Спеціальні потреби

Актуально

Чи змінить рішення Колегії виборців результат президентських виборів?

Згідно з Американською Конституцією остаточного кандидата на президентське крісло обирає Колегія виборців. Її зустріч відбувається, як правило, в середині грудня - через місяць після загальнонаціонального голосування. І зазвичай просто закріплює їх результати. Тож у пересічний рік виборів ця зустріч цікавить хіба абсолютних політичних фанатів чи викладачів основ громадянського суспільства. Але вибори 45-го американського президента стали особливими – довкола цьогорічної зустрічі Колегії виборців вже вирують справжні пристрасті. Це і не дивно: адже деякі з делегатів вже відмовилися підтримувати кандидатів, за які проголосував їх штат.

Американські виборці прийшли на дільниці й проголосували за своїх кандидатів ще минулого місця. За Гілларі Клінтон проголосувало понад шістдесят п’ять мільйонів людей, за Дональда Трампа майже на три мільйони меньше. То як так сталося, що до інавгурації готується саме він?

Американська Конституція зазначає, що остаточного переможця президентських виборів обирає Колегія виборців. Ця Колегія була створена ще у 18-му столітті: як компроміс між всенародним голосуванням та виборами президента у Конгресі. Мотивом її створення послугувало бажання захистити на виборах невеликі штати від домінування більш густонаселених. Адже делегатів до Електорального коледжу кожен із штатів отримує стільки ж, скільки він має членів у Конгресі. Відтак, щоб виграти вибори, кандидату в президенти треба завоювати серця не лише рядових американців, але й делегатів від Колегії виборців. Кандидат переможець повинен набрати 270 голосів. Але Гілларі Клінтон, за яку проголосувала більшість американців, отримала лише 232-х делегатів, тоді як Дональд Трамп зібрав аж 306. То для чого в США була створена така Колегія виборців – розповідає професор техаського університету A&M Джордж Едвардс:

«Деякі люди не надто довіряли простим людям голосувати. Адже до того, подібного у таких масштабах не проводилось. Тож не дивно, що чимало людей не довіряли натовпу, як вони називали народ».

У цьому році, коли американська виборча система принесла такі несподіванні результати, деякі з делегатів вже відмовилися підтримувати кандидата, за якого проголосував їх штат. Але для того, щоб справді змінити результат цих виборів і кандидата, який очолить Білий дім, потрібно, щоб Дональд Трамп втратив підтримку щонайменше тридцяти семи делегатів, що малоймовірно. Однак, експерти заговорили про необхідність позбутися Колегії виборців.

«Я думаю, що немає ніякого сенсу зберігати Колегію виборців. Це порушує політичну рівність, тобто тепер голоси усіх виборців вже не вважаються рівними», - каже професор Едвардс.

Так чи інакше, але Колегія виборців збереться в понеділок. Очікується, що вона таки не змінить хід виборчого процесу. Й вже 20-го січня, Дональд Трамп складе президентську присягу.

Всі новини дня

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG