Спеціальні потреби

Актуально

Економічні дії Росії мають політичний підтекст

Вже два роки поспіль Росія лякає Європу перекриваючи то газ, у випадку з Україною, то нафту, як це сталося цього року через конфлікт з Білоруссю. В обох випадках, Москва наполягала, що рішення збільшити вдвічі плату за енергоносії для українців та білорусів носило суто економічний характер. Однак, чимало експертів бачать у діях Кремля політичний підтекст.

Конфлікт між Москвою та Мінськом стався у час загального охолодження стосунків між цими країнами. Майже непоміченою пройшла сьома річниця створення союзної держави цих країн, яку мали відзначати 15 грудня. Одна з причин конфлікту – явне бажання Кремля послабити позиції білоруського лідера Олександра Лукашенка.

Голова московського офісу фундації “Спадщина” Єген Волк вважає: “Мені здається, в Кремлі усвідомили, що Лукашенко фігура не прийнятна ані у політичному, ані в економічному сенсі. І питання про створення союзної держави, за правління Лукашенка фактично відпало. Тож зараз за допомогою економічних важелів взято курс на фактичне придушення позицій Лукашенка”.

Експерти вважають, що збільшення цін на енергоносії може завдати суттєвої шкоди економіці Білорусі і загальмувати соціальні програми. Такий негативний ефект може у майбутньому підірвати популярність Олександра Лукашенка.

Політолог Сергій Марков вважає, що Москва все ще зацікавлена в інтеграції двох країн:

“Кремль був би щасливий, якби Президент Білорусі пішов, але це не стоїть на порядку денному. Кремль домагається, щоб Лукашенко зробив кроки до створення спільної держави, до возз’єднання Росії та Білорусі, оскільки це є волею обидвох народів. Якщо він до цього не готовий, то нехай за все платить”.

Через сім років після підписання угоди про створення союзної держави, досі не існує спільної конституції, в обігу різні гроші, паспорти, державні установи та символи також відмінні. Можливо, єдині досягнення на даний момент, це спільна протиракетна система захисту та безвізовий режим між країнами.

У Кремлі вважають, що інтеграції заважає саме Лукашенко, який неодноразово заявляв про своє небажання поступатися суверенітетом своєї країни. Окрім того, у західному світі Лукашенка вважають останнім диктатором в Європі, що кидає тінь на Росію.

Євген Волк каже: “Москва зараз не може похвалитися досягненнями у галузі захисту прав людини, або в політичній чи економічній ділянці. А тут ще Лукашенко, який постійно асоціює себе з Росією. Тож виглядає начебто Росія підтримує його, допомагає йому, забеспечує стабільність його режиму”.

Припинення подачі нафти до Європи через територію Білорусі хоч і на три дні, схоже вкотре підірвало імідж Росії, як надійного постачальника енергоресурсів. Крок росіян викликав гостру критику європейських лідерів, які серйозно заговорили про зменшення залежності від російських енергоресурсів. Однак, у Кремлі не хвилюються за свою репутацію.

Сергій Марков заявляє: “У Кремлі усі ці розмови про ненадійність Росії, як постачальника, розглядають як спеціально організовану публічну кампанію. Адже ті ж самі ЗМІ, які зараз кричать про ненадійність росіян, вони зовсім недавно, п’ять-шість років тому, закликала Росію підняти ціни на нафту та газ для Білорусі та припинити субсидувати її економіку”.

Однак європейців більше хвилювало не підняття цін на газ для Білорусі, а той факт, що росіяни перекрили потік нафти до Європи, не проконсультувавшись зі своїми клієнтами. Це вкотре свідчить, що у Олександра Лукашенка немає друзів у Європі, і йому не залишається нічого іншого, як грати за правилами встановленими Кремлем.

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG