Спеціальні потреби

Актуально

МВФ та Україна. Що непокоїть Фонд? Чого очікувати, якщо траншу не буде? - експерти

Будівля МВФ у Вашингтоні

Як відновити довіру МВФ? Коли можна очікувати наступного траншу? Що буде без грошей МВФ?

Фінансова ситуація в Україні вразлива, а пандемія вимагає більше ресурсів. Уряд сподівається на допомогу Міжнародного валютного фонду, але після першого траншу, що надійшов одразу після підписання програми в червні, Україна все ще чекає на перегляд програми з МВФ і продовження допомоги.

Три завдання від МВФ

Щоб поновити співпрацю і отримати гроші Україна має виконати три завдання. Ці питання відомі про них зокрема заявляв голова Національного банку України Кирило Шевченко під час візиту до Вашингтона його місяця – це відкат в антикорупційній сфері, незалежність Національного банку, бюджетні показники наступного року.

Найбільше злякала МВФ саме загроза незалежності Нацбанку, говорить економіст британської фінансової компанії Aberdeen Віктор Забо.

Віктор Забо
Віктор Забо

«Очевидно на Національний банк чиниться політичний тиск. Тобто ми бачили як в правлінні змінили чотирьох з шести членів, включаючи голову банку. На двох членів, які залишились, тиснуть. Україна повинна довести, що Нацбанк залишається незалежним, інакше програмі буде важко просуватись», - говорить експерт.

«Довіру легко втратити і дуже важко відбудувати», - зауважує заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рибакова. Вона нагадує часи, коли команді, яки прийшла до Національного банку після Євромайдану довелось практично з нуля відбудовувати довіру до установи.

Еліна Рибакова
Еліна Рибакова

«Гадаю, щоб відновити довіру до Національного банку знадобиться більше одного візиту. Пам’ятаєте 2014 рік, коли НБУ знадобилось багато часу, щоб переконати МВФ, що вони можуть проводити інфляційне таргетування? Були візити за візитами, коли вони говорили – «дивіться ось що ми робимо», вони відновлювали довіру до базових речей»

Найлегше буде виправити зауваження МВФ до бюджету, говорять експерти і ставлять у приклад минулий уряд

«Наскільки мені відомо, у бюджет України закладено дефіцит на рівні 7-8 відсотків ВВП. Думаю, МВФ хоче бачити значне скорочення наступного року», - відзначає головний економіст американського аналітичного центру Stratfor Майкл Мондерер.

Майкл Мондерер
Майкл Мондерер

Віктор Забо, зауважує, що міжнародна спільнота вже бачила, що українське Міністерство фінансів здатне успішно справлятись зі складними завданнями і тепер від установи очікують таких самих успіхів.

«Ми вже бачили, що в Міністерстві фінансів здатні показати дуже добру бюджетну дисципліну. Там здібні технократи. В цьому питанні можна поставити галочку»

Однак екс-прем’єр Олексій Гончарук, який тепер працює у Вашингтоні, зауважує - щоб заслужити довіру МВФ до бюджетного процесу потрібна якісна професійна робота. Він згадує, що в бюджетній сфері перед його урядом стояли непрості завдання.

Олексій Гончарук
Олексій Гончарук

Бюджетна дисципліна - це один з ключових параметрів за яким оцінюють адекватність уряду
Олексій Гончарук

«Ми виконували бюджет Гройсмана, який приймався фактично для того, щоб перед виборами там задовольнити якісь політичні обіцянки. Це було непросте завдання але коли ти розумієш що бюджетна дисципліна - це один з ключових параметрів за яким оцінюють адекватність уряду. Якщо ти не вмієш планувати і виконувати свої плани - довіри до тебе не буде і ресурси будуть дорогими. Ми закрили рік успішно справились із цим, всі видатки були профінансовані незважаючи на те що гривня зміцнювалась, доходів було менше ніж ми очікували. У моєму уряді були найкращі професіонали в міністерствах економіки та фінансів».

Гончарук не радить сподіватись на те, що на Заході неуважно поставляться до України.

«Якщо уряд думає, що можна десь зі стелі намалювати прогноз потім якось там підкрутити бюджети і в це повірять західні партнери, то я їх розчарую», - говорить він.

Третє питання - боротьба з корупцією. На її подолання потрібен буде час, - вважають експерти

Україні властиво робити два кроки вперед і один назад
Віктор Забо про подолання корупції в Україні

Експерти погоджуються – рішення Конституційного суду України щодо електронних декларацій та обмеження повноважень антикорупційних установ стало однозначним кроком назад для України.

«Україні властиво робити два кроки вперед і один назад. В цій сфері приховані інтереси діють проти уряду. Шляхи вирішення цієї проблем обговорюють на рівні директора МВФ та Зеленського. Ймовірно знадобиться рішення Ради і це забере час», - говорить Забо.

Що буде без грошей МВФ?

Навіть без МВФ експерти не передбачають кризи в Україні в короткостроковій перспективі.

Дефолту в Україні не буде найімовірніше 6-9 місяців, якщо в наступні тижні не станеться щось надзвичайне в дусі 2020 року
Еліна Рибакова

«Дефолту в Україні не буде найімовірніше 6-9 місяців, якщо в наступні тижні не станеться щось надзвичайне в дусі 2020 року», - передбачає Рибакова.

Забо ж зауважує, що «Україна наростила резерви за минулі декілька років, тому вона не зовсім неготова. У неї є заначки»

«Без МВФ отримати фінансування буде важко Треба буде випускати внутрішні облігації, позичати на ринку євробондів. Але кризи в найближчій перспективі не буде», - додає він.

Однак, експерти погоджуються, хоча Україна і може позичити гроші за кордном, але без програми МВФ такі позики будуть дуже дорогими, а це збільшить тягар на бюджет.

На відміну від Німеччини, Великої Британії, Данії, Україна не має доступу до дешевих ресурсів, зауважує Гончарук. «Ресурси для України дуже дорогі тому тому числі і через те що ми не вміємо планувати і демонструємо кожен раз нездатність звести кінці з кінцями».

Якщо уряд докладе зусиль, Україна має всі шанси поновити програму, - говорять економісти

До України зараз дуже позитивне ставлення. Україні просто варто продемонструвати, що вона залишається на шляху реформ, виконує свої міжнародні зобов’язання
Майкл Мондерер

«До України зараз дуже позитивне ставлення. Україні просто варто продемонструвати, що вона залишається на шляху реформ, виконує свої міжнародні зобов’язання», - зауважує Мондерер.

Рибакова ж сумнівається у наявності політичної волі для виконання циї завдань: «Є великі шанси, що уряд на шляху до погіршення цих проблем і, можливо, він обере сценарій найменшого спротиву»

Україна отримає наступний транш МВФ не раніше нового року, бо Фонд, ймовірно, захоче спершу проаналізувати бюджетні параметри, вважають експерти і вказують, що в часи пандемії на все потрібно більше часу. Багато парламентарів у Раді захворіли на COVID-19, що гальмує роботу парламенту, говорить Забо, а МВФ прагне більше працювати в дистанційному режимі.

Дивіться також: Чи варто сьогодні довіряти соціологам, зокрема, у питаннях політики?

Чи варто сьогодні довіряти соціологам, зокрема, у питаннях політики? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00

Всі новини дня

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Більше

XS
SM
MD
LG