Фінляндія видворила дев'ятьох російських дипломатів, звинувативши їх в роботі на російську розвідку.

"Їхні дії суперечать Віденській конвенції з дипломатичних відносин", - йдеться в заяві Офісу президента Фінляндії, виданій у вівторок.

Як повідомляв Голос Америки, протягом останніх місяців Норвегія та Швеція також вислали російських дипломатів звинувативши їх у тому, що вони були офіцерами розвідки, які працювали під дипломатичним прикриттям. У відповідь Москва вислала норвезьких і шведських дипломатів. Росія відкидає звинувачення проти своїх дипломатів.

У квітні Фінляндія приєдналася до НАТО, що викликало незадоволення у Росії.

Фінляндія також у вівторок засудила вибух дамби у Новій Каховці, назвавши його «гуманітарною та екологічною катастрофою». Про це йдеться у повідомленні офісу президента Фінляндії у вівторок.

«Вибух знаменує нове розширення війни, що спричиняє масштабні руйнування в Україні як для мирного населення, так і для довкілля», – мовиться у повідомленні від імені президента Фінляндії Саулі Ніїністе.

У повідомленні сказано, що ця заява була ухвалена після зустрічі президента з міністерським комітетом уряду з питань зовнішньої та безпекової політики, на якому також обговорили напад Росії на Україну та безпекову ситуацію в Європі.

Україна звинуватила Росію у підриві дамби у навмисному воєнному злочині, тоді як Кремль заявив, що це був саботаж з боку самої України.

В статті використано матеріали АР, Reuters.

Дивіться також:

Росія висилає 20 німецьких дипломатів «у відповідь» на німецькі дії

Руйнування Каховської дамби - одне з найбільших руйнувань водної інфраструктури за всю світову історію воєн, і є справжньою катастрофою, каже відомий американський вчений-гідролог Пітер Глейк.

Він разом з іншими світовими вченими у спільному дослідженні, опублікованому в березні цього року, попереджав про ризики, які становить війна Росії в Україні для водних ресурсів та водної інфраструктури.

Зокрема, вчені застерігали, що раптова втрата води в Каховському водосховищі може загрожувати охолодженню ЗАЕС і призвести до сценарію, схожого на аварію на японській атомній електростанції в Фукусімі, коли цунамі пошкодило лінії електропостачання, що викликало перегрів трьох із чотирьох реакторів на станції. Це призвело до одного з наймасштабніших ядерних інцидентів в історії. Також, застерігали тоді вчені, Каховське водосховище є джерелом води для однієї з найбільших іригаційних систем в Україні та Європі.

Сьогодні МАГАТЕ заявило, що спостерігає за становищем на Запорізькій АЕС і не виявила безпосереднього ризику для безпеки станції немає.

Теперішній підрив ГЕС призведе до надзвичайних гуманітарних та екологічних наслідків, каже Пітер Глейк в інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Оксані Бедратенко.

"Це катастрофа масштабу небаченого в останні роки, - каже Глейк. - Гуманітарні та екологічні наслідки цього руйнування величезні. Я переконаний, що політичне значення також буде надзвичайним".

"Це величезна дамба, одна з найбільших в Європі. Це одна з найбільших дамб у світі. Вона тримала 18 кубічних кілометрів води, майже в чотири рази більше найбільшого водосховища в Каліфорнії. А наші водосховища в Каліфорнії дуже великі", - каже дослідник.

Найбільш нагальний ризик становить гігантський обсяг води, який вивільнився, каже Глейк.

"Громади вниз по течії річки будуть затоплені, їх вже затоплює. Екологічні наслідки надзвичайні. Руйнування екосистем, зараження води. Вже є повідомлення про те, що надзвичайні обсяги мастил та інших хімікатів змиває потоком у річку", - каже науковець.

"Вище дамби були болота, природні болота, і тварини там потерпатимуть від браку води, якщо водосховище спуститься", - додає він.

Ймовірно, перерветься постачання води до Криму, каже Глейк.

"Крим дуже залежить від води Північнокримського каналу, який живила вода з водосховища, - каже Глейк. - Якщо водосховище зникне, надходження води до кримського каналу зменшиться також. Приблизно 80% водних ресурсів Крим отримує з Північнокримського каналу з водосховища за Каховською дамбою. Зараз не виглядає, що постачання води триватиме".

Експерт нагадує, що після окупації Криму росіяни докладали зусиль, аби цей канал запрацював, що свідчить про його важливість, а "тепер цей потік води знову припинено".

Всі наслідки підриву стануть відомими лише з часом, зазначає науковець.

Єдиним прикладом подібного за масштабами руйнування водної інфраструктури, який навів Глейк, є руйнування дамби Радянським Союзом в 1941 році під час Другої світової війни.

"Руйнування тієї дамби вбило десятки тисяч людей, за повідомленнями. Ця дамба, Каховська, подібна за розміром. Сподіваюсь, що кількість втрачених життів буде меншою завдяки здатності швидше інформувати людей, які живуть вздовж ріки. Але це одна з найбільших дамб, яку будь-коли руйнували під час війни", - додає він.

Глейк приєднується до оцінок, що руйнування дамби є порушенням Женевської конвенції. Міжнародна спільнота має докласти зусиль, щоб допомогти громадам, які страждають від затоплень, евакуювати людей з цих територій, надати гуманітарну допомогу.

А в довгостроковій перспективі, додає Глейк, потрібно встановити, хто винний, і притягнути їх до відповідальності.

В серії твітів під назвою "Вода та воєнні злочини" Глейк вказав, що протоколи до Женевської конвенції 1977 року (зокрема, статті 56 Протоколу І, статті 15 Протоколу ІІ) чітко забороняють напад на інфраструктуру, що "містить небезпечні сили" і чітко визначає, що йдеться про "дамби" та "греблі".

Підрив Каховської ГЕС не є критичним для безпеки на Запорізькій атомній електростанції, але є певні ризики, – про це в інтерв’ю Голосу Америки сказав професор Інституту радіоактивності довкілля Фукусімського університету Марк Железняк.

“Ми маємо станцію з шести енергоблоків, вони мають дві градирні, тобто вежі-охолоджувачі, а також є водойма-охолоджувач (Каховське водосховище - ред.). І коли рівень води впаде, практично, зникне можливість брати воду безпосередньо з цього водозабору для охолодження. Це створює певні ризики для станції”, - аналізує фахівець з розрахунку ризиків для навколишнього середовища.

При цьому Железняк додає, що “ситуація не така вже критична”.

“Зараз всі шість блоків (на ЗАЕС - ред.) не працюють. 5 блоків повністю виключені, в холодному стані. Лише один в гарячому. Цей комплекс, який включає градирні, розрахований на роботу всіх шести блоків. В тому стані, в якому зараз знаходиться станція, коли не працюють 5 реакторів, то градирні повинно вистачити для того, щоб провести охолодження одного блоку, який є в гарячому стані. … З точки зору ризиків, що завтра щось вибухне, я далекий від таких панічних настроїв”, - розповів Железняк журналістці Української служби Голосу Америки Юлії Ярмоленко.

Фахівець висловив здивування рішенням росіян підірвати Каховську ГЕС, мовляв, для РФ це невигідно, бо без Каховського водосховища Крим може лишитися без води.

“З точки зору логіки, я вважав, що цього не буде, тому що, які наслідки від руйнування цієї станції? Ми маємо загрозу не лише затоплення нижче за течією, а й те, що буде осушене саме водосховище. В самій Каховці біля греблі є водозабір Північнокримського каналу. Одне з “досягнень” росіян було те, що вони пустили воду в Крим, в Кримський півострів. Тому одним з перших наслідків того, що сталося, буде те, вони втратять цю можливість”, - аналізує професор Железняк.

Після російської окупації Криму у 2014 році українська влада припинила подачу води Північнокримським каналом до Криму.

Після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, російські військові захопили гідроспоруди Каховської ГЕС у Херсонській області й відновили постачання Дніпровської води з Херсонської області на Кримський півострів.

Вночі на 6 червня українська влада заявила про підрив і руйнування Каховської греблі.