Спеціальні потреби

Актуально

Виклики кліматичної конференції у Копенгагені


До початку конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишається приблизно 50 днів. Тим часом до Лондону з’їхались представники з 17 економічно розвинутих країн для опрацювання багатьох деталей відносно майбутнього договору. Хоч загальний консенсус беззаперечно вказує на нагальну потребу досягнення угоди з кліматичних змін, але на цьому шляху все ще є багато викликів.

Учасники зустрічі у Великобританія зосередили свою увагу на питанні звуження розходжень для подолання викликів у сфері кліматичних змін ще заздалегідь до конференції, що відбудеться у грудні в Копенгагені. Британський міністр з питань енергетики і змін клімату Ед Мілібенд каже, що всі вони визнали потребу підписання договору.

«Загальний погляд стосується потреби підписання домовленості в Копенгагені - втім не за будь-яку ціну - але з усвідомленням усього пройденого довгого шляху і необхідності втілення цих зусиль в домовленість у грудні цього року».

Міністр Мілібенд каже, що він підбадьорений цією зустріччю і загальною згодою її учасників щодо необхідності прийняття нелегких рішень у Копенгагені.

«Відчувається дух зобов’язання, дух готовності і зрештою дух рішучості - після подолання такого довгого шляху нема часу для вагань. Нам потрібний дальший поступ - це абсолютно не довершена справа, хоч і в досить збалансованому, з мого погляду, стані».

Досягнути угоду Копенгагені буде не так просто. Країни що розвиваються занепокоєні можливістю великих коштів пов’язаних з прийнятими рішеннями і можливістю того, що зменшення парникових викидів підірве їх розвиток. Країни що розвиваються не хочуть сповільнювати росту своїх економік, чи міняти способу життя своїх громадян. Ед Мілдбенд каже, що до уваги потрібно брати інтереси усіх сторін.

«Ми намагаємось досягнути чогось надзвичайно важливого. Ми намагаємось дати зворотній напрямок безжалісному накопиченню викидів вуглекислого газу в глобальних масштабах, що ніколи раніше не робилось і, звичайно, не було досягнуто в Кіото. Отож труднощі пов’язані з тим фактом, що доводиться долати нездоланні, з першого погляду, обмеження і перепони відносно кожної країни. Тут йдеться як про країни на шляху розвитку, що намагаються подолати бідність; так і ті країни на шляху розвитку, де з огляду на певну ситуацію, обговорення кліматичних змін відбувається повільнішим темпом. Ми повинні усвідомлювати всі ці особливості і позбутись їх».

Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Мюллер сказав у Лондоні, що справи фінансування повинен очолити Європейський Союз. Найбільший виклик становить пошук засобів фінансування, щоб допомогти країнам що розвиваються впроваджувати зміни потрібні для зменшення викидів вуглецю.

«Без фінансування технологічних трансформацій і виділення на це грошей країни світу що розвиваються не підтримають домовленості у Копенгагені. Про це не слід забувати», - нагадує Мюллер.

Змін очікують, як зазначив міністр Данії не лише країни що розвиваються, але і Сполучені Штати.

«Очевидно, що США є в трудній позиції. Відомо, що Сполучені Штати - як також і сам президент - визнають потребу відносно швидких дій, але внутрішня політична ситуація ускладнює справу. Втім я гадаю, що Сполучені Штати продемонструють своє лідерство у цьому процесі», - додав Пер Стіг Мюллер.

Сенат США все ще повинен схвалити законопроект про зменшення викидів вуглецю на 20% впродовж десятиліття. Якщо цей документ не буде схвалений до грудня - це буде сигнал про неготовність Вашингтону до змін. Втім спеціальний представник США з питань кліматичних змін Тод Стерн каже, що наявність такого законопроекту вже вказує на зобов’язання взяті на себе Америкою.

«Цифри в законопроекті Сенату, як і в законопроекті Палати Представників - це значущі для Сполучених Штатів цифри, що вказують на зміни, дійсно сейсмічні зрушення в американській економіці».

Такі країни на шляху розвитку, як Китай та Індія, не представили чітких планів щодо зменшення своїх викидів, хоч вказують на такі наміри. Тод Стерн каже, що ці країни мають право на власні дії, але що ці дії будуть надзвичайно важливого значення.

«Погляд Сполучених Штатів щодо цього такий: країни можуть застосувати власний підхід до того що потрібно зробити, але вони повинні підтримувати те що робиться і тут не може бути ніякої двозначності. Втім може трапитись, що розвинуті країни підтримуватимуть те що вони роблять; а країни на шляху розвитку казатимуть, що ми вас ознайомимо з своїми діями, але ми не можемо їх підтримувати на ділі. Отже над цей пункт потрібно ще доопрацювати».

До конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишилось несповна 50 днів, але для підписання там прийнятної для усіх домовленості потрібно ще опрацювати багато деталей.

Всі новини дня

Єврокомісія оголосила нову допомогу Україні

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступає із заявою в штаб-квартирі ЄС у Брюсселі, середу, 27 квітня 2022 року. (Кензо Трібуйяр, фото басейну через AP)

Єврокомісія пропонує нову макрофінансову допомогу Україні обсягом до 9 млрд євро в 2022 році. Про це у середу заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Ми продовжимо підтримувати Україну, через цю війну і коли вони почнуть відбудову", - заявила посадовиця.

Фон дер Ляєн виступила з пропозицією щодо платформи з відбудови, якою керували б Україна та Єврокомісія і яка поєднувала б міжнародих донорів, фінансові інституції та інших партнерів, йдеться в соцмедійному дописі посадовиці.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас в своєму дописі у Twitter назвав оголошення "значним внеском ЄС у покриття бюджетних потреб України".

Британський експерт Тімоті Еш зауважив - якщо йдеться про гранти, це добре, "якщо ж це боргові кошти - це лише збереже проблеми на майбутнє".

Згідно з оцінками уряду України, українсьий бюджет потребує до 5 млрд дол щомісяця, щоб закрити потребу в фінансуванні. Експертка вашингтонського Міжнародного інституту фінансів Еліна Рібакова в коментарі Голосу Америки сказала, що цей дефіцит бюджету ліше зростатиме. Якщо війна триватиме далі і якщо міжнародна спільнота не стане на допомогу Україні, то країна постане передважкими рішеннями щодо бюджету та конвертованості гривні, зазначила вона.

Як повідомляв Голос Америки, під час візиту до Європи цього тижня міністерка фінансів США Дженет Єллен закликала союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Дивіться також: Міністерка фінансів США - про фінансову підтримку України. Відео

Міністерка фінансів США - про фінансову підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00

Уряд США подякував Маску за Starlink для України

Запуск ракети SpaceX Falcon 9 із 53 супутниками Starlink, 18 травня 2022. REUTERS/Joe Skipper

Очільниця урядової агенції США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер подякувала компанії Ілона Маска SpaceX за допомогу у наданні Україні високошвидкісного супутникового інтернету Starlink.

"Завдяки нашому партнерству зі SpaceX, USAIDUkraine доставила тисячі терміналів Starlink для підтримки роботи основних та екстрених служб в Україні в режимі онлайн, незважаючи на руйнування Росією існуючої інтернет-інфраструктури. Дякую SpaceX за щедрий внесок", - написала Пауер у Twitter.

Раніше Голос Америки повідомляв, що USAID оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів Starlink, 3667 з яких були надані компанією безкоштовно, а решту 1333 було придбано коштом USAID, що дозволяють "державним службовцям і критично важливим постачальникам послуг для громадян продовжувати спілкуватися в Україні та із зовнішнім світом, навіть якщо жорстока агресія Путіна розірве українську волоконно-оптичну або стільникову інфраструктуру зв'язку".

При цьому деякі американські експерти застерегли, що Росія може використати супутниковий сигнал, як такий, що використовується для відкритого для України інтернету Starlink, щоб наводити цілі для ракетних обстрілів.

Чи погодяться європейські компанії сплачувати за російський газ в рублях?

Фото: газопровід в Німеччині, 1 листопада 2021 ркоу

Попри роз'яснення речника Європейської Комісії, що оплата в рублях за газ стане порушенням санкційного режиму, деякі європейські компанії все ж заявляють про можливість відкриття рахунків в рублях в російському "Газпромбанку", який відповідає за газові виплати.

На проплаті в рублях за газ поставлений до Європи наполягає російський "Газпром". Таким чином, вказують експерти опитані Голосом Америки, Кремль прагне підтримати курс рубля, що постраждав від санкцій.

Хоча роз'яснення видані Єврокомісією в понеділок не містять прямої заборони на таку виплату, у вівторок речник Єврокомісії заявив, що виплати за газ в рублях "виходять за рамки" санкційного режиму, запровадженого Європою проти Росії у відповідь за її агресію в Україні.

У вівторок італійська газова компанія ENI заявила, що відкриє другий рахунок в рублях в "Газпромбанку". Однак, в своїй заяві компанія стверджує - відкриття рахунку в рублях є "запобіжним заходом", а компанія не сприйняла нові зміни до контракту, запропоновані "Газпромом" і контракт передбачає виплату в євро.

Німецька компанія Uniper заявила про намір сплачувати за російський газ в євро, а RWE наголосила на тому, що її ії відповідатимуть законодавству Німеччини та Європи, повідомляє Financial Times.

Фінська державна компанія Gasum вказала у вівторок, що Росія може відключити газ Фінляндії, яка відмовляється робити проплату в рублях.

Як писав Голос Америки, наприкінці минулого місяця, "Газпром" призупинив поставки газу Болгарії та Польщі, після того, як компанії цих країн відмовились сплачувати за газ в рублях. В Євросоюзі назвали такі дії Росії "невиправданими та неприйнятними", а також - "ще однією спробою використати газ як інструмент шантажу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила із потужною заявою, в якій засвідчила «єдність та солідарність з країнами-членами ЄС».

Президент США Джо Байден у своєму виступі в квітні також назвав дії Росії "шантажем", а у твіті вказав, що погрозами Росія не доб’ється усунення санкцій. "Ми не дозволимо їм залякуванням чи шантажем вийти з санкцій, - йдеться у твіті. - Ми не дозволимо їм уникнути наслідків за агресію".

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG