Спеціальні потреби

Актуально

Позицію Держдепу щодо санкцій проти «Північного потоку-2» розкритикували законодавці у США, думки оглядачів розділились

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Чотири кораблі, п‘ять організацій та одна особа, які беруть участь у проекті «Північний потік-2», фігурують у новому санкційному переліку, поданому Державним департаментом до Конгресу США, згідно з вимогами закону Про захист європейської енергобезпеки (PEESA). Про це держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у середу.

Однак, Держдеп вирішив надати звільнення від санкцій для німецької дочірньої компанії «Газпрому» Nord Stream 2 AG та її керівника Маттіаса Варніга, хоча і включив їх до санкційного переліку. Рішення про звільнення від санкцій викликало хвилю критичних зауважень від американських політиків.

Варніг, громадянин Німеччини, раніше обіймав посади в різних російських компаніях і, за повідомленнями преси, має тісні зв‘язки з Кремлем.

Ми продовжимо виступати проти завершення цього проекту, який може послабити європейську енергобезпеку а також безпеку України та східного флангу НАТО та країн ЄС
Держсекретар США Ентоні Блінкен

«Я вирішив, що в національних інтересах Сполучених Штатів звільнити від застосування санкцій Nord Stream 2 AG та її керівника Маттіаса Варніга та офіси корпорації Nord Stream 2 AG», - заявив Блінкен.

Блінкен зауважив, що опозиція з боку США до «Північного потоку 2» є непохитною.

«Сьогоднішні дії демонструють відданість адміністрації енергобезпеці Європи, що відповідає нашим намірам відбудувати відносини з нашими союзниками та партнерами в Європі, - наголосив держсекретар. - Ми продовжимо виступати проти завершення цього проекту, який може послабити європейську енергобезпеку а також безпеку України та східного флангу НАТО та країн ЄС».

Заяву було видано у час, коли відбувалась перша зустріч Блінкена та російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова. В Кремлі назвали повідомлення про усунення санкцій «гарним сигналом».

В Німеччині позицію Держдепу вважають «конструктивною». Міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас заявив журналістам у вівторок, що «це конструктивний крок, який ми із задоволенням продовжимо обговорювати з нашими партнерами у Вашингтоні».

Польща, яка, як і Україна, послідовно виступає проти проекту, висловила сподівання, що Вашингтон все ж вживатиме рішучих заходів проти «Північного потоку-2».

Ми продовжуємо розраховувати на те, що Сполучені Штати зроблять кроки задля зупинки побудови газопроводу «Північний потік 2». Ще не запізно
Заява Посольства Польщі у США

«Ми продовжуємо розраховувати на те, що Сполучені Штати зроблять кроки задля зупинки побудови газопроводу «Північний потік-2». Ще не запізно», - йдеться в заяві для преси Посольства Польщі у США. У відомстві заявили, що багато країн вважають цей проект геополітичним, «спрямованим на зміцнення позиції Росії в якості основного газопостачальника до Європи і нанесення шкоди енергобезпеці України та всього регіону».

Всередині США, позиція Держдепу наразилась на різку критику як політиків-республіканців, так і деяких представників правлячої Демократичної партії.

Сенатор Боб Менендес запитав про наступні кроки адміністраіцї Байдена а також, про те, що планує робити Німеччина у відповідь і чи планує Німеччина збільшити допомогу Україні

Голова Комітету Сенату з міжнародних відносин демократ Боб Менендес висловився проти рішення, яке, на його думку, «створює непевність у багатьох кутках Європи»​ і закликав адміністрацію США «зірвати пластир, усунути звільнення і запровадити санкції, передбачені Конгресом». «Я не бачу, як сьогоднішнє рішення просуватиме зусилля США з протистояння російській агресії в Європі», - додав він. Менендес запитав про наступні кроки адміністраіцї Байдена а також, про те, що планує робити Німеччина у відповідь на «поступки США» і чи збюільшить Німеччина допомогу Україні і зміцнить свою позицію на підтримку України в Нормандському форматі.

Сенаторка-демократка Джин Шагін висловила розчарування рішенням Держдепу і закликала використати «всі моживі варіанти для запобігання завершенню» проекту.

Законодавці від Республіканської партії виступили з різкими заявами.

«Це шокує, - твітує сенатор Тед Круз. - Відкидаючи закон США, Байден активно допомагає Путіну будувати цей трубопровід».

Сенатор Чак Гресслі запитав, чи не є теперішній крок «повторенням згубного «перезавантаження» часів Обами-Байдена?».

«Російський заступник міністра закордонних справ говорить, що усунення президентом Байденом санкцій проти компанії, якою володіє Росіє і якою керує колишній представник таємної поліції Східної Німеччини допоможе нормалізувати відносини Москва-Вашингтон ... Повторення згубного «перезавантаження» часів Обами-Байдена?» - йдеться у твіті.

Оглядачі по-різному оцінили рішення адміністрації.

Колишній координатор санкційної політики Держдепу США Деніел Фрід побачив у заяві Гейко Мааса готовність Німеччини серйозно вирішувати питання щодо «Північного потоку-2».

Позиція США стосовно цього газопроводу «не є здачею інтересів (як дехто побоюється), але є спробою виграти час, щоб напрацювати умови, які зменшили б ризики «Північного потоку-2», - пише Фрід у Twitter.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст в коментарі NBC заявив, що позиція США щодо санкцій «демонструє, що, зрештою, протистояння Росії є менш важливим. Це справді шкодить позиції Байдена на кшталт «я жорсткий щодо Росії». Гербст раніше заявляв, що у випадку м‘якої позиції адміністрації щодо «Північного потоку-2», зупинити проект змуожть рішення Конгресу.

Ми відбудовуємо трансатлантичні альянси, а не залякуємо, чи накладаємо санкції на друзів, ми співпрацюватимемо з ними, щоб розробити пакет, який обмежить негативи
Джош Рудольф

Радник Гельсінської комісії США Пол Массаро зауважив у коментарі на заяву Блінкена про те, що санкції проти Nord Stream AG не відповідають інтересам США, що в інтересах США, зокрема є «суверенітет України, подолання корупції, боротьба зі зміною клімату, утримання розподілу влади».

Аналітик Фонду Маршалла Джош Рудольф вважає, що США рішуче виступають проти газпромівського проекту, «але ми відбудовуємо трансатлантичні альянси, а не залякуємо, чи накладаємо санкції на друзів, ми співпрацюватимемо з ними, щоб розробити пакет, який обмежить негативи». Рудольф нагадав, що з 2014 року, Берлін був найважливішим союзником США з питання санкцій проти Росії.

Дивіться також: Що відомо про зустріч Блінкена та Лаврова у Рейк'явіку? Відео

Що відомо про зустріч Блінкена та Лаврова у Рейк'явіку? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:17 0:00

Всі новини дня

Польські винищувачі і китайська дипломатія

МіГ-29

Держдепартамент США назвав фейком публікацію британського видання The Spectator про те, що США виступили проти надання Україні літаків МіГ-29 через позицію Китаю

Держдепартамент США назвав фейком публікацію британського видання The Spectator про те, що США виступили проти надання Україні літаків МіГ-29 через позицію Китаю.

Видання заявляло, що Сполучені Штати, буцімто, не схвалили передачу винищувачів польських ВПС МіГ-29 Україні через позицію Китаю, який висловив побоювання, що це призведе до ескалації війни в Україні. Британське видання The Spectator присвятило великий матеріал спробам китайської дипломатії впливати на прийняття рішень у Вашингтоні та Москві в контексті війни в Україні.

Як стверджується у статті, з початку російського вторгнення Пекін грав «вирішальну» роль у низці моментів, пов'язаних з війною, у тому числі й у нещодавньому послабленні риторики про можливість застосувати ядерну зброю з боку російської влади .

Як стверджується, Пекін знав про плани російського вторгнення, однак, за даними джерел видання, Путін описав їх як «обмежену операцію для повернення втрачених Росією територій» (малися на увазі так звані народні республіки Донбасу) – масштаб же «спецоперації», що в реальності включала наступ на Київ, здивував Пекін. Як стверджується, влада Китаю прийшла до думки, що дії Путіна загрожують масштабним конфліктом із Заходом. Пріоритетом для Пекіна стала не підтримка Росії, а «уникнення будь-якої ескалації із застосуванням ядерної зброї та допомога у досягненні перемир'я».

На досягнення цих цілей, пише видання, були спрямовані і зусилля Пекіна, щоб завадити передачі Україні польських МіГ-29. Спочатку, як стверджується, Вашингтон виступав на підтримку цього, але вже 8 березня змінив свою думку – нібито після того, як Китай передав свої побоювання конфіденційними каналами через колишніх європейських лідерів. Водночас Пекін висловлював їх і Москві, безпосередньо пов'язуючись із російськими високопоставленими військовими щодо недопущення ядерної ескалації.

Як стверджувало видання, США та Китай досягли неформальної домовленості про те, що в обмін на відмову від постачання МіГів Китай зробить усе можливе для тиску на Росію з метою відмовитися від планів застосування ядерної зброї. Китай також не став постачати Росії зброю та допомагати Москві у пошуках шляхів обходу санкцій. У результаті, як констатує Spectator, НАТО та Китай стали ситуативними союзниками щодо недопущення застосування ядерної зброї Росією проти України.

Коментар Держдепартаменту США

Російська служба «Голосу Америки» звернулася за коментарями до Державного департаменту США. Пізніше, коли матеріал було опубліковано, редакція отримала відповідь, у якій Держдепартамент назвав неправдою публікацію британського видання The Spectator про те, що США виступили проти надання Україні літаків МіГ-29 через позицію Китаю.

«Стаття є фейком. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, щоб вона могла продовжувати захищати себе і зайняти максимально потужну позицію за столом переговорів, коли настане час», - заявили Російській службі «Голоси Америки» в американському зовнішньополітичному відомстві. У Держдепартаменті також додали, що США продовжать закликати країни всього світу надати Україні безпекову допомогу, щоб вона могла протистояти подальшій російській агресії та стримувати подальше російське вторгнення.

Думки експертів

Американські експерти вважають, що США та Китай не стали ситуативними союзниками.

«США та Китай не стали ситуативними союзниками. Там, де наші інтереси перетинаються з Китаєм – наприклад, не допустити ядерної війни – ми обов'язково співпрацюватимемо. Весь світ співпрацює у цьому напрямі, і лише Росія загрожує ядерною війною. – зазначив Олександр Краутер із Центру аналізу Європейської політики (Alexander Crowther, CEPA). – Так, Іран хоче мати ядерну бомбу, а Північна Корея робить гучні заяви та проводить ядерні випробування, але не загрожує ядерним ударом по Сеулу, тоді як Путін дуже щедро розкидається словами із цього приводу. Буквально єдине, що давало йому місце за столом серйозних переговорів – це його ядерна зброя. Він погрожував завдати ядерного удару по Польщі та Румунії за розміщення систем протиракетної оборони. Він пригрозив Швеції та Фінляндії ядерним ударом, якщо вони приєднаються до НАТО. Що дійсно цікаво в цій статті, так це той факт, що ні Путін, ні Сі не довіряють один одному настільки, щоб підписати справжній військовий союз, бо жоден із них не хоче бути втягнутим у прикордонні війни один одного. Росія не хоче бути втягнутою у вторгнення на Тайвань. І точно Китай не хоче, щоб його втягували у війну в Україні. Саме тому вони підписали договір про дружбу. "Дружба без обмежень", про яку було заявлено, – це не військовий союз».

«Китайська позиція щодо України навмисно непрозора. Таким чином вони хочуть дати зрозуміти, що не повністю згодні з позицією Росії. І я думаю, саме тому ми бачили, як президент Путін публічно сказав Сі на саміті в Самарканді, що він розуміє, що Китай має побоювання з приводу того, що відбувається в Україні. На практиці у китайських ЗМІ та урядових заявах немає повідомлень, що Пекін виступає проти російських військових дій. Водночас Китай не пропонує Росії явної підтримки в її війні проти України, і немає жодних ознак того, що Пекін безпосередньо постачає Кремлю зброю. Я сказав би, що в основному Китай, звичайно, не хоче, щоб Росія програла в Україні. Пекін може віддати перевагу нинішньому стану справ, при якому конфлікт продовжує відволікати США», – вважає Річард Вайц із Гудзонівського інституту (Richard Weitz, Hudson Institute).

США заборонили устаткування HUAWEI, ZTE з міркувань національної безпеки

Архівне фото: офіс Huawei в Гуанжоу в Китаї, 2021 рік (AP Photo/Ng Han Guan)

Уряд США заборонив використання нового телекомунікаційного обладнання китайських Huawei Technologies і ZTE, через «неприйнятний ризик» для національної безпеки США.

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) повідомила в п’ятницю, що затвердила правила, які забороняють і продаж або імпорт обладнання, виготовленого китайським виробником обладнання для відеоспостереження Dahua Technology Co, компанією відеоспостереження Hangzhou Hikvision Digital Technology Co. Ltd і телекомунікаційною компанією Hytera Communications Corp Ltd .

Вашингтон вжив низку заходів проти китайських технологічних гігантів на тлі побоювань, що Пекін може використовувати китайські технологічні компанії для шпигування за американцями.

«Ці нові правила є важливою частиною захисту американського народу від загроз національній безпеці, пов’язаних із телекомунікаціями», — заявила голова FCC Джессіка Розенворсел.

Huawei відмовився від коментарів. ZTE, Dahua, Hikvision і Hytera не відразу відповіли на запити про коментарі.

Минулого місяця Розенворсел передала проект документа, який фактично забороняє фірмам продавати нове обладнання в Сполучених Штатах, іншим трьом членам комісії для остаточного затвердження.

У червні 2021 року FCC повідомила, що розглядає можливість заборони обладнання для всіх компаній із зазначеного списку.

Це сталося після того, як у березні 2021 року п’ять китайських компаній було визначено такими, що становлять загрозу національній безпеці відповідно до закону 2019 року, спрямованого на захист комунікаційних мереж США: Huawei, ZTE, Hytera Communications Corp Hikvision та Дахуа.

Усі чотири члени комісії, включаючи двох республіканців і двох демократів, підтримали рішення.

Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки з ракет, якими обстрілює Україну, - Британія

Фото: рятувальники працюють на місці удару російської ракети, Київ? 23 листопада 2022 року REUTERS/Valentyn Ogirenko

"Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і веде вогонь по Україні неозброєними боєприпасами", — заявило Міністерство оборони Британії в суботу в оновлених даних розвідки, опублікованих у Twitter про вторгнення Росії в Україну.

"На зображенні з відкритих джерел видно уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного запуску AS-15 KENT (ALCM), розробленої в 1980-х роках виключно як система доставки ядерної зброї. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт", - йдеться в дописі.

У міністерстві заявили: "Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе досягти надійного ефекту проти призначених цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відвернути українську ППО".

"Якими б не були наміри Росії, - заявило британське відомство, - ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності".

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня видання The New York Times перерахувало чотири джерела, звідки Росія може брати ракети для обстрілів України.

1. Зброя надходить із Ірану, або Північної Кореї, припускає видання і вказує на слова очільника Пентагону Ллойда Остіна, який в середу заявив, що на тлі зменшення резервів зброї Росія "звертається до Ірану, вони звертаються до Північної Кореї". В ЗСУ також говорили про те, що Росія може отримувати ракети від Тегерана.

Як повідомляв Голос Америки, директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс стверджувала цього місяця, що "експортні обмеження змушують Росію звертатися до таких країн, як Іран і Північна Корея, за поставками, включаючи БПЛА, артилерійські снаряди та ракети".

2. Виробництво в Росії. Видання посилається на звіт оборонного аналітичного центру Janes, де йдеться, що Росія могла створити запаси мікрочипів до повномасштабного вторгнення, або отримати їх в рамках комерційних невійськових поставок, незважаючи на санкції. Також, йдеться в звіті, який наводить NYT, російська військова промисловість працює в три зміни без вихідних.

3. Росія використовує для обстрілів ракети ППО, на кшталт С-300, через нестачу атакувальних ракет. Раніше Росія застосовувала такі ракети для обстрілу місь в Україні. В цьому оглядачі вбачають ознаки нестачі ракет у Росії.

4. Росія створювала запаси, очікуючи війни з НАТО, припускає видання, спираючись на оцінки аналітика Центру Стратегічних досліджень США Марка Канчіана, який вважає, що Росія довгий час вважала таку війну можливою.

Керівники урядів Литви, Польщі та Бельгії в Києві говорили про підтримку України

Архівне фото: проапори ЄС та України. (AP Photo/Pascal Bastien)

У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.

Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».

«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.

Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.

З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.

Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.

Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.

«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.

Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.

З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG