Спеціальні потреби

Актуально

«Наша вразливість може послабити стійкість України», - каже Молдова

Мая Санду в Києві 27 червня 2022 р.

Президентка Молдови Мая Санду закликала міжнародну спільноту підтримати її країну, яка опинилася в кризовому стані ускладненому російською війною проти України.

Молдова, невелика держава з населенням приблизно 3 млн. розташована між Україною та Румунією, після лютневого вторгнення Росії в Україну прийняла десятки тисяч українських біженців, але Мая Санду застерігає, що ускладнена війною криза може змусити і багатьох молдован цієї зими шукати притулку у Європі.

Європі та Україні потрібна сильна Молдова.., щоб підтримувати Україну під час війни.., щоб надавати прихисток біженцям...
Мая Санду

Санду пише в Politico.eu, що різке скорочення газопостачання з Росії, а також активізоване у листопаді російське бомбардування української енергетичної інфраструктури загрожує виживанню і Молдови.

Звернення молдовської президентки опубліковане в день міжнародної конференції 21 листопада у Парижі 21, де представники принаймні 45 країн, як очікують, запропонують кошти для підтримки молдовського бюджету, електропостачання, а також для забезпечення українських біженців.

Мая Санду повідомляє, що Молдова з першого дня російського вторгнення в Україну прийняла понад 650 000 українських біженців, і зараз «понад 80 000 з них вирішили залишитися», а решта подалися в інші країни.

В той час як над Молдовою пролітали російські ракети на цілі в Україні, Росія також зберігає військову присутність - 1600 російських військових у непідконтрольному молдовським урядом Придністров’ї.

Санду нагадує, що через молдовську територію пролягають «важливі шляхи постачання у Україну і експорту з України - значної частки української торгівлі, включно зі збіжжям».

«Європі та Україні потрібна сильна Молдова. Достатньо міцна, щоб підтримувати Україну під час війни. Достатньо міцна, щоб зберігати мир і стабільність у нашому регіоні. Достатньо міцна, щоб надавати прихисток біженцям. І достатньо міцна, щоб стати осередком для відбудови півдня України після війни», - підкреслює Мая Санду, наголошуючи, що її країна готова нести тягар, але не може робити це наодинці.

Дивіться також:

Всі новини дня

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Росія відклала обговорення зі США щодо ядерного роззброєння

Архівне фото: запуск ракетної системи в рамках тесту міжконтинентальних балістичних систем, Росія 2021 року

28 листопада (Reuters) – Росія відклала переговори щодо ядерної зброї зі Сполученими Штатами, які мали відбутися цього тижня в Каїрі, повідомив Державний департамент США в понеділок, жодна сторона не повідомила причину відтермінування.

Офіційні особи двох країн мали зустрітися в єгипетській столиці з 29 листопада по 6 грудня, щоб обговорити відновлення інспекцій у рамках Нового договору про скорочення ядерних озброєнь СНО, перемовини, яки призупинились в березні 2020 року через пандемію COVID -19.

"Російська сторона поінформувала Сполучені Штати, що Росія в односторонньому порядку відклала зустріч, і заявила, що запропонує нові дати", - йдеться в заяві речника Держдепу.

Прес-секретар сказав, що не може надати додаткової інформації, але сказав, що Вашингтон «готовий призначити дату якомога раніше, оскільки відновлення інспекцій є пріоритетом для підтримки договору як інструменту стабільності».

У МЗС Росії, у відповідь на запитання, підтвердили перенесення переговорів.

Новий Договір СНО, який набув чинності в 2011 році, обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які можуть розгорнути Сполучені Штати і Росія, а також розгортання наземних і підводних ракет і бомбардувальників для їх доставки.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стримано відгукнувся про можливості досягнути прорив на перемовинах, хоча переговори стали сигналом бажання обох сторін принаймні підтримувати діалог, хоча відносини між двома країнами перебувають на найнижчому рівні з часів Холодної війни.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Укренерго". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

РФ вважає контрнаступ ЗСУ на Херсонщині серйозною загрозою - ISW. Генерал США пояснив, чому звільняти південь буде нелегко

Евакуація цивільного населення з Херсона, 24 листопада 2022. REUTERS/Murad Sezer

Російське воєнне керівництво вважає, що українські сили можуть перетнути Дніпро й продовжити контрнаступ на Херсонщині, - про це свідчать оборонні позиції армії Росії на лівому березі, американський Інститут дослідження війни (ISW).

"З початку жовтня 2022 року російські війська рили траншеї та [обладнували] райони зосередження на сході Херсона, очевидно готуючись до відходу із західного берега Дніпра та міста Херсона. Російські війська готуються або до глибокої оборони, або до проведення операцій оперативного чи стратегічного стримування. Російські сили явно не очікують, що зможуть перешкодити українським силам переправитися через річку, і росіяни також не віддають перевагу оборонним позиціям, щоб зупинити такий перехід", - пишуть експерти ISW.

Водночас, колишній командувач армії США у Європі генерал Марк Гертлінг у серії твітів пише, що "зберегти імпульс" контрнаступу ЗСУ та продовжити звільнення українських земель від російських сил на Донбасі та на Херсонщині буде непросто. За його словами, для цього українцям на сході потрібно буде проривати лінії оборони військ РФ, а на півдні - переходити Дніпро, й обидва ці завдання будуть дуже нелегкими.

"Якщо атакувати траншеї із проривом - це найскладніша місія, то переправа через річку та продовження штурму - одразу за нею за складністю. Це те, що здебільшого доведеться зробити українцям, щоб продовжувати атаку на схід, у бік Мелітополя і далі, - пише Гертлінг. - Досі українці виявляли майстерність у наступах та перемогах над російськими військами, які окупували їхню суверенну землю. Як я вже говорив минулого тижня, четверта фаза цього бою буде важкою... Я окреслив причини. Я й досі переконаний, що Україна досягне успіху за підтримки НАТО та США".

Тим часом, британська воєнна розвідка у своїй щоденній оцінці бойових дій повідомляє, що Херсон залишається у вразливому стані через те, що перебуває "в радіусі дії більшості російських артилерійських систем, які зараз стріляють зі східного берега річки Дніпро, з тилу нещодавно зміцнених оборонних рубежів".

21 листопада міністерка України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала жителів Херсона евакуюватися до безпечніших областей на час зими. Зокрема, 26 листопада місцева влада повідомила про 39 обстрілів області, загинули дві людини, ще 10 зазнали поранень.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG