Спеціальні потреби

Актуально

Рада Безпеки ООН розглянула стан виконання Мінських домовленостей 

11 лютого, напередодні шостої річниці підписання Мінських угод, Рада Безпеки Організації Об`єднаних Націй розглянула стан виконання домовленостей. Проведення засідання ініціювало Постійне представництво Росії при ООН.

Окрім постійних та непостійних членів Ради Безпеки у заході взяли участь заступниця Генерального секретаря з політичних питань та питань розбудови миру Розмарі ДіКарло, спеціальний представник Голови Організації з безпеки та співробітництва в Європі Гайді Ґрау, керівник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Халіт Чевік, а також постійний представник Німеччини при ООН. Позицію України членам Ради безпеки представив Голова делегації України у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.

Обговорення відкрила Розмарі ДіКарло. Значна частина її виступу була присвячена погіршенню ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях. Мова йде і як про гуманітарну складову, яка зараз дуже погіршилася через пандемію коронавірусу, так і безпекову. Адже, останнім часом кількість обстрілів вздовж контактної лінії значно зросла. «Ми дуже занепокоєні збільшенням кількості гарячих точок. Цей небезпечний тренд має бути зупинено», - переконана вона.

ДіКарло також зазначила про відсутність прогресу у переговорному процесі, звернувши увагу, що це посилює ризик погіршення безпекової ситуації. В той же час заступниця Генсека ООН нагадала, що цього року Україна відзначає 30-ту річницю незалежності і висловила повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

«Як неодноразово заявляв Генеральний секретар ООН, Організація Об`єднаних Націй підтримує народ України у його пошуку стійкого миру»,- запевнила вона.

Росія з одного боку блокує прогрес в дипломатичних перемовинах, а з іншого тренує, забезпечує зброєю та фінансуванням військові формування  та підтримує «самопроголошену» владу
Родні Гантер, політичний координатор Постійного представництва США при ООН


Більшість представників країн-членів Ради Безпеки також висловили свою підтримку Україні, її суверенітету та територіальної цілісності. Зокрема, Родні Гантер, політичний координатор Постійного представництва США при ООН у своїй промові нагадав про те що Росія анексувала Крим та підбурювала конфлікт на Донбасі.

«Росія з одного боку блокує прогрес в дипломатичних перемовинах, а з іншого тренує, забезпечує зброєю та фінансуванням військові формування та підтримує «самопроголошену» владу», - зазначив він. Ці дії призвели до загибелі більше, ніж 13 тис осіб, 1,5 млн були змушені залишити свої домівки і 3,4 млн потребують гуманітарної допомоги. Він також додав, що США дуже занепокоєні тим, що Росія та її поплічники створюють перепони для роботи гуманітарних організацій та моніторингової місії ОБСЄ.

Не менш потужним був виступ і Постійного представника Німеччини Крістофа Ґойсгена. Зокрема, він нагадав Постпреду Росії про Будапештський меморандум, який Москва порушила, а також заявив, що з виступу росіянина, складається враження, що це не Росія вторглася в Україну, а Україна в Росію.

Ґойсген поклав відповідальність за невиконання Мінських угод на Росію. «До прикладу, Росія повинна зупинити масову видачу російських паспортів у Криму та на Донбасі. Це все суперечить духу Мінських домовленостей, і є порушенням норм міжнародного права. На жаль, те, як Росія поводиться в Україні, є частиною моделі, яку ми регулярно бачимо і тут, у Раді Безпеки, її неповагу до міжнародного права», - зазначив він.

Леонід Кравчук, у свою чергу, надав учасникам зустрічі оновлену інформацію щодо виконання Мінських угод. Зокрема, він зазначив, що Україна провела розведення сил на трьох дільницях, а також ініціювала його ще на чотирьох. Київ також прописав план спільних кроків з виконання Мінських угод. «Документ містить чіткі пропозиції спрямовані на припинення конфлікту та повністю відповідає духу і букві угод», - додав він.

На сьогодні вже нікого не можуть ввести в оману спроби Росії переконати міжнародне співтовариство в тому, що в Україні немає російських військ, зброї або найманців. Адже фактично Російська Федерація перетворила окремі райони Донецької і Луганської областей, а також Крим у свій великий військовий форпост
Леонід Кравчук

Україна також затвердила рамкову угоду щодо протимінної діяльності та доопрацювала план щодо розмінування на 19 погоджених майданчиках. Проте російська сторона під різними приводами відмовляється завершити роботу з розмінування, а також щодо чотирьох нових ділянок по розведенню сил.

«На сьогодні вже нікого не можуть ввести в оману спроби Росії переконати міжнародне співтовариство в тому, що в Україні немає російських військ, зброї або найманців. Адже фактично Російська Федерація перетворила окремі райони Донецької і Луганської областей, а також Крим у свій великий військовий форпост», - підсумував він.

Росія вже в третє ініціює відповідну зустріч у Раді Безпеці. Традиційно вона відбується напередодні щорічних дебатів, організованих Україною у Генеральній Асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях. Цього року дебати відбудуться 23 лютого.

Дивіться також:

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG