Спеціальні потреби

Актуально

"Крайслер" оголосив про реструктуризацію

Цей тиждень був складним для американських автобудівників. Корпорація "Крайслер", яка випускає марки авто Дадж і Джип, повідомила про свій намір звільнити у наступні три роки 13 тисяч робітників у США та Канаді. Лише минулого року конкуренти "Крайслера" – "Форд" і "Дженерал Моторс" заявили про скорочення 72 тисяч робочих місць. Утім експерти передбачають, що “чорна смуга” для "Крайслера" не минула. Не виключено, що власник "Деймлер-Крайслер" спробує продати свою дочірню компанію.

"Крайслер" оголосив про масову реструктуризацію. План передбачає скорочення 16% персоналу, закриття заводів і зменшення річного виробництва. Заходи заощадження коштів пов’язані з втратою минулого року півтора мільярда доларів. Цікаво, що за рік до цього прибутки Крайслера становили два мільярди. Звісно, що працівники компанії занепокоєні майбутнім.

Скорочення робочих місць є останнім з черги звільнень, які оголосила так звана “Велика трійка” американських автовиробників: "Дженерал Моторс", "Форд" і "Крайслер" в рамках реструктуризації, покликаної підвищити їхню конкурентноздатність.

Але чимало експертів автобудівної промисловості переконані, що обраний “Великою трійкою” шлях до рентабельності не буде гладким. Викладач економіки Мерілендського університету Пітер Морісі не виключає, що наступним кроком для цих компаній може стати банкрутство.

Однією з причин втрат "Крайслера" експерти називають високі ціни на бензин. 70% автомобілів компанії – спортивні, вантажні чи позашляховики є габаритними і потребують багато пального. Компанію також звинувачують у ненадійній репутації і повільній реакції на вимоги споживачів.

Президент корпорації каже, що розглядаються різноманітні варіанти виходу з кризи, включно, з продажем "Крайслера". На даний момент "Крайслер" провадить другу у цьому столітті велику реструктуризацію, сподіваючи на рентабельність у 2008-му році.

Всі новини дня

Міністр закордонних справ Латвії: Фальшиві референдуми - знак страху Росії перед українським контрнаступом

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс. Фото зроблене 20 квітня 2022 року. Фото: Reuter/Ints Kalnins

Фальшиві «референдуми» і заяви Росії про незаконну анексію окупованих територій - свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці Грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе. Рінкевичс наголошує, що Росія - небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів.

Про відповідь Заходу на псевдореферендуми, заяви про анексію і ядерні погрози, визнання Росії державою-спонсором тероризму та європейську єдність - в інтервʼю.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Екатеріне Маґалдадзе: Росія через оголошення анексії окупованих в Україні територій до подальшої ескалації із Заходом, погрожуючи ядерною зброєю та продовжуючи бойові дії навколо Запорізької АЕС. Чому, на Вашу думку, Росія провела ці псевдореферендуми самe зараз?

Едгарс Рінкевичс: Ці фальшиві «референдуми», а тепер поспішне рішення про приєднання цих частин України до Росії відбуваються тому, що деякі з посланих Росією бандитів на місцях вимагали цього і це є свідченням того, що Росія боїться українського наступу, українського успіху. Росія тепер розуміє - якщо українські Збройні Сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території. Що насправді вражає, те що Росія претендує навіть на ті території, які вони не контролюють, вони вибрали таку агресивну позицію для довгострокової війни.

З цієї точки зору, незаконні референдуми в кількох областях України, я думаю, були проведені лише тому, що Росія відчула, що втрачає ті частини України і Україна їх успішно звільняє. По-друге, я думаю, що вони не так сильно бояться подальшої ескалації із Заходом. Я б не виключав, що хтось у Кремлі розраховує також на якесь застосування тактичної ядерної зброї. В такому випадку, думаю, що позиція мусить бути чіткою із боку Заходу. Якщо хтось у XXI столітті використовує тактичну ядерну зброю в Україні, чому хтось у НАТО чи Європейському Союзі настільки впевнений, що він не стане наступною мішенню ядерної війни? Саме тому я виступаю за дуже жорстку відповідь. Ми зараз обговорюємо, якою була б правильна відповідь. Але я не вважаю, що ще один раунд санкцій чи щось схоже – належна відповідь.

Е.М.: Росія незаконно анексує українські землі і сподівається, що це дасть їй формальне обґрунтування для використання для використання принципу самооборони. Чи вважаєте ви, що це - ще один прорахунок Росії?

