Спеціальні потреби

Убивство Нємцова порушило обіцянку Путіна не чіпати людей Єльцина


Відтепер лояльні до Путіна люди наввипередки старатимуться втримати Путіна при владі, щоб їх не спіткала доля Нємцова – оглядач Бен Джуда.

Тема вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова стала головною у суботу для більшості міжнародних медіа. Вони аналізують причетність російського президента Путіна до трагедії, описують версії скоєного від російського слідства, а також намагаються спрогнозувати майбутнє Росії без Нємцова.

Американська The Washington Post пише, що Росія, втративши ще одного справжнього лідера демократії, скочується глибше і глибше у темряву. Автор статті сумнівається, що правда про причини вбивства Нємцова навряд чи буде розкрита. Принаймні, вважає журналіст Фред Гаят, допоки президентом Росії лишатиметься Володимир Путін. Немцов у статті описується як «захисник демократії» і жорсткий критик режиму Володимира Путіна, оптиміст з уїдливим почуттям гумору.

Британська Telegraph пише, що це вбивство порушило обіцянку Путіна не чіпати людей із середовища Єльцина. Автор Бен Джуда у статті «Путін керує через терор і пропаганду» аналізує, що кожну хвилину свого життя Нємцов перебував під наглядом ФСБ. А відтак у Кремлі просто не могли не знати про підготовку вбивства опозиціонера. Таким чином, на думку журналіста, розстріл Нємцова відбувся або з дозволу, або ж на замовлення. Бен Джуда також описує, як це вбивство вплине на нинішню олігархічну верхівку Росії. Відтепер лояльні до Путіна люди, каже він, наввипередки старатимуться втримати Путіна при владі, щоб їх не спіткала доля Нємцова.

Можливі причини вбивства російського опозиціонера вивчає видання New York Times. Саму подію видання називає «замовне вбивство найвищого рівня в Росії за часів правління Володимира Путіна». Газета цитує українського президента Петра Порошенка, який назвав Нємцова мостом між Росією та Україною. Тепер цей міст зруйований, «я не думаю, що це випадково», - посилається на слова Порошенка Ендрю Креймер у газеті New York Times.

Видання зібрало російські версії вбивства опозиціоного лідера. Серед них – версія, за якою Нємцов став жертвою ісламського екстремізму за засудження ним теракту Charlie Habdo у Франції. Офіційно у Кремлі називають це вбивство «провокацією», йдеться у статті, щоб дестабілізувати ситуацію в Росії. Креймер також описує українську версію, мовляв, російські правоохоронці не виключають причетності до вбивства «українських радикалів». Крім того, підсумовує видання, Нємцов був бізнесменом, то ж бізнес-інтереси та суперечки приватного характеру - також серед версій слідства. Найдивнішу версію трагедії назвало прокремлівське медіа LifeNews, за якою Нємцова нібито вбили як помсту за аборт його супутниці. (За попередніми даними російського слідства, під час вбивства Нємцов прогулювався з українською моделлю, 23-річною Ганною Дурицькою – ред.).

Журналст Макс Седдон не бачить сенсу аналізувати версії вбивства Бориса Нємцова. У статті для видання Buzzfeed.com він висловлює впевненість, що ця трагедія ніколи не буде розслідувана. Чому? Автор наводить алгоритм, за яким у Росії загинуло та постраждало чимало опозиціонерів. Після кожного інциденту, йдеться у статті, «президент Путін висловлює співчуття родині, поліція знаходить нещасного виконавця злочину або його замінника, розслідування триває роками, і ніхто не говорить про замовників вбивства. Вкінці кінців, люди втрачають інтерес до справи і процес повторюється».

За словами Макса Седдона, так само після вбивства журналістки Анни Політковської, отруєння Олександра Литвиненка, після побиття майже до смерті журналіста Олега Кашина, так само було і після менш резонансних вбивств журналіста Михайла Бекетова та активістки Наталії Естемірової. На думку автора, тепер із відходом Бориса Нємцова Росія втрачає останню надію, що подібні речі не повторяться знову. Росіяни полюбляють вислів «надія помирає останньою», а на думку Макса Седдона, «цього разу надія могла померти разом із Немцовим».

Дивіться також: Як світові дипломати сперечаються, чи потрібно Україні дати летальну зброю

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на «Радіо Свобода» ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проекту «Україна – Куба». Своїм найбільшим хобі вважає 3-річну доньку Марійку та подорожі з родиною. Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG