Актуально
Чи вдасться Обамі і Медведєву замінити Договір СНО-1?
Президент Сполучених Штатів Барак Обама планує зустрітися з російським керівником Дмитром Медведєвим під час відвідин Москви 6-8 липня. Одним із питань, які вони обговорюватимуть, є нова угода, що замінить Договір про скорочення наступальних стратегічних озброєнь, чинність якого вигасає на початку грудня. Які є перспективи досягнення нової угоди?
Під час зустрічі в Лондоні першого квітня президент Обама і російський керівник Медведєв погодились відновити переговори про угоду, яка замінила б договір СНО-1. Кілька днів пізніше, п’ятого квітня, у промові, виголошеній у Празі, Обама звучав оптимістично:
«Для скорочення кількості боєголовок і арсеналів ми цього року матимемо переговори з росіянами про новий договір у справі скорочення стратегічних озброєнь. Я з президентом Медведєвим розпочав цей процес у Лондоні, і намагатимуся досягти нової угоди до кінця цього року, угоди, яка буде юридично зобов’язуючою і достатньо солідною».
Переговори про Договір СНО-1 (відомий також як СТАРТ-1) проходили у 80-х роках. Документ був підписаний президентом Джорджем Бушем старшим і тодішнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим у 1991 році, і набрав сили у 1994 році.
Обсягом у понад 1000 сторінок, СНО-1 є одним з найскладніших договорів в історії, що стосується скорочення ядерних озброєнь.
Виконавчий директор приватної, незалежної Асоціації з контролю озброєнь Дерилл Кімболл каже, що СНО-1 був дуже важливим договором:
«Він був підписаний у час, коли Радянський Союз розвалювався, коли закінчувалась холодна війна. До 2001 року він скоротив американські і російські стратегічні ядерні арсенали із приблизно десяти тисяч боєголовок кожної із сторін до шести тисяч. Він також обмежує кількість стратегічних систем доставки, таких як ракети і бомбардувальники – до не більше 1600 кожної із сторін. Він також встановлює далекосяжну систему моніторингу і перевірки, включно з дванадцятьма видами перевірок на місці і важливими обмінами даних про ракетні арсенали кожної із сторін та характеристиками польоту ракет».
Після зустрічі першого квітня президенти Обама і Медведєв оприлюднили заяву, в якій сказано, що вони працюватимуть над юридично зобов’язуючим документом і намагатимуться досягти нижчих рівнів від тих, які передбачені іншою угодою, так званим Московським договором з 2002 року. Цей договір зобов’язує обидві сторони до 2012 року скоротити арсенали до числа між 1700 і 2200 боєголовок. Обидва президенти доручили учасникам своїх делегацій представити звіт про поступ на переговорах ще до московської зустрічі.
Кімболл каже, що це необхідне для досягнення масштабних скорочень стратегічних ядерних арсеналів:
«Сполучені Штати мають приблизно 2200 ядерних боєголовок, тоді як росіяни між 2000 і 3000. Велика кількість збройних одиниць у стані підвищеної готовності, і вони можуть бути запущені протягом лічених хвилин, і попросту це позування, ядерне позування, яка несумісне з реаліями сьогодення».
Колишній високопосадовець Державного департаменту за адміністрації президента Буша, а тепер співробітник філіалу німецького Фонду Маршалла у США Дейвід Креймер каже, що, незважаючи на зобов’язання обох сторін скоротити стратегічні ядерні озброєння, ще слід полагодити деякі проблеми:
«Проблеми щодо Договору СНО-1 стосуються того, що робиться з боєголовками після їх усунення з ракет. А також зберігання самих ракет. Немає жодних дебатів на тему юридично зобов’язуючого договору, тому що є угода в цій справі. Але ідеться про те, як рахувати, і що це таке боєголовка, і що сторона робить опісля з ними – чи вони повинні бути знищені, чи десь зберігатися. Час від часу порушується справа їх кількості. Залишається питання, як далеко обидві сторони можуть іти. Згідно з Московським договором, обидві сторони можуть мати більше 1700 боєголовок. В проекті угоди, яка має замінити СНО-1, говориться про приблизно 1500 боєголовок, хоча чиниться тиск, щоб це число було навіть ще менше».
Експерти також кажуть, що цікаво буде побачити, чи Москва пов’яже поступ на переговорах з відмовою США від планів про розгорнення у Східній Європі системи протиракетної оборони. Американські офіційні особи вже відкинули можливість будь-якої пов’язаності.
Дейвід Креймер каже, що кінець кінцем Москві більше потрібен цей договір, ніж Вашингтону:
«Тому що їхня інфраструктура ядерної зброї погіршується, і вони неспроможні втримати її нинішній рівень. Це - по-перше. По-друге, якщо б, хоча ніхто цього не бажає, якщо б відновилася гонка озброєнь, Росія не могла б конкурувати. Тому, з обох країн, Росія повинна бути найбільш зацікавлена у зменшенні рівня ядерних озброєнь».
Експерти кажуть, що перед обома делегаціями на переговорах стоїть проблема часу. Вони додають, що хоча чинність Договору СНО-1 вигасає 5 грудня, нова угода мусить бути завершена до серпня, щоб її могли вчасно ратифікувати Сенат США і парламент Росії.
Всі новини дня
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
- Голос Америки
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.
- Голос Америки
Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
Форум