Спеціальні потреби

Чи змінить рішення Колегії виборців результат президентських виборів?


Згідно з Американською Конституцією остаточного кандидата на президентське крісло обирає Колегія виборців. Її зустріч відбувається, як правило, в середині грудня - через місяць після загальнонаціонального голосування. І зазвичай просто закріплює їх результати. Тож у пересічний рік виборів ця зустріч цікавить хіба абсолютних політичних фанатів чи викладачів основ громадянського суспільства. Але вибори 45-го американського президента стали особливими – довкола цьогорічної зустрічі Колегії виборців вже вирують справжні пристрасті. Це і не дивно: адже деякі з делегатів вже відмовилися підтримувати кандидатів, за які проголосував їх штат.

Американські виборці прийшли на дільниці й проголосували за своїх кандидатів ще минулого місця. За Гілларі Клінтон проголосувало понад шістдесят п’ять мільйонів людей, за Дональда Трампа майже на три мільйони меньше. То як так сталося, що до інавгурації готується саме він?

Американська Конституція зазначає, що остаточного переможця президентських виборів обирає Колегія виборців. Ця Колегія була створена ще у 18-му столітті: як компроміс між всенародним голосуванням та виборами президента у Конгресі. Мотивом її створення послугувало бажання захистити на виборах невеликі штати від домінування більш густонаселених. Адже делегатів до Електорального коледжу кожен із штатів отримує стільки ж, скільки він має членів у Конгресі. Відтак, щоб виграти вибори, кандидату в президенти треба завоювати серця не лише рядових американців, але й делегатів від Колегії виборців. Кандидат переможець повинен набрати 270 голосів. Але Гілларі Клінтон, за яку проголосувала більшість американців, отримала лише 232-х делегатів, тоді як Дональд Трамп зібрав аж 306. То для чого в США була створена така Колегія виборців – розповідає професор техаського університету A&M Джордж Едвардс:

«Деякі люди не надто довіряли простим людям голосувати. Адже до того, подібного у таких масштабах не проводилось. Тож не дивно, що чимало людей не довіряли натовпу, як вони називали народ».

У цьому році, коли американська виборча система принесла такі несподіванні результати, деякі з делегатів вже відмовилися підтримувати кандидата, за якого проголосував їх штат. Але для того, щоб справді змінити результат цих виборів і кандидата, який очолить Білий дім, потрібно, щоб Дональд Трамп втратив підтримку щонайменше тридцяти семи делегатів, що малоймовірно. Однак, експерти заговорили про необхідність позбутися Колегії виборців.

«Я думаю, що немає ніякого сенсу зберігати Колегію виборців. Це порушує політичну рівність, тобто тепер голоси усіх виборців вже не вважаються рівними», - каже професор Едвардс.

Так чи інакше, але Колегія виборців збереться в понеділок. Очікується, що вона таки не змінить хід виборчого процесу. Й вже 20-го січня, Дональд Трамп складе президентську присягу.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар», спеціальним кореспондентом і текстовим редактором ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачем і головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти. За першою – філолог-фольклорист. Диплом режисера документального кіно отримала як стипендіатка програми Fulbright в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» з весни 2014 року. Працює одночасно як відео-операторка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Фінікса та Нью-Джерсі.

XS
SM
MD
LG