Спеціальні потреби

Актуально

Кремль блокує сайти в Криму, щоб насолити США?

Майже три десятки українських інтернет-ресурсів заблоковані у Криму. А вже зовсім скоро, через російський закон про «ЗМІ-іноагентів», можуть заблокувати Крим.Реалії та Радіо Свобода.

«Укрінформ», «Цензор.нет», Blackseanews, ТСН та «Українська правда» – це все ресурси, які, за даними Кримської правозахисної групи, заблоковані на території Криму. Росія й надалі закриватиме доступ до всіх ресурсів, які не підтримують наратив Кремля, до такого висновку приходять незалежні медіаексперти, які слідкують за дотриманням свободи слова в Росії.

Кримський провайдер «Севтелеком» блокує доступ до сайту Крим.Реалії, 2016 рік

Навіть на пошту Крим.Реалії приходять листи від кримчан, які скаржаться на обмеження в свободі доступу до інформації. Кажуть, що «Роскомнадзор» вже блокує доступ і до груп у соцмережах.

«Зараз у фейсбук-групах просто так новини, приміром, «Кримського бандерівця» не прочитати! Натискаєш на новини і вилітає повідомлення «Роскомнадзора». А для таких як я новини дуже важливі. Важливі, щоб остаточно не з’їхати з глузду від того свавіллям, яке щодня відбувається», – написав у листі до Крим.Реалії кримчанин Віктор.

На півострові регулярно, з 2016 року, блокують і сайт Крим.Реалії. Першою, про заборону ЗМІ у Криму заговорила експрокурорка окупованого Криму Наталія Поклонська.

Наталія Поклонська, підконтрольна Кремлю прокурор Криму (2014-2016)

«У зв'язку з систематичним розміщенням матеріалів, які містять ознаки екстремістської діяльності, що заборонено законом, ухвалено рішення про обмеження доступу до інформації розповсюджуваної інтернет-ресурсом Крим.Реалії», – заявила у 2016 році підконтрольна Кремлю прокурор Криму (2014-2016) Наталія Поклонська.

На сайті Крим.Реалії є матеріали про маєток Путіна, про схеми обходу міжнародних санкцій і життєві, не прості історії кримчан – це теми, про які не розповідають підконтрольні Росії ЗМІ. І саме тому, на думку редакції, Кремль не влаштовує діяльність незалежного ЗМІ Крим.Реалії.

«Ми даємо широку інформацію непідконтрольну Росії. Крим.Реалії всі сім років працювало під тиском, під загрозами блокування, під загрозою арештів журналістів», – зазначив у коментарі Володимир Притула, керівник проєкту Крим.Реалії від української службиРадіо Свобода.

Володимир Притула, керівник проєкту Крим.Реалії від української служби Радіо Свобода

Закон про «ЗМІ-іноагентів» у Росії був ухвалений в 2017 році. Згідно з ним, усі ЗМІ, які мають хоч якесь фінансування з-за кордону, повинні маркувати свої матеріали як такі, що виготовлені іноземними агентами. Якщо ж ЗМІ цього не виконує, на ресурс чекають блокування та штрафи. Радіо Свобода – це некомерційне ЗМІ, фінансується Конгресом США. І тому, за російськими правилами, теж потрапило до списку іноагентів. Крим.Реалії – це проєкт Радіо Свобода, тому накладені обмеження на головний ресурс впливають і на кримську його частину.

Більшість міжнародних редакцій не вважають себе іноземними агентами і відмовляються ставити відповідне маркування. Російські суди вже виписують мільйонні штрафи, а потім, як кажуть експерти, справа дійде і до блокування

«Це легка здобич для влади. Якщо редакції іноземних ЗМІ не оскаржуватимуть ці постанови, то вони набудуть чинності досить швидко. Там 10 днів виділяється для набуття чинності, і після цього їх одразу ж заблокують. А на саме блокування треба лише кілька днів», – пояснила для Крим.Реалії адвокат, юрист ГО «Роскомсвобода» Катерина Абашина.

Катерина Абашина, адвокат, юрист ГО «Роскомсвобода»

На початку червня, на діловому сніданку з речницею МЗС Росії Марією Захаровою Європейське представництво в Росії та низка ЗМІ засудили утиски свободи слова і так званий закон про «ЗМІ-іноагентів».

«Ми вважаємо, що цей закон утискає можливості ЗМІ працювати вільно. Також, у цієї роботи є досить негативна конотація. Це законодавство суперечить Європейській конвенції з прав людини», – зазначив у зверненні до Марії Захарової прессекретар Представництва Європейського Cоюзу в Росії Андріс Кужниєкс.

Андріс Кужниєкс, прессекретар Представництва Європейського союзу в Росії

Натомість, Марія Захарова відповіла, що це, мовляв, така відповідь уряду США, який обмежує діяльність російських журналістів в Америці.

«Око за око, тому що ідеологія цієї фрази, полягає в тому, щоб зупинити нападника перед нападом. Якби не було відповідних заходів, я вас запевняю, нападали б постійно і сліпих було б більше», – відповіла представнику ЄС в Росії Марія Захарова, речниця МЗС Росії.

Марія Захарова, речниця МЗС Росії

«Не можна вводити «око за око», бо це собі рівноцінно, що собі око виколоти. Деякі журналісти, які працюють у цих виданнях – бояться що їх оголосять іноземними агентами. Деякі спікери, які співпрацюють з цими виданнями, бояться, що їх оголосять іноземними агентами і припиняють співпрацювати», – так на заяву Марії Захарової відреагував головний редактор «Ехо Москви» Олексій Венедиктов.

Олексій Венедиктов, головний редактор «Ехо Москви»

Ми запитали у кримчан, як вони ставляться до блокування сайтів на кшталт Крим.Реалії. Ось відповіді, які ми почули:

– «Роскомнадзор» діє відповідно до законодавства і це правильно. Адже ми живемо в правовій державі.

– Я до таких блокувань ставлюся нейтрально, адже новини і ЗМІ для мене не є чимось важливим.

– Я вперше про це чую. Я не знала цієї інформації, але чітко розумію, чому це відбувається. Відсутність інформації призводить до байдужості

– Коли блокують будь-які новини, російські новини чи закордонні – це, в будь-якому випадку, погано, тому що люди мають право знати.

– Я вважаю, що деякі сайти можна блокувати, а деякі не політкоректно.

– Я не так часто дивлюся те, що блокують, мене це не стосується.

– Я ставлюсь категорично негативно. Війна з цими ресурсами ні до чого доброго не приведе. Мені здається, вона лише озлобить наших людей. Я хочу отримувати інформацію з різних джерел, а вже кому довіряти, я вирішу сам.

– Я до блокувань ставлюся вкрай негативно. Вважаю, що цензурі немає місця в 2021 році».

Такими були відповіді кримчан на бліц-опитування журналістів у Сімферополі.

Головний редактор Крим.Реалії Володимир Притула пояснює, що до можливих обмежень вже готуються. Публікують детальні інструкції, як обходити блокування за допомогою VPN, створюються дзеркальні сайти, а на платформах Facebook, Instagram, Telegram та YouTube публікуватимуть ще більше контенту.

Інфографіка, як обійти блокування сайтів у Криму

«Не всі секрети буду відкривати відразу. Але зазначу – кримчани мають право знати, мають право отримувати достовірну, незалежну, об’єктивну інформацію. На жаль, на території Криму, фактично немає ЗМІ, які могли б надавати таку інформацію. Ми ж в Крим.Реалії саме це й намагаємось робити і будемо продовжувати й надалі», – наголосив керівник проєкту Крим.Реалії від української служби Радіо Свобода Володимир Притула.

Радіо Свобода блокування ресурсів за законом про ЗМІ як іноземних агентів категорично засуджує. І вважає, що це суперечить принципам вільного доступу до інформації. Як наслідок, Радіо Свобода вже звернулося зі скаргою до Страсбурзького суду з приводу порушення прав людини.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Кар’єра за кордоном: Успішний диригент розпочав професійне життя в Каліфорнії, де популяризує українських композиторів. Відео

Всі новини дня

"Ці місяці були пеклом для Бріттні" - Байден привітав звільнення Ґрайнер з російського ув'язнення

Президент США Джо Байден звернувся до американців, після повідомлення про звільнення Ґрайнер. Під час звернення також були присутні віце-президентка США Камала Гарріс та дружина Ґрайнер Шерель. 8 грудня 2022 року

США обміняли американську баскетболістку Бріттні Ґрайнер на Віктора Бута, росіянина, який відбував строк в ув'язненні США за звинуваченнями в торгівлі зброєю.

Після звільнення Ґрайнер, їй зателефонував президент США Джо Байден. Байден звернувся до американців з Білого дому.

"Після місяців несправедливого утримування в Росії, в неcтерпних обставинах, Бріттні скоро повернеться в обійми своїх рідних, з якими мала бути весь цей час", - заявив Байден.

Він додав, що перемовини щодо звільнення Ґрайнер, яку дев'ять місяців утримували в Росії, були складними.

"Ми працювали задля цього дня довгий час. Ми ніколи не припиняли тиснути задля її звільнення. Перемовини були копіткими та інтенсивними", - сказав президент США.

Байден назвав "пеклом" для Бріттні ті місяці, які вона провела за ґратами в Росії. "Я радий сказати, що Бріттні в доброму гуморі", - додав він.

Під час звернення Байдена, також були присутні віце-президентка США Камала Гарріс та дружина Ґрайнер Шерель Грайнер. Дружина Ґрайнер подякувала американському президентові за роботу із звільнення зірки баскетболу.

Ґрайнер заарештували в московському аеропорту Шереметьєво 17-го лютого та пізніше її звинуватили в незаконному зберіганні наркотиків і засудили на дев'ять років ув'язнення.

США назвали вирок Ґрайнер «надмірним і невідповідним», а затримання Бріттні «несправедливим».

Офіційні особи США також намагаються звільнити Пола Велана, ще одного американця, який ув’язнений у Росії.

Байден запевнив, що буде і далі працювати із звільнення Вілана: "Ми ніколи не здаємося. Ми перебуваємо в тісному зв'язку з родиною Пола Вілана. Я думаю і молюся про них сьогодні".

У квітні Росія та Сполучені Штати обміняли колишнього морського піхотинця Тревора Ріда на російського пілота Костянтина Ярошенка, який відбував 20-річний термін у США.

США посилюють військову присутність в країнах Балтії

Єдність у протистоянні російській агресії засвідчили під час зустрічі в Білому домі в середу віце-президентка США Камала Гарріс та прем'єр-міністр Литви Інргіда Шимоніте.

США збільшують присутність своїх сил у Естонії, Латвії та Литві. Про це заявив посол США в країні Роберт Гілхріст. Він відзначив, що в Литві це на початковій стадії включатиме перехід від епізодичних розміщень броньованих підрозділів та польової артилерії до постійної ротаційної присутності, повідомляє дипломатичне відомство.

"Військова присутність США залишається критично важливою частиною нашого стримування та оборони проти Росії, - заявив у відповідь міністр національної оборони Литви Арвидас Анушаукас. - Ми вітаємо і рішуче підтримуємо постійну військову присутність США в Литві і готові надати необхідну підтримку з боку країни перебування".

Єдність у протистоянні російській агресії засвідчили під час зустрічі в Білому домі в середу віце-президентка США Камала Гарріс та прем'єр-міністр Литви Інргіда Шимоніте.

У виступі перед зустріччю Гарріс відзначила, що США віддані захисту НАТО і, у відповідь на російську агреісю, збільшили присутність на східному фланзі НАТО і наразі утримують приблизно 100 000 військових в Європі.

Гарріс засудила "варварські та нелюдські" дії Росії. "Вони атакували лікарні, дитсадки, дитячі майданчики і зараз навмисно атакують енергетичну інфраструктуру таким чином, щоб завдати болю та страждань невинним цивільним.

Без сумніву, російські збройні сили коять воєнні злочини". Гарріс підкреслила єдність США та Литви у захисті "спільних принципів та цінностей і ми разом стоїмо на захисті народу України та важливості суверенітету та територіальної цілісності".

Шимоніте привітала розміщення в Литві військових США, які "служать задля спільного миру та свободи".

Цього року США та Литва відзначають 100 років встановлення дипломатичних відносин.

Путін заявив, що очікує на тривалу війну в Україні і висловився щодо загрози застосування ядерної зброї

Фото: військові ЗСУ працюють з установкою BM-21 "Град" під час нападу Росії поблизу Бахмута, 7 грудня 2022 року

Президент Росії Володимир Путін заявив у середу, що очікує тривалої війни в Україні, але наразі не бачить потреби мобілізувати ще солдатів.

Путін заявив на телевізійному засіданні Ради з прав людини Кремля — лояльної групи журналістів і відомих осіб — що Росія продовжуватиме «захищати себе всіма наявними засобами» в Україні. Він стверджував, що Росія розглядається на Заході як «країна другого сорту, яка взагалі не має права на існування».

"Що стосується тривалості спеціальної військової операції, то, звісно, це може бути тривалий процес", - сказав Путін, використовуючи цей термін для війни, яку він вже 10-й місяць веде в Україні.

Але він сказав, що немає потреби у другій мобілізації додаткових солдатів після призову щонайменше 300 000 резервістів у вересні та жовтні, наказ, який шокував багатьох росіян. Тисячі чоловіків, боячись, що їх відправлять на лінію фронту воювати проти України, втекли з Росії автошляхами, якщо могли, або платили надзвичайно високу ціну за квиток на літак.

Путін сказав, що з призваних 150 000 зараз дислокуються в Україні, з них 77 000 у бойових частинах, а решта виконують оборонні функції. За його словами, інші 150 000 все ще перебувають у навчальних центрах.

"За таких умов говорити про будь-які додаткові мобілізаційні заходи просто немає сенсу", - сказав він.

Як і раніше, обговорюючи війну в Україні, Путін сказав, що ризик ядерної війни зростає, але Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї.

Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними
Речник Держдепу США Нед Прайс

“Ми не зійшли з розуму, ми розуміємо, що таке ядерна зброя, - сказав Путін. - Ми маємо ці засоби в більш просунутій і сучасній формі, ніж будь-яка інша ядерна країна, це очевидний факт. Але ми не збираємося бігати по всьому світу, розмахуючи цією зброєю, як бритвою».

Речник Держдепу США Нед Прайс на прохання прокоментувати заяву Путіна, не відповів прямо, але сказав: «Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними».

Прайс сказав, що ядерні держави в усьому світі з часів холодної війни, включно з Китаєм, Індією, Сполученими Штатами та самою Росією, чітко дали зрозуміти, що «ядерна війна — це те, у чому ніколи не можна вести і в ній ніколи не можна перемогти».

«Ми вважаємо, що будь-яка інша риторика — чи то бряцання ядерною зброєю, чи навіть обговорення можливості застосування ядерної зброї — безвідповідальні, — сказав Прайс. - Це небезпечно і суперечить духу цієї заяви, яка була основою режиму нерозповсюдження ядерної зброї з часів холодної війни».

На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію
Канцлер Німеччини Олаф Шольц

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив в інтерв'ю, опублікованому в четвер, що міжнародний тиск на Росію зменшив ризик використання ядерної зброї в конфлікті в Україні.

"На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію", - сказав Шольц в інтерв'ю німецькій медіагрупі Funke.

На запитання, чи вдалося запобігти загрозі ядерної ескалації, Шольц відповів: «На даний момент ми зупинили це».

Цього тижня Росія зазнала нових втрат, коли безпілотники атакували авіабази на території Росії . Уряд Києва прямо не визнав, що здійснив атаки, але вказав на вразливість протиповітряної оборони РФ.

Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив у середу, що Сполучені Штати висловили Україні свою стурбованість щодо будь-якого розширення війни з Росією, але поважають її суверенітет у вирішенні того, як використовувати зброю, надану США та західними союзниками.

«Ми послідовні у занепокоєнні щодо ескалації», — сказав Кірбі та зазначив, що США «не заохочували» очевидні удари українських безпілотників по двох авіабазах у глибині Росії в понеділок.

Він сказав, що західна підтримка України полягає в захисті принципу суверенітету, і «на відміну від росіян, ми поважаємо український суверенітет».

«Коли ми даємо їм систему зброї, вона належить їм, — сказав Кірбі. - Де вони її використовують, як вони використовують, скільки боєприпасів вони використовують для використання цієї системи – це рішення України, і ми це поважаємо».

Путін у Кремлі заявив, що не шкодує про початок наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової. Спочатку Росія розраховувала на швидке захоплення України. Але українці відбили атаки, і в останні місяці бойові дії зосереджені на сході та півдні України, куди Росія нещодавно відступила з Херсона.

Тим не менш, Путін сказав, що Росія географічно зросла завдяки анексії української території. У вересні він заявив, що чотири українські області тепер є частиною Росії.

"Це значний результат", - сказав Путін.

Деякі матеріали для цієї статті надійшли від Reuters і Agence France-Presse.

«США дотримуються Будапештського меморандуму, але Росія порвала його», каже колишній американський посол в Україні

Президенти України, Росії і США 14 січня 1994 року під час підписання тристоронньої декларації, де йшлося, що відносини країн базуватимуться на «повазі незалежності, суверенітету і територіальної цілісності».

Колишній американський дипломат, який працював у делегації США на переговорах щодо так званого Будапештського меморандуму підписаного в грудні 1994 року з обіцянками безпеки Україні від Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії, сказав, що Америка фактично виконує зобов’язання зі свого боку, але дії Москви на його думку позбавили договір майбутнього і показують потребу військових гарантій безпеки для України.

Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 р.
Стівен Пайфер

Стівен Пайфер, який був послом у Києві 1998-2000 р. і має понад 30-річний стаж у Державному департаменті США, в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив думку, що у найближчій перспективі найкращим способом гарантій безпеки Україні будуть постачання українцям новітньої, потужної західної зброї.

28-ма річниця підписання Будапештського Меморандуму співпала з бомбардуваннями України російським ракетами і кривавими боями на українському сході й півдні, де російські війська окупували землі - майже 17% від загалу української території.

«…Ракетною атакою Росія відзначила чергову річницю підписання Будапештського меморандуму - документу, чия доля дає відповіді на багато й сьогоднішніх запитань про Росію. Щось просто підписати з цими терористами – миру не буде. Щось просто погодити з ними – точно порушать. Віддати Росії хоча б щось з елементів безпеки інших означає нову війну», - заявив український президент Володимир Зеленський 5 грудня 2022 року.

Стівен Пайфер, зараз співробітник аналітичного центру «Інститут Брукінса», визнав, що коли опрацьовували Будапештський меморандум, то «ні у Вашингтоні ні в Києві ніхто не очікував того, що сталося 2014 чи 2022 року».

«Ми, американські посадовці, казали нашим українським колегам, що у разі порушення Меморандуму росіянами ми будемо діяти. Ми чітко говорили, що йдеться про запевнення, але не гарантії, і тому українці не могли розраховувати, що американська армія прийде їх захищати… Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 року: санкції щодо Росії, політична ізоляція Росії і допомога Україні на десятки мільярдів доларів, включно зі зброєю», - сказав Пайфер.

Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.
Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.

Документи зарестровані в ООН показують, що в англійському варіанті Меморандуму йдеться про assurances тобто «запевнення» щодо безпеки України, але в українському варіанті документу, так само і в російському, сказано «гарантії безпеки».

Одним з перших кроків США та західних союзників після захоплення Росією українського Кримського півострова 2014 року та початку війни на Донбасі було виключення Росії з «Групи 8» (G8) та започаткування разом з ЄС та іншими партнерами санкцій щодо Москви, які були розширені після вторгнення 24 лютого 2022 р.

Сполучені Штати Америки і Велика Британія, яка також підписала Будапештський меморандум, є найбільшими донорами військової та іншої допомоги Україні.

Але Стівен Пайфер погоджується, що питання міжнародних гарантій безпеки для України залишається відкритим, а оскільки Росія «порвала», як він каже, Будапештський меморандум, то «далі треба буде рухатися в іншому напрямку».

На його думку процес вступу Фінляндії і Швеції до НАТО показав, що приєднання України до альянсу і отримання гарантій колективної безпеки у якості члена тієї організації не може бути швидким.

«НАТО має залишатися перспективою на далі, але я на місці України їхав би до Вашингтона, Берліна інших столиць і домагався б зобов’язань допомоги у розбудові новітньої потужної української армії… Щоб у росіян більше ніколи не було спокуси нападати знову… І я тут веду мову про такі речі як танки «Леопард», літаки, можливо F16...», - каже Пайфер, припускаючи, що сучасну зброю, зокрема далекобійну ракетну артилерію, інші країни можуть надати швидше ніж досягти згоди понад тридцяти держав про прийняття в НАТО.

Будапештський меморандум став також частиною міжнародних угод в межах ООН про нерозповсюдження ядерної зброї, згідно з якими Росія, США і Великобританія як ядерні держави зобов’язувалися поважати суверенітет і кордони України, а також Білорусі і Казахстану у відповідь на відмову тих держав від атомної зброї успадкованої з арсеналів Радянського Союзу.

Російський президент Владімір Путін після захоплення Криму і проголошення півострова російським, заявив, що Москва більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися усіх попередніх договорів, в яких Росія обіцяла шанувати кордони і суверенітет України.

Дивіться також:

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:49 0:00

«Руїни, одні руїни», - мешканці повертаються в практично знищене російськими ракетами та авіабомбами деокуповане село Посад-Покровське на кордоні Херсонської та Миколаївської області.

Більше

XS
SM
MD
LG