Місія США в ОБСЄ вітає успішну роботу українських ППО і обіцяє працювати над їх посиленням. Про це заявив голова місії Майкл Карпентер.

“Протиповітряна оборона України підтвердила високу успішність у протидії атакам ракет та безпілотників з Росії. Ми сповнені рішучості допомогти Україні ще більше покращити якість протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема співпрацюючи з нашими союзниками та партнерами, щоб підготувати українських пілотів на літаки F-16”, - заявив Майкл Карпентер, голова місії США в ОБСЄ 24 травня.

За його словами, все більш очевидним стає, що Росія втрачає впевненість у своїй здатності контролювати окуповані частини України.

“Кремль напевне відчуває, що вітер змінюється, тому що там плетуть ще більш безглузду брехню своєму власному населенню. Брехня не змінює реальності, навіть якщо вона заважає декому її бачити. Реальність така: Україна з кожним днем стає сильнішою”, - каже Карпентер.

У заяві місії США в ОБСЄ також наголосили на необхідності притягнення росіян до відповідальності: “Якщо Кремль вважає, що ескалація воєнних злочинів призведе до зниження міжнародної рішучості підтримувати Україну, то у нас для них є новини. США продовжуватимуть підтримувати Україною і притягуватимуть Росію та її захисників до відповідальності за цю невиправдану та незаконну війну”.

Карпентер закликав ОБСЄ активно працювати з протидії воєнним злочинам Росії. “Ця Рада повинна продовжувати викривати воєнні злочини Росії та злочини проти людяності для всього світу”, - наголосив він.

Менш оптимістичний щодо ролі ОБСЄ міністр закордонних справ Фінляндії. Він напередодні заявив про загрозу руйнації ОБСЄ як організації через позицію Росії та Білорусі.

Організація з безпеки та співробітництва в Європі працює за ротаційним головуванням, за статутом щороку всі 57 членів організації мають підтримати головування кожного наступного члена ОБСЄ.

У 2022 році в ОБСЄ головувала Польща, цього року - Північна Македонія, на наступний рік головування мала б перебрати Естонія. Втім Росія та Білорусь відмовились підтримати її головування.

Тепер, як заявив глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто, без консенсусу щодо головування, організація може припинити існування взагалі у 2024 році.

Після Естонії у 2025 році на головування в ОБСЄ претендує Фінляндія.

Дивіться також:

Звіт на замовлення ОБСЄ: примусове переміщення українських дітей силами РФ може бути визнано злочином проти людяності

Адміністрація міжнародного розвитку США USAID оголосила нову програму грантів обсягом 2 мільйони доларів, щоб допомогти українським бізнесменам брати участь в міжнародних виставках і просувати свою продукцію за кордоном. Загалом, очікується, що буде виділено 30 грантів.

"Гранти допоможуть українському бізнесу просувати свої товари в ЄС та поза ним, стимулювати економічне відновлення та створювати робочі місця", - йдеться в соцмедійному дописі USAID.

Пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги, повідомило Міністерство економіки України.

"Міжнародна торгівля є однією з основних статей наповнення бюджету та можливістю українського бізнесу розвиватися та стимулювати національну економіку. Попри війну, підприємці продовжують працювати та експортувати за кордон, просуваючи бренд України на світовій торговій арені. Грантова підтримка від наших міжнародних партнерів – це можливість для бізнесу реалізувати нові проекти, знайти бізнес-партнерів, диверсифікувати виробництво і експорт», - зазначала перший віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.

Як повідомляв Голос Америки, USAID допомагає Україні просувати цю розробку в інші країни.

Уряди принаймні трьох країн світу зацікавились можливостями українського мобільного додатку “Дія” і хочуть застосовувати їх в своїх країнах, про це повідомила очільниця американської агенції з міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер під час презентації додатку у Вашингтоні.

За словами Пауер, Косово, Колумбія та Замбія ведуть переговори з USAID про можливість застосування додатку “Дія” в їхніх країнах.

Як пояснила Голосу Америки помічниця Саманти Пауер з питань Європи та Євразії Ерін Маккі, мова йде про використання окремих функцій “Дії” в різних країнах, залежно від потреб конкретного уряду.

"Краса в еволюції цього інструменту, що він або якісь його частини можуть бути корисними для певних цілей. Наприклад, можливо, Замбія захоче користуватись лише електронними паспортами, щоб полегшити здатність громадян подорожувати. Або, можливо, Косово зацікавиться лише системою державних закупівель, щоб їхні громадяни знали, куди направляються гроші платників податків. Все залежатиме від країни та їхньої ситуації", - розповіла Голосу Америки Маккі.

Крім того, Естонія, яка створює власний цифровий інструмент урядування, користуватиметься кодом, який розробили в Україні під додаток “Дія”.

Загалом, як повідомили Голосу Америки в Міністерстві цифрової трансформації України, наразі про можливість виходу “Дії” на міжнародні ринки переговори ведуться з урядами 15-ти країн.

"Наприклад, Естонія - найбільш цифрова держава в Європі, від якої Україна багато чому навчалася, насправді адаптує наш досвід і створює власний застосунок на основі нашого мобільного застосунку “Дія”. Сьогодні ми маємо переговори приблизно з 15-ма країнами світу, з частиною з них нам допомагає контактувати USAID, за що ми їм дуже вдячні", - зазначила Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України.

Embed share

USAID та Україна ведуть переговори з 15 країнами про застосування в них додатку “Дія”. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:04:42 0:00

Direct link

• 240p | 12,8MB
• 360p | 18,3MB
• 480p | 27,4MB
• 720p | 72,3MB
• 1080p | 84,3MB

Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.

Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.

Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.

Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.

"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.

Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.

"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.

"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.

Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.

"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".

Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".

Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.

Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".

Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.

Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".

Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.

Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».

Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».

«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.

При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».

HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.

Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.

Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.

Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.

У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.

Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.

Дивіться також:

Атаками на Дніпро і Київ Росія хоче виснажити українську ППО – оглядачі

Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.

Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.

Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.

Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".

Реагуючи на ордер Грем сказав, що це стане його "відзнакою". "Знати, що моя відданість Україні викликала гнів путінського режиму, мене надзвичайно радує, - твітує політик. - Я продовжу підтримувати свободу України до того, як кожного російського солдата виженуть з території України".

Грем також жартівливо зазначив, що сприйме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі і запросив росіян звернутись до цього суду. "Побачимось в Гаазі!" - твітує сенатор.

Грем раніше у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".

Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".

Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".

Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.

В статті використано матеріали Reuters, AP.