Актуально
Чи може змінитись допомога Києву після виборів у США?
Американським законодавцям потрібно буде "знайти баланс" у допомозі Україні наступного року через загрозу рецесії та передвиборчі обіцянки республіканців скоротити державні витрати, заявила під час інтерв'ю телеканалу CNN конгресвумен-республіканка Ненсі Мейс.
"Якщо ми продовжуватимемо виписувати необмежені чеки (надавати необмежену допомогу - ред.) іншим країнам, якщо ми збільшимо дефіцитні витрати або державні витрати більше, ніж вже зараз, ми лише погіршимо ситуацію", - сказала продовжила Мейс. - "Але не сумнівайтесь. Україна дуже важлива не лише для економіки Сполучених Штатів, а й для країн усього світу. Тож має бути певний баланс".
Україна дуже важлива не лише для економіки Сполучених Штатів, а й для країн усього світу. Тож має бути певний баланс
Як "Голос Америки" повідомляв раніше, днями конгресмен від Республіканської партії Кевін Маккарті, який може обійняти посаду спікера Палати представників, якщо Республіканська партія отримає більшість на проміжних виборах, заявив про необхідність більшого нагляду за допомогою Україні. "Гадаю, під час рецесії ніхто не буде виписувати необмежені чеки Україні", - сказав Маккарті в інтерв'ю.
На запитання ведучого CNN про те, чи такі слова Маккарті не надсилають президенту РФ Володимиру Путіну сигнал про те, що політична сила, що, ймовірно, матиме більшість у Конгресі, менше підтримуватиме Україну, Мейс сказала: "Думаю, Путін [...] хоче підвищити ставки будь-яким чином, щоб спричинити руйнування не лише для України, а й для інших країн. Зараз він утворює союзи із Китаєм та Іраном, це не добре також і для США. І ми маємо показувати силу на світовій арені". Вона додала, що внутрішні суперечки у США "показують нас слабкими на світовій арені".
Ремарки Маккарті прокоментував президент США Джо Байден під час передвиборчої події Демократичної партії США в Філадельфії. "Вони казали, що якщо виграють, то з невеликою ймовірністю фінансуватимуть допомогу Україні у війні проти росіян, - сказав Байден, повідомляють ЗМІ. - Ці хлопці не розуміють, що йдеться про щось більше, ніж Україна - це Східна Європа. Це НАТО. Це реальні, серйозні впливові результати. Вони не мають відчуття американської зовнішньої політики".
Боротьба України за свободу - боротьба кожної демократії
Деякі інші конгресмени-республіканці критикували допомогу Україні за те, що вона, буцімто, відволікає ресурси від внутрішніх потреб США. Зокрема, 57 конгресменів-республіканців в квітні проголосували "проти" пакету допомоги Україні обсягом 40 мільярдів.
Днями у Києві із президентом України Володимиром Зеленським зустрілись представники американської конгресової делегації. Демократ Ерік Свалвел вказав, що метою візиту було висловити підримку Україні: "Ми повинні забезпечити, щоб вони продовжували битись. Боротьба України за свободу - боротьба кожної демократії". А республіканець Майк Тернер, який може очолити Комітет Конгресу з розвідки, якщо республіканці отримають більшість в Палаті представників, заявив, що Зеленський "розуміє, що ми не маємо на меті зменшити підтримку України. Йдеться про те, щоб забезпечити, що ми не витрачаємо долари марно".
При цьому також на відміну від Палати представників, в Сенаті США сумніви у підтримці України менш поширені, пише The Hill, вказуючи на позицію голови республіканської меншості в Сенаті Мітча Макконнелла, який відвідував Україну після початку російської агресії, і висловлював сподівання, що "небагато членів моєї партії політизуватимуть це питання" допомоги.
Тим часом, як зазначає NPR, опитування Pew Research Center, проведене минулого місяця, показало, що 32% республіканців і незалежних республіканців вважають, що Сполучені Штати надають занадто велику підтримку Україні у війні. У березні це число становило 9%. Водночас кількість американців, які сказали, що вони надзвичайно або дуже стурбовані можливістю поразки України, знизилась із 55% у травні до 38% у вересні.
загальні витрати США у війні в Україні - відносно невеликі, враховуючи річний бюджет Пентагону у 800 мільярдів доларів
Як у своєму аналізі пише агенція Reuters, американські експерти сумніваються, що потужна двопартійна підтримка України, яка триває від самого початку повномасштабної російської війни, "навряд чи зміниться найближчим часом, особливо якщо українські сили продовжать нещодавню серію наступів на полі бою". Також деякі оглядачі кажуть, що йдеться скоріше про передвиборчу риторику, ніж про справжні плани припинити підтримку Києва.
Зокрема, Марк Канчіан, експерт з оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень, сказав, що загальні витрати США у війні в Україні - відносно невеликі, враховуючи річний бюджет Пентагону у 800 мільярдів доларів і важливість підтримки демократії та стабільності в Європі. "Багато стратегів - і я б відніс до них себе - сказали б, що це розумна сума грошей і вона економічно ефективна", - сказав він, зазначивши, що ціна була б набагато вищою, якби бойові дії вела американська армія.
У статті використано матеріали CNN, NPR, Reuters
Всі новини дня
Відправляючи Сі Цзіньпіня додому, Росія знову бомбардувала Україну
Китайський керівник Сі Цзіньпінь завершив триденний державний візит до Москви, який став виявом солідарності Китаю з Росією в той час, як більшість країн світу засудили загарбницьку російську війну в Україні.
В той час як Сі Цзіньпінь у середу 22 березня готувався від’їздити, російська армія здійснила чергове бомбардування України, поціливши зокрема в гуртожиток у місті Ржищів у Київській області, в результаті чого загинули принаймні 4 людини і ще більше зазнали поранень.
«Бережи себе, любий друже, будь ласка», - сказав Сі Цзіньпінь на прощання президентові Росії зранку того ж дня, передає агентство Reuters.
Однією з провідних тем переговорів у Москві названо те, що обидві сторони назвали «врегулюванням української кризи».
Тим часом зі США та Європи щораз гучніше заявляють, що Китай, проголошуючи свою нейтральність, насправді фактично підтримує претензії Путіна, які стали виправданням російського вторгнення в Україну.
Сі Цзіньпінь, промовляючи на людях у Москві, впродовж трьох днів візиту не скористався нагодою, щоб зауважити, що Росія напала на суверенну країну і намагається силою змінити кордони, хоча у Пекіні часто стверджують, що шанують принципи суверенітету й територіальної цілісності держав.
США і європейські представники неодноразово закликали Китай скористатися впливом на Росію, щоб домагатися виведення російських військ з України.
Натомість у спільній китайсько-російській заяві щодо «українського питання» Москва і Пекін кілька разів підкреслили спільність поглядів.
В тому документі міститься невдоволення санкціями, але не йдеться про необхідність припинення бойових дій російських військ на українській території, хоча й згадано про необхідність «виконання статуту ООН і міжнародних законів».
На пресконференції з Сі Цзіньпінем 21 березня президент Путін сказав, що «багато положень китайського мирного плану (оприлюдненого в річницю лютневого російського вторгнення в Україну) можуть бути взяті за основу врегулювання конфлікту в Україні», але він звинуватив західні держави й Україну в «неготовності».
Ширші китайські інтереси
Агентство AP, підсумовуючи пише, що «візит Сі Цзіньпіня політично посилив російського президента Владіміра Путіна лише кількома днями по тому, як Міжнародний кримінальний суд оприлюднив ордер на арешт російського керівника зі звинуваченнями про його підозрювану причетність до викрадення з України тисяч дітей».
Співробітник аналітичного центру фонд Карнеґі Александер Ґабуєв висловлює думку, що питання російської війни в Україні насправді були, як він сказав американській газеті NewYork Times, лише «фіговим листком», що прикриває зростання впливу Китаю у відносинах Пекіна у Москви.
Вказуючи на оприлюднений список підписаних російсько-китайських документів, він зауважує в Twitter, що «справжній зміст переговорів і досягнених домовленостей може бути у підводній частині айсберга. Пекін має усі причини не поспішати з оприлюдненням і зосереджувати увагу громадськості на українсько-російській мирній ініціативі».
«Враження, що Росія є молодшим партнером глибоко в кишені Китаю і без одних інших варіантів окрім китайського, дуже корисне, якщо Китай вважає себе у стані довготермінового протистояння зі Сполученими Штатами», - цитує Александра Ґабуєва NewYork Times.
Британський кореспондент у Москві Стів Розенберґ також зауважує, що Росія і Китай зараз «не рівноправні партнери», бо «Росія під тиском через свою війну в Україні залежить від Китаю щораз більше».
«Китайська мирна ініціатива щодо України просунулася мало. Президент Путін звинуватив Київ і Захід. Але цю війну розпочав він. І він не подав жодних ознак, що готовий забрати свої війська. А питання про те, чи може Китай постачати зброю Росії, залишили без відповіді», - наголосив британський журналіст.
Дивіться також:
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий
Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
Форум