Актуально
Бойовики захопили 18 заручників у Афганістані
В Афганістані талібські бойовики захопили у заручники 18 громадян Південної Кореї. Представник Талібану підтвердив повідомлення про те, що угруповання утримує групу корейців серед яких – 15 жінок і троє чоловіків.
Між тим Сеул заявляє про зникнення 22 свої громадян. Афганські посадовці кажуть, що інцидент трапився у четвер на півдні країни. За деякими інформаціями, викрадені є молодими християнами-євангелістами.
Тим часом дещо прояснилася ситуація з викраденими Талібаном у середу двома громадянами Німеччини та їхніми афганськими колегами, які працюють в країні над проектами з будівництва дамб. Представник Талібану заявив, що німців звільнять лише після того, як німецький уряд виведе війська з Афганістану і відпустить полонених талібів.
Всі новини дня
Підтримка Заходу України: до перемоги, чи до переговорів про компроміс?
Кореспондент CNN Нік Робертсон, який проїхав вздовж понад тисячокілометрової лінії фронту, каже, що українці мають величезну територію і людські ресурси, тож воювати вони можуть ще довго. «Навіть незрозуміло, чи почалася справжня визначальна боротьба», – говорить він.
З розповідей українських військових він зрозумів, що вони очікують на російський наступ на сході, а самі розповідають, що планують наступ на Херсон, що на півдні. Хоча, як зауважує журналіст, жодного стягування українських військ у цьому напрямку не спостерігається.
«Незважаючи на приплив західної зброї, такої як американські HIMARS і M777, британські РСЗВ і польські KRABS, Росія все ще перевершує Україну приблизно в п’ять разів за кількістю зброї та людей», – каже репортер CNN.
Він також з сумом констатує, що багато цивільних втратили свої домівки внаслідок російськи бомбардувань, вони живуть на дворі, готують на вогнищі. Пережити зиму в таких умовах, навіть коли патріотичні почуття зашкалюють, буде дуже важко, каже журналіст. Тож висновок, якого він доходить, – війна застрягла у патовій ситуації.
Такої думки дотримуються і деякі аналітики у Вашингтоні, які питають, чи не пора подивитися на речі реально? В України замало сил, щоб виграти цю війну, кажуть вони, Захід також несе чималі збитки, тож чи не час підштовхнути Україну до переговорів?
Війна загрузла. Треба спробувати переговори – Позен
Одним з активних прихильників такої точки зору є Баррі Позен, професор політології Массачусетського технологічного інституту (МІТ) та почесний директор Програми досліджень безпеки МІТ, який нещодавно в статті для Foreign Policy обґрунтовував, що час думати про переговори.
Виступаючи на дебатах, які організував минулого тижня Інститут миру і дипломатії, що об’єднує експертів зі США та Канади, професор Позен сказав, що бачить принаймні дві причини, чому Захід має спробувати піти шляхом переговорів з Росією. Одна з них полягає у тому, що Україна, на його думку, не може виграти цю війну. А друга – Захід в цьому і не дуже зацікавлений.
«Я бачу війну як тупикову рівновагу. Кожна сторона продовжує вдаватись до своїх резервів, щоб спробувати знайти спосіб змінити факти на місці, але вони, здається, не можуть цього зробити. Думаю, що ті з нас, хто має певну дистанцію, можуть побачити це і в наших інтересах спробувати підштовхнути сторони до цього розуміння», – каже професор Позен.
Другий набір причин, на його думку, пов’язаний із різноманітними ризиками, які бере на себе Захід і навіть цілий світ, зокрема вони пов’язані з ядерною загрозою та з розширенням конфлікту. А головне, на його думку, Захід не зацікавлений в Україні.
«Якби Захід мав життєво важливий інтерес в Україні, Україна була б у НАТО та ЄС. А наш інтерес полягає в тому, щоб існувала відносно добре захищена військово нейтральна буферна зона між Європою та кордонами НАТО і російським кордоном. Це не означає, що українців треба роззброїти, але це означає, що буферна зона відповідає нашим інтересам, – каже Позен. – Наше справжнє занепокоєння зараз полягає в різних видах ескалації, не лише ядерній. Війна також може розширитися географічно, і усвідомлюючи витрати та ризики, з якими ми та решта світу щодня працюємо, потрібно рухатися в бік переговорів».
Переговори зараз – це перемога Путіна. Треба дати Україні виграти війну – Міхта
Не будучи в принципі проти переговорів як способу закінчити війну, його опонент у цій дискусії Ендрю Міхта з Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла вважає, що час для них ще не настав.
Він говорить, що Захід не є цілком стороннім спостерігачем у цій війні між Росією та Україною, бо хоче він чи ні, але Росія та Китай ведуть свою боротьбу з демократичним світом вже багато років.
«Це не війна між двома державами, це частина більшої реконфігурації, яка триває в Європі протягом останніх 20 років, і частина більшої, як я її називаю, кризи двох фронтів, яку створили Росія та Китай», – каже американський аналітик, який працює в Європі.
Також, на його думку, для України іти на компроміс зараз, коли захоплені більшість Донецької і Луганської областей і Україна фактично відрізана від Чорного моря, означало б змиритися з перемогою Путіна.
«Я б стверджував, що ця перемога зрештою перетворила б Україну не на буферну державу, а на невдалу державу (державу в стадії розвалу, – ред.) протягом п’яти – семи років, призвела до іншої російської військової кампанії в той час, коли Україна, ймовірно, не буде настільки психологічно готова, настільки об’єднана, як сьогодні, щоб дати відсіч», – вважає Ендрю Міхта.
На його думку, перемога України є цілком реальною, якщо Захід не штовхатиме Україну до переговорів, які закріплять перемогу Путіна та відкриють йому шлях для ескалації конфронтації зі Заходом, а проявить твердість та єдність і використають свої переваги – значно більшу економічну, політичну та військову могутність західного світу. Але для цього, Заходу потрібно побачити реальність загроз і повірити у власні сили та сили України.
«Я думаю, що справжній шлях до перемоги тут веде на Захід, він веде через столиці Західної Європи до Вашингтона та через усі демократичні столиці світу, тому що навіть обмежена допомога України у вигляді артилерійських ракет великої дальності та подібної зброї принесли значні зміни на полі бою. І зараз, ймовірно, починається третя фаза цієї кампанії, яка показує, що за умови належної підтримки, – і це не просто політична єдність, але й готовність ризикувати в усьому західному співтоваристві, я б стверджував, що російські військові зазнають поразки в Україна».
Кіссінджер: «я жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати»
Неочікувано для багатьох оглядачів у загальну дискусію про ситуацію навколо України на боці боротьби Києва за територіальну цілісність виступив важковаговик американської зовнішньої політики, колишній державний секретар Генрі Кіссінджер.
У двох своїх останніх інтерв’ю – американській газеті Wall Street Journal та німецькому журналу Spiegel він заперечив, що колись говорив, ніби Україна мала піти на компроміс та віддати частину територій в обмін на обіцянку миру з Росією. Він сказав, що «жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати».
У розмові з німецьким виданням Кіссінджер уточнив, що, як і президент України Володимир Зеленський, пропонував повернутися на лінію до 24 лютого. Але він ніколи не заперечував, що Україна має право домагатися повернення всіх своїх територій.
«Я підтримую зусилля НАТО та Америки, спрямовані на подолання агресії проти України і, зокрема повернення України до тих розмірів, які вона мала на початку війни. І я можу зрозуміти, якщо Україна продовжить вимагати додаткових коригувань. Тоді до цього можна було б підійти в рамках ширшого погляду на міжнародні відносини», – говорить Кіссінджер у розмові з німецьким виданням.
Раніше Кіссінджер вважав, що з боку НАТО було помилкою пообіцяти Україні, що вона стане членом Альянсу, він казав, що Україна була «скупченням територій, які в минулому належали Росії», які росіяни вважають своїми, хоча «деякі українці» так не вважають. І якби Україна, як колись Фінляндія, перетворилася на буфер між Росією та Заходом, це сприяло б стабільності.
У розмові з Wall Street Journal, опублікованій минулого тижня, 99-літній ветеран американської зовнішньої політики уже каже, що після російської агресії в Україні, «так чи інакше, офіційно чи ні, я вважаю, до України потрібно ставитися як до члена НАТО».
Кіссінджер непрямо, але критикує нинішню американську владу за «відсутність орієнтирів».
Але адміністрація Джо Байдена при кожній нагоді заявляє свою позицію чітко – вона підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно для її перемоги. І якою має бути ця перемога, визначатиме сам Київ.
На підтримку своїх слів Білий дім оголосив минулого тижня про надання Україні нової оборонної допомоги обсягом мільярд доларів, найбільшої за обсягом з початку російської агресії.
Дивіться також:
- Голос Америки
США, Британія, ЄС реагують на обрання двох членів Вищої ради правосуддя
"Чудовою новиною" назвала призначення двох членів до Вищої ради правосуддя посол США в Україні Бріджит Брінк.
У своєму дописі у Twitter вона відзначила важливість цього кроку для судової реформи і наголосила, що призначенню передувала ретельна перевірка кандидатів Етичною радою.
"Ці призначення є важливим кроком вперед у судовій реформі, ключовим елементом просування України до успішного європейського майбутнього", - зокрема йдеться в дописі.
"Вчорашні призначення до Вищої ради правосуддя - справді гарна новина", - вказала посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.
Вона назвала призначення "ключовим кроком вперед для судової реформи" і "знаком, що реформи, розпочаті минулого року із прийняття відповідного законодавства, досягають справжнього прогресу".
Посол ЄС в Україні Матті Маасікас доєднав свій голос до схвальних відгуків щодо обрання. Він надвав рішення парламенту "чудовою новиною" і зазначив, що двоє обраних членів є "високими професіоналами". "Як Роман Маселко, так і Микола Мороз мають підтримку громадянського суспільства", - твітує посол.
Напередодні Верховна Рада підтримала призначення до Вищої ради правосуддя Романа Маселка, голову ради громадського контролю НАБУ, який виступав адвокатом у справах Євромайдану, та Миколу Мороза, викладача Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Загалом затверджено 6 із 21 члена ВРП, установи, що забезпечує незалежність, відповідальність та підзвітність судів, вносить подання на призначення суддів а також приймає рішення про їхнє звільнення, тощо.
Вища рада правосуддя, йдеться на сайті Верховної Ради, складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає Президент, ще двох обирає Верховна Рада, двох - з’їзд адвокатів, двох - Всеукраїнська конференція прокурорів, двох - з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
- Голос Америки
В американському штаті Делавер вантажать боєприпаси для України - відео
Пентагон США оприлюднив відео завантаження літака вантажем боєприпасів для України.
Нова поставка оборонної допомоги відправляється з бази американських ВПС в штаті Делавер.
"Військовослужбовці 436-ї повітряної ескадрильї ВПС США @usairforce завантажують палети з боєприпасами на літак C-17 Globemaster III на авіабазі Дувр, штат Делавер, який прямуватиме в Україну в рамках програми з надання безпекової допомоги", - йдеться у твіті Міністерства оборони США.
На початку серпня США оголосили про новий пакет оборонної допомоги Україні обсягом мільярд доларів.
З серпня 2021 року вже 18-тий раз президент США використовує свої повноваження, щоб надати Україні зброю, боєприпаси та обладнання з запасів Пентагону. Ця поставка є найбільшою за обсягом, зазначили в Пентагоні.
- Додаткові боєприпаси для систем залпового вогню HIMARS.
- 75 000 раундів артилерійських боєприпасів 155-мм
- 20 120мм мінометних систем та 20 000 раундів мінометних боєприпасів 120мм
- Боєприпаси для ракетної системи "земля-повітря" NASAMS
- 1000 установок "Джавелін" та сотні протиброньованих систем АТ4
- 50 броньованих медичних машин
- Протипіхотні боєприпаси Claymore
- Вибухівка С-4, боєприпаси та устаткування для знесення споруд
- Медичні поставки, включаючи набори першої допомоги та інше устаткування.
Загалом, за даними Держдепу США, з 2021 року, США надали Україні безпекову допомогу на суму близько 9,8 млрд дол.
Російські війська «не вжили заходів» для безпеки цивільних під час обстрілів Харкова – звіт HRW
Російська армія вдається до невибіркових обстрілів Харкова, наражаючи на небезпеку мирних жителів – таких висновків дійшла організація Human Rights Watch у своєму звіті, оприлюдненому 16 серпня.
Згідно з ним, представники організації кілька разів відвідали Харків та сусіднє місто Дергачі, задокументувавши вісім «неправомірних випадків атак», які призвели до загибелі 12 цивільних і поранень ще 26-ти, а також пошкодили щонайменше п’ять лікарень.
Правозахисники назвали це «лише часткою нападів», про які відомо в області від початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого.
«Наскільки Human Rights Watch змогли визначити, російські війська «не вжили заходів, передбачених законами ведення війни, аби мінімізувати шкоду для цивільних, у ході будь-якої із задокументованих атак, три з яких були здійснені із використанням касетних боєприпасів», – заявляє організація.
Пресслужба цитує старшу дослідницю криз і конфліктів Белкіс Вілле, за оцінкою якої російська армія «бомбардувала Харків та прилеглі території, атакуючи щільно населені житлові райони невибірковими видами озброєнь».
«У тих випадках, що ми зафіксували, російські військові, схоже, приділяли мало уваги життям цивільних і законам війни», – сказала вона.
HRW звітує про інспекції на місця восьми обстрілів між 24 травня і 28 червня, з них три в Харкові і п’ять у Дергачах. Правозахисники поговорили з 28 людьми, з них 22 – очевидці інцидентів, медики, представники ДСНС і місцевої прокуратури. Деякі співрозмовники просили не називати їхні прізвища або залишити їх повністю анонімними.
За допомогою цих інтерв’ю HRW зафіксували кілька обстрілів Харкова та області, які мали місце в травні, в ході яких отримували поранення та гинули мирні жителі.
«Україна розмістила військові підрозділи в місті Харків, але в семи випадках атак Human Rights Watch не виявила жодних очевидних військових цілей – таких як військові, зброя, бази чи інші позиції – у зоні досяжності ударів. Під час однієї атаки, яка завдала шкоди лікарні, поблизу могла бути невелика присутність українських військових, але спеціальний захист, передбачений медичним закладам за законами війни, означав, що ця атака все ще була незаконною», – зазначають автори звіту.
HRW закликає Росію та Україну долучитися до міжнародної конвенції, яка забороняє використання касетних боєприпасів у населених регіонах. Згідно з позицією організації, «всі країни» мають долучитися до декларації щодо скорочення вибухових озброєнь та «працювати над її втіленням, аби запобігти жертвам серед цивільних».
Організація цитує заступника прокурора області Андрія Кравченка – за його словами, внаслідок атак російських сил в області з кінця лютого загинули щонайменше 1 019 цивільних, з них 52 дитини. Ще 1 947, з них 152 діти, отримали поранення.
Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.
Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Естонія усуває радянські монументи - «джерело напруженості» в час російської війни в Україні
Уряд Естонії заявляє, що пам’ятники й символи встановлені в тій балтійській країні за часів окупації Радянським Союзом з 1940 до 1991 року залишаються джерелами проблем, а тому повинні бути усунені.
В той час як Росія веде геноцидну війну проти України й намагається підірвати фундамент безпеки Європи, ми не можемо допустити розкол нашого суспільства.Урмас Рейнсалу
Доля радянських монументів зокрема тих, які прославляють радянську армію, неодноразово спричиняла гострі протистояння в Естонії і часто викликала погрозливі заяви з боку Росії, яка проголосила себе наступницею СРСР та захисницею росіян в інших державах.
Одразу після лютневого вторгнення Росії в Україну прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила: «Ніхто не хоче, щоб наш войовничий і ворожий сусід розпалював напруженість у нас вдома».
Етнічні росіяни становлять приблизно чверть населення Естонії, яке перевищує 1,3 мільйона, а зокрема у прикордонному з Росією місті Нарва ця частка перевищує 80%.
Монумент з радянським танком у Нарві став одним з предметів суперечок і протистоянь, які на думку естонського уряду «вийшли за межі місцевої проблеми».
«З огляду на швидкість зростання напруженості і плутанини довкола пам'ятників у Нарві нам необхідно діяти швидко, щоб запевнити громадський порядок та внутрішню безпеку. Тому уряд схвалив рішення забрати звідти воєнні монументи колишнього іноземного режиму, щоб запобігти їх використанню для більшої ворожнечі в суспільстві і роз’ятренню старих ран», - заявила Кая Каллас в урядовому зверненні.
Естонський уряд наголошує, що могили жертв Другої Світової війни в Нарві будуть мати «нейтральні» символи і «залишатимуться гідним місцем вшанування полеглих».
Естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу з цього приводу заявив: «В той час як Росія веде геноцидну війну проти України і намагається підірвати фундамент архітектури безпеки Європи, ми не можемо дозволити розколи всередині нашого суспільства. Ті монументи були споруджені тут, щоб прославляти нову окупацію Естонії і їм нема місця в наших громадських місцях».
«Сьогоднішнє рішення допоможе нам і далі зосереджуватися на найважливіших завданнях: гарантуванні безпеки Естонії та допомозі всім людям в Естонії пережити кризу спричинену війною в Україні», - наголошують в Таллінні.
Радянські монументи з історичною цінністю будуть в музеях, а не знищені. Ми намагаємося зберегти якомога більше, щоб наступні покоління могли вивчати болісні уроки.
Естонський уряд також підтвердив, що до кінця року з громадських місць Естонії будуть усунені інші монументи «радянського окупаційного режиму».
Естонія - член НАТО і ЄС, стала однією з найактивніших у Європі із закликами допомогти Україні відбити російську агресію.
За підрахунками Кільського інституту естонський уряд у порівнянні з іншими країнами виділяє на допомогу Україні найбільшу частку свого ВВП - 0,9%, в той час як, наприклад, британська й американська допомога Україні становить 0,2% від ВВП тих країн.
У серпні Естонія заявила, що скасовує естонські туристичні візи для російських громадян і долучилася до кількох інших держав Євросоюзу з закликом повсюди у Європі заборонити візи росіянам на знак протесту проти війни Росії в Україні.
Facebook Forum