Спеціальні потреби

Актуально

Захід з осторогою дивиться на Ердогана, який став ключовим посередником для Росії, кажуть експерти

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган на зустрічі з російським президентом Путіним у Сочі домовлявся про розширення торгівлі з Росією, в той час як союзники Туреччини в НАТО запровадили економічні санкції у відповідь на російське вторгнення в Україну. 5 серпня 2022 р.

«Ми вважаємо російську операцію проти України неприйнятною, і ми її відкидаємо», - заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в день початку російського вторгнення в Україну 24 лютого і наголосив, що «цей напад, який ми вважаємо порушенням міжнародних законів, є серйозним ударом для миру і стабільності».

Тоді ж Ердоган у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським пропонував сприяння Туреччини в організації переговорів з Росією, і Зеленський казав, що «це можна лише привітати».

Перші стамбульські переговори української та російської сторони у березні провалилися, але у липні за участю ООН була досягнена угода про безпеку морського транспортування збіжжя.

Тепер, коли Реджеп Таїп Ердоган вперше від початку лютневого російського вторгнення відвідає Україну і нарешті особисто зустрінеться з Володимиром Зеленським у Львові 18 серпня, західні коментатори прискіпливіше дивляться на те, що вони називають балансуванням Анкари між Росією і Заходом.

Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО.

Туреччина попри осуд російської війни так і не приєдналася до своїх союзників у НАТО, які запровадили санкцій щодо Росії.

В той час як українці оспівують застосування турецьких безпілотних літаків Байрактар проти російських окупантів, і активісти збирають через інтернет гроші на додаткові безпілотники з Туреччини, уряд в Анкарі хвалиться, що економічні відносини з Росією процвітають, і турецька торгівля з Росію досягла рекордно високого з 2014 року рівня.

А західні уряди на тлі небувалого зростання цін на пальне й енергію вимушені пояснювати своїм громадянам важливість згортання економічних відносин з Росією на знак протесту проти російської війни в Україні.

Коментатори, які стежать за турецькою політикою, звертають увагу на те, що Реджеп Таїп Ердоган готується до виборів наступного року, і для нього дуже важливо показати виборцям себе як міжнародного діяча, а ще більше як ефективного керівника економікою.

«Ердоган грає ризиковану подвійну гру, і чи зможе він її підтримувати, ще буде видно. Його пріоритет - домогтися переобрання наступного року на тлі економічної кризи, яка завдає шкоди його популярності. Він зробить усе що завгодно, щоб посилити свої позиції у власній країні», - пише у Twitter старша співробітниця Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Поль.

«Складний союзник»

Ана Паласіо, яка раніше очолювала міністерство закордонних справ Іспанії, вказує, що «Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО, яку багато хто вважає невірністю».

Але вона підкреслює, що низка дипломатичних успіхів турецького керівника «демонструє його здатність у відносинах з суперниками знаходити місце для співпраці».

«Звичайно, що Ердоган не самотужки привів росіян до столу переговорів у Стамбулі. Кремль значною мірою підштовхнула його власна зацікавленість зберегти підтримку країн південної півкулі. Це було очевидно під час африканського турне російського міністра закордонних справ Лаврова, що відбувалося паралельно з поїздкою французького президента Еммануеля Макрона. Тим не менше турецьке посередництво було необхідним для досягнення поступу», - пише Ана Паласіо в Project Syndicate.

«Союзників Туреччини можуть турбувати прагматичні загравання Ердогана, але прагматизм, разом з творчим підходом буде необхідним для уможливлення суттєвої співпраці в сучасних міжнародних умовах», - вважає Ана Паласіо.

Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер написав у виданні Politico, що Туреччина очевидно є стратегічно дуже важливим союзником НАТО, але він також зауважує, що впродовж років Анкара не завжди проявляла себе як надійний союзник.

«Ердоган зовсім не єдиний лідер в НАТО, який підтримує приязні відносини з Путіним. Згадайте лише колишнього італійського прем’єр-міністра Сильвіо Берлусконі чи теперішнього угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана», - наголошує Іво Даалдер.

Але колишній дипломат нагадує, що Ердоган «єдиний лідер НАТО, який купив у Росії новітні протиповітряні ракети замість того, щоб придбати західне обладнання, яке могло б бути інтегроване в систему оборони НАТО. Він також єдиний лідер НАТО, хоча і не перший турецький керівник, який пригрозив застосувати силу проти союзника - Греції».

«Іншими словами, з Туреччиною щораз важче вживатися як з союзником, але без неї обійтися майже неможливо», - підсумовує Іво Даалдер.

Всі новини дня

Президенти 9 держав висловилися на підтримку членства України в НАТО закликали збільшити їй допомогу 

In this photo provided by the Ukrainian Presidential Press Office, honour guard soldiers prepare to rise the Ukrainian national flag during State Flag Day celebrations in Kyiv, Ukraine, Aug. 23, 2022.

Президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії і Словаччини 2 жовтня оприлюднили спільну заяву, в якій засудили «спроби Росії незаконно анексувати українські території» і закликали членів НАТО збільшити допомогу Україні для її протистояння російському вторгненню.

«Ми знову заявляємо про нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроб Росії анексувати будь-яку українську територію. Ми твердо підтримуємо рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України. Ми підтримуємо Україну в її захисті від вторгнення Росії, вимагаємо від Росії негайно вийти з усіх окупованих територій і закликаємо всіх членів Альянсу істотно збільшити військову допомогу Україні», – йдеться в заяві.

Президенти наголосили, що «всі, хто вчиняє злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності».

У заяві, оприлюдненій на сайті президента Литви, вказано, що лідери країн, що виступили з заявою, «відвідали Київ під час війни і на власні очі переконалися в наслідках російської агресії» і не можуть мовчати «перед обличчям кричущого порушення міжнародного права з боку Російської Федерації».

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія та Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.

У п’ятницю, 30 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись».

Практично тими ж словами відповів на запитання журналістів і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який сказав, що «кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО». Він нагадав, що на саміті НАТО в Мадриді союзники «чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Британська розвідка та ISW прокоментували відступ військ РФ із Лиману

Солдат ЗСУ, Лиман, Донецька олбласть. 

Вихід російських військ із Лиману на Донеччині 1 жовтня через наступ українських сил є політичною невдачею Росії, заявила британська розвідка.

«Оперативно Лиман важливий, оскільки він розташований на ключовому перетині доріг через річку Сіверський Донець, за якою Росія намагається зміцнити свою оборону. Вихід Росії з Лимана також є серйозною політичною невдачею, враховуючи, що він розташований у Донецькій області, регіоні, який Росія нібито мала на меті «звільнити» і намагалася незаконно анексувати», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у твітері Міністерством оборони Великої Британії.

У розвідці кажуть, що виведення військ привело до чергової хвилі публічної критики російського військового керівництва з боку високопосадовців. «Подальші втрати територій на незаконно окупованих територіях майже напевно приведуть до посилення цієї публічної критики і посилять тиск на командування», – йдеться у звіті.

У британській розвідці вказують, що, ймовірно, Лиман захищали недоукомплектовані підрозділи Західного та Центрального військових округів Росії, а також контингентів добровільно мобілізованих резервістів. «Ці сили, ймовірно, зазнали значних втрат, коли відійшли єдиною дорогою з міста, яка все ще була в руках росіян», – заявили там.

Президент України Володимир у повідомленні у телеграмі 2 жовтня написав, що Збройні сили України повністю зачистили Лиман Донецької області.

«Станом на 12:30 Лиман зачищено повністю. Дякую нашим воїнам. Слава Україні», – сказав Зеленський у короткому відео.

Тим часом, Міністерство оборони Росії заявило про виведення з Лимпану своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.

Голова Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямку. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадирівці».

ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.

Туреччина не визнала російську анексію українських регіонів

Президент Туреччини Таїп Реджеп Ердоган балансує між інтересами Росії та України, але Туреччина відкидає російську анексію.

Міністерство закордонних справ Туреччини назвало «серйозним порушенням» міжнародного права анексію Росією чотирьох регіонів України, повідомляє агентсвто Reuters.

У заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

«Це рішення, яке є грубим порушенням встановлених принципів міжнародного права, не може бути прийнято», – заявили в міністерстві.

Туреччина, яка є членом НАТО, досі намагалась балансувати між Україною і Росією, продаючи зброю Україні і одночасно не перериваючи економічні стосунки з Росією, після того, як Москва вторглася в Україну 24 лютого. При цьому Анкара закликала до мирних переговорів.

«Ми знову заявляємо про нашу підтримку вирішення цієї війни, гострота якої продовжує зростати, на основі справедливого миру, який буде досягнутий шляхом переговорів», – мовиться у заяві.

Анкара була посередницею при обміні полонених і в’язнів, а влітку їй вдалося за підтримки ООН домогтися угоди щодо розблокування українських портів та відкрити шлях українському зерну на світові ринки. Також президент Туреччини Таїп Реджеп Ердоган пропонує свої послуги у вирішенні військового протистояння навколо окупованої Росією Запорізької АЕС.

У повідмоленні використано інформацію агентства Reuters.

Як можуть відповісти США та НАТО у разі застосування Росією ядерної зброї, розмірковують експерти

Архівне фото: Міжконтинентальна ракета "Сармат" в Росії, квітень 2022 року.(Roscosmos Space Agency Press Service via AP)

В п'ятницю російський президент Путін ще раз натякнув на можливість застосування ядерної зброї в Украні. Він звинуватив США у створенні такого прецеденту бомбардуванням в Японії під час Другої світової війни. На тлі успіхів українських Збройних Сил на полі бою, лідер чеченців Рамзан Кадиров в Telegram в суботу закликав Кремль застосувати "малопотужну ядерну зброю" в Україні.

Україна, ООН, США, Європа, НАТО, Велика Британія та Японія висловили занепокоєння, через погрози Росії застосувати ядерну зброю в Україні, після промови Путіна минулого тижня. Під час брифінгу для преси в п'ятницю радник з нацбезпеки США Джейк Салліван заявив, що США слідкують за ситуацією і готові до "рішучої відповіді".

Думки експертів розділились стосовно того, якою може бути така відповідь і чи застосує Кремль ядерну зброю в Україні.

Путін, ймовірно, не виконає свої погрози, сказав в коментарі Washington Post клишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес. "Хоча Путін небезпечний, він не самовбивця, як і його оточення", - каже Годжес.

У коментарі виданню Олександр Габуєв з Фонду Карнегі припустив, що Путін може вдатись до такого кроку, якщо інші напади, зокрема мобілізація, або атаки на західну інфраструктуру, зазнають поразки. "Ми за два кроки" до немислимих дій Кремля, сказав Габуєв.

В інтерв'ю Insider директор проекту ядерної інформації Федерації американських науковців Ганс Крістенсен закликав ставитись серйозно до ядерних погроз Росії. Відповідаючи на питання, які саме кроки може Захід зробити у випадку ядерного удару Росії, крім запровадження санкцій, експерт припустив, що НАТО, або США можуть завдати удару по російських силах всередині України, що стане "напівпроком" - попередженням, але не ударом по Росії.

Колишній командувач Сил Британії та НАТО з хімічної, біологічної, ядерної війни Гаміш де Бреттон-Гордон в інтерв'ю CNN назвав дуже малоймовірним використання стратегічної ядерної зброї Росією, адже це "війна, яку ніхто не може виграти".

Він також заявив, що тактичну ядерну зброю Путін застосувати не може, навіть якщо системи запуску ще працюють, адже "щойно вони увімкнуть мотори, це побачить розвідка США та НАТО". Бреттон-Гордон висловив сподівання, що США попередили Путіна, що у випадку пересування такої зброї "її буде знищено точними самонавідними ракетами".

Під час брифінгу в п'ятницю Салліван зауважив, що наразі ознак невідворотного застосування ядерної зброї немає, але США і союзники активно слідкують за ситуацією.

Немає ознак того, що Путін вже прийняв рішення про удар, сказав і очільник Пентагону Ллойд Остін в інтерв'ю CNN в п'ятницю.

"Контролю над Путіним немає, - сказав Остін CNN. - Так само, як він прийняв безвідповідальне рішення про вторгнення до України, він може прийняти і інше рішення. Але наразі я не бачу ознак, які б переконали мене, що він вже прийняв таке рішення".

У НАТО не чекали заявки від України, але це не має зупиняти Київ – експерти

Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль (праворуч) і голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук тримають заявку на «прискорений вступ до НАТО». Фото надано Офісом президента України. 30 вересня 2022 року.

Заявка на прискорений вступ до НАТО, яку вирішив подати президент України Володимир Зеленський у п’ятницю 30 вересня, у день, коли Москва оголосила про незаконну анексію українських територій, як кажуть експерти, застала зненацька західних партнерів України.

Спікерка Палати представників американського Конгресу Ненсі Пелосі в п’ятницю не дала прямої відповіді на запитання журналістів про те, чи підтримає вона заявку України, хоча і додала, що Україна має отримати гарантії безпеки.

«Ми дуже віддані демократії в Україні. Давайте виграємо цю війну. Але я була би за те, щоб вони мали гарантію безпеки», – відповіла Пелосі на запитання репортера американського видання Politico.

У п’ятницю, 30 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись».

Практично тими ж словами відповів на запитання журналістів і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який сказав, що «кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО». Він нагадав, що на саміті НАТО в Мадриді союзники «чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Так само, як і спікерка Пелосі, Столтенберг сказав, що наразі Альянс зосереджений на «наданні негайної підтримки Україні», щоб допомогти їй захиститися від Росії.

Заява Зеленського не була узгоджена з НАТО – Шойнеманн

Той факт, що партнери України з НАТО не знайшли нових слів на заявку України, на думку експертів, свідчить про те, що цей крок був нескоординованим. На думку Лії Шойнеманн, заступниці директора Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта, «він став відповіддю на фіктивні незаконні референдуми, які є спробою Москви налякати Україну для припинення вогню».

«Заява Зеленського про те, що Україна де-факто є частиною НАТО, є ключовою: Путін повинен розуміти, що Україна та НАТО дадуть відповідь, якщо Росія продовжить ескалацію конфлікту, включаючи посилення ядерних загроз», – каже дослідниця, яку цитує у статті на своєму сайті дослідницький центр Атлантична рада.

Сьогодні Україна, мабуть, ще далі від членства в НАТО, ніж це було 23 лютого
Лія Шоенеманн

На її думку, на відміну від випадків Фінляндії та Швеції, про які згадував Зеленський у своєму виступі, НАТО не готове позитивно відповісти на заявку України. Як переконана дослідниця, перспектива членства в НАТО для України не лише не наблизилася, а віддалилася протягом останніх місяців.

«Бажання України приєднатися до НАТО не є новим, але сьогодні Україна, мабуть, ще далі від членства в НАТО, ніж це було 23 лютого, – каже Лія Шойнеманн. Колишня чиновниця Пентагону, яка займалася міжнародною політикою безпеки, каже, що як тоді, так і зараз, справа не у здатності України відповідати стандартам НАТО.

«Справа в тому, що Україна перебуває у стані війни з Росією, а ті самі члени НАТО, які ще не роблять усе, що в їхніх силах, щоб забезпечити перемогу України, не збираються підтримувати вступ з Україною в формальний альянс, який вимагав би від них юридичних зобов’язань щодо захисту України», – каже дослідниця.

Якби передумовою членства в НАТО була доведена здатність «надавати копняків росіянам», кращого кандидата, ніж Україна годі було б шукати, каже у розмові з Атлантичною Радою Крістофер Скалуба, директор Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта.

«Це, звісно, робиться з інтенсивним плануванням і матеріальною підтримкою з боку союзників по НАТО, – каже він, і додає, що і цей факт «лише підкріплює думку Зеленського про те, що Україна «довела [свою] сумісність зі стандартами Альянсу».

Але, коли союзники розглядають питання членства України в НАТО, вони виходять з інших міркувань, пояснює він.

«По-перше, це справедливо розглядається як ескалація в конфлікті, в якому врегулювання ескалації було головною турботою для багатьох головних гравців, особливо Сполучених Штатів. По-друге, це знову увиразнює п’ятнадцятирічне безсилля НАТО на цьому фронті з моменту обіцянки, що Україна та Грузія «стануть членами НАТО» на Бухарестському саміті 2008 року», – каже Скалуба.

«Перемагати та продовжувати тиск»

Союзників вийшли за рамки своїх початкових намірів щодо підтримки Україні на основі українських досягнень і через неперевершену здатність Зеленського умовляти, називати та ганьбити
Крістофер Скалуба

Та на його думку, для України це не є патова ситуація. Просування України на фронті збільшує її шанси потрапити до Альянсу. Тому він радить українцям «перемагати та продовжувати тиск».

«Ці два фактори нерозривно пов’язані, оскільки Зеленський майстерно використав успіх України на полі бою як платформу, щоб вимагати більшого від західних прихильників. Багато союзників вийшли за рамки своїх початкових намірів щодо того, яку кількість і яку матеріальну підтримку надати Україні на основі українських досягнень і через неперевершену здатність Зеленського умовляти, називати та ганьбити. Рецепт тут той самий», – каже Скалуба.

На думку Шойнеманн, пропри те, що ситуація України відрізняється від тієї, в якій є Фінляндія та Швеція, вступ цих країн «в рамках прискореного процесу» покращує шанси України скористатися тим самим процесом, коли настане відповідний момент і не чекати роками, як було досі з іншими кандидатами.

«Однак головне питання полягає в тому, що останнім часом не було прецедентів прийняття НАТО нового члена, який перебуває під частковою окупацією», – пояснює дослідниця.

Ті самі члени, які будуть проти активації статті V, ймовірно, також виступатимуть і проти офіційного членства України
Лія Шойнеманн

Великим стримуючим чинником, на її думку, залишається 5 стаття про колективну оборону договору НАТО. У разі потреби, каже дослідниця, вона не діє автоматично, країни мають за неї проголосувати, і «ті самі члени, які будуть проти активації статті V, ймовірно, також виступатимуть і проти офіційного членства України».

Але дослідниця вважає, що це не має зупиняти українців. Члени НАТО, на її думку, можуть запропонувати Україні гарантії безпеки, як багато хто зробив для Швеції та Фінляндії.

Але, найголовніше зараз, на її думку, те, про що говорять політики країн-членів НАТО – Захід має посилити військову підтримку України.

Їй потрібні боєприпаси більшої дальності, більше систем протиповітряної оборони та танків, а також будь-які інші засоби, необхідні для перемоги. І все це необхідно відправляти в Україну якнайшвидше, каже дослідниця.

Дивіться також:

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG