Екзит-поли під час останніх виборів в Україні набрали великої популярності і досить точно прогнозували їх результати. Однак опитування перед виборами помітно відрізнялися.
Наскільки соціологія сприяє розвитку демократичної системи загалом і як опитування громадської думки впливає на результати виборів в Україні розповів директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів в інтерв’ю з Мирославою Ґонґадзе.
МҐ: Екзит-поли в Україні під час останніх виборів досить точно прогнозували результати. Але от опитування перед виборами відрізнялися. У чому причина такої ситуації?
ІК: Насамперед те, що перед виборами багато хто ще не визначився за кого голосуватиме. Це якщо говорити про те, наскільки точно ми показуємо рейтинги. Екзит-пол показав, що 4% українців приймали рішення в останній день.
Також, як і в Америці, в Україні є багато таких бізнесменів, які займаються науковою фантастикою. Тобто вони малюють рейтинги на замовлення тих політиків, які хочуть показати свої більші успіхи.
МҐ: Наскільки це впливає на волевиявлення виборців?
ІК: Для політиків це впливає насамперед на стосунки з донорами. Тобто їм легше збирати гроші, якщо вони показують, що вони популярні. На виборців це теж впливає.
МҐ: Які політичні сили в Україні є сьогодні найпопулярнішими і які тинденції щодо вподобань людей?
ІК: Як ми побачили за результатами виборів, найпопулярнішою силою в Україні є Партія регіонів та помаранчеві сили. А тенденція така, що політичні сили будуть укрупнюватися. Цього разу участь у виборах брав 21 суб’єкт, попереднього разу був 41. Очевидно, що все далі їх буде менше.
МҐ: Чи можливо, що виборча система буде зміненою на частково мажоритарну?
ІК: Українська виборча система дуже недосконала. Вона повинна бути зміненою. Елементи мажоритарної системи необхідні. Думаю, що найкращий зразок – це виборча система Польщі, де є виборчі списки з преференціями. І це створює механізм відповідальності члена парламенту перед громадянами. У нас фактично кар’єра депутата залежить від його стосунків з лідерами, а не стосунків з виборцями.
МҐ: Як часто опитування громадської думки використовують в Україні поза політикою?
ІК: Дуже часто. Це бізнес, який збільшується щонайменше 10% на рік. Проводиться багато комерційних досліджень. Є безліч фірм, які працюють у цій сфері. І багато із них працюють згідно з найвищими світовими стандартами.
МҐ: Наскільки, на Вашу думку, соціологія допомагає у розвитку демократичної системи?
ІК: Це якраз одна із місій фонду “Демократичні ініціативи”. Думка громадян стає аргументом в політичних дискусіях. Наші екзит-поли показали, що цього разу не було фальсифікацій. Ці цифри дозволяють більш серйозно говорити про політику. Коли знають, яка вага кожного кандидата. Окрім цього ми розуміємо, які уподобання у громадян, які в них уявлення про державу, чи підтримують вони дії політиків.
МҐ: Наскільки важливо враховувати громадську думку у процесі ухвалення рішень і зокрема у діях політиків?
ІК: Безумовно дуже важливо. В Америці це розвинуто краще, тут велика передісторія. І політики є дуже кваліфікованими замовниками. Тобто, вони вивчають статистику, знають соціологію. У нас це не так поширено, але все ж таки ця практика розвивається.
Ясна річ, що дії політиків мають бути пояснені громадянам і врешті решт підтримані громадянами. Без громадської підтримки будь-яке політичне рішення не має сенсу.
МҐ: Американський політолог Фарід Захарія у своїй книзі “Майбутнє свободи” піддає критиці поширену у США практику опитування громадської думки. Він каже, що, ставлячи опитування на перший план і намагаючись задовільнити вподобання народу, істеблішмент не завжди ухвалює ефективні рішення. Чи може така проблема постати в Україні?
ІК: Так само відбувається і в Україні. Є багато популізму, коли людям говорять те, що вони хочуть чути. Але коли доходить до реалізації цих обіцянок, то картина не така втішна. Тому важливо проводити моніторинг, наскільки політики виконують обіцянки. Але це складний процес. У США дуже уважно ставляться до громадської думки і тут дуже багато дебатів на цю тему.
Інше за темою
Вибір читачів
1
