Спеціальні потреби

Актуально

Конституційний суд вирішить долю коаліції парламенту

Конституційний суд України у четвер розпочав розгляд справи, яка може серйозно змінити політичну ситуацію в країні. Судді мають визначити, чи означає вихід двох народних депутатів зі складу коаліції припинення її існування.

Політичні очікування тепер знову залежать від рішення Конституційного суду. Якщо суд визнає, що коаліція в парламенті не може існувати без заяв 226 депутатів, Україну очікує або нова коаліція і новий кабмін, або нові парламентські вибори. Нагадаємо, що після того, як свої заяви щодо членства в коаліції відкликали депутати Юрій Бут та Ігор Рибаков, 105 народних депутатів, представники фракції Партії регіонів України звернулися до КС з поданням щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, дев’ятої статтей Конституції України. Вони хочуть, аби їм пояснили принципи існування коаліції, зокрема дати тлумачення терміну або змісту поняття «коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України» з урахування конституційного положення про встановлення мінімального чисельного складу коаліції. Крім того, вони просять дати офіційне тлумачення терміну або змісту поняття «припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у ВР».

Вже у четвер суд заслухав доповідь представника авторів подання Олени Лукаш (фракція Партії регіонів). Основною тезою її доповіді є те, що зменшення кількості членів коаліції до меншої межі, ніж передбачено Конституцією, тягне за собою припинення діяльності такої коаліції.

Нагадаємо, що після відкликання заяв, у складі коаліції залишилося 225 членів, тоді більшість у парламенті складає 226. Така коаліція вочевидь не є дієвою, як це показало блокування останніх тижнів роботи Верховної Ради, адже у разі непідтримки іншими фракціями, коаліція не здатна проголосувати жодної урядової ініціативи.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, можуть бути залагоджені.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG