Спеціальні потреби

Естонія ділиться своїм досвідом членства в НАТО


Членство в НАТО підвищує безпеку і добробут. У цьому переконалася Естонія, яка прагне поділитися з Україною досвідом свого вступу до Альянсу. На круглий стіл, організований Фондом “Демократичні ініціативи”, приїхали естонські військові та дипломати.

Тим українцям, які виступають проти НАТО, просто бракує інформації. У цьому впевнені естонці, чия країна стала членом Альянсу у березні 2004-го року, а у травні того ж таки року – членом ЄС. Противники НАТО не відають, проти чого протестують, – каже радник Міністерства оборони Естонії Мадіс Мікко:

“Коли йде дискусія за або проти НАТО, тоді мені здається, що дуже часто на початку цих дискусій люди не знають, про що говорять. Якщо це просто “ні”, ми проти і кінець, тоді потрібно все-таки запитати: проти чого ви? Вам просто слово НАТО не подобається, чи ви проти цієї організації?”

Естонцям легко казати. Серед громадян цієї країни підтримка членства у Північноатлантичному альянсі завжди була стабільно високою. Опитування, проведене вже після вступу, у 2006-му, засвідчило, що більшість – 75% населення залишаються переконаними прихильниками НАТО. Громадськість, як і раніше, вважає членство в цій організації основною гарантією безпеки та дотримується думки, що рівень безпеки Естонії після вступу до НАТО зріс.

Противники Альянсу в Україні часто послуговуються аргументом, що вступати до НАТО дорого і нейтралітет дешевший. Естонці заперечують: твердження хибне. Полковник Балтійської військової академії Герман Кеса сім років займався військовими реформами, необхідними для вступу:

“Звичайно, цей процес дуже важкий. Але іншої альтернативи для Естонії не було. Ми визначили свої національні цілі та пріоритети і вирішили, що для нас найважливіші дві мети: безпека і добробут населення”.

Як каже полковник Кеса, безпека – понад усе, проте витрати на оборону не є непомірними для бюджету. Член НАТО Естонія витрачає на оборонні цілі менш ніж 2% від валового національного продукту. У “нейтральній” Україні за оборонкою записано 3% ВВП.

Естонські гості радять українцям використовувати в роз’яснювальній роботі аргумент, яким свого часу послуговувалися й вони: кожен цент, вкладений у національну безпеку, є внеском в економіку. І наголошують: вступивши в НАТО, Україна тим самим привабить на свою територію справжні інвестиції – великі гроші, здатні підняти економіку і добробут людей.

Вони також радять не робити свій національний вибір з оглядкою на думку Росії. Мадіс Мікко називає це тестом на державність:

“Це лакмусовий папірець, тест на державність”.

Естонські учасники круглого столу, на прохання журналістів, прокоментували також нову ініціативу, з якою щойно виступили деякі українські громадські організації – звільняти як порушників закону держчиновників, котрі публічно виступають проти проголошеного державою стратегічного курсу на вступ до НАТО. За словами гостей, подібних прецедентів, коли державний чиновник виступає проти державного курсу, в Естонії ніколи не було. А тому чи карати і як карати таких чиновників, Україна мусить вирішувати сама, без посилання на світовий досвід.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG