Спеціальні потреби

Актуально

Данія буде більше працювати, щоб подолати економічну кризу і посилити оборону

Різдвяний базар у Копенгагені. 1 грудня 2022 р.

Нова урядова коаліція Данії оголосила наміри провести глибокі реформи в країні у відповідь на погіршення економічної та безпекової ситуації внаслідок російської війни проти України з супутньою міжнародною енергетичною кризою.

Данський уряд також оголосив плани збільшення видатків на оборону, щоб до 2030 року, на три роки раніше ніж планувалося досі, досягти рівня 2% передбаченого зобов’язаннями держав НАТО.

Кільський інститут світової економіки зарахував Данію до десятки країн світу, які виділяють найбільшу частку свого ВВП на допомогу Україні.

Данія - серед країн, які виділяють на допомогу Україні найбільшу частку свого ВВП.
Данія - серед країн, які виділяють на допомогу Україні найбільшу частку свого ВВП.

Данія - невелика північноєвропейська країна з населенням майже 6 мільйонів, відома потужною системою соціального забезпечення і одним з найвищих у світі ВВП на душу населення ($67.803 2021 р. за даними Світового банку).

Данці платять високі податки, якими фінансують загальнодоступну систему охорони здоров'я, освіти й пенсійного забезпечення.

Але зараз урядовці заявляють про необхідність реформ зокрема внаслідок «старіння населення», що збільшує навантаження на систему медичного обслуговування, соціальних служб тощо.

Коаліційна угода Соціал демократичної і Ліберальної партій для уряду Метте Фредеріксен передбачає скорочення податків, щоб заохотити трудову активність, а також пропонує скасування одного з одинадцяти державних вихідних днів та зміни в системі соціального забезпечення.

Релігійні лідери висловили незадоволення, що скасованим може бути державний вихідний «День великої молитви», який був у офіційному календарі з 17-го сторіччя.

Той вихідний додавався до весняної суботи і неділі, в яку зазвичай проводять церковні церемонії конфірмації дітей.

Метте Фредеріксен
Метте Фредеріксен

Уряд каже, що зокрема скасування того вихідного дня дозволить збільшити видатки на оборону.

«Нашою чіткою метою є рішення, які необхідні, щоб гарантувати майбутнє Данії», - заявила Фредеріксен, оголосивши склад свого кабінету.

Новий уряд також хоче пришвидшити перехід Данії на відновлювані джерела енергії, і щоб країна стала «вуглецево нейтральною» до 2045 року - швидше ніж планований раніше 2050 рік.

Дивіться також:

У Конгресі США щотижня моляться за Україну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:31 0:00

Всі новини дня

Північна Корея різко відреагувала на рішення США надати танки Україні

Танк M1A2 Abrams. Архівне фото.

СЕУЛ, 28 січня (Reuters) – Північна Корея в суботу засудила рішення США надати Україні бойові танки, стверджуючи, що Вашингтон «продовжує перетинати червону лінію», щоб отримати гегемонію через проксі-війну, повідомили державні ЗМІ KCNA.

Сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, Кім Йо Чен, зробила зауваження в заяві, оприлюдненій KCNA, заявивши, що Північна Корея «стоятиме в одному окопі» з Росією проти Сполучених Штатів.

Сполучені Штати заявили цього тижня, що поставлять Україні 31 найсучасніший бойовий танк після того, як Німеччина зробила подібну заяву. Це скасувало табу на підтримку Заходом боротьби України проти російського вторгнення шляхом надання зброї, яка має переважно наступальне призначення.

"Я висловлюю серйозну стурбованість щодо ескалації воєнної ситуації з боку США, через надання Україні військової техніки для наземного наступу", - сказав Кім Йо Чен у заяві.

Сполучені Штати та західні країни «не мають ані права, ані виправдання для наклепу на використання суверенними державами права на самооборону».

Минулого року Північна Корея, яка має ядерну зброю, запустила безпрецедентну кількість ракет, у тому числі міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), здатних досягти материкової частини США. Офіційні особи США та Південної Кореї також попередили, що Північна Корея може готуватися до першого з 2017 року випробування ядерного пристрою.

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

Більше

XS
SM
MD
LG