Спеціальні потреби

Актуально

Сербський «шпагат» між ЄС і Росією

Настінний малюнок з портретом президента Путіна у Белграді, який був спаплюжений після лютневого вторгнення Росії в Україну. Фото 20 червня 2022 р.

«Сербія є важливим і надійним партнером Росії», - написав російський президент у листі сербському президентові Олександру Вучичу з нагоди Дня державності Сербії 15 лютого.

Президент Путін підкреслив, що у Москві дуже цінують «виважений зовнішньополітичний курс Белграда в нинішніх складних міжнародних обставинах».

Цінність курсу сербського уряду для Путіна полягає зокрема в тому, що, хоча Сербія ще з 2012 року має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу і на офіційному рівні засудила російське вторгнення в Україну, Белград з 2014 року не зробив очікуваного для європейської країни кроку - не долучився до європейських санкцій щодо Росії.

Чимало сербських політиків і коментаторів у ЗМІ проводять прямі паралелі між ударами НАТО по Сербії 1999 року і війною Росії з Україною.
Борис Варґа

Сербія залишила росіянам прочинені двері у європейський простір, наприклад, регулярними авіарейсами компанії Air Serbia між Белградом і Москвою.

Цим, а також безвізовим режимом скористались приблизно 200 тисяч росіян, які прибули в ту балканську країну за рік з часу лютневого російського вторгнення в Україну, і багато з них були здивовані.

З одного боку росіяни вражені приязністю багатьох сербів, але чимало з них також здивовані культом довкола Путіна, дії якого власне і підштовхнули багатьох росіян полишити батьківщину.

«Я багато розмовляла з сербами та іншими іноземцями. Коли вони запитують «чому ви тут?», то я кажу «очевидно тому, що ми проти Путіна, ми - за демократичну Росію і проти війни в Україні», - розповіла агентству Associated Press у Белграді Анастасія Дємідова, наголосивши, «у Белграді до нас нема ворожості і це для нас важливо».

Антипутінські росіяни кажуть, що помічають в Сербії великий вплив російської пропаганди, яка там паде на часто готовий до сприйняття сербський ґрунт.

«Суспільство тут неоднозначно ставиться до війни в Україні й існує певна підтримка Росії взагалі і зокрема підтримка війни й інтервенції - агресії, яку тут у державних сербських засобах масової інформації спочатку дуже довго називали саме так як наполягав Путін - Спеціальна військова операція», - розповідає сербський політолог і журналіст Борис Варґа.

Він каже, що прихильність сербів до Росії, і подекуди навіть підтримка російської війни проти України, обумовлена досить поширеними антизахідними настроями, через які агресивність Москви розглядається як конфлікт братерської, слов’янської і православної Росії з могутнім Заходом.

Через балканські окуляри

Сербський прем'єр-міністр Олександр Вучич, коментуючи російську війну в Україні, намагається вплітати сербські проблеми, заявивши, наприклад на форумі у Давосі: «Ми підтримуємо територіальну цілісність України так само як ми підтримуємо територіальну цілісність Сербії».

Водночас він вдався до докорів Заходу за визнання відокремлення краю Косово від Сербії: «Ми будемо більш вірні територіальній цілісності країн ООН, ніж багато інших, які змінили свою позицію стосовно територіальної цілісності Сербії».

«Чимало сербських політиків і коментаторів у ЗМІ проводять прямі паралелі між ударами НАТО по Сербії 1999 року і війною Росії з Україною», - каже Борис Варґа.

Те, що Україна для Сербії є не менш братерською - слов’янською країною, і що Київ також не визнав незалежність Косово, затінене упередженим висвітленням російсько-української війни у сербських ЗМІ, а також антиукраїнською пропагандою з Росії.

«Україна напала на Росію!», - під таким заголовком вийшла масова сербська газета Informer та деякі інші в лютому 2022 року.

Загроза балканського вибуху

Косовський прем’єр-міністр Альбін Курті сказав минулого літа італійській газеті La Repubblica, що російське вторгнення в Україну підвищило загрозу нової війни на Балканах.

«Україна, то був перший випадок - результат фашистської ідеї панславізму, якою керується Кремль. Якщо буде другий випадок, наприклад у Придністров’ї, то загроза третьої війни на західних Балканах і в Косово буде дуже високою», - сказав косовський лідер.

Деякі сторонні оглядачі закликають не перебільшувати загрозу і навіть проросійськість Белграда.

«Небезпеку, яку Росія становить на західних Балканах, не варто перебільшувати. Окрім виголошування войовничих націоналістичних заяв, Сербія нічим не зобов'язана Кремлю, а просто захищає свої інтереси», - вважає Дімітар Бечев, аналітик центру Карнеґі, порівнюючи теперішню «дволику» сербську політику з тим, як Югославія поводилася в часи Холодної війни.

Він підкреслює, що насправді Сербія і економічно, і політично більше пов'язана з ЄС, але серби традиційно вважають Росію союзницею у відстоюванні своїх позицій в регіоні.

«Підхід Росії звичайно ж безсоромно опортуністичний, і часто - за рахунок Сербії. Москва вибірково використовує прецедент Косово для виправдання власних дій, визнавши незалежність Абхазії та Південної Осетії від Грузії у серпні 2008 року і так званих «народних республік» на сході України в лютому 2022 року. Але схоже, що сербська громадська думка не помічає суперечливість заяв Москви», - зауважує Дімітар Бечев, вказуючи на роль уряду Вучича.

Дімітар Бечев вважає, що здатність Росії використовувати балканські конфлікти на свою користь турбує, і російська війна ще більше нагадала про невирішені проблеми регіону.

«Сербія залишається осередком російського впливу на Балканах, але ЄС і США ще не використали всі можливості впливу. Вучич зберігає зв'язки з Кремлем, але Сербія і Росія можуть розійтися», - каже аналітик, наголошуючи на очевидних європейських інтересах Сербії.

Дивіться також:

Всі новини дня

План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео

“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.

Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни

Посолка України у США Оксана Маркарова вручає диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» президентці Національної академії наук США (NAS) Марші Макнат

Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.

Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.

Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.

Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.

Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.

За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.

«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.

У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.

На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.

Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.

Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.

За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.

Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.

За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.

Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.

За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.

«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео

Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.

Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео

Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:32 0:00

За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.

"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен 

Держсекретар Ентоні Блінкен у Сенаті, 22 березня 2023. REUTERS/Jonathan Ernst

Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".

Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".

Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії

Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.

Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".

Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".

Співпраця Китаю та Росії

Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.

існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР
Конгресмен Енді Барр

Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".

Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"

"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".

"Незамінна" світова сила

"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".

Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України

Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".

Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".

Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.

"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".

Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.
Державний секретар США Ентоні Блінкен

"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.

Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.

Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Вихід США з Афганістану

Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.

При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.

У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.

Більше

XS
SM
MD
LG