Спеціальні потреби

Росія переписує історію і привласнює перемогу – експерти

  • Голос Америки

Петрj Порошенко, польський президент Броніслав Коморовський і Пан Гі Мун, Польща, 7 травня 2015 р.

Європа зустріла 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в умовах кризи в Україні (яка в будь-яку мить загрожує відновленням військових дій на сході країни), анексії Криму і відродження націоналізму в низці країн. Цього року свято має суперечливий характер, зазначають політологи зі США, Росії, європейських країн, які брали участь у дискусії під егідою вашингтонського Центру глобальних інтересів.

Старший співробітник Інституту світової політики, автор блогу «Вікно в Євразію» Пол Ґобл сказав, що Володимир Путін «переписує історію» цієї війни задля досягнення своїх політичних цілей набагато більшою мірою, аніж його попередники.

По-перше, за його словами, президент РФ «приватизував» перемогу у війні, яку в Росії називають Великою Вітчизняною, і ведуть відлік воєнного часу не з 1939 року, а з 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року. Про те, що відбувалося до і після, наприклад, про війну на Тихому океані, в Росії сьогодні практично не згадують.

По-друге, набагато серйозніше, сказав Ґобл, те, що російський лідер переконаний: колосальні жертви, яких зазнали народи СРСР у цій війні, роблять «несуттєвим» те, що творив сталінський режим у 30-ті роки, і навіть недавні дії Кремля.

По-третє, пакт Молотова-Ріббентропа, укладений 1939 року, який завжди залишався «політичною та історичною проблемою», в недавньому минулому Путін розглядав як «необхідне зло», на яке Сталін погодився, щоб виграти час для підготовки до війни та відбиття агресії.

Цього року виявилися нові небезпечні тенденції, які особливо турбують експерта.

«У коментарях пан Путін і близькі до Кремля особи наводять думку, що пакт був хороший тим, що вперше після 1917 року за Росією було визнано право мати власні інтереси, що простягаються за межі територіальних кордонів країни», – сказав Ґобл.

По суті, за словами експерта, цей пакт розділив сфери впливу в Європі між нацистською Німеччиною і сталінським СРСР. Нове історичне трактування отримала й зимова війна з Фінляндією, яка, зазначають наближені до влади сучасні російські історики, була колись частиною Російської імперії, а отже, «русского мира».

Жодна з країн, що брали участь у війні, крім Росії, сказав Ґобл, не прийняла закон про притягнення до відповідальності за публікацію матеріалів і досліджень про війну, якщо вони відрізняються від офіційної версії, прийнятої російською владою і суспільством. Особливий наголос у Кремлі роблять на винятковій ролі росіян як народу-переможця – ця теза бере початок від знаменитого тосту Сталіна «за російський народ» на кремлівському прийомі 24 травня 1945 року.

Світові та європейські лідери з країн, що брали участь у святкуванні 60-річчя Дня Перемоги, цього разу через події в Криму і на Сході України відхилили пропозицію приїхати до Москви, сказав німецький експерт, професор Дітер Деттке з Джорджтаунського університету. На його думку, розрив Росії із Заходом пройшов «точку неповернення» – у кожному разі, поки в Кремлі керує Путін.

«Травневий військовий парад в Москві стане найпотужнішою антизахідною військовою демонстрацією сили в сучасній історії. Ми чули, що маршем по Червоній площі біля стін Кремля пройдуть 15 тисяч солдатів, близько 200 танків, артилерійських і ракетних установок. І хоча 68 країн було запрошено для участі в урочистостях, поки що запрошення прийняли 25, зокрема КНДР, Куба, Монголія, В'єтнам. Європа розкололася в цьому питанні», - сказав німецький професор.

Президент Чеської республіки Мілош Земан у російську столицю поїхав, а ось грецький прем'єр-міністр Алексіс Ципрас повідомив, що відмовився від відвідин параду. Канцлер Ангела Меркель збирається до Москви на день пізніше, 10 травня, і покладе вінок до могили Невідомого солдата.

Росії, як і раніше, потрібна «детоксикація сталінізму», відкрита й чесна дискусія про минуле, сказав старший співробітник інституту Кеннана Максим Трудолюбов.

«Коли в Росії починаються суперечки про сталінізм, негайно слідує заперечення: «А як же війна? Хто переміг нацизм? ». Так було завжди. А коли говорять про невиправдані втрати, слідує відповідь: але ми ж виграли війну! Сьогодні в Росії практично неможливо публічно згадувати про пакт з Німеччиною, про розподіл Європи тощо », – сказав Трудолюбов.

Кримська тема, за його словами, цього року «мовчазно присутня» у всіх масових заходах у Росії. Святкування Дня Перемоги не стало винятком через загальну символіку: георгіївські стрічки, що також стали символами «повернення» Криму і сепаратистського руху на Сході України. Це неправильно з історичного погляду й абсолютно недоречно, сказав Трудолюбов.

«Уся ця штучна театральність, символічні жести і тріумфальність не справляють ніякого реального впливу на розвиток країни та на її майбутнє», – сказав він.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG