Спеціальні потреби

Актуально

Україна вчергове отримала потужну підтримку більшості країн-учасниць дебатів ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях

23 лютого в рамках Генеральної асамблеї ООН відбулися дебати щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

Генасамблея вже не перший рік у кінці лютого, у дні, коли сім років тому почалась агресія Росії в Криму, заслуховує це питання на своєму засіданні.

Минулого року позицію України щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях на дебатах представляв Вадим Пристайко, який тоді очолював українське зовнішньополітичне відомство.

Цього року через карантинні обмеження його колега Дмитро Кулеба не зміг особисто бути присутнім у залі. Проте, в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» Дмитро Кулеба повідомив, що, незважаючи на зміну формату роботу і МЗС, і Генасамблеї, механізм підготовки позицій залишився незмінним.

Дмитро Кулеба
Дмитро Кулеба

Ключове - створення тотального тиску на агресора, системність зусиль, щоб не було жодної шпаринки для нього поширювати свій вплив або зміцнювати свої позиції на окупованих територіях
Дмитро Кулеба

«Ключове для нас – це скористатися цією нагодою, щоб надати нові факти щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях, щоб на основі цієї інформації країни формували свою позицію стосовно російської агресії проти нашої держави. Ключове - створення тотального тиску на агресора, системність зусиль, щоб не було жодної шпаринки для нього поширювати свій вплив або зміцнювати свої позиції на окупованих територіях», - пояснює міністр.

Дебати відкрив Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. У своєму виступі він нагадав, що з 2014-го року Генеральна Асамблея вже прийняла дев'ять резолюцій, які підтверджують свою підтримку територіальній цілісності України та засуджують тимчасову окупацію територій України Росією.«Генасамблея не прийняла і не прийме російську мантру про те, що «справа Криму закрита», - зазначив він.

Кислиця також повідомив про те, що незважаючи на всі зусилля України, робота Тристоронньої контактної групи заблокована під різними приводами, і російська сторона відмовляється допрацьовувати навіть рішення, узгоджені на рівні експертів.

Додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню від 22 липня 2020 року знаходяться під загрозою через постійні провокації збройних формувань Росії, в тому числі із застосуванням зброї, забороненої Мінськими угодами. А також він нагадав про те, що Рада безпеки ООН 11 лютого мала довгу дискусію щодо імплементації Мінських угод.

Вже традиційно під час дебатів країни-члени Генасамблеї висловили свою підтримку Україні у конфлікті з Росією, підкреслюючи її відповідальність за окупацію, погіршення ситуації з правами людини та гуманітарної ситуації на окупованих територіях.

В.о. Голови постійного представництва США при ООН посол Річард Міллс, нагадав, що сама подія відбувається тому, що в 2014 році Росія окупувала Крим та підбурила конфлікт на Донбасі.

За його словами, дії Росії на сході України призвели до загибелі понад 13 тис. людей, переміщення мільйонів українців, 3,4 млн людей зараз потребують гуманітарної допомоги.

«І ми сьогодні тут, бо Росія намагалася заблокувати будь-який значущий прогрес у дипломатичних переговорах, одночасно озброюючи, навчаючи, фінансуючи та керуючи своїми довіреними силами та підтримуючи самопроголошені «влади» на місцях», - повідомив він.

Росія повинна припинити тактику залякування і замість цього співпрацювати з урядом України та міжнародними партнерами, які прагнуть дипломатично вирішити цей конфлікт
Річард Міллс

Міллс також нагадав, що Україна має широку підтримку серед держав-членів ООН, які поважають ключові норми Статуту ООН - жодна країна не може силою змінювати кордони іншої. Тому він закликав Росію негайно припинити свою агресивну поведінку на сході України та окупацію Криму; вивести військові сили з України; припинити підтримку своїх довірених осіб та інших збройних формувань; виконати всі зобов'язання, взяті на себе в рамках Мінських домовленостей.

«Росія повинна припинити тактику залякування і замість цього співпрацювати з урядом України та міжнародними партнерами, які прагнуть дипломатично вирішити цей конфлікт», - зазначив він. Міллс також додав, що США ніколи не визнають спробу Росії анексувати Крим. А санкції, які були введені у відповідь на російську агресію на сході України та окупацію Криму, залишатимуться чинними, доки Росія «не змінить курс».

На тлі виступів більшості країн-учасників дебатів, промова першого заступника Постійного представника Росії при ООН Дмитра Полянського був відверто провокаційною. Її риторика відповідала загальному наративу, якого Росія дотримується під час дискусій, на яких розглядається питання окупації Криму та Сходу України.

Полянський вчергове заявив, що цю тему нав`язує Україна, а її розгляд наносить удар по авторитету самої інституції. Він звинуватив Україну в тому що вона вже сім років «грає роль жертви в російський агресії», а допомагають їй в цьому західні партнери, які «спонсорували» державний переворот.

Проте, апофеозом його виступу став дуже недипломатичний випад на адресу Постійного представника Німеччини при ООН Крістофера Гойсґена. Гойсґен усвоєму виступу закликав Росію допустити в Крим представників моніторингових місій, які би могли проконтролювати дотримання прав людини на півострові. У відповідь на це Полянський заявив, що у Крим вони пускають усіх, а пан Гойсґен, вочевидь, не може поїхати, бо зовсім «витратився», тому перший заступник російського постпреда запропонував Гойсґену купити йому квиток у Крим.

Дуже показово, що цього разу вперше за три роки на дебатах виступив голова Генеральної асамблеї
Сергій Кислиця

Підбиваючи підсумки дебатів в ексклюзивному коментарі «Голосу Америки» Сергій Кислиця повідомив, що захід у чергове продемонстрував, що увага до ситуації на тимчасово окупованих територіях України не тільки не зменшується, а збільшується.

«Дуже показово, що цього разу вперше за три роки на дебатах виступив голова Генеральної асамблеї. Це надзвичайно важливо, адже він говорив, не як представник Туреччини, а як людина, яка очолює орган, до якого входить 193 країни», - переконаний постпред

В той же час, за словами Кислиці, Російська Федерація знову наштовхнулася на стіну, адже переважна більшість країн своїми виступами підтримала Україну. «А своєю антиукраїнською риторикою Сирія та Венесуела лише зробила росіянам «ведмежу послугу», підкреслюючи, в якій ізоляції зараз знаходиться Росія», - пояснює постпред.

Дивіться також: Сполучені Штати вшановують пам'ять вже понад півмільйона американців, чиї життя забрала пандемія коронавірусу. Відео

Всі новини дня

Лідери "Групи семи" домовились про ембарго на російське золото -ЗМІ

Фото: золоті зливки  (Photo by Девід Грей / AFP)

Президент США Джо Байден а також інші лідери "Групи семи" домовились запровадити ембарго на російське золото, повідомляють Reuters, CNN, Bloomberg з посиланням на осіб наближених до переговорів.

G7 планує оголосити про заборону на імпорт російського золота на саміті, що починається в неділю в Німеччині. У США ембарго введе в дію рішення Міністерства фінансів США, яке установа планує видати у вівторок, пише Bloomberg.

Після того, як Лондонська асоціація зливків виключила Росію із своїх котирувань, значна частина країн перестала купувати російське золото. Однак, в травні до Швейцарії надійшло майже три тонни російського золота, що могло свідчити про послаблення неформальних обмежень, пише Bloomberg. Також, за повідомленнями російських ЗМІ, російска влада заявила цього тижня про плани створити резерви коштовних металів для швидкої мобілізації у час війни.

Майже 10% видобутку золота в світі припадає на Росію. США та союзники запровадили масштабні санкції проти Росії, через її вторгнення до України.

Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Українці, як неодноразово зазначали у Пентагоні, дуже успішно використовують нову зброю, і особливо креативно - дрони. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь.

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:23 0:00

Сергію Марущаку було 29 років. Він не встиг створити сім’ю, але вже будував дім для майбутньої дружини та дітей. Старший солдат першої окремої танкової бригади загинув під Харковом - його машина підірвалася на міні.

"Це врятує життя" - Байден підписав важливий закон щодо обігу зброї у США

Фото: президент США Джо Байден підписує закон, що посилює контроль над обігом зброї у США, 25 червня 2022 року. REUTERS/Елізабет Франц

ВАШИНГТОН (AP) — Президент Джо Байден у суботу підписав наймасштабніший за останні десятиліття закон про протидію збройному насильству. Закон підтримали обидві провідні партії США, завдяки компромісу, досягнутому на тлі масових стрілянин, що відбулись останнім часом, включаючи вбивство 19 учнів і двох вчителів у початковій школі Техасу.

"Це врятує життя", - сказав Байден у Білому домі. Наводячи слова родин жертв стрілянини, президент додав: "Їхнє послання до нас полягало в тому, щоб щось зробити. Сьогодні ми зробили".

Палата представників США остаточно схвалила закон в п’ятницю, після ухвалення Сенатом у четвер. Байден підписав закони перед тим, як поїхати з Вашингтона в Європу для участі в двох самітах.

Законодавство посилить перевірку наймолодших покупців зброї, обмежить доступ до вогнепальної зброї для винуватців домашнього насильства та допоможе штатам вилучати зброю у осіб, визнаних небезпечними.

Більшість передбачених ним коштів, обсягом 13 мільярдів доларів США, сприятиме розвитку програм психічного здоров’я та шкіл допомоги.

Байден сказав, що компроміс, досягнутий двопартійною групою сенаторів, «не досягає всього, що я хочу», але «він включає дії, до яких я давно закликав, які врятують життя».

"Я знаю, що попереду ще багато роботи, і я не збираюся здаватися, але це визначний день", - сказав президент, до якого при підписанні приєдналася його дружина Джилл, вчителька.

Байден сказав, що 11 липня вони проведуть захід для законодавців та сімей, які постраждали від насильства з використанням зброї.

Байден підписав цей закон через два дні після рішення Верховного суду, яким суд скасував закон Нью-Йорка, що обмежував можливість людей носити зброю в громадських місцях.

Хоча новий закон не включає жорсткі обмеження, за які виступають демократи, такі як заборона штурмової зброї та перевірка даних для всіх операцій з вогнепальною зброєю, це найефективніший захід проти вогнепальної зброї, розроблений Конгресом з моменту введення в дію Заборони штурмової зброї з тривалим терміном дії в 1993 році.

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Більше

XS
SM
MD
LG