Актуально
Вперше з 2019 року в Україні може з’явитися повноважний посол США. Які шанси і чому це важливо?
У вівторок, 10 травня, Комітет із закордонних справ Сенату США розглядатиме кандидатуру Бріджит Брінк на посаду Посла США в Україні.
Наразі Брінк обіймає посаду Посла США в Словацькій Республіці. Уся її попередня кар’єра дипломата була тією чи іншою мірою пов’язана із країнами, де присутній вплив Росії. Згідно із офіційним сайтом Держдепу, вона обіймала посаду заступниці помічника секретаря в Бюро з питань Європи та Євразії Державного департаменту, де вона відповідала за питання Східної Європи, Кавказу та затяжні конфлікти в Європі. Вона також була заступницею глави місії в посольствах США в Узбекистані та Грузії. Перед тим вона посідала посаду директорки з питань Егейського моря та Південного Кавказу в Раді національної безпеки США, працювала в Державному департаменті заступницею директора з питань Південної Європи, спеціальною помічницею міністра з політичних питань. Свою кар'єру Брінк, родом з Мічигану, розпочала в Белграді, Сербія, у 1997-1999-х роках. Вона володіє російською та сербською, а також грузинською та французькою мовами на базовому рівні, повідомляє її офіційна біографія.
Затвердження має відбутись швидко
Дипломати, з якими поспілкувався “Голос Америки”, очікують, що її затвердження відбудеться швидко.
“По-перше, вона дуже кваліфікована, вона знає регіон, вона знає війну, вона була послом у Словаччині, тож добре знайома з усіма поточними проблемами. Її дуже поважають. Її підтримують як республіканці, так і демократи. Цього тижня вона зустрічалася з ними”, - сказав колишній тимчасовий повірений у справах США в Україні, а нині віце-президент Інституту мира США Вільям Тейлор.
А по-друге, наголосив він, у Конгресі, де існує міцна двопартійна підтримка України, поспішатимуть якомога швидше провести слухання та призначити голосування в Сенаті, аби вона могла розпочати виконувати свої обов’язки.
Одразу після того, як 25 квітня президент США номінував Брінк на цю посаду, сенаторка-демократа Джін Шагін, яка очолює підкомітет Сенату із закордонних справ з питань Європи та регіонального співробітництва в галузі безпеки та є старшим членом Комітету Сенату з питань збройних сил, висловилася на підтримку цієї кандидатуру. Її офіс розповсюдив заяву, в який вона вітає висунення Брінк як важливий прогрес “у захисті нашої національної безпеки та зміцненні нашого дипломатичного корпусу”.
“Оскільки російські війська здійснюють жахливе насильство над громадами по всій Україні, призначити посла надзвичайно важливо для координації ключової військової та гуманітарної допомоги та допомоги нашим партнерам у захисті. Брінк відіграватиме вирішальну роль у цей ключовий момент, щоб притягнути Росію до відповідальності та надати Україні можливість захищатися, оскільки ми координуємо спільну відповідь з нашими європейськими союзниками. Я з нетерпінням чекаю, що її кандидатура буде швидко розглянута та затверджена цим Сенатом», - йдеться у заяві.
“Чудовою новиною в критичний момент” раніше назвав висунення Брінк лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та пообіцяв зробити її затвердження Сенатом пріоритетом, повідомляє «Вашингтон Пост».
Колишній посол США в Польщі, а нині старший науковий співробітник Атлантичної ради Деніел Фрід зазначив, що серед демократів існує висока підтримка кандидатури Брінк. А для республіканців, зауважив він, як би вони до неї не ставились, після того, як вони критикували адміністрацію США за те, що та затримує призначення посла, їм буде складно самим затримувати її затвердження.
«[Ця критика] має підстави. Це не повинно було в них зайняти рік. Але тоді важко критикувати адміністрацію за повільність, а потім самим уповільнювати процес».
Готова та чекає з нетерпінням на початок роботи в Україні
Брінк вже готується до зайняття посади і з нетерпінням чекає, аби виїхати в Україну, розповів «Голосу Америки» Тейлор, який, за його словами розмовляв з нею на початку цього тижня. На думку дипломата, Брінк – добре готова, аби виконувати обов’язки Посла США в критичний для України та відносин обох країн час.
«У цей час потрібен той, хто розуміє весь регіон, розуміє політику відносин з Росією, розуміє важливість України для Сполучених Штатів, для Європи та для світу, оскільки Україна, як ми знаємо, бореться проти росіян заради себе і захищає Європу, захищає американські цінності», - сказав Тейлор.
Вже наступного дня після російського вторгнення, Брінк відвідала кордон Словаччини з Україною, куди почали прибувати українці, змушені виїхати зі своєї країни. Вона заявила, що США продовжуватимуть підтримувати обидві країни в нових умовах, повідомляє NPR.
«Оскільки ми всі підтримуємо Україну, я уважно стежу за наданням Словаччиною прямої гуманітарної допомоги Україні та спроможностями постачати реверсний газ з 2014 року. Свідчення допомоги та підтримки, яку словацькі війська пропонують Україні, викликає смирення та захоплення. Моє серце - з кожною жертвою цієї безглуздої війни», - цитує Брінк видання.
Деніел Фрід, який каже, що знайомий з Бріджит Брінк вже 20 років, говорить, що їй добре відома політикою Росії в регіоні, адже вона прослужила більшу частину своєї кар’єри в країнах, які з нею межують. До того ж, додав він, дипломатка має добру вдачу.
«Вона сильна і впевнена в собі людина, але також, якщо можна так сказати, - дуже приємна. Вона добра і не відчуває потреби демонструвати свою силу, крім випадків, коли їй це потрібно».
Брінк стане першим послом США в Україні з 2019-го року, коли раніше за передбачений час закінчилася каденція Марі Йованович. Тейлор, як і Крістіна Квін, яка зараз очолює Посольство США, обіймав посаду тимчасового повіреного у справах США. Тейлор високо оцінив роботу своєї наступниці, але сказав, що перебування у статусі посла дасть Брінк додаткові повноваження.
«[Крістіна Квін] дуже гарно попрацювала і зможе широко представити Бріджит, посла Брінк, українській владі – Зеленському, всім його співробітникам, міністрам. Тож це буде дуже гарна передача. І коли є затверджений посол, якого обрав президент і затвердив Сенат, це дає йому, додаткову вагу», - зауважив дипломат.
За словам Фріда, перебуваючи на посаді посла, Брінк матиме кращий доступ до урядовців США найвищого рівня.
«Будь-який посол США в Україні зможе підняти трубку і зателефонувати високопоставленим особам в Білому домі та Держдепартаменті».
Очікувано, основним пріоритетом роботи нового посла в Україні стане координація підтримки, яку надає США Україні у протистоянні агресії, сказав Тейлор.
«Дискусії, комунікації, прохання українців до американців, пропозиції та поради американців українцям, підтримка, яку Вашингтон може надати Києву - все це зосереджується на тому, аби виграти війну. І посол Брінк буде там в час, коли зусилля українців у протистоянні росіянам набирають обертів. Українці виграють цю війну і посол Брінк буде там, аби допомогти їм рухатися до наступного етапу - відбудови та реконструкції».
Посольство надає дуже важливий контекст та інформацію, а також довідкову інформацію про те, як триває робота. Найкраще це робити в Києві.
Наразі війна в Україні є головним зовнішньополітичним пріоритетом Вашингтона, коли високопосадовці Державного департаменту, Міністерства оборони, адміністрації, Ради нацбезпеки та інших відомств зосереджені на Україні. У таких умовах, зазначив Тейлор, дуже важливо мати посольство у Києві для збирання, аналізу інформації та координації комунікації Києва з Вашингтоном.
«Посольство надає дуже важливий контекст та інформацію, а також довідкову інформацію, розвіддані про те, як триває робота в Києві і загалом в Україні. Найкраще це робити в Києві. Тому так важливо повернути посольство в гру».
У понеділок, 2 березня, Посольство США в Україні перенесло свою роботу з Польщі до Львова. Під час брифінгу для преси тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін сказала, що вони сподіваються повернутися до Києва до кінця місяця, якщо це дозволять умови безпеки.
Грузинська контроверсія
У грудні 2018 року, американське видання «Зовнішня безпека», посилаючись на свої джерела в американському уряді та серед колишніх чиновників, написало, що уряд Грузії відмовився підписувати погодження на призначення Бріджит Брінк на посаду посла США в Грузії через її нібито схильність до колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Чиновники, з якими спілкувалося видання, оскаржують це звинувачення.
Уряд Грузії цю інформацію також заперечив. Заступниця міністра закордонних справ Грузії Хатуна Тотладзе заявила, що «інформація є неправдивою, а повторення неправдивої інформації -шкідливе», написав веб-сайт Agenda.ge. Видання також цитує члена правлячої партії «Грузинська мрія» Георгія Вольського, який каже, що в грузинського уряду «немає ресурсів», щоб вплинути на рішення уряду Сполучених Штатів.
Фрід сказав, що він знайомий із цією історією, але не може довести, правда це чи ні. Але він точно знає, що подібне звинувачення є нісенітницею.
«Вона не була ні за, ні проти Саакашвілі, вона була за грузинську демократію, за майбутнє Грузії із заходом. Помилка аматорів полягає в тому, що вони часто думають, що посли США займають чиюсь сторону у внутрішній політиці. Інколи вони так, роблять помилки. Але не Бріджит, професіонали майже ніколи не роблять такої помилки, і я точно знаю, що вона цього не робила».
Не буде Бріджит Брінк, у разі її затвердження Послом США в Україні, займати чиюсь сторону й в українській внутрішній політиці, завірив Фрід.
У статті використано матеріали «Washington Post», NPR.
Дивіться також: нн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України. Інтерв’ю
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум