом із Болехова. Тож заклад неодноразово підтримував акції зі збору медпрепаратів для Євромайдану, а нині й для бійців АТО.

«Нещодавно в Українському музеї в Нью-Йорку була акція по збору грошей, якщо я не помиляюсь, на каски для української армії і ми теж долучилися до неї. Ми намагаємося бути активними, не залишатись осторонь і допомогати українцям в Українї», - підсумовує Джейсон Бірчард.

Дивіться також: Як вареники допомагають українській школі у США

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар», спеціальним кореспондентом і текстовим редактором ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачем і головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти. За першою – філолог-фольклорист. Диплом режисера документального кіно отримала як стипендіатка програми Fulbright в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» з весни 2014 року. Працює одночасно як відео-операторка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Фінікса та Нью-Джерсі.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG