Актуально
Орбан відкидає звинувачення у расизмі
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан вимушений заперечувати звинувачення у расизмі після його промови минулими вихідними, в якій він висловлювався проти «змішування рас».
Орбан у виступі на зібранні угорської громади в Румунії 23 липня також повторював свої давні твердження про «занепад» Заходу і виступав проти міжнародних санкцій щодо Москви й проти західної допомоги Україні, стверджуючи, що українці не можуть перемогти Росію.
...як ви не помітили, що виголошували суто нацистський текст гідний Ґеббельса.Жужа Хеґедюш
Головною загрозою Орбан назвав так зване «заміщення населення» внаслідок низької народжуваності та міграції і заявив, що «Брюссель, зміцнений пов’язаними з Соросом силами, просто хоче нав’язати нам мігрантів».
«Але тепер спалахнула війна, і ми приймаємо прибульців з України, а тому це питання відклали, хоч його і не зняли з порядку денного», - стверджував Орбан.
У розлогій промові Віктор Орбан зокрема проголосив: «Ми не хочемо бути народами змішаних рас».
«Текст гідний Ґеббельса»
«Я не знаю, як ви не помітили, що виголошували суто нацистський текст гідний Ґеббельса», - заявила після промови Орбана його радниця Жужа Хеґедюш, написавши відкритого листа про розрив співпраці.
Йозеф Ґеббельс був міністром пропаганди у нацистському уряді Адольфа Гітлера і одним з ідеологів антисемітизму.
Мій уряд дотримується нульового терпіння щодо антисемітизму і расизму.Віктор Орбан
У листі, який цитує угорська преса, зокрема видання hvg.hu, Жужа Хеґедюш стверджує, що і раніше її турбували «антиєвропейські» і «антиіммігрантські» заяви угорського прем’єр-міністра, але тепер вона вимушена розірвати 20-річні стосунки.
Найбільше єврейське об’єднання Угорщини також засудило промову Орбана і закликало провести зустріч з прем’єр-міністром.
«Расизм виключений»
Віктор Орбан 26 липня також оприлюднив відкритого листа - відповідь Жужі Хеґедюш.
«В Угорщині мій уряд дотримується нульового терпіння щодо антисемітизму і расизму… Бог створив усіх за своїм образом. Тому, коли йдеться про таких людей як я, то расизм виключений від самого початку», - заявив прем’єр-міністр.
Речник угорського керівника Золтан Ковач у Твіттері звинуватив «медія еліту» в «надмірному збудженні через кілька жорстких рядків прем’єра Орбана про імміграцію та асиміляцію», щоб, як він висловився, «відволікти увагу від головних положень промови».
Всі новини дня
- Голос Америки
Найбільша частина переговорів про вступ України до ЄС стосується сільського господарства – міністр
Україна набагато більша за всіх інших нових членів ЄС у сфері сільського господарства, тож це, імовірно, змінить деякі правила в ЄС. Наразі ця сфера є найбільшою частиною євроінтеграційних переговорів.
Про це в інтерв'ю керівниці мовлення Голосу Америки у Східній Європі Мирославі Гонгадзе розповів сказав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
За його словами, серед документів, які Україна повинна узгодити із законодавством ЄС, приблизно 40% стосується саме сільського господарства та продуктів. Це найбільша частина переговорів.
Зараз українські фермери намагаються врятувати бізнес в умовах війни та російської блокади експорту українського зерна. “Вони намагаються отримати якийсь прибуток, але наразі їм це не вдається. Для більшості з них головна мета – зберегти бізнес”, - каже міністр. За його словами, війна вплинула і на доставку, і на виробництво. “Українські фермери працюють у дійсно складних умовах, під ударом, під бомбардуванням. Самотужки розміновують землю”, - додав Сольський.
За його словами, нинішня найнижча ціна на зерно викликана не лише тим, що місцеві компанії експортують багато зерна з України, а й тим, що інші країни світу виробляють багато зерна протягом цього нового сезону, особливо Бразилія. “Отже, ми повинні пояснити це всім громадам, усім спільнотам фермерів, і вони повинні це зрозуміти”, - каже Сольський.
За інформацією Миколи Сольського, з врожаю минулого сезону Україна має на експорт ще близько 9-10 мільйонів тонн зерна, олії та подрібнених продуктів з соняшнику і сої тощо.
Як повідомляв Голос Америки, Росія заблокувала експорт зерна з українських портів усупереч попереднім домовленостям, мотивуючи це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України. Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, з серпня 2022 року, коли стартувала реалізація Зернової ініціативи, з українських портів "Південний", "Чорноморськ" та "Одеса" експортовано понад 30 мільйонів тонн продовольства.
Через російську блокаду експорту щонайменше 10 країн недоотримують продовольство. "Для амортизації завданої шкоди плануємо збільшувати пропускну спроможність Дунайського портового кластеру", - повідомив під час візиту на Одещину президента України Володимира Зеленського віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
Після поранень обличчя, українські військові часто потребують складних пластичних операцій. Місія хірургів зі США Face to Face допомагає українським колегам здобувати знання у складних випадках реконструкції лиця та шиї.
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
Форум