Актуально
Без повноцінної мирної угоди відбудова України затягнеться - президентка ЄБРР
За допомогою міжнародних донорів в Україні вже відбудовують дороги, мости, ремонтують енергомережі. Що більше відбудувати зараз, то швидше країна відновиться після війни, кажуть в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). ЄБРР був і залишається найбільшим інституційним інвестором в Україні. Ми поговорили з президенткою банку Оділь Рено-Бассо про її враження від подорожі до України наприкінці квітня, пріоритети допомоги, те, звідки банк отримує ресурси на допомогу Україні, якими будуть відбудовані міста, а також про те, як допомогти бізнесу працювати і підтримувати економіку в часи війни.
Інтерв'ю перекладене та відредаговане для ясності та плинності
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Ви двічі відвідували Україну в час війни, останній раз – цими тижнями. Що вас вразило?
Оділь Рено-Бассо, президентка Європейського банку реконструкції та розвитку: Мої враження від теперішньої поїздки дуже відрізняються від візиту в жовтні. Тоді Росія лише почала обстріли цивільної інфраструктури. Було багато обстрілів енергомережі тощо. На той час було невідомо, як мине зима, чи зможе країна забезпечити людей електроенергією, теплом. Була велика напруженість та непевність.
В місті, знаєте, було дуже тихо. Це було за кілька днів до бомбувань міст, дитсадків. Тепер ситуація більше нормалізувалась, значно більше машин, людей на вулицях. Політичні лідери, з якими я зустрічалась, готуються і до напруження, і до наступної зими, але також і думають на перспективу.
О.Б.: ЄБРР багато допомагав Україні взимку з ремонтом енергоінфраструктури та теплопостачання. Які зараз у вас пріоритети щодо України?
О.Р.Б.: Ми продовжимо підтримувати інфраструктуру, бо вона має бути міцною для наступної зими, якими б не були обставини. Країна має бути готовою, якщо виникне новий дефіцит енергії. Ми працюватимемо над тим, але також, наприклад, ми маємо проект із Укрзалізницею, щоб розвивати залізничне сполучення із Заходом, з Польщею, Румунією, ми відновлюємо деякі пошкоджені дороги. Потреби дуже залежать від конкретної ситуації.
Ми також працюємо з шістьома–вісьмома містами. І останнє дуже важливе: ми працюємо із приватним сектором і надали більше як 460 мільйонів доларів торгового фінансування. Ми розподіляємо ризик з банківською системою і хочемо це розвивати – надавати пряме фінансування компаніям, які готові інвестувати в Україну, розширюватись або відновлювати.
О.Б.: Стосовно приватного сектору, ЄБРР вже десятиліття працює в Україні, ви знаєте багато компаній і співпрацювали з ними. Що вам кажуть компанії, які їхні основні проблеми?
Мене це насправді вразило: в приватному секторі є готовність до відновлення. Є проблеми, все нелегко, але є рішучість продовжувати, щоб країна перемогла у війні
О.Р.Б.: По-перше, дуже вражає стійкість, рішучість, навіть перед обличчям руйнувань вони готові починати наново, відбудовувати. Наприклад, ми зустрілись з нашим клієнтом, компанією "Фармак". У них зруйнували сховища, і тепер вони хочуть відбудовувати, розвиватись і зростати, розвивати експорт. Аграрні компанії – "Астарта" та інші компанії – вони дивляться на перспективу, хочуть відбудувати зруйновані виробництва і продовжити бізнес. Мене це насправді вразило: в приватному секторі є готовність до відновлення. Є проблеми, все нелегко, але є рішучість продовжувати, щоб країна перемогла у війні.
О.Б.: Ви сказали про проекти з муніципалітетами. Ви співпрацюєте з Хмельницьким, який прийняв багато переселенців. Яким буде майбутнє цих міст?
О.Р.Б.: У країни й в усіх, з ким я зустрічалась, мета - відбудувати на краще. Виклик відбудови – це можливість створити більш "зелені", енергоефективні міста. З деякими містами ми працюємо щодо більш екологічного транспорту. Але є і пріоритетність. Для декого – це житло, якщо місто постраждало від руйнувань. Уряд хоче відбудувати житло, щоб люди могли повернутись. Але у всій нашій підтримці є принципи "зелених" технологій, ефективності, якості будівництва.
О.Б.: Хто зараз ваші основні донори? Україна прагне вступити в Євросоюз, чи є програми підтримки від Європи, якою є участь Америки?
О.Р.Б.: Ми отримали більше як 1,4 мільярда доларів підтримки, це надзвичайно – більше ніж будь-коли, і ми намагаємось розподіляти навантаження з донорами. Тобто ми половину забезпечуємо з нашого балансу, а половину забезпечують донори у вигляді гарантій або грантів. США надали найбільше підтримки – гранти на 500 мільйонів. Єврокомісія та країни ЄС надали здебільшого гарантії. Це Велика Британія, Німеччина, Франція, Іспанія, такі країни як Канада. Також були гранти від Норвегії та Нідерландів. Загалом – значна підтримка акціонерів та донорів.
О.Б.: Щодо відбудови, скільки часу, на вашу думку, потрібно, щоб Україна вийшла на довоєнні рівні?
Швидкість відбудови залежатиме від війни та політичної ситуації. Звичайно, все затягнеться, якщо ситуація з війною не матиме визначеності, якщо будуть тривати бойові дії, якщо буде припинення вогню, але не буде повноцінної мирової угоди
О.Р.Б.: Дуже важко сказати. Ви бачили оцінку Світового банку, Єврокомісії та ООН – йдеться про 411 мільярдів доларів за десять років [на відбудову - ред.]. Однак, швидкість відбудови залежатиме від війни та політичної ситуації. Звичайно, все затягнеться, якщо ситуація з війною не матиме визначеності, якщо триватимуть бойові дії, якщо буде припинення вогню, але не буде повноцінної мирової угоди, бо тоді залишиться невизначеність, і для міжнародних інвесторів, наприклад, буде важко ризикнути й прийти в Україну, вони вагатимуться, побоюючись, що війна повернеться.
Тобто все залежатиме від геополітичної ситуації. Загалом знадобиться час, але важливо – що більше Україна отримає підтримки зараз, то більше економіка зможе відновитись. Тепер - надзвичайний рівень підтримки бюджету через МВФ та економічної допомоги. Завдяки цьому країна працює, бізнес постраждав, але багато компаній вижили. Це дуже важливо, бо зменшує ціну відбудови.
Всі новини дня
В комітеті Сенату США підтримали резолюцію, яка засуджує депортацію українських дітей до Росії. Відео
Законодавці в комітеті Сенату із міжнародних відносин підтримали резолюцію, яка засуджує депортацію українських дітей до Росії. За цими слуханнями стежила Катерина Лісунова.
- Голос Америки
До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео
На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.
- Голос Америки
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.
Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео
Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.
- Голос Америки
У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США
У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".
Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.
Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".
«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.
Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.
«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».
У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".
"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.
Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.
За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.
Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.
Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.
Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.
Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.
Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.
Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.
Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.
Форум