Спеціальні потреби

Білорусь обрала президента


Українська криза вплинула те, як білоруси голосували на президентських виборах

В Білорусі сьогодні відбулися дострокові вибори президента країни. Проголосувати на виборчих дільницях прийшло понад 50 відсотків виборців, із майже семи мільйонів виборців, включених у виборчі списки. Згідно до законодавства країни така явка – достатня, щоби визнати вибори дійсними. Їх результат за оцінками політологів від самого початку був передбачуваним. На посаді радше за все залишиться Олександр Лукашенко, який керує країною понад 20 років, від моменту, коли він прийшов до влади у 1994-му.

Згідно законодавства Білорусі виборці мають право проголосувати за день до офіційної дати виборів. Тож реально дострокові президентські вибори в країні почалися ще вчора. І майже 36 процентів виборців поспішили скористатися такою можливістю.

Політолог Олександр Класковскі каже, цього разу Лукашенко балотувався в президенти уп’яте, й в тому що він переможе сумнівів практично нема. Інша річ, що уперше за всі роки Лукашенку не вдалося під вибори покращити прожитковий мінімум білорусів. Виручила останнього диктатора Європи, як сам себе називає бацька, лише українська криза й адміністративний ресурс.

«З одного боку люди не задоволені тим, що просів прожитковий рівень. Вперше Олександр Лукашенко не зміг забезпечити ріст доходів під вибори. Але поки що все це приглушується за допомогою українського фактору. Білоруси налякані подіями в Україні, й відповідно лозунг боротьби за зміни на краще, лозунг за вихід людей на площі, який раніше висувала білоруська опозиція тепер виявився неактуальним», - пояснює політолог Олександр Класковскі.

Попри приреченість на провал, напередодні дня виборів сотні прихильників білоруської опозиції заявили про свою незгоду. З плакатами «Лукашенко на тебе чекає Майдан», вони провели несанкціоновану владою ходу центром Мінська й закликали країну бойкотувати вибори.

«В голові Олександра Лукашенка нічого не зміниться тому, що Лукашенко і його система – це глухий кут. Виборів - нема! Але є вибір – не будь худобою! Живє Бєларусь, живє Бєларусь!», - скандував у мегафон під час акції Анатолій Лебедько, лідер опозиційної Об’єднаної громадянської партії Білорусі.

Крім чинного президента Олександра Лукашенка, який висунувся на п'ятий термін, у списках для голосування значилися ще три кандидати: лідер Ліберально-демократичної партії Білорусі Сергій Гайдукевич, лідер Білоруської патріотичної партії Микола Улахович й активістка кампанії «Говори правду» Тетяна Короткевич. Втім жодному із них – не дотягується до рейтингу Лукашенка, який до всього на передодні виборів спробував ще й вирівняти стосунки із Заходом.

«Ці вибори можуть принести покращення наших стосунків із Заходом, але тільки за бажання самого Заходу, – заявив Лукашенко. – Все, кажу вам цілком щиро: все, чого забажав Захід, і все, що він захотів побачити напередодні президентських виборів – ми, зізнаюсь вам чесно, виконали».

Водночас Лукашенко наголосив, що Росія залишається для Білорусі дружньою й найбільш близькою країною. Зміна риторики Лукашенко – лише своєрідна гра, - вважає білоруська публіцистка й письменниця Світлана Алексієвич, яка днями отримала Нобеля з літератури.

«Для Лукашенка не важливо, як ми проголосуємо. Як казав Сталін, не важливо, як ми голосуємо, важливо – хто рахує. Тут саме той випадок. Тому ніхто з нас не чекає особливих змін. У всіх у нас тут таке відчуття, що те, що відбувається в Росії і в Білорусі – це надовго», резюмувала письменниця.

Алексієвич нарікає – все, що робить Лукашенко – це лише його зміна переговорної позиції із Заходом, в середині країни люди з відмінними поглядами продовжують існувати під ковпаком.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG