Спеціальні потреби

Актуально

Економічні дії Росії мають політичний підтекст

Вже два роки поспіль Росія лякає Європу перекриваючи то газ, у випадку з Україною, то нафту, як це сталося цього року через конфлікт з Білоруссю. В обох випадках, Москва наполягала, що рішення збільшити вдвічі плату за енергоносії для українців та білорусів носило суто економічний характер. Однак, чимало експертів бачать у діях Кремля політичний підтекст.

Конфлікт між Москвою та Мінськом стався у час загального охолодження стосунків між цими країнами. Майже непоміченою пройшла сьома річниця створення союзної держави цих країн, яку мали відзначати 15 грудня. Одна з причин конфлікту – явне бажання Кремля послабити позиції білоруського лідера Олександра Лукашенка.

Голова московського офісу фундації “Спадщина” Єген Волк вважає: “Мені здається, в Кремлі усвідомили, що Лукашенко фігура не прийнятна ані у політичному, ані в економічному сенсі. І питання про створення союзної держави, за правління Лукашенка фактично відпало. Тож зараз за допомогою економічних важелів взято курс на фактичне придушення позицій Лукашенка”.

Експерти вважають, що збільшення цін на енергоносії може завдати суттєвої шкоди економіці Білорусі і загальмувати соціальні програми. Такий негативний ефект може у майбутньому підірвати популярність Олександра Лукашенка.

Політолог Сергій Марков вважає, що Москва все ще зацікавлена в інтеграції двох країн:

“Кремль був би щасливий, якби Президент Білорусі пішов, але це не стоїть на порядку денному. Кремль домагається, щоб Лукашенко зробив кроки до створення спільної держави, до возз’єднання Росії та Білорусі, оскільки це є волею обидвох народів. Якщо він до цього не готовий, то нехай за все платить”.

Через сім років після підписання угоди про створення союзної держави, досі не існує спільної конституції, в обігу різні гроші, паспорти, державні установи та символи також відмінні. Можливо, єдині досягнення на даний момент, це спільна протиракетна система захисту та безвізовий режим між країнами.

У Кремлі вважають, що інтеграції заважає саме Лукашенко, який неодноразово заявляв про своє небажання поступатися суверенітетом своєї країни. Окрім того, у західному світі Лукашенка вважають останнім диктатором в Європі, що кидає тінь на Росію.

Євген Волк каже: “Москва зараз не може похвалитися досягненнями у галузі захисту прав людини, або в політичній чи економічній ділянці. А тут ще Лукашенко, який постійно асоціює себе з Росією. Тож виглядає начебто Росія підтримує його, допомагає йому, забеспечує стабільність його режиму”.

Припинення подачі нафти до Європи через територію Білорусі хоч і на три дні, схоже вкотре підірвало імідж Росії, як надійного постачальника енергоресурсів. Крок росіян викликав гостру критику європейських лідерів, які серйозно заговорили про зменшення залежності від російських енергоресурсів. Однак, у Кремлі не хвилюються за свою репутацію.

Сергій Марков заявляє: “У Кремлі усі ці розмови про ненадійність Росії, як постачальника, розглядають як спеціально організовану публічну кампанію. Адже ті ж самі ЗМІ, які зараз кричать про ненадійність росіян, вони зовсім недавно, п’ять-шість років тому, закликала Росію підняти ціни на нафту та газ для Білорусі та припинити субсидувати її економіку”.

Однак європейців більше хвилювало не підняття цін на газ для Білорусі, а той факт, що росіяни перекрили потік нафти до Європи, не проконсультувавшись зі своїми клієнтами. Це вкотре свідчить, що у Олександра Лукашенка немає друзів у Європі, і йому не залишається нічого іншого, як грати за правилами встановленими Кремлем.

Всі новини дня

“Фальшиві референдуми – ознака страху Росії перед українським контрнаступом” – міністр закордонних справ Латвії. Ексклюзивне інтервʼю

Незаконна спроба анексії окупованих територій України – свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці грузинської служби «Голосу Америки» Еці Маґалдадзе.

Яке юридичне значення мають псевдореферендуми та спроба анексії – юристи-міжнародники. Відео

США та союзники України в один голос заявляють – ніколи не визнають так званих референдумів чи спроб Росії анексувати українські території. Чи має цей процес будь-яке юридичне значення – розбиралася Наталія Леонова.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України. США винесуть її на Генеральну Асамблею наступного тижня

Під час голосування щодо резолюції в Раді Безпеки ООН 30 вересня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя єдиний був проти, як і на цьому фото від  25 лютого 2022 року, зробленому через два дні після нападу Росії на Україну.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує проголошену Москвою анексію частини України. За резолюцію, внесену yп'ятницю Сполученими Штатами та Албанією проголосувало 10 країн, Індія, Китай, Бразилія та Габон утрималися.

Держсекретар Ентоні Блінкен ще перед голосуванням в п’ятницю заявив, що наступного тижня США та Албанія винесуть резолюцію на голосування в Генеральній Асамблеї, яка складається з 193 членів, і де не діє право вето.

«Якщо Росія заблокує Раду Безпеки у виконанні своїх обов'язків, ми попросимо Генеральну Асамблею ООН, де кожна країна має право голосу, чітко дати зрозуміти, що перекроювати кордони силою неприйнятно», – сказав Блінкен.

Раніше президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих Росією регіонів України, які складають 15% території України. Як зауважують оглядачі, це – найбільша анексія в Європі з часів Другої світової війни. Цей крок рішуче відкинули західні країни і навіть багато близьких союзників Росії.

Посолка США Лінда Томас-Грінфілд представила резолюцію, що закликала не визнавати жодних змін статусу Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України та зобов'язувала Росію вивести свої війська.

У залі ради вона стверджувала, що спроба анексії території суверенної нації суперечить основоположним принципам Організації Об’єднаних Націй, і сказала, що Путін на Червоній площі святкує «це явне порушення міжнародного права» концертом. Київ і західні лідери засудили «референдуми», що проходили «під дулом зброї», як фальсифікацію.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, який єдиний підняв руку, голосуючи проти резолюції, стверджував, що окуповані Росією регіони самостійно вирішили бути частиною Росії.

«Повороту назад не буде, як намагається нав’язати сьогоднішній проект резолюції», – сказав Небензя.

Китай висловив занепокоєння щодо «тривалої та розширеної кризи» в Україні.

Представник Пекіна в ООН Чжан Цзюнь стверджував, що "суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні бути захищені", але "законні проблеми безпеки" країн також слід сприймати серйозно.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «самотня рука» представника Росії, піднята проти резолюції, «знову засвідчила ізоляцію Росії в її відчайдушних спробах заперечити реальність і наші спільні зобов’язання, починаючи зі Статуту ООН».

«Представник Путіна пішов слідами свого господаря в Москві, де сьогодні було організовано лялькову виставу, яка намагався заперечити очевидне – що агресивний і авантюристський режим у Росії прямує до неминучої поразки», – сказав Кислиця.

Він нагадав, що у п’ятницю щонайменше 30 мирних жителів загинули та 88 були поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя.

«Росія продовжує свою геноцидну практику вбивства українців, тортур і утисків на окупованих територіях. Тому єдиний спосіб зробити так, щоб усі українці на всій суверенній території України почувались у безпеці та під захистом своєї держави – повернути українські прапори на всій території окупованого Донбасу, півдня України та Криму», – сказав Кислиця.

За його словами, Україна має повне право звільнити свої території та людей і буде продовжувати це робити, незалежно від слів і вчинків Росії.

«Самотнє негативне голосування в ганебній реальності РБ ООН: якщо Рада не може виконати свій мандат разом з Росією, вона повинна діяти без неї. Фальшиві референдуми є елементами агресії, всі, хто причетний до організації чи проведення цього фарсу, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив Кислця у своєму твіті.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Про це заявив Володимир Зеленський у відповідь на оголошення Путіна про незаконну спробу анексію українських територій. Держсекретар Ентоні Блінкен на це сказав, що США підтримують політику відкритих дверей альянсу.

Конгрес США схвалив додаткове фінансування для України на понад 12 мільярдів доларів. Відео

Конгрес схвалив додаткове фінансування для України на понад 12 мільярдів доларів. Американські конгресмени засудили оголошення Путіним незаконної анексії українських областей та закликали Білий дім надіслати Україні більше озброєнь.

Більше

XS
SM
MD
LG