Спеціальні потреби

Актуально

Президентка Єврокомісії підтримала обмеження цін на газ, на тлі застережень Росії щодо "Північного потоку-1"

(Фото для ілюстрації - липень 2022 року) Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила за обмеження ціни на газ, який Росія поставляє трубопроводами до Європи

2 вересня (Reuters) – у п’ятницю Росія заявила, що постачання газу одним із основних шляхів постачання до Європи, газопроводом Nord Stream 1, залишається під загрозою, оскільки лише одна турбіна працює. Такі заяви посилили занепокоєння європейців, які намагаються забезпечити достатню кількість газу на зиму.

“Північний потік-1”, який проходить через Балтійське море до Німеччини та інших країн, працював на 20% потужності навіть до того, як цього тижня трубопровід було зупинено на три дні для технічного обслуговування. Поставки мають відновитися в суботу.

Москва звинувачує санкції, запроваджені Заходом після вторгнення Росії в Україну, у перешкоджанні рутинній експлуатації та обслуговуванні “Північного потоку-1”. Брюссель каже, що це лише привід, а насправді Росія використовує газ як економічну зброю.

Джерела, знайомі з планами “Газпрому”, повідомили, що контрольована державою компанія має намір відновити роботу “Північного потоку-1” за графіком, хоча європейські країни обережно оцінюють наміри Росії.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що ЄС має обмежити ціну на російський трубопровідний газ, щоб перешкодити, за її словами, спробам президента Росії Володимира Путіна маніпулювати ринком.

Ціни на газ стрімко зросли, завдавши шкоди європейській промисловості та домогосподарствам, спершу зросли через відновлення попиту після пандемії, а потім ще більше зросли через кризу в Україні.

“Ми бачимо, що ринок електроенергії більше не працює, тому що він сильно порушений через маніпуляції Путіна”, - сказала фон дер Ляєн, додавши, що обмеження ціни на газ для поставок російського трубопроводу можна ввести на європейському рівні.

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Москва припинить постачання до Європи, якщо Брюссель запровадить таке обмеження.

Зменшення поставок “Північним потоком-1”, а також менші потоки газу через Україну, ускладнили для європейських країн заповнення сховищ на зиму та спонукали багатьох запустити плани надзвичайних ситуацій, які можуть включати обмеження енергопостачання.

' ВІДСУТНІ РЕСУРСИ'

Речник Кремля Дмитро Пєсков у п'ятницю додав занепокоєння щодо того, що можуть бути нові перебої з поставками через "Північний потік-1".

"Газпром" не винен у відсутності ресурсів. Тому надійність усієї системи під загрозою", - сказав він, відповідаючи на запитання, чи можна очікувати нових збоїв.

Дані оператора про поставки через трубопровід, відомі як номінації, мають почати надходити в суботу. Але запити були набагато нижчими, ніж до останнього технічного обслуговування, коли трубопровід був заповнений лише на 20% потужності.

Прес-секретар міністерства економіки Німеччини сказав, що до даних слід ставитися обережно. "Стане зрозуміло зранку в суботу, ми можемо лише уважно стежити за ситуацією", - сказав речник.

Головний виконавчий директор «Газпрому» Олексій Міллер заявив у середу, що санкції означають, що Siemens Energy (ENR1n.DE), постачальник трубопровідного обладнання, не може проводити регулярне обслуговування.

Siemens Energy, яка зазвичай обслуговує турбіни “Пивничного потоку-1”, заявила, що не бере участі в роботах з технічного обслуговування, які зараз проводить “Газпром”. Він також заявив, що готовий допомогти, якщо буде потрібно, і сказав, що технічне обслуговування виключено з санкцій.

Уряди ЄС готувалися до того, що Росія повністю припинить поставки після того, як "Газпром" спочатку скоротив поставки в червні, а потім знову в липні.

Німеччина, яка в минулому особливо залежала від російських поставок, швидко встановлювала тимчасові термінали зрідженого природного газу (СПГ) для транспортування, перш ніж побудувати постійні заводи зі зрідженого природного газу.

Наразі резервуари для зберігання в Німеччині заповнені майже на 85%, раніше ніж планувалось. Але в Берліні кажуть, що досягти цільового показника 95% до 1 листопада буде важко, якщо компанії та домогосподарства не будуть використовувати менше палива.

ЄС загалом перевищив свою ціль щодо заповнення сховищ на 80% до 1 жовтня, щоб бути готовими до збільшення споживання опалення.

Деякі енергоємні європейські компанії, як-от виробники добрив і алюмінію, вже скоротили виробництво через захмарні ціни на електроенергію, тоді як деякі європейські побутові споживачі стримували споживання, щоб заощадити на зростаючих рахунках за електроенергію.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG