Спеціальні потреби


Amb. Pifer Comments on Situation in Ukraine

With the assignment of William Taylor as the new US ambassador to Ukraine we asked one of his predecessors, Ambassador Steven Pifer, to comment on some of the challenges he might be facing as he begins his work in Kyiv. We also asked Ambassador Pifer to give his views on the current situation in Ukraine. The interview was conducted on June 14 by Myroslava Gongadze.


Myroslava Gongadze: Ambassador William Taylor is starting his assignment in Kyiv this week. What do you think are some of the main challenges he will be facing?

Amb. Steven Pifer: I think Ambassador Taylor is going to be there pursuing long-standing US policy, which is to promote a good relationship between the United States and Ukraine and also to support Ukraine’s development as a stable democratic state with the strong market economy, increasingly integrated into the Euro-Atlantic community. He is going to arrive at a time when, in fact, the US-Ukraine bilateral agenda is actually in pretty good shape. We’ve accomplished a lot in the last year. Ukraine’s been graduated from Jackson-Vanik, the bilateral protocol on WTO accession has been completed, Ukraine passed a new law on intellectual property rights protection. So, the bilateral agenda per se is in good shape. So, I think, a lot of his focus is going to be on supporting things like how do you develop investment in Ukraine, how does Ukraine address the issue of energy dependency, how does Ukraine move more effectively to integrate into the Euro-Atlantic community.

Myroslava Gongadze: What about challenges?

Amb. Steven Pifer: There are a number of challenges that Ukraine faces. The one challenge right now, of course, is the absence of a coalition. And certainly this is a process that Ukraine is going through as a young democracy, as it tries to find the combination of political wisdom and compromise to promote a coalition that can have a majority in the government. Hopefully, that process will come to closure fairly quickly because I fear the costs for Ukraine of not having a coalition and not having the government are beginning to mount.

Myroslava Gongadze: Ukraine, since you were there as US ambassador, has changed. What would be some of your priorities if you were in Ambassador Taylor’s position today?

Amb. Steven Pifer: Well, I think there are several priorities. One is -- there is an opportunity now for Ukraine really to integrate into the global economy. So what sorts of things can you do? And here I think it will be important that Ukraine has a new government quickly. It’s how do you promote greater investment, how do you expand the economic relationship between Ukraine and the United States, and Ukraine and the West, which, I think, will be mutually beneficial to the two countries. A second issue that, I think, is going to be very important for Ukraine -- and where the United States may be able to provide some assistance and advice -- how does Ukraine move forward in terms of its energy situation where it has an economy that, unfortunately, is very inefficient in its use of energy. So how does Ukraine come up with a policy of increased production, greater conservation at home and diversification of supply, so that it is in a more stable situation and in a more secure situation with regards to energy? An another question, of course, is as Ukraine begins to draw closer to the Euro-Atlantic community, how can United States help Ukraine to make that integration a successful one?

Myroslava Gongadze: How have US priorities in Ukraine in general shifted since you were in Kyiv as ambassador?

Amb. Steven Pifer: Well, if you asked what sort of was the overall approach 7 or 8 years ago we would have said that the United States wants to see Ukraine develop as a stable democratic state, strong market economy, good relations with all of its neighbors, including Russia, but also with increasing links with Euro-Atlantic community. And I suspect, I mean I am not longer in the government now, but if you were to ask somebody at the State Department or the National Security Council, that would be sort of the same objective that guides you as policy. And, of course, developing a thicker, broader relationships between the United States and Ukraine. So, I think, that, overall, policy is pretty much the same. And again with the progress of the last year there are fewer bilateral problems on the agenda. So it’s going to be more of working together to tackle some of the bigger challenges like energy security and Euro-Atlantic integration, and more importantly how do you develop investment and business relations, because ultimately what is the source of real gravitas or weight to a relationship is when you really have strong economic and commercial relations, and there has been progress, but I think there is a lot more potential for the United States and Ukraine.

Myroslava Gongadze: How do you assess [the situation]? Will it be harder or easier for ambassador to work in Ukraine now?

Amb. Steven Pifer: I’d say it is going to be different now. Some of the challenges that we had to deal with when I was there 7 or 8 years ago I think are in the past. But there are different challenges now. And I think he is going to find… he’s got some interesting tasks ahead of him. I think he is going to be hugely effective and he is somebody who was a frequent visitor to Ukraine when I was there, when he was the Coordinator for assistance. He knows the country well. And, I think, particularly when you are looking at business questions and economic relations and energy issues, he is going to be a source of very good advice.

Myroslava Gongadze: The formation of a coalition in Ukraine seems to be a never ending process. Are these the normal growing pains of a young democracy or is this process beginning to damage Ukraine’s image internationally?

Amb. Steven Pifer: I think this is also a difference from 6 to 7 years ago, because in the Rada in the late 1990s you had 8, 9 or 10 different political parties. So the consolidation down to five parties is going to be useful in terms of making it easier for the Rada to develop as a normal institution. And certainly some if the jockeying and political negotiations we have seen in the last three months, these take place in normal democracies, this is not something unique to Ukraine. Look at Germany and the two months of negotiations that took place last fall. Now, having said though, I’m also beginning to worry that the process has to come to closure at some point and it can’t wait much longer. And that is going to require that the parties negotiating the coalition, they have got to show a certain degree of compromise, political maturity and wisdom because the costs are beginning to mount of Ukraine of not having the coalition and a government. One cost is that President Bush is not coming to Ukraine next week. But in issues like how do you begin to draw investment into Ukraine, the absence of the government hurts Ukraine because investors can’t say – what is the government’s policy going to be on a business climate when they don’t know what the government is. World Trade Organization -- you need to have a government in place that will push the Rada to pass these 8 or 9 laws that bring Ukraine’s trade regime into compliance with the WTO. That’s not happening. And there is a certain competition here, of course, because Russia is moving towards WTO and I think Ukraine wants to be in the position to join the World Trade Organization at the same time, if not before Russia. Also, on the question of energy. It will be very interesting to see what happens on July 2nd because the Ukrainian government is saying that they expect the prices not to change for gas coming to Ukraine. The Russians say the price will change. Ukraine needs to have a government to tackle that issue and it is very much in Ukraine’s interests to deal with that issue before the St. Petersburg summit because Ukraine will have leverage there in that GazProm and Russia aren’t going to want to be seen as bullying Ukraine in the run-up to a summit at which energy security is going to be the main topic. That leverage goes away after the summit. And the there are also the other issues -- Euro-Atlantic integration and the NATO question -- which is still an issue, on which there needs to be a national discussion within Ukraine. But there needs to be a government that can begin to talk about this in a way if Ukraine wants to keep its option open for a membership action plan.

Myroslava Gongadze: [Further on the subject of NATO], although, recent [anti-NATO protests] in the Crimea might have been on the extreme side of the spectrum, support for NATO membership in Ukraine is not very strong. What compelling argument can the US make in support of Ukraine’s membership in NATO?

Amb. Steven Pifer: First, I would agree with your point that… I was a little bit surprised to see all of the brouhaha about the See-Breeze event. I mean, my first year in Ukraine in 1998 we had a See-Breeze exercise. The Russian Navy had two ships participating. The commander of the Russian Back Black Sea fleet was in Odessa for the main exercise day. So this was not a controversial thing. So I was a little bit surprised to see what happened last week and suspect that there was certain amount of staging for that. It seems to me, from a US perspective, and Washington has made clear, that it sees Ukraine’s integration into NATO and the Euro-Atlantic community as contributing to a broader, more stable, more secure Europe. From the US perspective, that’s in Europe’s interests, that’s in the American interests and that’s in Ukraine’s interests. Obviously, as you said, there is a debate going on in Ukraine. And what has to happen now really is that the Ukrainian government has to begin to explain to the Ukrainian people -- these are the advantages of joining NATO, this is why it makes sense from the perspective of Ukraine’s future integration to follow the course that Poland, Hungary, the Czech Republic and the Baltic States have taken. And there has to be that discussion. And what I sometimes become concerned about is -- when you look at some of the protests against NATO, some of the protestors that you saw down in the Crimea last week, my sense is that they are protesting against the NATO of 1960s and 1970s, of the Cold War. They haven’t realized that this is a different NATO; that this is a NATO that has a very cooperative relationship with Russia. But I think that the government has to begin to explain that and there has to be that national discussion and it’s my own belief that if there is that discussion, in fact, Ukrainians will begin to see that this is in fact a sensible policy course for the country.

Всі новини дня

Розблокування українських портів – у центрі уваги розмови держсекретаря США Блінкена та голови МЗС України Кулеби – Держдеп

держсекретарь США Ентоні Блінкен та голова МЗС України Дмитро Кулеба

Державний секретар США Ентоні Блінкен «засудив звірства Росії в Україні» та поїнформував українського колегу, міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, про нові заходи, яке світове співтовариство готове ухвалити для розблокування українських портів, повідомив прессекретарь Державного департаменту Нед Прайс.

На брифінгу для журналістів у середу, 6 липня, він сказав, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ G20 на Балі та за підсумками самітів G7 і НАТО, голови дипломатичних відомств США та України обговорили «тверду рішучість Альянсу та партнерів підтримувати Україну, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність від неспровокованої агресії Росії».

Також держсекретар, за словами Прайса, «надав оновлену інформацію щодо багатосторонніх зусиль щодо розв’язання військового блокування Росією експорту сільськогосподарської продукції з українських портів».

Ентоні Блінкен також обговорив безпекову допомогу США Україні та повідомив про «подальшу бюджетну підтримку України, підтвердивши непохитну відданість Сполучених Штатів демократичному, вільному та процвітаючому майбутньому України», - сказав Прайс.

Саміт країн-членів НАТО та держав-партнерів відбувся в іспанському Мадриді 28-30 червня.

Зустріч міністрів закордонних справ G20 розпочинається 7 липня на острові Балі, в Індонезії.

Різниця між рівнем підтримки України демократами та республіканцями зростає. 4 висновки опитування громадської думки США

Українці вперше взяли участь в Параді на День незалежності у Вашингтоні 4 липня, 2022 р.

Результати соціологічного опитування оприлюднив університет Меріленду

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою. Спад цієї готовності у травні не став тенденцією: червневі показники вищі, ніж у травні, хоча й далі відстають від березневих, коли підтримка була найвищою.

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою

Про це свідчить останнє соціологічне дослідження щодо критичних проблем, результати якого оприлюднив університет Меріленду. В опитуванні, проведеному наприкінці червня, взяло участь 2208 респондентів. І як зазначає директор соціологічної служби університету професор Шіблі Теламі, результати дослідження «особливо примітні, якщо взяти до уваги підвищення цін на нафту та зростання інфляції, з якими зіткнулися американці від початку війни».

«І це має бути музикою для вух президента Джо Байдена, оскільки його адміністрація вклала значні кошти у підтримку України, зміцнення та розширення Північноатлантичного альянсу (НАТО) і у протидію Росії», - зауважив Теламі.

Соціолог звертає увагу на чотири ключові результати останнього дослідження.

По-перше, американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції. Серед респондентів, які брали участь у червневому опитуванні, 62% заявили, що готові терпіти більш високі ціни на електроенергію. Цей показник вищий, ніж у травні (59%), хоча й нижчий, ніж у березні (73%).

американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції

Подібним чином, 58% висловили готовність, заради допомоги Україні, миритися зі зростанням інфляції (у травні таких було 52%, а у березні 65%).

Готовність американців, заради захисту України, ризикувати життям солдатів армії США залишається низькою – 32%, хоч цей показник піднявся до березневого рівня після падіння в травні.

Другий ключовий результат дослідження, на який звертають увагу соціологи, полягає у значній відмінності між демократами та республіканцями у ступені готовності заплатити ціну за підтримку України.

«Розрив між ними поволі зростає; причому демократи висловлюють набагато більшу готовність платити ціну», - коментує отримані дані директор соціологічної служби Мерілендського університету.

Як зазначає професор Теламі, «у той час як 78% відсотків демократів готові миритися з вищими цінами на енергоносії, лише 44% республіканців кажуть те саме». Щодо готовності заплатити вищою інфляцією, то з цим згодні 72% демократів і лише 39% республіканців.

Що стосується готовності ризикувати, заради захисту України, життям американських солдатів, то у червні за це висловились 37% демократів і 22% республіканців.

Третім визначальним результатом дослідження, з погляду соціологів, стало уявлення американців про те, хто перемагає, а хто зазнає поразки у російсько-українській війні.

Хоча більшість респондентів кажуть, що наразі ані Росія, ані Україна не перемагають і не зазнають поразки, певну перевагу опитані вбачають на боці України.

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки (27% до 20%), тоді як Росія терпить більше невдач, ніж успіхів (29% до 20%). Такої ж думки дотримуються як демократи, так і республіканці.

Незважаючи на те, що адміністрація Байдена виступала проти запровадження безполітної зони над Україною, американська громадськість дедалі більше підтримує цю ідею, - попри занепокоєння можливим посиленням конфронтації з Росією.

підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла

Згідно з результатами опитування, підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла з 56% у березні до 59% у травні та 65% у червні.

Ця тенденція вийшла за межі партійних ліній: дедалі більше республіканців (від 52% до 54% і до 57%) та демократів (від 61% до 64% і до 72%) підтримують запровадження безполітної зони, якщо війна триватиме.

Таким чином, результати дослідження засвідчують: готовність американців платити ціну за підтримку України залишається міцною.

«Це гарна новина для адміністрації Байдена, яка визначила своїм пріоритетом підтримку України», - пише професор Теламі. Як він зазначає, якби втома від війни в американському суспільстві зростала, це мало б політичні наслідки, вигідні Путіну.

«Адже лідери в демократичних країнах зазвичай чутливі до ставлення своєї громадськості», - висновує соціолог.

Динаміка настроїв в американському суспільстві, представлена в опитуванні університету Меріленда, простежується і в інших соціологічних дослідженнях у США.

Згідно з висновками впливового дослідницького центру Pew Research Center, більшість американців підтримуютть дії, вжиті адміністрацією Байдена у відповідь на російське вторгнення, включно із запровадженням суворих економічних санкцій проти Росії та відправкою військового обладнання і зброї в Україну. За даними травневого опитування Pew Research Center, більше дорослих американців схвалюють (45%), ніж не схвалюють (34%) реакцію адміністрації Байдена на російське вторгнення в Україну.

Що означає захоплення закордонних кораблів російськими силами у Маріуполі – експерти

Архів. Чоловік гуляє з портовими кранами на задньому плані в торговому порту Маріуполя, Україна, 23 лютого 2022 р. (Фото AP/Сергій Гриць, файл)

Два іноземні кораблі захопили у Маріуполі сили, які називають себе ДНР, заявивши, що тепер торговельні судна є «державною власністю», повідомило агентство Reuters, яке ознайомилося з листами до власників цих кораблів. Таким чином, вперше після захоплення російськими військами у травні українського порту на Азовському морі, сили, які контролює Росія, вдалися до конфіскації іноземної власності. На думку оглядачів, такі кроки матимуть серйозні наслідки для безпеки мореплавства в Чорноморському регіоні навіть після закінчення бойових дій у регіоні.

У середу агентство Reuters повідомило, що власники 2 кораблів, які плавають під прапорами Панами та Ліберії, отримали листи, в яких повідомляється, що їхні кораблі були «піддані насильницькому привласненню без будь-якої компенсації».

Згідно з повідомленнями, одним із суден, захоплених силами, які контролює Росія, є балкер Smarta, який належить компанії Smarta Shipping, зареєстрованій у Ліберії. Про це російські сили повідомили компанію електронним листом 30 червня. Компанія Smarta Shipping підтвердила, що нещодавно була поінформована про «примусове відчуження рухомого майна з примусовим переведенням у державну власність» урядом так званої Донецької народної республіки (ДНР). Компанія назвала захоплення незаконним і таким, що «суперечить усім нормам міжнародного права».

Як повідомляє Reuters, представник МЗС України заявив, що йому відомо про оголошення «російської окупаційної влади в Донецьку про створення «національного» флоту з кораблів, які вони вкрали в Маріуполі».

Український правник, колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов говорить, що дії Росії «порушують ст.46 #Гаазької конвенції 1907 року та звичаєве право».

Загроза мореплавству в Чорному морі через контрабанду Росії

Smarta прибула до Маріуполя за кілька днів до вторгнення, 21 лютого, для завантаження вантажу – корабель мав відвезти українську сталь. За даними компанії, судно потрапило під обстріл 20 березня, його частина була пошкоджена. У квітні Smarta Shipping повідомила, що український екіпаж судна, що складався з 19 осіб, російські військові силою вивезли до Донецька. Їх звільнили лише майже через місяць.

Другим кораблем є прибережне вантажне судно Blue Star 1 під прапором Панами.

Як повідомляє MarEx, електронна версія найбільшого спеціалізованого журналу, присвяченого морському транспорту, The Maritime Executive, близько десятка комерційних суден опинилися в пастці в Маріуполі, коли в лютому почалося російське вторгнення. Тоді влада, контрольована Росією, погрожувала привласнити ці кораблі для власних потреб. Видання говорить, що нові завдання потенційно можуть включати крадіжку та експорт сталі зі зруйнованого комбінату «Азовсталь». Ці крадіжки вже відбуваються, і це підтвердили російські державні ЗМІ, на які посилається морське видання.

У травні російське державне агентство ТАСС повідомило, початковий вантаж у майже 2700 тонн української сталі буде відправлено з Маріуполя до російського порту Ростов-на-Дону. Жодної комерційної операції чи оплати вантажу не згадувалося. З цього видання MarEx зробило висновок, що йдеться про відвантаження сталі найближчого виробника – маріупольського гіганта «Азовсталь», який був зруйнований і захоплений після місячної облоги. Український власник і оператор «Азовсталі», компанія «Метінвест», звинуватила російські сили в розкраданні його продукції з маріупольського порту.

За даними MarEx, італійське судно «Царевна», що входить до складу флоту відомого судновласника Фрателлі Косуліча, є серед суден у Маріуполі, які так звана «ДНР» погрожувала захопити або придбати за зниженою ціною. На початку червня власник підтвердив, що його «шантажували» з вимогою продати судно за «смішною ціною». Коли почалася війна, на кораблі було 15 000 тонн сталевих плит українського виробництва. Як повідомляє видання, в інтерв’ю італійській газеті Il Giornale Косуліч сказав, що «новиною є те, що росіяни забирають усе, корабель і вантаж».

MarEx пише, що одночасно зі сталлю російські війська крадуть зерно з окупованої території України. З посиланням на український уряд видання говорить, що українським виробникам пропонують «мінімальну компенсацію, або взагалі жодної». MarEx наводить слова радника українського мера Маріуполя Петра Андрющенка, який заявив 4 липня, що російські окупанти планують переправити вкрадене зерно через Маріупольський морський порт.

«Наші джерела повідомляють про схему вивозу металопрокату та зерна з Маріуполя через Сирію. Все вкрадене малими суднами класу річка-море вестимуть до пунктів перевантаження (де-факто великих вантажних платформ із кранами), що стоять в «нейтральних» водах в районі Керчі. Там з малих суден йде перевантаження на великі судна, що й прямують до Сирії», – написав Андрющенко у телеграм-каналі.

MarEx говорить, що численні незалежні розслідування відслідковували те, що схоже було на поставки українського зерна з окупованих Росією портів до Сирії. Місцевий уряд вже є під численними жорсткими санкціями та йому загрожують нові покарання за незаконну діяльність, відзначає MarEx.

Також видання зауважує, що Туреччина також розслідує принаймні один можливий випадок викраденого українського зерна, доправленого до турецького порту на борту російського судна.

Політолог і частий коментатор у західних ЗМІ Самюель Рамані вважає, що захоплення іноземних суден силами, які контролює Росія, може «стати тенденцією», якщо інші країни будуть розслідувати російську контрабанду і арештовувати російські судна з українським товаром.

«Загроза безпеці на морі, яку становить захоплення Донецькою Народною Республікою кораблів під іноземними прапорами, залишається поза увагою. Такого роду конфіскації можуть посилитися, якщо захоплення Туреччиною судна з контрабандним російським зерном стане постійною тенденцією», – написав він у твітер-повідомленнні.

З посиланням на дані Міжнародної морської організації (IMO), що працює під егідою ООН, Reuters повідомляє, що понад 80 суден під іноземними прапорами застрягли в українських портах. Деякі з цих терміналів перебувають під контролем Росії.

У статті використано інформацію агентства Reuters, MarEx.

Білий дім: Хочемо переконатися, що Україна в найсильніший позиції для переговорів з Росією

Прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр виступає під час щоденного пресбрифінгу в Білому домі у Вашингтоні, США. 13 червня 2022 р. REUTERS/Elizabeth Frantz

У Білому домі наголосили, що, як і в попередні місяці, продовжуватимуть надавати Україні допомогу у протистоянні російській агресії, аби, у тому числі, посилити її переговорну позицію.

«Те, що ми робимо впродовж минулих кількох місяців, надаючи допомогу, ми хочемо переконатися, що Україна - у найсильнішій позиції, щоби коли з'явилася можливість провести ці переговори, вони могли це зробити», - сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу у середу, 6 липня.

Вона підкреслила, що у Вашингтоні чітко бачать, що це Путін, хто «не має бажання вести переговори».

Речниця Білого дому: "Ми збираємося і надалі підтримувати Україну". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

«Наш підхід не змінився. Ми збираємося і надалі підтримувати Україну. Ми будемо продовжувати допомагати Україні боротися за свою демократію, боротися за свою територіальну цілісність», - сказала речниця Білого дому.

Відповідаючи на питання журналіста, вона сказала, що у Білому домі усвідомлюють, що бойові дії можуть бути тривалими, але це не означає перевагу росіян.

«Бойові дії на Донбасі можуть бути тривалими. Ми про це говорили впродовж певного часу, і ми бачимо здобутки та втрати з обох сторін. Але це не означає, що росіяни змогли досягнути своїх цілей, і це не означає, що українці припинили боротися. Вони вже показали свою хоробрість. Вони продовжуватимуть боротися за свою демократію», - сказала Жан-П’єр.

Вона підкреслила, що США надали більшу допомогу Україні у сфері безпеки, ніж будь-яка інша країна. Сполучені Штати виділили близько 7,6 мільярдів доларів США на безпекову допомогу Україні з початку правління адміністрації Байдена, включаючи приблизно 6,9 мільярдів доларів з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Про те, що Сполучені Штати не будуть підштовхувати Україну до мирних переговорів з Росією, навіть якщо адміністрація Байдена вважатиме, що це було б правильно, сказав координатор Ради з нацбезпеки США і стратегічних комунікацій Джон Кірбі у неділю, 3 липня.

«Президент Зеленський, – сказав Кірбі, – він може визначати, як вирішується перемога, коли і на яких умовах. І [що] ми збираємося зробити, це продовжувати переконуватися, що він зможе досягти успіху на полі бою, щоб він міг досягти успіху за столом. Але навіть президент Зеленський вам скаже, що зараз не час для таких дискусій», - сказав Кірбі в інтерв'ю Майку Емануелю на «Fox News Sunday».

У статті використано інформацію Fox News.

Як волонтери-переселенці з Донеччини відзначають визнання борщу культурною спадщиною ЮНЕСКО. Відео

Організованим варінням борщу у молодіжному центрі Дніпра, відзначили волонтери-переселенці з Донеччини, визнання борщу культурною спадщиною українців. Рішення ЮНЕСКО викликало у них бажання поділитися своїми рецептами. Що додають до борщу на Донеччині розповість Ярослава Мовчан.


Відео - найголовніше