Спеціальні потреби

Актуально

Захід дозволив Путіну зміну кордонів ще під час війни в Грузії? (світова преса)

Зелене світло для перекроювання європейських кордонів Росії 2008 року дав Ніколя Саркозі, припускає автор Liberation. Якщо антидемократичні сили щось заявляють, то це означає, що вони цього прагнуть, однак Заходу після завершення "холодної війни" бракує уяви, пише видання The Wall Street Journal і запитує: чи не тому стала для нього такою несподіванкою російська агресія? А французька la Croix аналізує, які уроки дали Євросоюзу ситуації в Польщі та сусідній Україні.

У редакційній статті французької газети Liberation автор Елен Деспік згадує вторгнення Росії до Грузії, сьома річниця якого відзначатиметься наприкінці цього тижня. «Російські війська були не виснаженими недостатнім харчуванням солдатами, на кшталт тих, яких, як гарматне м’ясо, послали воювати на Кавказ у 1999-2000 роках із чеченцями, що прагнули незалежності. Це була добре тренована, відмінно озброєна, спеціально навчена армія, що підкорялася командам та дотримувалася дисципліни…»

За вісім років завдяки газу та нафті Путін створив справжню армію, а колишня російська потужність повернулася, констатує автор.

Однак серед французів донині є чимало переконаних, що саме завдяки тодішньому президентові Ніколя Саркозі та його дипломатичним зусиллям у момент, коли російські війська збиралися увійти до Тбілісі, вдалося домогтися від Путіна режиму припинення вогню, йдеться у статті. Водночас Елен Деспік доходить ще одного висновку: у документі, підписаному тоді Росією, ніде не згадувалася територіальна цілісність Грузії. «Виявляється, ще в той час, коли села Осетії покидали грузини, що були там етнічним населенням, європейці погодилися, що кордони держав континенту можуть бути змінені тільки через примхи та апетити потужних країн-сусідів», – констатує автор статті «Минає сім років, як Путін наробив шуму у Грузії».

«Демократичний світ переміг у "холодній війні", однак недооцінив наполегливість нових загроз свободі», – пише у своєму коментарі для газети The Wall Street Journal виконавчий директор Міжнародного форуму демократичних досліджень Крістофер Вокер. Беручи для прикладу президента Володимира Путіна, "Ісламську державу" та лідерів Китаю, автор ілюструє ними те, якими помилковими виявилися уявлення Заходу щодо цих трьох явищ.

Чимало антидемократичних сил, які не вміщалися в нашій уяві, нині скористалися ситуацією та прагнуть змінити світовий порядок, зауважує Вокер. «Ще декілька років тому перебільшенням вважалося б припущення, що Москва силою анексує Крим і спровокує криваву війну на Сході України, яка призведе до масових руйнувань та забере тисячі життів. Також важко було собі уявити, що 2015 року уряд Росії зможе розчавити громадянське суспільство настільки, що це нагадуватиме радянську епоху, а над Борисом Нємцовим, широко знаним лідером опозиції, вчинять холоднокровну розправу за два кроки від Кремля», – пише автор.

Підсумовуючи, автор статті на тему недоліків західних уявлень застерігає: «Навіть після понад року війни в Україні багато хто вважає, що важко собі уявити, що амбіції Кремля можуть зайти ще далі. США і Європейський Союз досі не можуть повірити у те, що нинішній високий рівень загроз, щодо, наприклад, країн Балтії, може зрештою перетворитися на щось ще більш небезпечне… Нам, як і раніше, складно припустити, що Росія та інші підбадьорені нею неліберальні сили, коли щось кажуть, то це означає, що вони саме цього прагнуть. І що вони далі намагатимуться змінити ліберальний порядок, що склався після "холодної війни", і це триватиме, доки його не захистять».

Про те, які уроки має засвоїти Європейський Союз із історій України та Польщі, пишуть у французькій газеті la Croix британський міністр з європейських справ Дейвід Лівінґтон і заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Павлік. Урядовці вказують на щорічне зростання польської економіки, якій у 90-х роках перспектива вступу до ЄС відкрила «вікно можливостей», і сусідню, загнану до «глухого кута», економіку України, з її незаконно анексованим Кримом, розгорнутою росіянами війною на сході та руйнівною для демократично обраної української влади пропагандою Кремля.

