Спеціальні потреби

Актуально

Чи вдасться Обамі і Медведєву замінити Договір СНО-1?

Президент Сполучених Штатів Барак Обама планує зустрітися з російським керівником Дмитром Медведєвим під час відвідин Москви 6-8 липня. Одним із питань, які вони обговорюватимуть, є нова угода, що замінить Договір про скорочення наступальних стратегічних озброєнь, чинність якого вигасає на початку грудня. Які є перспективи досягнення нової угоди?

Під час зустрічі в Лондоні першого квітня президент Обама і російський керівник Медведєв погодились відновити переговори про угоду, яка замінила б договір СНО-1. Кілька днів пізніше, п’ятого квітня, у промові, виголошеній у Празі, Обама звучав оптимістично:

«Для скорочення кількості боєголовок і арсеналів ми цього року матимемо переговори з росіянами про новий договір у справі скорочення стратегічних озброєнь. Я з президентом Медведєвим розпочав цей процес у Лондоні, і намагатимуся досягти нової угоди до кінця цього року, угоди, яка буде юридично зобов’язуючою і достатньо солідною».

Переговори про Договір СНО-1 (відомий також як СТАРТ-1) проходили у 80-х роках. Документ був підписаний президентом Джорджем Бушем старшим і тодішнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим у 1991 році, і набрав сили у 1994 році.

Обсягом у понад 1000 сторінок, СНО-1 є одним з найскладніших договорів в історії, що стосується скорочення ядерних озброєнь.

Виконавчий директор приватної, незалежної Асоціації з контролю озброєнь Дерилл Кімболл каже, що СНО-1 був дуже важливим договором:

«Він був підписаний у час, коли Радянський Союз розвалювався, коли закінчувалась холодна війна. До 2001 року він скоротив американські і російські стратегічні ядерні арсенали із приблизно десяти тисяч боєголовок кожної із сторін до шести тисяч. Він також обмежує кількість стратегічних систем доставки, таких як ракети і бомбардувальники – до не більше 1600 кожної із сторін. Він також встановлює далекосяжну систему моніторингу і перевірки, включно з дванадцятьма видами перевірок на місці і важливими обмінами даних про ракетні арсенали кожної із сторін та характеристиками польоту ракет».

Після зустрічі першого квітня президенти Обама і Медведєв оприлюднили заяву, в якій сказано, що вони працюватимуть над юридично зобов’язуючим документом і намагатимуться досягти нижчих рівнів від тих, які передбачені іншою угодою, так званим Московським договором з 2002 року. Цей договір зобов’язує обидві сторони до 2012 року скоротити арсенали до числа між 1700 і 2200 боєголовок. Обидва президенти доручили учасникам своїх делегацій представити звіт про поступ на переговорах ще до московської зустрічі.

Кімболл каже, що це необхідне для досягнення масштабних скорочень стратегічних ядерних арсеналів:

«Сполучені Штати мають приблизно 2200 ядерних боєголовок, тоді як росіяни між 2000 і 3000. Велика кількість збройних одиниць у стані підвищеної готовності, і вони можуть бути запущені протягом лічених хвилин, і попросту це позування, ядерне позування, яка несумісне з реаліями сьогодення».

Колишній високопосадовець Державного департаменту за адміністрації президента Буша, а тепер співробітник філіалу німецького Фонду Маршалла у США Дейвід Креймер каже, що, незважаючи на зобов’язання обох сторін скоротити стратегічні ядерні озброєння, ще слід полагодити деякі проблеми:

«Проблеми щодо Договору СНО-1 стосуються того, що робиться з боєголовками після їх усунення з ракет. А також зберігання самих ракет. Немає жодних дебатів на тему юридично зобов’язуючого договору, тому що є угода в цій справі. Але ідеться про те, як рахувати, і що це таке боєголовка, і що сторона робить опісля з ними – чи вони повинні бути знищені, чи десь зберігатися. Час від часу порушується справа їх кількості. Залишається питання, як далеко обидві сторони можуть іти. Згідно з Московським договором, обидві сторони можуть мати більше 1700 боєголовок. В проекті угоди, яка має замінити СНО-1, говориться про приблизно 1500 боєголовок, хоча чиниться тиск, щоб це число було навіть ще менше».

Експерти також кажуть, що цікаво буде побачити, чи Москва пов’яже поступ на переговорах з відмовою США від планів про розгорнення у Східній Європі системи протиракетної оборони. Американські офіційні особи вже відкинули можливість будь-якої пов’язаності.

Дейвід Креймер каже, що кінець кінцем Москві більше потрібен цей договір, ніж Вашингтону:

«Тому що їхня інфраструктура ядерної зброї погіршується, і вони неспроможні втримати її нинішній рівень. Це - по-перше. По-друге, якщо б, хоча ніхто цього не бажає, якщо б відновилася гонка озброєнь, Росія не могла б конкурувати. Тому, з обох країн, Росія повинна бути найбільш зацікавлена у зменшенні рівня ядерних озброєнь».

Експерти кажуть, що перед обома делегаціями на переговорах стоїть проблема часу. Вони додають, що хоча чинність Договору СНО-1 вигасає 5 грудня, нова угода мусить бути завершена до серпня, щоб її могли вчасно ратифікувати Сенат США і парламент Росії.

Всі новини дня

Український «Щедрик» знову пролунав у легендарному концертному залі «Карнегі Гол» у Нью-Йорку. Відео

Український «Щедрик» пролунав на сцені одного з найпрестижніших концертзалів світу Карнегі Гол у Нью-Йорку. За 100 років після того, як його вперше представили американській публіці у цьому ж залі.

У Молдові виявили уламки ракети після масових ракетних обстрілів України 5 грудня  

Прапор Молдови

У Молдові виявили уламки ракети, яка впала неподалік від кордону з Україною.

Про це повідомило Міністерство внутрішних справ Молдови. За повідомленням, ракета впала в районі міста Бричани.

"Нещодавно поблизу біля міста Бричани, у фруктовому саду, виявили ракету. Вибухонебезпечний предмет виявив патруль прикордонної поліції, який через сьогоднішні російські бомбардування посилив свою пильність", - мовиться у повідомленні МВС Молдови.

У зв'язку з нанесеними в понеділок масовими російськими ракетними ударами по Україні молдовські прикордонники та правоохоронці посилили заходи безпеки та патрулювання прикордонних районів.

Поблизу місця виявлення уламків ракети працюють служби МВС Молдови. Офіційний Кишинів поки не прокоментував інцидент.

Речник МЗС України Олег Ніколенко на своїй сторінці Фейсбук заявив: “Це в черговий раз доводить, що російський ракетний терор несе величезні загрози не тільки безпеці України, але і безпеці сусідніх країн. Україна повинна якомога швидше отримати сучасні системи протиракетної та протиповітряної оборони, які будуть рятувати життя людей, захищати критичну інфраструктуру та робити неможливими подальші ракетні обстріли зі сторони РФ.

Через російські ракетні удари по Україні Молдова переживає також перебої з електропостачанням.

Раніше, 31 жовтня, Молдова також заявляла про виявлення уламків ракети в одному з сіл на півночі країни.

15 листопада у Польщі двоє людей загинули після того, як снаряд влучив по території зерносховища в Пшеводові, неподалік кордону з Україною.

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00

Віднині вступає в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем, а також ліміт ціни, яку ввели Група Семи, ЄС та Австралія. Що це означає?

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00

Новий тиждень в Україні почався із чергових ракетних ударів Росії по енергетичній інфраструктурі. Масові обстріли Росії свідчать про її жорстоку стратегію: принести війну в кожен український дім - заявили в посольстві США в Україні.

Білий дім про санкції щодо священиків УПЦ (МП): очікуємо, що дії України відповідатимуть міжнародному законодавству

Українські правоохоронці - поблизу Києво-Печерської Лаври у Києві 

Сполучені Штати спостерігають за ситуацією навколо Української православної церкви (Московського патріархату) і очікують, що Київ, запроваджуючи санкції до священиків, причетних до російської агресії, дотримається міжнародного законодавства.

Про це заявив Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки у Білому домі.

"Очевидно, ми спостерігаємо за розвитком (ситуації) навколо українських православних церков, пов'язаних з московським патріархатом, і санкцій України проти членів цієї церкви, які вжили кроків на підтримку російської військової агресії. Президент Зеленський наголосив на принципах релігійної свободи, і ми очікуємо, що дії України будуть відповідати міжнародному законодавству, яке захищає свободу релігії або віросповідання", - сказав представник Адміністрації президента США.

Він додав, що ситуація зі "злочинним впливом" Росії всередині України прямо пов'язана з ракетними ударами по цивільному населенню, яке здійснює РФ.

"США лишаються непохитними у нашій підтримці України в час, коли вона потребує свого захисту від Росії, від російської агресії всередині їхньої країни, і звісно, злочинного впливу - все це пов'язано з тим, що ми бачимо сьогодні, десятки нових ракетних ударів проти цивільного населення", - сказав Джон Кірбі.

Напередодні стало відомо, що Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції щодо низки священиків Української православної церкви (Московського патрірхату). Серед них - намісник Києво-Печерської Лаври Петро Лебідь, низка єпископів та митрополітів УПЦ (МП), а також колишній депутат ВР Вадим Новинський.

2 грудня президент Зеленський видав Указ, яким увів в дію рішення РНБО про діяльність проросійських релігійних організацій в Україні та обмежувальні заходи щодо них. За цим указок парламент має за два місяці внести законопроект, за яким релігійні організації, причетні до Росії, не можуть діяти в Україні.

Більше

XS
SM
MD
LG