Росія тепер розуміє - якщо українські збройні сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території.
Едгарс Рінкевичс

Е.Р.: Росіяни знають, що це рішення – сміття, тому що міжнародна спільнота і міжнародне право не визнають, що це їхня територія. Це українська територія. Таким чином, використання ядерної зброї в цьому випадку суперечило б міжнародному праву, навіть певною мірою суперечило б законодавству в Росії, тому що можна дискутувати про те, наскільки юридично правильно вони діють навіть відповідно до власних законів. Заяви Росії – свого роду димова завіса на всі випадки життя. Ми говоримо про тактичну ядерну зброю, але давайте не будемо забувати і про хімічну зброю, наприклад, тому що це теж не виключено. Ми бачили, що її неодноразово використовували в Сирії. Росія – справді небезпечна країна і це чітка та реальна небезпека для всього світу.

Е.М.: Парламент Латвії в серпні оголосив Росію державою-спонсором тероризму за навмисні напади на мирних жителів в Україні, а також закликав інші країни прийняти відповідне рішення. Що ця декларація означає дипломатично та чи мусять інші країни наслідувати приклад Латвії?

Е.Р.: Цю декларацію ініціював парламент. Депутати вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення, катування військовополонених, Буча та Ірпінь - усі ті приклади, які ми бачили, російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.

По-друге, в Європейському законодавстві, оголошення когось державою-спонсором тероризму не має жодних правових наслідків. Але політично це надсилає чітке повідомлення про те, що люди Латвії думають про Росію. Це прокладає шлях наперед, і ми вважаємо, що нам також потрібно працювати на європейському рівні, щоб розглянути подальші заходи щодо заборони громадянам Росії в’їжджати до Європейського Союзу. Ви знаєте, що ми встановили певні обмеження для власників короткострокових шенгенських віз, а також ми повинні вжити заходів щодо конфіскації активів російського уряду, які ми заморозили з початку війни. Це потрібно, щоб допомогти Україні у її зусиллях з відновлення. Отже, з цієї точки зору, хоча ця політична декларація не має жодних правових наслідків, це шлях вперед також і для країн ЄС. Є велика різниця у подібних заявах від США – бо у Сполучених Штатах така декларація мала б дуже чіткі правові наслідки, а в Європі – це більше політична заява.

Е.М.: Цього вересня виповнюється 83 роки з дня нападу нацистської Німеччини на Польщу. Зараз Росія веде війну проти України. Після 7 місяців війни, як, на вашу думку, змінилася безпекова ситуація та загальні оцінки загроз у країнах Балтії та в Європі загалом?

Е.Р.: Якщо говорити про розуміння того, що відбувається, то Європа, країни-члени Європейського Союзу, такі країни як Грузія і Молдова або країни Західних Балкан розуміють всю серйозність ситуації. Звісно, ми всі розуміємо, що все ще є проблеми, які потрібно вирішити і одна із них – енергетична безпека.

Депутати (Латвії) вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення [...], російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.
Едгарс Рінкевичс

Є країни, які, скажімо, досі не можуть домовитись про повномасштабні санкції проти Росії, коли йдеться про газ і нафту, тому що існує певна залежність. Ми все ще працюємо над підготовкою до зимового сезону. Ми все ще намагаємося знайти довгострокові рішення, коли справа доходить до енергетики – як нафти, так і газу, а також електроенергії. Отже, з цієї точки зору, я вважаю, що ми всі повинні мати те, що я називаю стратегічною витривалістю. Тому що ми повинні розуміти, що війна не закінчиться через тиждень. На жаль, Росія робить наступні кроки, намагаючись приєднати українські землі. Кремль демонструє, що війна затягнеться, конфлікт триватиме довго. Але я також вірю, що незважаючи на деяке занепокоєння, ми зможемо зберегти нашу європейську єдність.

Е.М.: Чи вважаєте ви, що випробування європейської єдності спрацювало проти Росії і вона не отримала того, що очікувала? Що, на вашу думку, потрібно Україні зараз і в чому країни Заходу могли б робити більше?

Е.Р.: Я справді вважаю, що відповіддю номер один є надсилання Україні більше зброї, допомога Україні у військовому, фінансовому, політичному плані, допомога з біженцями. Українська армія воює і їй потрібна зброя. Потрібні всі види зброї. Важкі танки, артилерійські системи, літаки. Ми повинні давати Україні стільки зброї, скільки зможемо.

Е.М.: Труби газопроводів «Північного потоку» пошкоджені після того як Москва загрожувала Європі припиненням газопостачання. Ви назвали це «саботажем» та «найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки та навколишнього середовища в Балтійському морі», який вимагає серйозної відповіді. Що сталось, на вашу думку та якою буде реакція НАТО та ЄС?

Е.Р.: Розслідування все ще триває. Втім, з того, що я почув із моїх розмов зі шведськими, данськими та фінськими колегами, дискусій, які ми мали також на рівні НАТО, дискусіями послів - ми можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ці три вибухи були навмисними. Це було тим, що називають навмисними нападами чи диверсіями.

Е.М.: Ще до пошкодження газопроводу «Північного потоку», Росія на різних підставах припиняла газопостачання країнам Європи. Як ви вважаєте, чи сподівається Кремль, що використовуючи енергетику як зброю, вони зможуть підірвати допомогу Заходу Україні?

Е.Р.: Тепер, коли ми побачили що для Росії і Білорусі майже все – зброя - енергетика, міграція, інструменти цифрової пропаганди, нам потрібно бути готовими до того, що вони намагатимуться зробити багато неприємних речей, щоб вплинути на думку громадськості, на наш спосіб життя та, звичайно, зима – завжди чудова можливість для цього. Принаймні в цій частині Європи іноді буває холодно, випадає сніг. Безперечно, думаю, що в Росії все ще є надія, що якщо вони використовуватимуть пропаганду в поєднанні з усіма цими енергетичними атаками проти Європи, то вони якимось чином впливатимуть на громадську думку європейських країн на свою користь. Я маю сумніви, що ця стратегія буде успішною. Я думаю, що вони недооцінили європейську рішучість і єдність у лютому та березні. Вони недооцінили готовність України до боротьби. Вони переоцінили власний військовий потенціал, тому я вважаю, що це досить довгий список прорахунків з боку Росії.

Дивіться також: Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН

Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00

Столтенберг: Україна має право на вступ до НАТО, але першочергим завданням є допомогти їй захиститися від російської агресії

«Ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути. Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорсткого російського вторгнення» –  Генсек НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс «тримає двері відкритими» для України, якщо вона захоче вступити до НАТО, але першочерговою справою зараз є «допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення».

Про це Генсек НАТО заявив на прес-конференції у п’ятницю після того, як президент Росії Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих регіонів України.

«Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми неодноразово заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими, і ми демонстрували це протягом останніх років, – сказав Столтенберг. – На саміті НАТО в Мадриді союзники також дуже чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення
Єнс Столтенберг

Столтенберг нагадав, що рішення про членство ухвалюється консенсусом всіма 30-ма країнами-членами НАТО. І додав, що зараз Альянс спрямовує всі зусилля на те, щоб допомогти Україні захиститися від повномасштабного російського вторгнення.

«Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення», – сказав Генсек НАТО.

Столтенберг назвав анексію Росією нових територій України «повним порушенням міжнародного права».

«Це захоплення землі є незаконним і нелегітимним, – сказав він. – Ці землі – це Україна, так само, як Крим – це Україна».

Під час прес-конференції в Брюсселі Столтенберг назвав нещодавні дії Росії «найсерйознішою ескалацією конфлікту» з моменту вторгнення Москви в Україну в лютому.

«Путін мобілізував ще сотні тисяч військових, він бере участь у безвідповідальному бряцанні ядерною зброєю і тепер незаконно анексував більше українських територій. Разом це є найсерйознішою ескалацією з початку війни», – сказав Столтенберг на прес-конференції.

Як повідомляв "Голос Америки", у пятницю, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись», повідомляє кореспондентка "Голосу Америки" Сінді Спенг.

Глава МЗС Канади Мелані Жолі додала: «Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО».

Норвегія залучає військових для посилення контролю за кордоном, через російських нелегалів  

Архівне фото: Норвезький патруль на кордоні з Росією вздовж річки Пасвік. 23 жовтня 2019 року 

Норвегія посилює контроль вздовж російсько-норвезького кордону через ризик незаконного перетину росіянами, після оголошення про “часткову мобілізацію" в РФ. Про це у п’ятницю, 30 вересня, заявив уряд Норвегії.

“Гелікоптер поліції зі спеціальними датчиками буде розміщено в поліцейському окрузі Фіннмарк для підвищення готовності. Гарнізон збройних сил Норвегії в Сьор-Варангері стежить за кордоном з Росією. Поліцейський гелікоптер збільшить здатність виявляти будь-які незаконні перетини кордону”, - мовиться у заяві офіційного Осло.

Довжина кордону Норвегії з Росією становить 198 кілометрів, і він в основному проходить по річці Пасвік.

“Ми збільшуємо присутність поліції на кордоні”, - мовиться у заяві.

«Ми швидко закриємо кордон, якщо це буде необхідно, і зміни можуть бути внесені в короткі терміни, - заявила міністерка юстиції та громадської безпеки норвегії Емілі Енгер Мель. - Ми маємо тісний діалог з поліцією та митницею Норвегії щодо ситуації на кордоні та будемо здійснювати ретельний прикордонний контроль усіх прибулих”.

У травні уряд Норвегії посилив візові обмеження для росіян, з того часу туристичні візи росіянам не видаються.

Як повідомляв "Голос Америки", Фінляндія напередодні заявила про обмеження пропуску росіян через фінський кордон. Уряд країни вказав на шкоду для міжнародних відносин Фінляндії, яку несе швидке збільшення потоку російських туристів на тлі мобілізації в Росії.

Дивіться також: Сенат - про 12 мільярдів доларів для України

США та Канада - про заявку України на вступ до НАТО. Оновлено

"Ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО", - заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен прокоментував новину про заявку України на пришвидшений вступ до НАТО.

Під час спільної прес-конференції із колегою з Канади 30 вересня очільник Держдепартаменту США заявив, що "політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись", цитує Ентоні Блінкена кореспондентка "Голосу Америки" Сінді Спенг.

Глава МЗС Канади Мелані Жолі додала: "Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО".

Блінкен та Жолі також засудили російські псевдореферендуми в Україні та спроби анексувати українськії території.

"Путін не зупиниться ні перед чим, аби зміцнити свою владу та утвердити своє панування, - заявила голова канадської дипломатії. - Голосування за приєднання територій України до Російської Федерації є грубою спробою формалізувати завоювання президента Путіна через політичний театр. Як вже заявила Канада і союзники по НАТО, попередньо зрежисовані «результати» цих референдумів не мають легітимності та ніколи не будуть визнані. Донецьк, Луганськ, Херсон і Запоріжжя залишаться українською територією".

Держсекретар США заявив, що світ чітко розуміє дії Путіна: "Москва нікого не ввела в оману своїми діями. Світ побачив, як Росія провела ці так звані «референдуми», коли російські окупаційні війська ходили від дверей до дверей і змушували українських громадян голосувати під дулом пістолета. Увесь процес навколо цих псевдореферендумів був абсолютним фарсом".

Блінкен ще раз наголосив, що псевдореферендуми не мають чинності і легітимності.

"Ця територія лишається українською. Вона завжди буде частиною України. Ми ніколи не визнаємо спроби анексію цієї території, і, як я вже сказав, Україна має повне право захищати всю свою територію і людей, які там перебувають, та повертати землі, незаконно у неї відібрані. Наша підтримка України буде продовжуватися, і ця допомога може бути використана, як Україна вважає за потрібне, по всій країні, щоб захистити свої території, і за необхідності, повернути їх", - додав він.

Як повідомляв "Голос Америки", у пятницю, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Дивіться також: Прогнозами щодо війни в Україні діляться американські військові

Ми ніколи не визнаємо ні анексій, ні фіктивних “референдумів” під дулом зброї - заява G7

G7 відреагували на оголошення Путіна про анексію українських територій

Міністри закордонних справ країн “Групи семи” засудили проголошену Путіним анексію чотирьох українських регіонів.

У заяві, оприлюдненій у п'ятницю, 30 вересня, представники G7 назвали оголошення з Кремля “новою найнижчою точкою” у зневазі з боку Росії міжнародного права, порушення нею суверенітету України, Статуту ООН та спільно узгоджених зобов'язань Гельсінських угод та Паризької хартії.

“Ми ніколи не визнаємо ні так звані анексії, ні фіктивні “референдуми”, які були проведені під дулом зброї. […] Ми закликаємо ширшу міжнародну спільноту відкинути жорстоку експансію Росії, її намагання заперечити існування України як незалежної держави”, - йдеться у заяві глав МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Британії, США та Євросоюзу.

“Група семи” обіцяє запровадити додаткові економічні санкції щодо усіх, хто причетних до цих порушень міжнародного права.

“Ми вкотре засуджуємо безвідповідальну ядерну риторику Росії. Це не відволікатиме і не відмовить нас від підтримки України стільки, скільки це буде потрібно”, - йдеться в заяві.

Глави завнішньополітичних відомств країн "Групи семи" наголосили на вимогах до Росії - негайно припинити агресивну війну, вивести свої війська України, поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

“Ми підтверджуємо, що Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області, а також Крим, є невід’ємними частинами України”, - наголошують у заяві міністри закордонних справ “Групи семи”.

Раніше сьогодні, 30 вересня, президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до Російської Федерації частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та окупованої Луганської областей України.

Більше

XS
SM
MD
LG