Спеціальні потреби

Актуально

Триває візова лотерея


вiдео - переглянути

Починаючи з 5 жовтня, громадяни деяких країн, які хочуть переїхати до США, можуть спробувати щастя, взявши участь у візовій лотереї. Ця програма надає переможцям можливість отримати право на постійне проживання у США. Цього року уперше подавати документи бажаючі можуть лише по Інтернету. Державний департамент США, який впровадив цю програму, каже, що таким чином апліканти уникнуть загрози втрати документів.

Диверсифікаційна візова лотерея покликана сприяти етнічній різноманітності в Сполучених Штатах. Кожного року Держдепартамент США оголошує перелік країн, громадяни яких можуть взяти участь у цій програмі. Бажаючі іммігрувати можуть без допомоги будь-яких посередницьких фірм на вебсторінці програми дістати вичерпну інформацію про умови конкурсу, процедуру та вимоги до учасників програми, а також самостійно в режимі он-лайн заповнити і надіслати всі необхідні документи. Так, понад п’ятдесят п’ять тисяч іноземців щорічно отримують шанс спробувати свої сили в Америці, отримуючи право на постійне проживання.

Мавра Гарті помічник Держсекретаря з консульських питань, пояснює, чим відрізняється ця програма від традиційної імміграції:

«Як правило, імміграція відбувається двома шляхами: через родичів, які вже проживають у США, чи роботу. В обох випадках процес імміграції є довготривалими та досить складними. Диверсифікаційна візова лотерея дала можливість тим, хто не підпадає під ці дві категорії, спробувати свого щастя у дуже простий та прозорий спосіб».

Андрій Василенко приїхав з України до Сполучених Штатів два роки тому, ставши переможцем візової лотереї. Отримавши повідомлення про проходження першого туру, відбув до Варшави на заключну співбесіду, де вже і дістав дозвіл на в’їзд до країни. Спочатку, каже Андрій, з рішенням іммігрувати вагався, але вирішив таки спробувати:

«Я думав, що продовжу свою комп’ютерну роботу. Але приїхав сюди, бачу, що мова дуже слабка. Знання треба покращити, які я мав в Україні».

Перша робота, яку вдалося отримати Андрію, була далекою від того, чим займався в Україні фахівець з комп’ютерного забезпечення. Влаштувався новий іммігрант продавцем будівельних матеріалів. Як багато його попередників, Андрій сподівався на існування державних програм матеріальної підтримки іммігрантів, однак реальність виявилась зовсім іншою:

«Я теж так думав і шукав інформацію в Інтернеті, щоб це було правдою, але ніяк не міг знайти. Думав, що це щось не те. І як вже приїхав, то зрозумів, що тут ніхто нікого не чекає. А конкуренція доводить, що перемагає сильніший. Ти повинен доказати свої знання».

Пройшло два роки. Андрій досі працює неповний робочій день продавцем, а паралельно займається деінде різними проектами за фахом. Потроху, каже він поставлені цілі стають все ближчими:

Головне не здаватися, рухатись вперед, вивчати кожен день щось нове, мати ціль в житті, тому я думаю кожен доб’ється...Кожний може досягти того, чого він захоче, це головний принцип Америки. Головне, я думаю, якщо людина виграла Ґрін-карту, то треба їхати, але буде тяжко, тому треба налаштовуватись на тяжку роботу, головне не боятися».

На дорікання знайомих про те, що зрадив батьківщині, Андрій відповідає просто: випадає людині шанс – вона має право ним скористатись, а життя покаже:

«Може, я тут отримаю якісь знання, отримаю досвід і потім поїду на Україну, щоб допомогти українцям, передати ті знання, які я отримаю», - говорить Андрій Василенко.

Термiн, до якого приймаються заявки на вiзову лотерею, - 4 грудня.

Докладнiшу iнформацiю можна отримати за цими двома лiнками:

http://kiev.usembassy.gov/visa_dv_ukr.html
http://www.dvlottery.state.gov/


Всі новини дня

Історія родини біженців з Криму, які переїхали до США за програмою "Uniting for Ukraine". Відео

Земфіра та Алідін разом із трьома дітьми переїхали до США за програмою для українських біженців "Uniting for Ukraine".

ЗМІ: США надішлють в Україну ще 4 HIMARS, боєприпаси та міни - новий пакет допомоги на 625 млн.доларів 

Збройні сили США стріляють ракетою високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) під час щорічних філіппінсько-американських навчань з бойового десантування (PHIBLEX) у Долині Кроу в Капасі, провінція Тарлак

Наступний пакет допомоги Україні у сфері безпеки від адміністрації Байдена включатиме чотири пускові установки високомобільних артилерійських ракет (HIMARS), боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на два джерела, поінформовані про пакет допомоги США у 625 мільйонів доларів.

Як очікується, про цю допомогу США оголосять у вівторок, 4 жовтня. Розпорядження президента Байдена (PDA) дозволяє США швидко передавати товари та послуги без схвалення Конгресу у відповідь на надзвичайну ситуацію.

Чотири пускові установки HIMARS і відповідні ракети, близько 200 протимінно-стійких машин із захистом від засідки (MRAP), а також боєприпаси для гаубиць і мін можуть бути відправлені в Україну вже найближчими днями.

Цей пакет допомоги є першим пакетом допомоги від уряду США у новому фінансовому році, що почався 1 жовтня. Наразі цей пакет функціонує в рамках тимчасового фінансування та дозволяє президенту Джо Байдену використати до 3,7 мільярдів доларів для передачі зброї Україні до середини грудня.

Минулого тижня Сполучені Штати оприлюднили пакет озброєнь для України вартістю 1,1 мільярда доларів, який включав 18 пускових систем високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS), супутні боєприпаси, безпілотники і радіолокаційні системи.

Минулотижневий пакет допомоги був фінансований Ініціативою сприяння безпеці в Україні (USAI). Це означає, що уряд має закуповувати зброю з виробництв, а не вилучати її з наявних запасів зброї в США.

Точність і велика дальність пускових установок HIMARS виробництва Lockheed Martin, які наразі використовуються в Україні, дозволили Києву зменшити артилерійську перевагу Росії.

Чиновники, які виступили на умовах анонімності, повідомили, що вартість та вміст пакету зі зброєю може змінюватися до останньої хвилини.

Разом із цим пакетом допомоги, загальна сума допомоги Україні з боку США у секторі безпеки складе 16,8 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

У статті використано матеріали Reuters, центрального відділу "Голосу Америки".

Дивіться також: Історія Союзу українок Америки

Глава ЦРУ: Росія не отримала від Китаю очікуваної допомоги для війни в Україні, а Путін "впертий у власних судженнях"

Президент Росії Володимир Путін на концерті після анексії РФ окупованих російськими військами українських територій. Москва, 30 вересня 2022. Sputnik/Sergei Karpukhin/REUTERS

Президент Росії Володимир Путін може стати "небезпечним і безрозсудним", якщо він почувається загнаним у кут. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернз заявив в інтерв'ю телеканалу CBS.

Відповідаючи на запитання, чи останні успіхи України зі звільнення окупованих російськими військами територій непокоять Путіна, Бернз сказав: "Він має бути занепокоєний, і не лише через те, що відбувається на полі бою в Україні, що відбувається у нього вдома й що відбувається на міжнародній арені [...] Він стояв поруч із Сі Цзіньпіном минулого лютого просто перед початком війни, вони проголосили дружбу без обмежень. Що ж, як виявляється, ця дружба має певні обмеження".

Бернз сказав, що Китай дещо притих із підтримкою Росії у її війні в Україні, наголошучи, що хоча Росія не отримала від Китаю очікуваної військової допомоги для повномастшабного вторгнення в Україну, Путін все одно "вперто впевнений у власних судженнях" й має "хибне припущення, що він може впоратися і проти українців, і проти США, і проти Заходу".

Щодо того, наскільки уважно Китай стежить за війною в Україні, Бернз сказав, що Сі дивиться за цим, "як яструб".

"Думаю, він певним чином протверезів від поганих успіхів у російських військовиків", - зауважив директор ЦРУ, говорячи також про плани Китаю щодо вторгнення на Тайвань, - "китайське керівництво також дивиться на те, що стається, коли ти починаєш вторгнення, й люди, до яких ти здійснюєш вторгнення, протистоять із великою відвагою і завзяттям".

4 жовтня Кремль повідомив, що вже нині Путін "ймовірно" підпише закон про незаконну анексію РФ чотирьох окупованих українських областей, пише Reuters.

США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та низка провідних держав світу назвали це кричущим порушенням ключових положень Статуту ООН. Чимало країн запровадили щодо Кремля черговий раунд санкцій та оголосили про додаткову допомогу Києву у протистоянні з російськими військами.

У статті використано матеріали CBS News, Reuters

Дивіться також: Україна - на останньому етапі війни, аналізують військові експерти

Союз українок Америки: історія та значення організації для української громади у США. Відео

Союз українок Америки – одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. Цього року вона святкує 97-ту річницю створення.

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG