Спеціальні потреби

Актуально

Ілларіонов: ціна війни Путіна – 377 мільярдів доларів США

Колишній помічник президента Росії Андрій Ілларіонов поділився своїми міркуваннями про війну в Сирії, Україні та про Крим

Що змінило для світу участь Росії у війні в Сирії? Скільки коштує «Велика війна» Володимира Путіна із Заходом? Що чекає Україну: реформи чи угода з Кремлем? Про це йшлося в інтерв’ю Радіо Свобода зі старшим науковим співробітником Центру з глобальної свободи і процвітання Інституту Катона (США), колишнім помічником президента Росії Андрієм Ілларіоновим.

– Росія бере участь у бойових діях в Сирії силами авіації. Володимир Путін ухвалив таке рішення після свого візиту до Сполучених Штатів. Що принципово змінилося з цього моменту у світовій політиці?

Початок операції російських збройних сил в Сирії знаменує собою початок абсолютно нової ситуації, якої у нас або не було кілька десятиліть, або не було ніколи

– Початок військової операції російських збройних сил в Сирії знаменує собою початок абсолютно нової ситуації, якої у нас або не було кілька десятиліть, або не було ніколи. Насамперед це перша участь регулярних збройних сил Росії з моменту розпаду Радянського Союзу за межами контуру колишнього СРСР. По-друге, це перше розміщення регулярних військ Росії чи колишнього Радянського Союзу на території Близького Сходу. Радники були, помічники були, розміщення зброї було. Навіть тоді, коли радники або так звані добровольці брали участь у бойових діях і в Єгипті, і в Сирії під час арабсько-ізраїльських воєн, це ретельно приховувалося. Зараз вперше участь російських регулярних військ офіційно визнається.

– Миротворчі місії були за ці роки.

Ми фактично стаємо залученими в релігійну війну на Близькому Сході

– Я маю на увазі регулярні сили беруть участь у бойових діях, не миротворчі сили. Особливістю є те, що ми стаємо важливими учасниками шиїтської коаліції, і цій коаліції, хочемо ми цього чи ні, протистоїть сунітська коаліція, яка підтримується багатьма великими державами, включаючи Сполучені Штати Америки. За твердженням президента Обами у цій коаліції 65 держав, у нашої коаліції 6 не те що держав, а суб'єктів. З цього випливає наступна позиція: ми фактично стаємо залученими в релігійну війну на Близькому Сході.

Російські регулярні війська опинилися на театрі військових дій одночасно із перебуванням там американських регулярних військ, із часів берлінської кризи 1961 року й карибської кризи 1962 року ніколи такого не було. Зараз на одному і тому ж театрі опиняються регулярні війська обох супердержав, ядерних держав, і ризик ненавмисного, не спровокованого конфлікту між збройними силами обох держав, які починаються не з генералів і маршалів, а з полковників, майорів, капітанів, лейтенантів, зростає неймовірно. Ось це все разом створює абсолютно нову ситуацію для нас, нову ситуацію для Близького Сходу. Боюся, що це тільки відкриває двері на сходи, які ведуть дуже далеко донизу. Влазити у військові конфлікти набагато легше, ніж вилазити з них.

– Скажіть, це переключення уваги з України на Сирію, яке відбувається в Росії, в російській пропаганді, що це означає для ситуації в Україні? Війна заморожена надовго?

– Насправді Путін домігся практично всього, чого хотів, принаймні, з вересня минулого року, навіть трохи раніше, у вересні був перший Мінськ, а насправді він цього захотів не пізніше червня минулого року. Коли стало зрозуміло, що українська армія почала наступ на так званих проросійських і російських бойовиків та сепаратистів на сході, стало зрозуміло, що розгром їх без прямої підтримки з боку Росії – це питання часу, причому дуже короткого часу. Тому головним завданням Путіна на українському фронті стало умиротворення, досягнення якоїсь мирної угоди, призупинення і зупинка наступу української армії.

– До цього були залучені російські війська і українській армії було завдано великих втрат.

– Я кажу про червень, саме тоді.

– У паузі був збитий «Боїнг».

– Абсолютно правильно. Використовувалися різні методи для того, щоб досягти тієї ж самої мети. Спочатку використовувалася дипломатія, Кремль намагався умовити і Меркель, і Олланда, і Обаму, і Порошенка, щоб українська влада зупинила наступ. Це не вдавалося зробити. Тоді була застосована дещо більш сильна зброя під назвою «терор» і впав «Боїнг», що летів із європейського міста Амстердама.

– Слово «впав» не дуже чітке. Був збитий все-таки.

Це був терористичний акт, метою було залякування, зміна позицій, радикалізація позицій Європи щодо посилення тиску на українську владу з метою зупинки військових дій

– Ні, він дійсно впав. Це був терористичний акт, метою цього терористичного акту було залякування, зміна позицій, радикалізація позицій Європи щодо посилення тиску на українську владу з метою зупинки військових дій.

– Тобто Ви не вважаєте це випадковістю, що цілилися в якийсь АН українських збройних сил, який повинен був летіти, а збили «Боїнг»?

Для російського керівництва, судячи з тієї інформації, яка нам зараз доступна, те, що сталося з «Боїнгом», не було жодним чином новиною, несподіванкою

– Ні, звичайно. Ні версія з АН-26, яка була запропонована, ні версія української сторони, яку спочатку озвучував Валентин Наливайченко, потім інші представники про те, що нібито «Бук» прямував до Первомайського, і повинен був збити літак рейсу російської авіакомпанії, що летів на Кіпр і так далі – це не витримує жодної критики. Робили те, що робили, робили так, як уміють робити, домагалися саме того. Для російського керівництва, судячи з тієї інформації, яка нам зараз доступна, те, що сталося (з «Боїнгом» – ред.), не було жодним чином новиною, несподіванкою.

Є величезна кількість фактів, які викривають безпосередню участь російських регулярних військ. Мета – зупинка наступу українських військ

Ба більше, користуючись саме цим фактом, було посилено так званий дипломатичний наступ зі спробою вмовити пані Меркель і пана Олланда, а також інших західних партнерів посилити тиск на Порошенка, на українську владу з тим, щоб зупинити наступ. Це, як ми знаємо, не вдалося. І ось вже тоді, коли майже через два тижні з'ясувалося, що українські війська продовжують наступ, їм довелося застосовувати останній аргумент таких режимів – це пряме вторгнення, яке, тим не менш, все одно ховалося і досі його намагаються приховати. Є величезна кількість фактів, які викривають безпосередню участь російських регулярних військ, але метою цієї операції була та ж сама мета – зупинка наступу українських військ. Треба визнати, це їм вдалося.

– Є тепер так званий мінський процес, замороження бойових дій на східному Донбасі. Які тут перспективи, якщо Росія зайнялася тепер Сирією?

Підписання Мінська-2 вже було здачею українських інтересів, національної української позиції. Цей процес триває

– Насправді перш, ніж Росія зайнялася Сирією, з'ясувалося, що українська влада йде на поступки Кремлеві і поступово крок за кроком здає одну позицію за іншою. Власне кажучи, підписання Мінська-2 вже було здачею українських інтересів, національної української позиції. Цей процес триває. Зараз вже викручують руки українській владі, не тільки сам Володимир Володимирович, але і його колеги Ангела Меркель та Франсуа Олланд. Тому що всі сторони виступають за суворе дотримання мінських домовленостей.

У мінських домовленостях чітко сказано, за яких умов Україна нібито може отримати контроль над міжнародно визнаним російсько-українським кордоном: шляхом включення так званої Луганської та Донецької «народних республік» у політичний простір України, зі зміною Конституції України і з наданням впливу з боку цих анклавів на формування зовнішньополітичного курсу України, в тому числі і в області євроатлантичної інтеграції. Це саме те, чого хотів домогтися Путін, і він це отримує. Але зараз для цього не потрібно застосовувати зброю, для цього достатньо застосовувати «зелену зброю», дипломатичну зброю, інформаційну зброю та іншу.

– «Зелена зброя» – це що, підкуп?

– Це не тільки «зелені чоловічки», а й зелені папірці.

– У мене інше відчуття, мені здається, що мінський процес обидві сторони трактують по-своєму, використовують по-своєму, просто ведуть затягування ситуації заморожування далі й далі. Принаймні, Україна, її керівники думають, що поганий мир чи перемир'я, краще за ту війну, яку вони у відкриту з Росією не можуть виграти.

– Це офіційна лінія української пропаганди, справді так і є, вони так намагаються подати. Але якщо ви подивитеся на зміну офіційної позиції, змістовної позиції щодо Конституції України, щодо законодавства, щодо того, як відбуваються вибори, щодо того, як формуються органи влади в цих регіонах, там жодних ілюзій не залишається, там за здачу позицій.

До речі, нещодавні заяви Петра Порошенка українському народу чітко говорять про те, що він попереджає українське суспільство про наступні неминучі кроки щодо зміни політичного режиму. Тож це питання дуже недалекої думки, коли буде оголошена амністія, коли ті особи, які брали участь у бойових діях проти України, в тому числі брали участь у злочинах, так чи інакше будуть легалізовані на сході України.

– Є реальні речі, відведення військ, наприклад.

– Будь ласка, відведення військ можна здійснити частково, навіть повністю.

– Люди не гинуть, хіба це погано?

З моєї точки зору, набагато більш правильним і стратегічно розумним для України було б формування нової лінії розмежування за нинішнім фронтом

– Ні, це не погано. Але треба просто усвідомлювати, що таким чином купується здача суверенітету України. З моєї точки зору, набагато більш правильним і стратегічно розумним для України було б формування нової лінії розмежування за нинішнім фронтом.

Тому що найголовніше – не відновлення контролю над російсько-українським кордоном, як це сформульовано в Мінську, найголовніше – це відновлення суверенітету над усією територією Східної України. В результаті цієї підміни, підміни цих термінів, Путіну вдалося українській владі продати шматок різаного паперу, а не гарантію відновлення суверенітету на своїй власній території. В принципі такими речами, як суверенітет, самостійна влада не торгує, вона не ставить його в залежність від того, де відбуваються вибори, ким проводяться вибори, кого обирають, ні, це питання не обговорюється.

– Вибори перенесли дійсно, їх не проводять сепаратисти.

Вибори – це абсолютно порожня іграшка, яку Путін спеціально запустив, щоб обміняти на серйозні речі, такі, як зміна української Конституції

– Вибори не відіграють жодної суттєвої ролі – це абсолютно порожня річ, порожня іграшка, яку Путін спеціально запустив для того, щоб цю пустушку обміняти на серйозні речі, такі речі, наприклад, як зміна української Конституції. Будь ласка, нехай би вони проводили ці вибори, як проводили «вибори» в 2014 році, як вони проводили «референдум» в 2014 році, в будь-якому випадку ці так звані «вибори», так званий «референдум» не мали б жодної легітимності, вони не мали б жодного легального характеру.

Як не кийком, то палицею Путін втягує українську київську владу в процес відмови від суверенітету на власній території

Зараз, коли київська влада погодилися з перенесенням цього, вони де-факто визнали, що майбутні вибори, які будуть проводитися сепаратистами, з їхньої точки зору можуть виявитися легітимними. Це втягування в так званий мінський процес, коли як не кийком, то палицею Путін втягує українську київську владу в процес відмови від суверенітету на власній території. Йому це вдалося. Чому робить це українська влада – мені незрозуміло.

– Мабуть, щоб не зазнавати великих втрат, щоб не стикатися з російською владою.

– Не треба стикатися, треба просто визнавати нинішню лінію розмежування між українськими військами і так званими сепаратистами, російськими бойовиками або російськими військами як тимчасову лінію розмежування і далі прапори, герби Донецька і Луганська в будівлі Верховної Ради України завішувати чорним драпіруванням, як це було зроблено з гербами Ельзасу та Лотарингії у французькій Національній асамблеї в 1871 році, терпляче чекаючи того часу, коли суверенітет над цими українськими регіонами буде відновлений, до речі, над Кримом теж, скільки б часу для цього не знадобилося.

Мінські угоди не передбачають, жодним чином не згадують Крим, ніхто під час цих переговорів Крим не згадував, в тому числі й українська влада, тим самим роблячи Крим де-факто зданим українською владою своєму агресивному сусідові.

– Чути ще один аргумент української влади: Росія Путіна платить величезні гроші за Донбас, за його зміст, і це завдає великої шкоди російському бюджету. Росія і так у фінансово-економічній кризі, під санкціями, мовляв, нехай вони поки і далі платять за цю депресивну зруйновану територію.

– У мінських угодах чітко сказано, що це Київ повинен фінансувати.

– Вони ж не фінансують, ми ж бачимо. Відновлять суверенітет – фінансуватимуть.

– Оскільки всі говорять, і Путін говорить, і Меркель, і Олланд, і Обама, всі кажуть: ми всі виступаємо за неухильне виконання мінських угод.

– І Порошенко каже: ми теж, тільки поверніть нам кордон.

– Добре, повернуть кордон і українські прикордонники виявиться де-факто в стані заручника, тому що за їхніми спинами, попереду буде Росія, а позаду за їхніми спинами стоятимуть сепаратисти.

– Сепаратистів же роззброїти повинні в такій ситуації.

– Питання полягає не у відновленні контролю за кордонами, а у відновленні суверенітету над усім цим регіоном, а це не передбачається в мінських угодах. Тому це питання лише часу, коли Київ змусять, і в цьому немає жодних сумнівів у Києва, його європейські союзники повністю виконувати мінські угоди, у тому числі і цю позицію – фінансувати відновлення Донбасу. Путін це робити не буде, і в цьому ніяких сумнівів немає.

– Яка ціна цієї війни, як люблять говорити російські пропагандисти, зі Сполученими Штатами, скажімо, із Заходом на полях України, а тепер і в Сирії, для Росії? Можна це порахувати?

– Ми намагалися оцінити ціну війни в широкому розумінні, не тільки прямі військові витрати, не тільки в частині взагалі військових витрат, а додаткові військові витрати в порівнянні з тим рівнем, який спостерігався в попередні 12 довоєнних років, але й оцінку додаткового відтоку капіталу, відтоку приватного капіталу, який можна пов'язати з початком розгортання військових дій. Коли ми говоримо про війну Путіна, ми маємо на увазі так звану велику війну, маємо на увазі велику війну, в якій український фронт, сирійський фронт, грузинський фронт, фронт війни проти Європи, фронт війни проти Сполучених Штатів Америки в інформаційному, дипломатичному, якому завгодно ключі.

Починаючи з 2012 року, коли почала здійснюватися кампанія масового переозброєння російських збройних сил та підготовки до цієї війни, витрати приблизно 377 мільярдів доларів

Принаймні, в розрахунку на 4 роки, починаючи з січня 2012 року, коли почала здійснюватися кампанія масового переозброєння російських збройних сил та підготовки до цієї війни, витрати можна оцінити приблизно в суму 377 мільярдів доларів. Це цифра в розрахунку на 4 роки, враховуючи, що тренди, які спостерігалися до цього, будуть тривати до кінця 2015 року.

Звичайно, у нас будуть нові дані, ми відкоригуємо цю цифру в ту чи іншу сторону. Але це нам дає уявлення про масштаби витрат, масштаби ціни, яку наша країна, наша держава, наше суспільство платить за ведення цієї великої війни.

– Я хочу запитати про початок цієї війни – про Крим.

У Криму офіційні військові дії почалися 20 лютого 2014 року, війна проти України гібридна

– Я перепрошую, але початок цієї війни ще раніше. Тому що, якщо ми будемо говорити про те, коли почалася ця війна, то у Криму офіційні військові дії почалися 20 лютого 2014 року, війна проти України гібридна, санітарна 27 липня 2013 року, економічна підготовка до великої війни січня 2012 року, а економічна підготовка до великої війни з огляду на нагромадження необхідних золотих резервів – це січень 2006 року. Тож ми готуємося до великої війни останні як мінімум 10 років.

– «Ми» – це Путін? Угруповання, яке при владі.

– Ми теж до цього готуємося, нас про це не питають, бо накопичення міжнародних резервів здійснюються за рахунок нашого рівня життя.

– Тож все-таки про Крим. Що з Кримом буде? Це буде вічний Північний Кіпр за нинішньої Росії?

– Ви знаєте, проблема з Кримом полягає навіть не тільки в тому, що нинішня російська влада його анексувала і приєднала до території Росії, порушуючи всі норми міжнародного права, існуючі останні 70 років після Другої світової війни, проблема полягає в тому, що з боку України не помітно якогось інтересу до відновлення свого суверенітету над Кримом.

– Блокада зараз відбувається, кримські татари активно діють.

– Це приватна ініціатива.

– Але держава не заважає.

– Українське громадянське суспільство проводило і Майдан, і перший, і другий, українське громадянське суспільство спрямовувало українські добровольчі батальйони воювати на Донбас, після чого до них приєдналися збройні сили України. Але ми не бачимо будь-якої ініціативної позиції з боку української влади щодо відновлення суверенітету країни, української держави над Кримом. Тому ця проблема є найбільш важливою.

– Можливо, дійсно Україна хоче відмовитися від Криму поступово?

– Власне кажучи, можливо, не вся Україна, але, як кажуть, політичні еліти України прийшли до цього рішення, судячи з усього, вже кілька років тому. Ціла низка політичних діячів України досить цинічно вирішила, що в країні, де є два з половиною мільйони жителів Криму, є кілька мільйонів жителів Донбасу, їх політичні партії не в змозі отримати гарантованої перемоги на загальнонаціональних виборах. Якщо ж ці регіони відрізати від України, то вони практично гарантовано отримують перемогу.

– А прізвища у них є?

Здача Криму, анексія Криму не могла бути здійснена без цілеспрямованих дій з боку українського керівництва

– Вони добре всі відомі в Україні. Нинішнє керівництво, судячи з усього, повністю поділяє цей підхід. Тому що здача Криму, анексія Криму не могла бути здійснена без цілеспрямованих дій з боку українського керівництва. Зараз всі ці матеріали відомі і помітно, як міністр оборони України Тенюх відмовлявся віддавати наказ про початок опору «зеленим чоловічкам» в Криму, якраз віддаючи не лише Крим, віддаючи людей, які там живуть, віддаючи збройні сили, які там розміщені, віддаючи склади, інфраструктуру і так далі агресору. Це справа українців кваліфікувати ці діяння. Зі свого боку лише зазначимо, що такого роду дії не могли здійснюватися без прямого санкціонування вищого політичного керівництва України того часу.

– Але вони були в шоці.

– Ні, вони абсолютно цинічно ухвалювали ці рішення. Повинен сказати, що в цьому є, звичайно, своя роль і самої влади, є певна роль і західних союзників, які рекомендували не чинити опору. Але як би там не було, відповідати владі потрібно не перед західними союзниками, а перед своїми громадянами.

– Але вони тепер обіцяють реформи своїм громадянам на тій території, яку вони контролюють. Можливо, це краще, ніж війна? Порошенко сказав: вибори відбудуться, ми тут такі реформи влаштуємо без популізму, у нас виборів чотири роки не буде. Тобто, Ви не вірите?

– Вибори у нас вже були в травні 2014 року, інші були восени 2014 року, ні одні, ні інші вибори не призвели до радикальних змін. Результатом став дефолт України за зовнішнім боргом, якщо вважати це реформами, то це не ті реформи, які потрібні країні. До того ж зараз досить імовірно Україна піде на другий дефолт вже тепер перед російськими кредиторами.

Повний текст матеріалуна сайті Російської служби Радіо Свобода

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Перевірки використання допомоги Україні «дадуть впевненість» у можливості продовжувати її надавати – сенатор США Портман

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати» – Портман у розмові з «Голосом Америки».

Адміністрація Джо Байдена сподівається, що протягом наступних двох тижнів Конгрес проголосує за надання додаткових коштів на підтримку України наступного року. У листі Білого дому до Конгресу адміністрація говорить, що «ми повинні продовжувати підтримувати народ України, який захищає свій суверенітет і рішуче стоїть перед обличчям жорстокої війни Росії». За словами адміністрації, потрібно інвестувати в найважливіші національні пріоритети до кінцевого терміну фінансування 16 грудня.

Чи знайде цей заклик підтримку з боку американських законодавців? Представниця демократів від штату Огайо, співголова Групи підтримки Україні в Конгресі США Марсі Каптур каже, що «оптимістично налаштована».

«Я маю надію, і ми маємо велику підтримку від обох партій. Конгрес Сполучених Штатів визнає, наскільки це важливо для перемоги України в майбутньому, тому я дуже оптимістично налаштована», – сказала Марсі Каптур у розмові з «Голосом Америки» у четвер, 1 грудня.

За її словами, зміни у складі обох палат Конгресу в результаті листопадових проміжних виборів, не вплинуть на підтримку, яку Україна отримує від США.

«Я думаю, що американський народ відданий. Але я думаю, що неможливо передбачити кінцеву дату. Я знаю, Україна відзначилася своїми бійцями тими, хто в армії, тими, хто воює у складі територіальної оборони», – сказала Каптур під час конференції, яку у Вашингтоні проводила Фундація США-Україна.

На думку Каптур, українці зараз «навчають світ, як свобода має перемогти тиранію».

«Вони платять за це велику ціну, і вони справді навчають світ. Тому коли вони переможуть, то стануть новим фундаментом для свободи у величезній частині світу. Там, де люди зможуть досягати поступу у своїх власних суспільствах, тому що Україна навчить їх цьому. Я налаштована оптимістично щодо майбутнього. Але прямо зараз ми маємо зберегти нашу рішучість як об’єднаний Захід, щоб допомогти Україні досягти перемоги, за яку бореться її народ».

Однак оглядачі передбачають, що додаткову підтримку Україні будуть активно обговорювати в новому складі Конгресу, що почне працювати в 2023 році. Зокрема лідер республіканців у Палаті представників, Кевін Маккарті, який сподівається отримати посаду спікера, заявив, що у питанні України він готовий працювати з демократами, але тільки якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Сенатор-республіканець зі штату Огайо Роб Портман вважає, що власне перевірки та більша прозорість не завадять, а навпаки створять атмосферу довіри.

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати. Потрібна прозорість щодо того, куди йдуть гроші, як вони використовуються», – каже Портман у розмові з «Голосом Америки».

На його думку, перевірки не є способом уповільнити надання допомоги, насправді вони можуть спонукати США надавати більше, «знаючи, що допомога використовуватиметься розумно». Він додає, що важливість перевірок розуміють також і в українському уряді.

«Я знаю, що президент Зеленський і його посадовці добре розуміють, що потрібно мати прозорість, вони розуміють її важливість, тому вони залучили американську бухгалтерську фірму Deloitte, тому Світовий банк задіяний, тому ми запровадили моніторинг військового обладнання, щоб ми знали, куди воно йде», – каже Портман.

Сенатор, який бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення, каже, що від американських військових у Польщі знає, що ведеться «безпрецедентний обсяг моніторингу, який вони проводять, щоб бути впевненими, що зброя потрапляє в потрібне місце в правильні руки».

«Тому я вважаю це доцільним зараз. Можливо, є способи, як ми можемо покращити цю перевірку, надати більше звітів до Конгресу та зробити процес більш прозорим, але це не має уповільнювати допомогу. Насправді це має дати нам впевненість у можливості продовжувати надавати допомогу, якої Україна зараз надзвичайно потребує не лише для того, щоб відбити російську агресію, але і для того, щоб надіслати сигнал усьому світу, що тиранія та авторитаризм не переможуть», – говорить сенатор Портман, який є співголовою та співзасновником Групи підтримки України в Сенаті та членом Комітету Сенату з міжнародних відносин.

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування, де зокрема, Білий дім просить 37,7 мільярда доларів на підтримку України наступного року.

США надали Україні майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми передбачено на оборону.

Борреля зворушила розмова з українськими військовими

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель 2 грудня відвідав навчальний майданчик Місії ЄС з військової допомоги (EUMAM).

Ініціатива, яку ЄС затвердив ЄС в жовтні, розпочала роботу з 15 листопада і вже почала приймати українських військових для навчання за спеціалізованою програмою бойових інженерних військ та розмінування, повідомив посадовець. Загалом, навчання пройдуть 15 000 військових.

Боррель висловив вдячність Польщі за проведення навчань на своїй території, а також зворушення і захват від розмови з українськими військовими.

"Зворушений розмовою з військовими та сповнений захоплення їхньою хоробрістю та рішучістю, - написав посадовець в соцмедіа. - Слів і оплесків недостатньо. Ми маємо продовжувати надавати їм засоби для продовження боротьби проти РФ. І ми не припинятимемо це робити через #EUMAM і Європейський фонд миру".

Польща та Німеччина відіграють провідну роль у втіленні ініціативи. Цього тижня Норвегія оголосила, що виділяє 15 мільйонів доларів на підтримку EUMAM, а Швеція анонсувала намір приєднатись до ініціативи.

Другу за тиждень евакуацію провели в посольстві України в Іспанії

Фото 30 листопада: Поліція Іспанії поблизу посольства Україні в Мадриді REUTERS/Juan Medina

Посольство України в Іспанії отримало "закривавлений" пакунок на зразок тих, які раніше надійшли іншим українським дипломатичним установам. Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

У дописі в соцмережі Ніколенко додав, що іспанська поліція оточила периметр посольства з міркувань безпеки. На місці вже працюють фахівці, проводяться слідчі дії, додав посадовець.

Поліція не виявила вибухівки в пакеті, повідомило Міністерство внутрішніх справ Іспанії, пишуть ЗМІ.

Все ж поліція провела евакуацію з будівлі посольства. Це вже друга евакуація будівлі за тиждень. 30 листопада співробітник українського посольства в Мадриді зазнав поранень в результаті вибуху, повідомили ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Іспанії. Ніколенко написав у мереж Facebook, що поранено коменданта, який оглядав конверт, що надійшов на адресу посольства. Конверт вибухнув у нього в руках, написав Ніколенко.

Пакет, що надійшов до посольства в п'ятницю, може бути пов'язаний з іншими пакетами, які українські диппредставництва отримували останнім часом, йдеться в заяві іспанського відомства, яку наводять ЗМІ: "Той факт, що поштова марка не з Іспанії, а також його характеристики, може означати, що він [пакет] пов'язаний з іншими пакетами, перехопленими в інших посольствах та консульствах України в різних країнах Європи".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав події "кампанією терору та залякування посольств і консульств України" і перевів диппредставництва до режиму посилених заходів безпеки, повідомив Ніколенко в дописі від 2 грудня.

Ніколенко також написав, що "після теракту в Іспанії до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, Австрії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно надійшли закривавлені пакунки. У пакунках знаходилися очі тварин. Самі пакунки були просякнуті рідиною характерного кольору та мали відповідний запах ... Вхід до помешкання посла в Ватикані зазнав вандалізму, посольство в Казахстані отримало повідомлення про мінування, яке згодом не підтвердилося".

Більше

XS
SM
MD
LG