Чергова місія американського аерокосмічного агентства НАСА, яка полягала у тому, щоби протаранити один з кратерів Місяця, завершилася успішно. Все це проводиться для того, щоби підтвердити наявність на Місяці води біля його полюсів. Адже досі науковці займалися дослідженнями, в основному, його екватора.
Менш ніж за чотири місяці після запуску з Землі, ракета Центавр та космічний корабель ЕлКросс врізалися у поверхню Місяця саме так, як було заплановано.
Місія спрямована на те, щоби підтвердити наявність води на Місяці. Учені сподівалися, що після того як ракета протаранить поверхню Місяця, підніметься великий стовп пилу в якому, можливо, будуть і частки води.
Адже на фотографіях, які були зроблені супутниками і відправлені на Землю для вивчення, було досить складно щось побачити. Головний дослідник місії Ентоні Колапрет каже, що поки зарано говорити про те, чи піднявся стовп пилу. Втім, зазначає він, якщо так, нічого і не відбулося:
«Ми втратимо те, що ми сподівалися отримати від зіткнення. Ми бачимо деякі частинки, пил. І певним чином ми могли б з’ясувати що саме вийшло із кратера».
Колапрет каже, що його команда зосередилася на кратері Кабеус, який знаходиться біля південного полюса Місяця і, в основному, не освічується Сонцем. Тож якщо на Місяці є вода, то вона замерзла десь у тому кратері. І навіть якщо зображення зараз не чіткі, обладнання, яке є на космічному кораблі, в сукупності з спостерігачами на Землі та телескопом Габбл зберуть необхідну інформацію. Втім, у науковців може піти до двох місяців на те, щоби остаточно сказати чи є на Місяці вода.
Але, як каже Ентоні, вони шукають не лише воду: «Ми дивимося на все. Ми ж потрапили туди, де ще ніколи не були раніше. Але перш за все ми шукаємо за тим, що може бути джерелом водню».
Науковці уже знайшли докази існування водню на Місяці. Цього разу вони сподіваються з’ясувати звідки він походить: води, мінералів чи, може, чогось органічного.
Головний науковець НАСА з дослідження Місяця Майк Варґо захоплений найновішою місією:
«Зазвичай ми думали про Місяць як про структуру, яка залишається незмінною протягом мільйонів років. Тепер же ми бачимо, що він має властивість змінюватися, до того ж ці зміни можуть відбуваються ледь не щодня.
Науковці кажуть, що зібрані дані можуть допомогти у побудові баз на Місяці, які можна буде використати для того, аби почати відправляти місії на Марс.