І це при тому, що стартові позиції після розпаду радянського табору в цих двох посткомуністичних державах були приблизо однакові.

Головним уроком для ЄС, на думку представників Британії та Польщі, є те, що «ми в ЄС повинні залишатися твердими в намірах відрадити Кремль продовжувати цю політику. Дипломати повинні продовжувати грати свою роль і на рівні ЄС, і на двосторонній основі, щоб переконати російських політиків, що дестабілізація України не на користь нікому, і особливо, не в інтересах Росії».

Інший урок, продовжують міністри Лівінґтон і Павлік, – необхідна допомога українцям перетворити свою країну на таку ж демократичну й ринкову державу, якою нині стала Польща.

«Польща тепер має процвітаюче громадянське суспільство, вільні засоби масової інформації, ринкову економіку і є конкурентоспроможною. Для виконання цих непростих завдань послідовно працювали польські уряди, а лідери громадянського суспільства та ділового світу їм присвятили всі свої зусилля протягом останніх 25 років», – зазначають автори.

Україна наразі теж стала на цей шлях, і її зусилля вже приносять свої плоди, пояснюють європейські урядовці.

«Однак багато чого ще належить зробити: скоротити бюрократизм, створити атмосферу, в якій підприємства можуть процвітати, а також обмежити вплив олігархів. Ми, Європейський Союз, повинні зробити все можливе, щоб заохотити ці зусилля, тож потрібна конкретна підтримка», – закликають своїх партнерів по ЄС міністри Лівінґтон і Павлік.

Всі новини дня

Україна стане однією з тем візиту Блінкена в Китай

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в Єрусалимі, 31 січня 2023 року. Ronaldo Schemidt/Pool via REUTERS

Війна Росії проти України буде на порядку денному під час візиту державного секретаря США Ентоні Блінкена в Китай.

Блінкен стане першим американським високопосадовцем, який відвідає Пекін з 2018 року. При цьому офіційні особи двох країн готуються до ще однієї особистої зустрічі між президентом США Джо Байденом і китайським лідером Сі Цзіньпіном цього року, про це Голосу Америки розповів американський високопосадовець на умовах анонімності.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Але на думку американських аналітиків, це не означає, що Сполучені Штати рухаються до суттєвих змін у своїх відносинах з КНР. "Я не думаю, що слід сподіватися, що ми побачимо якісь значні прориви під час цієї поїздки (Блінкена)", - заявив Джуд Бланшетт, керівник відділу китайських досліджень американського аналітичного центру CSIS.

Серед іншого, держсекретар говоритиме у Пекіні про російську війну в Україні. Раніше Сполучені Штати заявили, що чітко повідомили КНР про наслідки матеріальної підтримки повномасштабної агресії Кремля.

Минулого четверга Міністерство фінансів США наклало санкції на китайську компанію Spacety China за надання супутникових зображень України для підтримки бойових дій російської ПВК "Вагнер".

"Дебати про політику Китаю щодо Росії та України в Китаї є одним із найбільш суперечливих питань, з якими я зіткнувся, коли я був там, - сказав Скотт Кеннеді, старший радник CSIS. - Багато людей в Китаї в експертному середовищі вважають, що китайці зробили стратегічну помилку".

Але публічно офіційні особи КНР дотримуються іншої позиції. "Сполучені Штати є тими, хто розпочав кризу в Україні, і є найбільшим чинником, який її підживлює", - заявив у понеділок Мао Нін, речник Міністерства закордонних справ Китаю.

Байден може поїхати до Центральної Європи у лютому – Дуда

Президент Джо Байден на галявині Білого дому після повернення з Нью-Йорка, Вашингтон, 31 січня 2023 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде, сказав президент Польщі Анджей Дуда.

"Президент, швидше за все, прибуде до нашої частини Європи в лютому, – розповів Дуда. – Наша частина Європи – це Центральна Європа... це територія, що тягнеться від Румунії до Естонії. Нам дуже важко відповісти детально, куди приїде президент, ми не маємо такої інформації".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Раніше американські медіа повідомляли, що Байден розглядає можливість поїздки до Європи "поблизу України" наступного місяця у час річниці початку повномасштабної російської війни в Україні.

За даними медіа, у Білому домі розглядають кілька місць ймовірного візиту, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити цю віху війни в Україні, "щоб привернути увагу до стійкості України проти жорстокої військової кампанії Росії та підтвердити солідарність США з українським народом, оскільки конфлікт переходить у нову фазу".

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю не підтвердив інформацію про те, чи розглядає президент США Джо Байден поїздку до Європи, але сказав, що Байден залишається "у тісному контакті з президентом Зеленським – вони спілкуються досить часто".

"Я думаю, що президент [Байден], безумовно, у певний відповідний час захоче [поїхати] в Україну", – сказав він, додавши, що зараз про це не йдеться.

У статті використано матеріали Reuters

Петр Павел закликає збільшувати допомогу Україні і згодом прийняти в НАТО

Петер Павел, генерал у відставці і колишній голова Військового комітету НАТО, стане президентом Чехії після інавгурації в березні.

Новообраний чеський президент Петр Павел заявив, що європейські країни зобов’язані допомагати українцям захищатися від російського нападу, а згодом задовольнити прагнення Україну вступити НАТО.

«Україна буде морально і практично готова» стати членом альянсу після закінчення війни, сказав Петр Павел в інтерв’ю британському телебаченню Бі-Бі-Сі, готуючись до інавгурації 9 березня.

Російська артилерія і ракети не руйнують наші міста. Але наше майбутнє може бути зруйноване, якщо ми не допомагатимемо Україні...
Петр Павел

Президент у Чехії не керує поточними державними справами, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати посаду для пропагування внутрішнього і зовнішньополітичного курсу країни.

Попередник Петра Павела - Мілош Земан був змушений визнати, що до лютневого вторгнення Росії в Україну 2022 року він помилявся, коли пропонував міжнародній спільноті визнати російську анексію Криму, критикував санкції проти Росії і заперечував агресивність Москви, стверджуючи, що на сході України відбувалася «громадянська війна».

«Напад на Україну був для багатьох людей в Росії і поза нею холодним душем, і я є одним з них», - зізнався Земан у червні 2022 року в інтерв’ю Радіо Свобода.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Чехія стала першою країною НАТО, яка надала Україні важку бронетехніку, передавши зі своїх арсеналів десятки оновлених танків Т-72 і бойові машини піхоти.

Петр Павел, генерал у відставці і колишній голова Військового комітету НАТО, заявив, що пишається діями чеського уряду і зауважив, що підтримку українців треба збільшувати.

«Російська артилерія і ракети не руйнують наші міста. Але наше майбутнє може бути зруйноване, якщо ми не допомагатимемо Україні, щоб успішно закінчити цей конфлікт», - сказав Павел.

Він підкреслив, що припинення війни в російських руках: «Для цього потрібно лише, щоб Путін вивів свої війська з України і війна закінчилася б».

Павел здобув перемогу у другому турі голосування у січні, перемігши колишнього прем’єр-міністра мільярдера Андрея Бабіша.

Дивіться також:

Україна піднялась на кілька позицій в рейтингу сприйняття корупції від Transparency International. Відео

Україна піднялась на кілька позицій в рейтингу сприйняття корупції від міжнародної організації Transparency International, посівши 116-те місце із 180 країн.

Джонсон – за негайне прийняття України в НАТО: що кажуть лідери країн-членів Альянсу? Відео

Напередодні свого візиту до США Борис Джонсон опублікував колонку на сторінках Washington Post, де закликав негайно почати процес залучення Києва в НАТО «заради стабільності і миру». Більше про перспективи приєднання України до НАТО - європейський кореспондент Богдан Цюпин.

Більше

XS
SM
MD
LG