Спеціальні потреби

Актуально

Захід з осторогою дивиться на Ердогана, який став ключовим посередником для Росії, кажуть експерти

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган на зустрічі з російським президентом Путіним у Сочі домовлявся про розширення торгівлі з Росією, в той час як союзники Туреччини в НАТО запровадили економічні санкції у відповідь на російське вторгнення в Україну. 5 серпня 2022 р.

«Ми вважаємо російську операцію проти України неприйнятною, і ми її відкидаємо», - заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в день початку російського вторгнення в Україну 24 лютого і наголосив, що «цей напад, який ми вважаємо порушенням міжнародних законів, є серйозним ударом для миру і стабільності».

Тоді ж Ердоган у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським пропонував сприяння Туреччини в організації переговорів з Росією, і Зеленський казав, що «це можна лише привітати».

Перші стамбульські переговори української та російської сторони у березні провалилися, але у липні за участю ООН була досягнена угода про безпеку морського транспортування збіжжя.

Тепер, коли Реджеп Таїп Ердоган вперше від початку лютневого російського вторгнення відвідає Україну і нарешті особисто зустрінеться з Володимиром Зеленським у Львові 18 серпня, західні коментатори прискіпливіше дивляться на те, що вони називають балансуванням Анкари між Росією і Заходом.

Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО.

Туреччина попри осуд російської війни так і не приєдналася до своїх союзників у НАТО, які запровадили санкцій щодо Росії.

В той час як українці оспівують застосування турецьких безпілотних літаків Байрактар проти російських окупантів, і активісти збирають через інтернет гроші на додаткові безпілотники з Туреччини, уряд в Анкарі хвалиться, що економічні відносини з Росією процвітають, і турецька торгівля з Росію досягла рекордно високого з 2014 року рівня.

А західні уряди на тлі небувалого зростання цін на пальне й енергію вимушені пояснювати своїм громадянам важливість згортання економічних відносин з Росією на знак протесту проти російської війни в Україні.

Коментатори, які стежать за турецькою політикою, звертають увагу на те, що Реджеп Таїп Ердоган готується до виборів наступного року, і для нього дуже важливо показати виборцям себе як міжнародного діяча, а ще більше як ефективного керівника економікою.

«Ердоган грає ризиковану подвійну гру, і чи зможе він її підтримувати, ще буде видно. Його пріоритет - домогтися переобрання наступного року на тлі економічної кризи, яка завдає шкоди його популярності. Він зробить усе що завгодно, щоб посилити свої позиції у власній країні», - пише у Twitter старша співробітниця Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Поль.

«Складний союзник»

Ана Паласіо, яка раніше очолювала міністерство закордонних справ Іспанії, вказує, що «Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО, яку багато хто вважає невірністю».

Але вона підкреслює, що низка дипломатичних успіхів турецького керівника «демонструє його здатність у відносинах з суперниками знаходити місце для співпраці».

«Звичайно, що Ердоган не самотужки привів росіян до столу переговорів у Стамбулі. Кремль значною мірою підштовхнула його власна зацікавленість зберегти підтримку країн південної півкулі. Це було очевидно під час африканського турне російського міністра закордонних справ Лаврова, що відбувалося паралельно з поїздкою французького президента Еммануеля Макрона. Тим не менше турецьке посередництво було необхідним для досягнення поступу», - пише Ана Паласіо в Project Syndicate.

«Союзників Туреччини можуть турбувати прагматичні загравання Ердогана, але прагматизм, разом з творчим підходом буде необхідним для уможливлення суттєвої співпраці в сучасних міжнародних умовах», - вважає Ана Паласіо.

Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер написав у виданні Politico, що Туреччина очевидно є стратегічно дуже важливим союзником НАТО, але він також зауважує, що впродовж років Анкара не завжди проявляла себе як надійний союзник.

«Ердоган зовсім не єдиний лідер в НАТО, який підтримує приязні відносини з Путіним. Згадайте лише колишнього італійського прем’єр-міністра Сильвіо Берлусконі чи теперішнього угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана», - наголошує Іво Даалдер.

Але колишній дипломат нагадує, що Ердоган «єдиний лідер НАТО, який купив у Росії новітні протиповітряні ракети замість того, щоб придбати західне обладнання, яке могло б бути інтегроване в систему оборони НАТО. Він також єдиний лідер НАТО, хоча і не перший турецький керівник, який пригрозив застосувати силу проти союзника - Греції».

«Іншими словами, з Туреччиною щораз важче вживатися як з союзником, але без неї обійтися майже неможливо», - підсумовує Іво Даалдер.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG