Актуально
«Ми долучимося до намагань замінити російський газ у Європі», каже Ізраїль
Ізраїльський прем’єр-міністр Яїр Лапід заявив, що Ізраїль сподівається з наступного року експортувати природній газ до Європи на тлі намагань європейців зменшити залежність від російського газу.
Яїр Лапід також повідомив у Берліні на прес-конференції з німецьким канцлером Олафом Шольцем, що його країна братиме участь у розбудові систем протиповітряної оборони Німеччини в межах розширення військових потужностей оголошених німецьким урядом після лютневого вторгнення Росії в Україну.
«Ми з канцлером досить багато обговорювали енергію і потребу співпраці в енергетиці. Ізраїль, як ви сказали, напевне зможе експортувати газ до Європи, сподіваюся наступного року. Ми долучимося до намагань замінити російський газ у Європі», - сказав ізраїльський урядовець.
Ізраїль став важливим видобувником та експортером газу після відкриття значних покладів на шельфі Середземного моря.
У червні Ізраїльський уряд підписав домовленості з ЄС і Єгиптом про співпрацю у транспортуванні газу до Європи.
Йдеться про зріджений газ а також про проект спорудження морського трубопроводу до Кіпру, Греції та Італії.
Протиракетна система Arrow 3
Яїр Лапід сказав, що Ізраїль може продати Німеччині систему протиракетної оборони Arrow 3 (Стріла 3).
Олаф Шольц після нападу Росії на Україну повідомив про різке збільшення військових витрат Німеччини і зокрема говорив про придбання систем протиповітряної оборони.
Німеччина також оголосила, що надає Україні свої системи протиповітряної оборони Iris T і вже передала українській армії низку самохідних зенітних установок Gepard.
Ізраїль засудив російський напад на Україну, але не називає себе постачальником зброї Україні, як вважають, з огляду на інтереси, пов’язані з Росією на Близькому сході, де росіяни зберігають військову присутність в Сирії.
Натомість Ізраїль надавав Україні гуманітарну допомогу і спорядження, зокрема шоломи, бронежилети, протигази й системи фільтрування повітря.
Агентство Reuters повідомляє, що система Arrow 3 передбачає можливість безпечного знищення балістичних ракет зокрема з ядерних, біологічними чи хімічними боєголовками на великих висотах.
Дивіться також:
Всі новини дня
Ядерний шантаж Путіну нічого не дасть. Грозєв, Стент, Файфер - про ядерні погрози, анексію та мобілізацію
Експерти кажуть, що західним країнам не слід змінювати тактику через можливість оголошення захоплених Москвою українських областей територією Росії.
Володимир Путін, виступивши з промовою про «часткову мобілізацію» та гарантію визнання майбутніх сепаратистських «референдумів» на захоплених Росією територіях сходу України, спробував підвищити ставки у своїй боротьбі із Заходом, а також ще більше закрутити гайки всередині країни, поставивши її на військові рейки.
Нічого з того, чого російський лідер намагається досягти цими кроками, у нього не вийде – таких висновків приходять експерти, з якими про цілі останніх дій Путіна поговорив «Голос Америки».
Ядерний блеф Путіна є саме блефом – вважає журналіст-розслідувач проекту Bellingcat Христо Грозєв, з яким поговорила Українська служба «Голосу Америки»:
«Якщо оцінювати російський ядерний арсенал у цифрах, то це не дає жодного уявлення про реальні можливості. Якщо [якась зброя] не проходила випробувань роками – а російський ядерний арсенал не проходив їх роками – є величезний ризик, що вона не спрацює, як потрібно. Так, ми збираємо статистику, дивимось об'єктивні дані, але ніхто не може напевно сказати нам – чи Кремлю – яку частину цього арсеналу все ще можна використати. У разі сприйняття Путіна слабким, його офіцери, швидше за все, не підкоряться наказу застосувати ядерну зброю, оскільки слабкий Путін не зможе надати їм захист від майбутнього трибуналу, правосуддя».
Ядерний шантаж Путіна навряд чи буде ефективним – у цьому впевнений й Грегорі Файфер, виконавчий директор Інституту сучасних світових проблем у Вашингтоні, Російській службі «Голосу Америки». Він каже, що адміністрація Байдена «мала рацію, не клюнувши на цю наживку і не відреагувавши на ядерну риторику».
«Путін, оголошуючи захоплені українські території російськими, виправдовує можливість застосування ядерної зброї, щоб їх тепер у неї не відібрали, а заразом оголошує так звану "часткову мобілізацію", і до цього потрібно ставитись обережно. Але також варто враховувати те, що він просто розраховує на втому Заходу від цієї війни та втрату єдності в лавах західних країн, особливо взимку, якщо виборці в західних країнах зазнають поневірянь через кризу енергопостачання. Він завжди грав у цю гру», – пояснює експерт.
«Виглядає, що надія чи стратегія для Путіна полягає в тому, давайте формально додамо ці країни, ці території до Росія, щоб я міг тримати Захід у заручниках, кажучи: якщо ви вторгнетеся на мою територію, я використаю ядерну зброю проти Заходу. Я не думаю, що цей блеф спрацює, але, схоже, це єдине, що зараз придумав Путін», - говорить Грозєв.
При цьому слабкість Путіна, за словами Грозєва, вже виявилася на полі бою в Україні: «Очевидно, що режим Путіна, який втрачає кілометри лінії фронту в Україні, стає менш лякаючим для його власного населення». До того ж, говорить він, значна частина репресивної машини Кремля є недієздатною, оскільки перебуває на передовій в Україні – Росгвардія, наприклад.
«І вони не зможуть стримувати людей на вулицях з тією самою ефективністю, з якою це робили у 2021 році», - говорить журналіст-розслідувач. За словами Грозєва, який цього тижня був у Вашингтоні, його головне повідомлення до представників американської влади та ескпертного середовища полягало у тому, що у російському суспільстві відбувається чимало процесів, які можуть привести до кінця цього режиму.
Дослідниця Джорджтаунського університету Анджела Стент сказала в інтерв'ю кореспонденту Російської служби «Голосу Америки», що оголошена Путіним моблізація посилить невдоволення в середині Росії.
«Досі він не оголошував мобілізацію саме тому, що не хотів провокувати появу набагато більш опозиційних настроїв щодо цієї війни, тому він і посилав на війну чоловіків із бідних російських регіонів, часто не росіян за своїм етнічним походженням. Зараз, коли залучатимуться до війни люди з основних російських міст, у країні виникне набагато більше невдоволення. Я думаю, що вони дозволили різним «яструбам» у пропагандистських шоу практично відкрито критикувати владу та співвітчизників за те, що немає більш рішучих дій, і тепер намагаються подати мобілізацію такою собі відповіддю на критику».
За її словами, у разі оголошення окупованих українських територій російськими ніхто не збирається визнавати ці референдуми легітимними:
«Україна та Захід скажуть, що ніяка це не частина Росії. Очевидно, що Путін намагається залякати Сполучені Штати та українців, щоб зупинити їхній контрнаступ, і налякати країни НАТО, щоб вони припинили підтримувати Україну. Але я не думаю, що це спрацює. Якщо ви послухаєте промову Байдена на Генеральній Асамблеї ООН або (…) промову президента Франції там же, то ясно, що дії Путіна викликають протилежний ефект».
«Те, що він зробив, – продовжує Анджела Стент, – лише подвоїть рішучість США та європейських країн підтримувати Україну, давати їй більше зброї».
Анджела Стент сумнівається, що Вашингтон готовий прямо зараз почати постачати Україні більш серйозне та далекобійне озброєння, але дискусії з союзниками про це йдуть: «Я бачу, що Польща, країни Балтії та Великобританія рішуче налаштовані в сенсі надання озброєнь Україні, але я маю відчуття, що позиція США поки залишиться такою, якою вона є зараз».
Заходу треба щонайменше продовжувати дотримуватися існуючої стартегії стримування, говорить Файфер.
«Я думаю, що потрібно просто продовжувати вперто робити те, що Захід вже робить, і продовжувати це ще більшою мірою: Україні потрібно більше зброї, Україні потрібно більше навчання у зв'язку з цими озброєннями, і їй потрібна економічна підтримка. Заходу необхідно посилити підтримку України, щоб гарантувати відсутність Кремля будь-яких шансів на перемогу в цій війні».
Більше того, Захід, на думку Файфера, повинен ясно дати зрозуміти, що він домогатиметься повного військового фіаско для Путіна та його режиму: «Путін розуміє тільки силу, і західні країни мають бути в змозі показати, що немає жодних обмежень на силу, яку Захід зрештою може застосувати у цьому конфлікті».
За словами Грозєва, успішний український контрнаступ та спроби Путіна відповісти на нього зменшують його підтримку й всередині його оточенння.
«По-перше, навколо Путіна є дуже маленька бульбашка, яка справді свідомо хотіла цієї війни, половина з них тому, що вони заробляли на цій війні мільярди, а друга половина - через бажання знайти механізм, щоб залишатися при владі назавжди, що ця війна ніби пропонував їм. Але люди в трохи більшому колі не мають ідеологічного відношення до цілей війни, але можуть втрати усе економічно та щодо способу життя. Отже, це зовнішнє коло зараз, на мій погляд, розглядає ситуацію як можливість для них або вплинути на те, щоб Путін пішов, або фактично замінити Путіна, тому що вони не збираються страждати за те, що вони ніколи не підтримували або в чому не брали активної участі».
Чи показують відчайдушні дії Путіна, що він хоче якнайшвидшого закінчення військових дій в Україні, які обернулися для нього великим провалом? Про це нещодавно говорив президент Туреччини Ердоган, але Грегорі Файфер сумнівається в цьому:
«Я вважаю, що тим, хто формує політику на Заході, варто враховувати, що Путін хоче продовження цього конфлікту якнайдовше. Він уже отримував вигоди від заморожених конфліктів у Грузії та Молдові, і думка про те, що зараз він шукає якихось шляхів виходу з цієї війни – це дуже характерна для західного аналізу ідея, у якій я сумніваюся».
Вигоди, яких Володимир Путін намагається досягти, піднімаючи ставки, кажуть експерти, здаються абсолютно ілюзорними, порівняно з реальними ризиками для його режиму. Судячи з нещодавнього саміту ШОС в Узбекистані, від Кремля починають дистанціюватися країни, які ще нещодавно були налаштвоані давно були налаштовані до нього доброзичливо чи нейтрально.
«Це Ердоган, який займає дуже чітку позицію щодо війни на користь України, але що ще більш важливо, і китайське керівництво, і Індія, і країни, які Росія воліла б, щоб вони принаймні не приєдналися, тепер стають більш критичними. І це, знову ж таки, я думаю, є функцією цих лідерів, які сьогодні бачать у Путіну невдаху і не хочуть бути з ними пов’язаними», - говорить Грозєв.
Дивіться також: «Суспільство втрачає страх влади». Інтерв’ю з дослідником Bellingcat Хрісто Грозєвим про російське суспільство та ядерну загрозу. Відео
"Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі", - Гуменюк про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині
На острові Зміїний РФ не вдалось розгорнути систему протиповітряної оборони, "про яку вони мріяли", тому зараз їхнє корабельне угруповання тримається за мисом Тарханкут і вздовж південного узбережжя Криму в так званій "ракетобезпековій зоні". Про це керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк розповіла в коментарі для "Голосу Америки".
у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр"
За словами Гуменюк, через це стан у Чорному морі зараз "досить врегульований", адже російські військовоморські сили тримаються ближче до своїх позицій в незаконно анексованому Криму. Водночас, у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр", від 20 до 30 одиниць. Тактико-технічні характеристики цих ракет дозволяють застосовувати їх по всій території України, вони загрожують не тільки півдню, і вони високоточні, повторюсь, це означає, що можуть бути застосовані по дуже важливих об'єктах, як це було вже не один раз".
При цьому, керівниця пресцентру командування "Південь" розповіла: "Обстановка в нашій зоні відповідальності досить напружена дійсно, оскільки ворог підтягнув дуже потужні резерви свого часу, коли був тільки анонсований контрнаступ, потужні сили були сконцентровані на півдні України зокрема".
специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, [...] тож ускладнений маршрут просування
"Крім того, додається ландшафт: специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, дуже мала площа лісових угідь, які можуть бути укриттям для війська, і розрізаний ландшафт багатьма каналами річками і гідроспорудами, тож ускладнений маршрут просування через використання таких специфічних об'єктів. Але все це не може зупинити, оскільки це наша земля, наша зона відповідальності і за мирних часів, ми дуже добре в ній орієнтуємось і знаємо", - сказала Гуменюк.
Окремо вона підкреслила, що ЗСУ не має на меті руйнування об'єктів інфраструктури: "Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі, - ми руйнуємо плани ворога".
"Наразі Україні вкрай необхідна протиракетна оборона, навіть не просто протиповітряна, а захист, нам потрібний захист з неба", - додала Гуменюк і підкреслила також потребу ЗСУ у далекобійній артилерії, яку, за її словами, українські військовики довели, що можуть ефективно використовувати.
Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі
Водночас, пізніше в ефірі національного телемарафону Гуменюк розповіла про успіхи української армії у південних областях: "Бої йдуть запеклі. На півдні досить спекотно. Вогонь йде з одного боку і з іншого. Але ворог все ж таки поступається. Поступово території ми закріплюємо за собою. Це його напружує. Обстрілів стає то менше, то більше – залежно від того, яку кількість боєприпасів ми вразили за ніч", – повідомляє "Радіо Свобода".
12 вересня в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.
Бої йдуть запеклі
При цьому 18 вересня російське Міноборони повідомило про відбиття споб наступу ЗСУ на Миколаївсько-криворізькому напрямку.
Тим часом, газета New York Times із посиланням на свої джерела в американському уряді повідомила, що президент Росії Володимир Путін відхилив прохання російських командувачів про відведення військ із окупованого Херсона.
відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ
Як пише видання, відхід із Херсона дозволив би російським військовим організовано відступити через Дніпро, зберігши техніку та врятувавши життя солдатів.
"Але такий відступ був би ще одним принизливим публічним визнанням невдач Путіна у війні та приніс би Україні другу велику перемогу за один місяць [...] Американські чиновники заявили, що відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ, які здебільшого відрізані від своїх шляхів постачання, і які, схоже, вважають, що можуть залишитися в безвиході", – пише видання.
Днями на Херсонщині та в інших окупованих російськими військами регіонах проходять так звані "референдуми" щодо приєднання до Росії. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, західні союзники, зокрема, США, ЄС, Україна та країни "Групи семи" назвали ці "плебісцити" фіктивними й заявили про невизнання їхніх результатів.
У статті використано матеріали "Радіо Свобода", New York Times, Interfax
- Радіо Свобода
- Голос Америки
Мобілізація в РФ може бути використана для посилення Росгвардії – британська розвідка
Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані британської розвідки припускає, що мобілізація в РФ може бути використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими силами.
«21 вересня 2022 року відомий російський націоналіст, депутат Думи Олександр Хінштейн закликав поширити часткову мобілізацію російських військових на Національну гвардію Росії (Росгвардію). Підрозділи Росгвардії відіграли важливу роль як у бойових діях, так і в гарантуванні безпеки тилу в Україні і наразі сприяють проведенню «референдумів» щодо приєднання на окупованих територіях», – йдеться в повідомленні.
У британській розвідці додають: «Ці сили (Росгвардії – ред.)призначені для виконання функцій внутрішньої безпеки, щоб забезпечити безперервність режиму Путіна. Вони були особливо погано підготовлені до інтенсивних боїв, які вони проходили в Україні. З огляду на вимогу придушити зростання внутрішнього інакомислення в Росії, а також виконання оперативних завдань в Україні Росгвардія, ймовірно, перебуває під особливою напругою. Є реальна ймовірність того, що мобілізація буде використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими живими силами».
Вранці 21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію в країні «у зв’язку з ситуацією в Україні». Він заявив, що призову на військову службу підлягатимуть громадяни, які перебувають у запасі. Насамперед, йдеться про тих, хто служив у лавах збройних сил, а також має певні військово-облікові спеціальності й досвід.
Втім численні свідчення і відео, поширені росіянами у мережі, вказують на те, що під мобілізацію потрапляють особи без військового досвіду і з порушенням інших вимог до прийняття у військо.
Мобілізація у РФ спричинила масовий виїзд із країни росіян, які можуть бути призвані до армії, а також відносно нечисельні протести у великих містах, які жорстко розганяють силовики.
Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.
"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.
Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".
Голос Америки в Ізюмі. Відео
Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.
- Голос Америки
Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики
Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.
В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.
Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.
Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.
Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.
Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.
Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.
Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.
Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".
В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.
"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".
Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.
"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.
Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".
Facebook Forum