На Заході жваво обговорюють питання взаємовідносин України та НАТО i те, чи після приходу нового уряду в Києвi змінилось бачення перспектив України щодо членства у НАТО. Своїми думками на цю тему з нами подiлилися два вашингтонські експерти.

Після візиту Віктора Януковича до Брюсселю минулого тижня стало зрозуміло одне - Україна не має єдиної зовнішньої політики. І хоча експерти та офіційні особи як у НАТО, так і в американському уряді розуміють, що питання визначення зовнішньої політики України належить за українською Конституцією до прерогатив президента, вони не можуть не звертати уваги на ту політичну вагу, яку зараз має Віктор Янукович як прем'єр-міністр України. Про це зокрема сказав колишній посол США в Україні - зараз старший аналітик вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних дослiджень Стівен Пайфер:

«На Заході розуміють, що згідно з українською Конституцією, питання зовнішньої політики належить в першу чергу до компетенції президента, але є також розуміння, що пан Янукович як прем'єр-міністр має певну політичну вагу. Тому на Заході зараз сприймається розкол в українській владi між президентом та прем'єром в тому, як далеко іти у відносинах з НАТО і як швидко. І я думаю, що країни-союзицi НАТО доти не будуть готовими перейти з Україною до наступного етапу спiвпрацi, тобто до Плану дій для набуття членства, поки в Українi не буде вирішено це питання i не буде визначено єдиної позиції».

На думку Стівена Пайфера, через невизначеність політики України НАТО зараз займе вичікувальну позицію:

«Я думаю, НАТО буде готове продовжувати спiвпрацю з Україною настільки, наскільки Україна до цього готова. Але тут є інша небезпека по цій проблемі, яка є дуже важливою в контекстi міжнародної політики. Якщо ви подивитесь на Україну, виглядає, що Україна має два вектори зовнішні політики в питаннях НАТО. Це не додає балiв зовнiшнiй полiтицi України і Україна повинна знайти шлях, президент i прем`єр-мiнiстр повиннi знайти шлях до порозумiння, щоб Київ мав єдину i чiтку зовнішню полiтику. У противному разi Україна ризикує, що інші країни просто скажуть, що вона несерйозний партнер».

Зi Стівеном Пайфером погоджується і старший аналітик німецького Фонду Маршалла та професор університету Джорджа Вашингтона Тарас Кузьо. Але, на його переконання, причина сьогоднішньої ситуації криється у невизначеності президента Віктора Ющенка.

Так, Тарас Кузьо переконаний, що після сформування нового уряду на чолі з Віктором Януковичем Україна втратила статус лідера у регіоні - країни, яка могла бути прикладом демократичних змін і навколо якої могли об'єднатись менші країни регіону, які намагаються проводити демократичні реформи. На сьогодні, на думку професора Кузя, Україна навряд чи може претендувати на запрошення до Плану дій для набуття членства в НАТО на саміті альянсу в Ризі, про що ще на початку весни українські урядовці говорили як про доконаний факт. І однією з головних причин цього аналітик називає не заяви Віктора Януковича, а невизначенiсть Віктора Ющенка та Нашої України:

«Коли пан Янукович перебував у Брюсселі і сказав публічно, що Україна не зацікавлена або не готова до Плану дій для набуття членства в НАТО, то він просто підтвердив союзу НАТО та Сполученим Штатам те, що вони вже і так підозрювали. I критика на адресу пана Януковича сьогодні з боку президента та Нашої України є не зовсiм виправданою. Бо все, що вони роблять з цією критикою, вони намагаються покласти вину за власні невдачi на когось іншого. Бо справжня вина за ситуацію тут лежить на президенті та Нашій Україні, які відмовлялись прийняти результати виборів i відмовились швидко створити прореформаторську коаліцію у квітні вiдразу після виборів».

Ще однією проблемою ситуації, що склалась, професор Кузьо, який свого часу очолював iнформацiйне представництво НАТО у Києві, називає слабкість українського президента:

«В Україні немає лідера. І це говорить не лише Тарас Кузьо. Ви можете спитати будь-яку офіційну особу в американському уряді приватно і вони вам скажуть абсолютно те саме - країна немає лідера. А якщо він є, то можливо це пан Янукович, а не пан Ющенко».