Спеціальні потреби

Актуально

Президент Трамп відповів новими погрозами на адресу Кім Чен Ина

«Щойно почув, як Міністр закордонних справ північної Кореї говорив в ООН. Якщо він відображує думки Маленької Людини-Ракети, їм ще не довго лишилося”. Так Президент США через Твіттер відреагував на виступ в ООН міністра закордонних справ Північної Кореї, промова якого рясніла образами особисто на адресу Трампа та запевненням у неминучості ракетного удару по території США.

Міністр фінансів США Стів Мнучін спробував знизити тон заяв президента. «Президент не хоче розпочинати ядерну війну, і ми зробимо все, що ми можемо, що переконатися, щоб цього не сталося», - заявив він на каналі ABC News. «З іншого боку, президент буде захищати американський народ та наших союзників», - додав він.

У Пхеньяні у неділю час десятки тисяч людей взяли участь у анти-американській демонстрації. Там звинувачують Дональда Трампа у образах на свого лідера та загрозі нападу на Північну Корею.

Сусіди Північної Кореї заявили в суботу, що вони зафіксували невелике землетрус, магнітудою 3,4. Його епіцентр, напевно, знаходився на території КНДР.

Після повідомлень про землетрус, США здійснили проліт стратегічних бомбардувальників біля кордонів Північної Кореї, як заявили у Пентагоні, аби продемонструвати військові можливості у разі загрози. Північна Корея, за деякими повідомленнями готується провести нове ядерне випробування. Цього разу не під землею, а у повітрі над Тихим океаном.

Всі новини дня

НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому

Український президент Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті з президентом США Джорджем Бушем, який казав тоді, що Сполучені Штати «дуже підтримували» початок Плану для набуття членства України в Альянсі, але пропозиція не здобула підтримки інших союзників. 3 квітня 2008 р.

Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.

Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.
Віктор Ющенко

Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.

Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.

Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.

Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.

Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.

Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.

«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».

Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.
Анґела Меркель

Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.

Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».

«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.

Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.

«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».

Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.

Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу - посадовець Держдепу

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні, заявив координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О'Браєн в інтерв'ю CNN.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

О'Браєн також підтвердив попередні заяви з Вашингтона, що Америка продовжуватиме допомогу Україні "до кінця цієї війни, поки Україна не переможе".

Нині О'Браєн разом із посолкою США в Україні Бріджит Брінк і міністром інфраструктури України Олександром Курбаковим відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Як Голос Америки повідомляв раніше, Брінк зазначила, що повернулась до Одеси, щоб "побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи".

Поки Росія використовує продовольство як зброю, Україна зменшує продовольчу небезпеку – посолка США в Україні

Посолка США в Україні Бріджит Брінк

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії. $20 млн підтримки США від USAID через Світову продовольчу програму вже допомагають доставляти зерно з України тим, хто його найбільше потребу», - написала у себе в Твіттер дипломатка.

Очільниця дипмісії зазначила, що повернулась до Одеси, щоб «побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи».

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 20 мільйонів доларів на ініціативу "Зерно з України", оголошену президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20.

USAID надає підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН для сприяння додатковим поставкам українського зерна через Чорноморську зернову угоду. USAID також "продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоб нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні", інвестувавши в неї 100 мільйонів доларів із прагненням залучити іще 150 мільйонів доларів від інших донорів, фондів та приватного сектору».

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG