Спеціальні потреби

Там, де українці – там кредитна спiлка


Там, де існує хоча б невелике поселення українців у США чи Канаді, майже обов’язково існує кредитна спілка. Саме завдяки підтримці цих фінансових установ українська громада Північної Америки змогла стати на ноги і створити безліч організацій та установ. Перші українські кредитівки з’явились в Західній Україні ще на початку двадцятого століття. Досвід кредитних спілок вимушені покинути батьківщину українці перенесли зi собою за кордони. Одна iз багатьох десяткiв таких установ працює в українськiй громадi Клівленду, штат Огайо.

Мешканці Парми, що бiля Клiвленду, Ольга та Володимир Чепаки свою хату купили, взявши позичку у Федеральній Кредитовій Кооперативі Клівленду. Коли йшли до кредитної спілки, керувались не лише споконвічним «свій до свого по своє», а й вигідними умовами, говорить пан Володимир:

«Умови, я порівнював з багатьма банками, [тут] або однакові або кращі. Я ніколи не зауважував, щоб кредитівка давала чи вищі проценти чи якісь гірші умови. Я вважаю, що дуже добрі умови».

Родина Чепаків належить до новоприбулих іммігрантів. Саме вони разом з тисячами інших українців, що почали прибувати до США з кінця вісімдесятих років, оживили роботу кредитівок. Новоприбулі не лише відкривають рахунки, але і працюють у кредитівках. Як розповідає Орест Ліщинецький -- менеджер клівлендської кредитної спілки, новоприбулих притягує не лише можливість спілкування українською мовою, але і відмінне від американських банків ставлення до проблем іммігрантів:

«Як людина прийде до нас до кредитівки, то ми вже розуміємо, [в якому] станi вони приїхали. Певно, людина приїжджає до Америки і майже нічого не має в кишені. Ми розуміємо, що щоб мати роботи, треба авто доїхати до роботи. І ми справді пробуємо працювати з нашими людьми, щоб вони мали шанс купити авто, купити хату».

Концепція кредитівок проста – група людей складає певну суму грошей і, відповідно, кожний стає членом та власником кредитної спілки. З цієї суми кредитівка надає своїм членам позички під значно нижчий відсоток ніж комерційні банки. Деталi роботи спiльки пояснює Богдан Чепак -- голова ради директорів клівлендської кредитної кооперативи «Самопомiч»:

«Наш прибуток йде як дивіденди чи процент членам, які тут мають свої ощадності. А частина іде в резерву як безпека, гарантія, що наша кредитівка може пережити турбулентні хвилі».

Батько Богдана Чепака був одним з основополижників руху кредитівок на Галичині та у Сполучених Штатах. Сам пан Богдан уже багато років очолює раду директорів клівлендської кредитної кооперативи Самопомiч.

Кредитівки - неприбуткові організації. Пан Чепак розповiдає, що вiн та інші члени ради директорів працюють без винагороди:

«Одинокі, що є платні, то є наші касири, провідник, який денно провадить, та його заступник. Дирекція не є плачена. То є на добровільній базі. І ми дивимося, ми дбаємо про інтерес нашої громади, наших членів, а не для того, щоб їх визискати, а для того щоб їм помогти».

Кредитні ставки у США регулюються федеральним резервним управлінням – себто центральним банком -- у Вашингтоні, який встановлює основну кредитну ставку. Комерційні банки додають від себе відсоток аби отримати прибуток. Кредитівки ж намагаються утримати свою ставку на низькому рівні аби відповідати своїй місії - допомагати громаді. Як говорить менеджер клiвлендської «Самопомочi» Орест Лiщинецький, це робиться за рахунок мінімізації органiзацiйних витрат.

Кредитні ставки постійно міняються. Однак клівлендська кредитівка в середньому позичку на тридцять років на купівлю житла зараз надає під 6,25 відсотків. Це нижче від комерційних банків, і за тридцять років позичальник зекономить кілька десятків тисяч доларів залежно від розміру суми позичених грошей.

У свою чергу дивіденди на вкладення у кредитівку теж вищі від звичайних банків. Кожний рахунок у кредитній спілці застрахований на сто тисяч доларів федеральним урядом США.

Втiм економія на видатках не означає гірший сервіс. У кредитівці все відповідає сучасним вимогам, каже голова ради директорiв «Самопомочi» Богдан Чепак:

«Кожне місце комп’ютеризовано так, що всі процеси, які відбуваються автоматично, йдуть на комп’ютер, іде тоді до головного диску, і всі заміни, грошові заміни, позики і все, є автоматично занотовані».

Загалом у Сполучених Штатах сімнадцять українських кредитівок, які мають приблизно вісімдесят відділень, розкиданих по місцях компактного проживання українців. Їх загальний статутний фонд на кінець 2004 року складав майже два мільярди доларів.

Кредитівки є фінансовою кров’ю української громади. Лише у 2004 роцi кредитні спілки пожертвували п’ять мільйонів доларів на потреби громади. Для прикладу клівлендська кооператива нещодавно виділила 50 тисяч на побудову нового приміщення українського музею міста.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG