Актуально
Що казати, а про що мовчати лідерам у відповідь на натяки ядерних погроз Путіна?
Керівники західних держав включно з президентом США Джо Байденом і президентом Франції Еммануелем Макроном, а також інші представники зазнають критики і за багатослівність, і за відмовчування після погрозливих натяків російського президента Путіна про готовність застосувати зброю масового знищення у війні проти України.
«Президент Джо Байден виправдано стурбований ядерними погрозами Владіміра Путіна, - йдеться в аналізі американського видання The Atlantic, - Але, гучно бідкаючись, про цю проблему на людях, Байден не допомагає».
Авторка статті Корі Шейк посилається на оприлюднені минулого тижня розмірковування американського президента, який на зібранні у Нью-Йорку прирівняв теперішнє становище до кубинського ракетно ядерного протистояння США і Радянського Союзу 1962 року.
«Натомість Байдену треба було виступити зі зверненням до країни, пояснивши американські інтереси у збереженні міжнародного порядку, в якому держави приходять на допомогу країнам - жертвам хижацтва (як президент Джордж Буш старший зробив 1990 р. після вторгнення Іраку в Кувейт), оцінивши відвагу українців, виклавши, чому вони заслуговують нашої допомоги, роз’яснюючи, але не драматизуючи загрозу і готуючи американську громадськість до того, що буде зроблено, якщо Росія застосує ядерну зброю проти України, наших європейських союзників, чи, навіть, США».
Згодом в інтерв’ю американському телеканалу CNN президент Байден сказав: «З мого боку було б безвідповідально говорити про те, що ми робили б, а що ні», відповідаючи на пропозицію журналіста окреслити так звані червоні лінії, а також вказати на кроки Вашингтона у разі, якщо Путін перетне їх.
Байден вважав за потрібне застерегти, що «Путін не може далі безкарно говорити про використання тактичної ядерної зброї так, ніби це якась раціональна дія».
По-французьки
Еммануель Макрон, президент Франції - єдиної ядерної держави ЄС і однієї з трьох ядерних держав НАТО, в інтерв’ю французькому телебаченню 12 жовтня сказав, що принципи французької національної ядерної доктрини «не будуть безпосередньо зачеплені, якщо, наприклад, станеться балістичний ядерний удар по Україні, або в регіоні».
«Коли я почув, що він каже, я мало не впав зі стільця», - заявив, згідно з виданням Politico.eu французький депутат Жан-Луї Тьєріо, який є заступником голови парламентського комітету збройних сил.
Він додав: «Це політична помилка. Одним з принципів ядерного стримування є непевність щодо того, що ми вважаємо нашими життєво важливими інтересами».
Колишній французький посол в ООН Жерар Аро був більш поблажливий до Макрона і написав у Твіттері: «Нічого нового, нічого дивного. Три західні ядерні потуги поділяють більш-менш однакову доктрину. Вашингтон також висловив певну стриманість».
Але французький аналітик Бруно Тертре різко назвав слова Макрона «перерубуванням гілки, на якій він сидить».
«Я припускаю, що він хотів заспокоїти французьку громадськість, яка стурбована зі зрозумілих причин, - сказав Бруно Тертре газеті Figaro, але зауважив, що Макрона «занесло занадто близько до прозорості».
Зразки стриманості і навпаки
Ліз Трасс, прем’єр-міністерка Великої Британії, другої разом з Францією ядерної держави Європи, досі вважала за потрібне лише побіжно згадати погрози Путіна, назвавши їх «бряцанням зброєю».
«Це не спрацює», - заявила Ліз Трас у Нью-Йорку 22 вересня в ООН.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенебрґ один з тих, хто чітко дотримується стратегічної небагатослівності.
«Ми не будемо пояснювати, як саме ми відповідатимемо. Якщо Росія застосує будь-яку ядерну зброю проти України, то це буде мати суворі наслідки», - сказав Столтенберґ в день наради міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 12 жовтня.
Жорсткіше в той же день дозволив собі висловитися верховний представник з зовнішніх відносин і безпеки ЄС Жозеп Боррель.
Агентство Reuters спочатку не наважилося передати одне зі слів у його заяві, подавши, що воно «нерозбірливе», але згодом французькі колеги з AFP та інші вирішили, що Боррель пригрозив російській армії знищенням, трохи невдало вимовивши англійське слово annihilation.
Ось його повна цитата: «Є ядерна загроза. Путін каже, що він не блефує. Він не може дозволити собі блефувати. І має бути зрозуміло, що люди, які підтримують Україну, а також Європейський Союз і країни - члени, і США, і НАТО теж не блефують. І будь-який ядерний напад на Україну створить відповідь. Не ядерну відповідь, але таку потужну відповідь з військового боку, що російська армія буде знищена. І Путін не повинен блефувати».
Всі новини дня
Вища бейсбольна ліга США «Стоїть з Україною». Відео
На урочисте відкриття спортивного сезону запросили Оксану Маркарову. Посолку України у США попросили зробити символічну першу подачу м’яча. Подія відбулася 30 березня під час стартового матчу Національної збірної Washington Nationals на околиці Вашингтона.
Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?
РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
Форум