Цього тижня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський закликав європейців прискорити процес вступу України до ЄС. Судова реформа, кажуть аналітики, – один з ключових кроків, які має зробити України на шляху до євроінтеграції. І вже восени Брюссель офіційно оцінюватиме прогрес України.

Про хід цієї реформи, повернення судочинства на деокуповані території, розслідування воєнних злочинів і переслідування злочину агресії, а також можливість для України отримати репарації за завдану російською війною шкоду, Олексій Коваленко поговорив із головою Верховного Суду України Всеволодом Князєвим.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Олексій Коваленко, Голос Америки: Перед самітом Україна – ЄС депутати ЄС закликали працювати над переговорами про вступ України в ЄС. Серед вимог - багато реформ. Як ви можете оцінити хід судової реформи?

Всеволод Князєв, голова Верховного Суду: Дійсно, пункти номер один і два у вимогах Єврокомісії щодо вступу України до ЄС стосуються судової реформи. Я так розумію, що це найважливіші моменти, на які звернули увагу наші європейські партнери. Перше - реформа Конституційного Суду, яка на сьогоднішній день відбувається, бо прийнятий відповідний закон щодо конкурсного відбору до Конституційного Суду. Втім, цей закон був поки критично оцінений Венеційською комісією.

Друга вимога – реформа судової системи, створення Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тут ми маємо вже прогрес. Ми завершуємо цей пункт вимог Єврокомісії шляхом формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, кандидати до якої зараз відбираються. Думаю, що у березні вони вже будуть призначені Вищою радою правосуддя і ми завершимо ту судову реформу, частину судової реформи, яку від нас очікують наші європейські партнери.

О.К.: Можемо спочатку поговорити про реформу Конституційного Суду і рішення Венеційської комісії? Ця реформа також була негативна сприйнята Брюсселем. В чому була головна проблема і що можна змінити?

В.К.: Той закон, який прийнятий і підписаний та набув чинності, передбачає участь трьох українських членів у дорадчій групі і трьох міжнародних членів. Але Венеційська комісія у своєму зміненому висновку закликала обрати чотирьох членів від міжнародних організацій, іноземних партнерів. Якщо ми знаходимось на шляху до євроінтеграції – маємо робити все вже зараз, щоб наші ключові органи відповідали європейським стандартам.

О.К.: Які ваші очікування від нового складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України?

В.К.: Формування нової Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має стати ключовим елементом у нашому дуже важливому завданні всієї України – боротьбі з корупцією для формування сильної демократичної потужної держави. Без боротьби з корупцією, наявності сильних органів влади, в тому числі органів суддівського врядування, ці завдання виконати буде неможливо. Я абсолютно впевнений, що новий склад Вищої ради правосуддя зробить все можливе, щоб відновити довіру до судової влади.

О.К.: Влітку ви говорили, що сто судів змінили свою територіальну присутність з окупованих територій на територію України, контрольовану урядом України. Яка ця цифра зараз, яка ситуація із доступом до правосуддя на територіях, які зараз окуповані та територіях, які нещодавно були деокуповані?

В.К.: Ми відновлюємо юрисдикцію судів на деокупованих територіях. На сьогоднішній день, вже понад 35 судів відновили територіальну юрисдикцію. Зараз відновлюємо територіальну юрисдикцію судів Херсонщини. Це непросте питання, бо продовжують постійні ракетні обстріли як Херсона, так і Херсонщини. Приміщення судів знищені. Приміщення Херсонського апеляційного суду повністю знищене. Інші приміщення частково пошкоджені, приміщення розграбовані, заміновані, немає нічого. Російський ворог виносив абсолютно все, викрадав все, що тільки міг, із приміщень всіх державних органів, в тому числі і судової влади. Те, що ворог не міг вкрасти – знищувалось.

Наразі немає жодної копійки фінансування в бюджеті на відновлення пошкоджених і зруйнованих судів, але я вдячний нашим суддям, які збирають власні кошти із своїх заощаджень на відновлення роботи судів. Бо розуміють, що відновлення роботи судової влади на певних територіях дуже важливе. Наші громадяни мають відчути, що влада повернулась на деокуповані, звільнені території.

О.К.: Зараз мільйони українців виявились вимушеними переселенцями. Через те, що їхні будинки були зруйновані, або була загроза їхньому життю. Багато із них опинилось за кордоном. Яка ситуація із доступом цих людей до дистанційного правосуддя?

В.К.: Ситуація така, що дійсно – без запровадження дистанційного правосуддя дуже важко сьогодні забезпечувати доступ громадян до правосуддя. На жаль, парламент гальмує прийняття відповідних змін в законодавство, які б дозволили дистанційному правосуддю повноцінно функціонувати. За умови відсутності дистанційного правосуддя це великий ризик для всіх працівників апарату постійно знаходитись в приміщенні суду і ризикувати тим, що вони можуть просто загинути внаслідок обстрілу.

О.К.: Який статус у суддів, які взяли в руки зброю та вирішили приєднатись до лав ЗСУ?

В.К.: Таких суддів у Верховному суді четверо – у всій судовій системі таких 20. Біля 200 працівників апарату зі зброєю в руках захищають нашу Батьківщину. Вони мають такий статус як всі інші наші військові. Вони продовжують захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Звичайно, вони не розглядають справи. Вони знаходяться на фронті. Після закінчення бойових дій, після нашої перемоги, ці судді повернуться до наших судів і продовжать здійснювати правосуддя як судді.

О.К.: Генпрокурор України закликає до створення спеціального міжнародного трибуналу, бо українські суди не можуть розслідувати злочин агресії Росії. Яка ваша думка стосовно цього трибуналу?

В.К.: Щодо цього найвищого військового і політичного керівництва – своє слово має сказати як МКС, так і спеціальний трибунал, який має бути створений. Повністю підтримую ідею створення цього спеціального трибуналу. Міжнародна спільнота, всі країни світу мають сказати «ні» – ми створили механізм, який дозволить притягнути до відповідальності за злочин агресії лідерів тих країн, які сьогодні її вчинили і потенційно будуть вчиняти надалі. Сьогодні такого механізму немає. Утворення такого спеціального міжнародного трибуналу важливе не тільки для України, щоб в подальшому була превентивна мета. Бо одна з мети покарання – превентивна мета.

О.К.: Чи працюватимуть українські суди над цим питанням і яким буде процес репарацій – відшкодування Росією шкоди, скоєної в Україні?

В.К.: Сьогодні це питання обговорюється як всередині України, так і на зовнішньополітичному рівні. Є різні думки щодо механізму роботи, відшкодування збитків, завданих громадянам України. Виглядає так, що краще всіх в цьому напрямку просунулись дві країни – Канада і Сполучені Штати, які прийняли закони, що дозволяють звертати стягнення на активи Російської Федерації, російських олігархів і потім використовувати ці кошти для погашення шкоди, яка вчинена на території України. Маємо гарний приклад в Сполучених Штатах.

Путін сам на суд не з’явиться, маємо щось із цим зробити і Росія сама не заплатить. Єдиний варіант – арештувати всі ці активи, які знаходяться за кордоном. Це великі активи як Путіна, так і тих олігархів, які допомагають йому вести агресивну війну і потім використовувати ці активи для погашення шкоди Україні.