Спеціальні потреби

Виклики кліматичної конференції у Копенгагені



До початку конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишається приблизно 50 днів. Тим часом до Лондону з’їхались представники з 17 економічно розвинутих країн для опрацювання багатьох деталей відносно майбутнього договору. Хоч загальний консенсус беззаперечно вказує на нагальну потребу досягнення угоди з кліматичних змін, але на цьому шляху все ще є багато викликів.

Учасники зустрічі у Великобританія зосередили свою увагу на питанні звуження розходжень для подолання викликів у сфері кліматичних змін ще заздалегідь до конференції, що відбудеться у грудні в Копенгагені. Британський міністр з питань енергетики і змін клімату Ед Мілібенд каже, що всі вони визнали потребу підписання договору.

«Загальний погляд стосується потреби підписання домовленості в Копенгагені - втім не за будь-яку ціну - але з усвідомленням усього пройденого довгого шляху і необхідності втілення цих зусиль в домовленість у грудні цього року».

Міністр Мілібенд каже, що він підбадьорений цією зустріччю і загальною згодою її учасників щодо необхідності прийняття нелегких рішень у Копенгагені.

«Відчувається дух зобов’язання, дух готовності і зрештою дух рішучості - після подолання такого довгого шляху нема часу для вагань. Нам потрібний дальший поступ - це абсолютно не довершена справа, хоч і в досить збалансованому, з мого погляду, стані».

Досягнути угоду Копенгагені буде не так просто. Країни що розвиваються занепокоєні можливістю великих коштів пов’язаних з прийнятими рішеннями і можливістю того, що зменшення парникових викидів підірве їх розвиток. Країни що розвиваються не хочуть сповільнювати росту своїх економік, чи міняти способу життя своїх громадян. Ед Мілдбенд каже, що до уваги потрібно брати інтереси усіх сторін.

«Ми намагаємось досягнути чогось надзвичайно важливого. Ми намагаємось дати зворотній напрямок безжалісному накопиченню викидів вуглекислого газу в глобальних масштабах, що ніколи раніше не робилось і, звичайно, не було досягнуто в Кіото. Отож труднощі пов’язані з тим фактом, що доводиться долати нездоланні, з першого погляду, обмеження і перепони відносно кожної країни. Тут йдеться як про країни на шляху розвитку, що намагаються подолати бідність; так і ті країни на шляху розвитку, де з огляду на певну ситуацію, обговорення кліматичних змін відбувається повільнішим темпом. Ми повинні усвідомлювати всі ці особливості і позбутись їх».

Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Мюллер сказав у Лондоні, що справи фінансування повинен очолити Європейський Союз. Найбільший виклик становить пошук засобів фінансування, щоб допомогти країнам що розвиваються впроваджувати зміни потрібні для зменшення викидів вуглецю.

«Без фінансування технологічних трансформацій і виділення на це грошей країни світу що розвиваються не підтримають домовленості у Копенгагені. Про це не слід забувати», - нагадує Мюллер.

Змін очікують, як зазначив міністр Данії не лише країни що розвиваються, але і Сполучені Штати.

«Очевидно, що США є в трудній позиції. Відомо, що Сполучені Штати - як також і сам президент - визнають потребу відносно швидких дій, але внутрішня політична ситуація ускладнює справу. Втім я гадаю, що Сполучені Штати продемонструють своє лідерство у цьому процесі», - додав Пер Стіг Мюллер.

Сенат США все ще повинен схвалити законопроект про зменшення викидів вуглецю на 20% впродовж десятиліття. Якщо цей документ не буде схвалений до грудня - це буде сигнал про неготовність Вашингтону до змін. Втім спеціальний представник США з питань кліматичних змін Тод Стерн каже, що наявність такого законопроекту вже вказує на зобов’язання взяті на себе Америкою.

«Цифри в законопроекті Сенату, як і в законопроекті Палати Представників - це значущі для Сполучених Штатів цифри, що вказують на зміни, дійсно сейсмічні зрушення в американській економіці».

Такі країни на шляху розвитку, як Китай та Індія, не представили чітких планів щодо зменшення своїх викидів, хоч вказують на такі наміри. Тод Стерн каже, що ці країни мають право на власні дії, але що ці дії будуть надзвичайно важливого значення.

«Погляд Сполучених Штатів щодо цього такий: країни можуть застосувати власний підхід до того що потрібно зробити, але вони повинні підтримувати те що робиться і тут не може бути ніякої двозначності. Втім може трапитись, що розвинуті країни підтримуватимуть те що вони роблять; а країни на шляху розвитку казатимуть, що ми вас ознайомимо з своїми діями, але ми не можемо їх підтримувати на ділі. Отже над цей пункт потрібно ще доопрацювати».

До конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишилось несповна 50 днів, але для підписання там прийнятної для усіх домовленості потрібно ще опрацювати багато деталей.
XS
SM
MD
LG