Спеціальні потреби

Актуально

Виклики кліматичної конференції у Копенгагені


До початку конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишається приблизно 50 днів. Тим часом до Лондону з’їхались представники з 17 економічно розвинутих країн для опрацювання багатьох деталей відносно майбутнього договору. Хоч загальний консенсус беззаперечно вказує на нагальну потребу досягнення угоди з кліматичних змін, але на цьому шляху все ще є багато викликів.

Учасники зустрічі у Великобританія зосередили свою увагу на питанні звуження розходжень для подолання викликів у сфері кліматичних змін ще заздалегідь до конференції, що відбудеться у грудні в Копенгагені. Британський міністр з питань енергетики і змін клімату Ед Мілібенд каже, що всі вони визнали потребу підписання договору.

«Загальний погляд стосується потреби підписання домовленості в Копенгагені - втім не за будь-яку ціну - але з усвідомленням усього пройденого довгого шляху і необхідності втілення цих зусиль в домовленість у грудні цього року».

Міністр Мілібенд каже, що він підбадьорений цією зустріччю і загальною згодою її учасників щодо необхідності прийняття нелегких рішень у Копенгагені.

«Відчувається дух зобов’язання, дух готовності і зрештою дух рішучості - після подолання такого довгого шляху нема часу для вагань. Нам потрібний дальший поступ - це абсолютно не довершена справа, хоч і в досить збалансованому, з мого погляду, стані».

Досягнути угоду Копенгагені буде не так просто. Країни що розвиваються занепокоєні можливістю великих коштів пов’язаних з прийнятими рішеннями і можливістю того, що зменшення парникових викидів підірве їх розвиток. Країни що розвиваються не хочуть сповільнювати росту своїх економік, чи міняти способу життя своїх громадян. Ед Мілдбенд каже, що до уваги потрібно брати інтереси усіх сторін.

«Ми намагаємось досягнути чогось надзвичайно важливого. Ми намагаємось дати зворотній напрямок безжалісному накопиченню викидів вуглекислого газу в глобальних масштабах, що ніколи раніше не робилось і, звичайно, не було досягнуто в Кіото. Отож труднощі пов’язані з тим фактом, що доводиться долати нездоланні, з першого погляду, обмеження і перепони відносно кожної країни. Тут йдеться як про країни на шляху розвитку, що намагаються подолати бідність; так і ті країни на шляху розвитку, де з огляду на певну ситуацію, обговорення кліматичних змін відбувається повільнішим темпом. Ми повинні усвідомлювати всі ці особливості і позбутись їх».

Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Мюллер сказав у Лондоні, що справи фінансування повинен очолити Європейський Союз. Найбільший виклик становить пошук засобів фінансування, щоб допомогти країнам що розвиваються впроваджувати зміни потрібні для зменшення викидів вуглецю.

«Без фінансування технологічних трансформацій і виділення на це грошей країни світу що розвиваються не підтримають домовленості у Копенгагені. Про це не слід забувати», - нагадує Мюллер.

Змін очікують, як зазначив міністр Данії не лише країни що розвиваються, але і Сполучені Штати.

«Очевидно, що США є в трудній позиції. Відомо, що Сполучені Штати - як також і сам президент - визнають потребу відносно швидких дій, але внутрішня політична ситуація ускладнює справу. Втім я гадаю, що Сполучені Штати продемонструють своє лідерство у цьому процесі», - додав Пер Стіг Мюллер.

Сенат США все ще повинен схвалити законопроект про зменшення викидів вуглецю на 20% впродовж десятиліття. Якщо цей документ не буде схвалений до грудня - це буде сигнал про неготовність Вашингтону до змін. Втім спеціальний представник США з питань кліматичних змін Тод Стерн каже, що наявність такого законопроекту вже вказує на зобов’язання взяті на себе Америкою.

«Цифри в законопроекті Сенату, як і в законопроекті Палати Представників - це значущі для Сполучених Штатів цифри, що вказують на зміни, дійсно сейсмічні зрушення в американській економіці».

Такі країни на шляху розвитку, як Китай та Індія, не представили чітких планів щодо зменшення своїх викидів, хоч вказують на такі наміри. Тод Стерн каже, що ці країни мають право на власні дії, але що ці дії будуть надзвичайно важливого значення.

«Погляд Сполучених Штатів щодо цього такий: країни можуть застосувати власний підхід до того що потрібно зробити, але вони повинні підтримувати те що робиться і тут не може бути ніякої двозначності. Втім може трапитись, що розвинуті країни підтримуватимуть те що вони роблять; а країни на шляху розвитку казатимуть, що ми вас ознайомимо з своїми діями, але ми не можемо їх підтримувати на ділі. Отже над цей пункт потрібно ще доопрацювати».

До конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишилось несповна 50 днів, але для підписання там прийнятної для усіх домовленості потрібно ще опрацювати багато деталей.

Всі новини дня

В Конгресі США розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Відео

У Конгресі США сьогодні розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Окрім прямої військової та економічної підтримки, законопроект передбачає виділення коштів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти".

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

Євросоюз оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та головний дипломат ЄС Жозеп Боррель пояснили: санкції стосуватимуться експортно-імпортних обмежень – і є відповіддю на нову ескалацію війни в Україні.

“Надсилають повістки всім підряд”: росіяни масово виїжджають з Росії в Грузію, щоб ухилитися від мобілізації. Відео

Чоловіки виїжджають з Росії, щоб ухилитись від мобілізації. Тисячі людей стоять в черзі на в'їзді в Грузію. Значна частина грузинів побоюється, що із тими, хто проти російського вторгнення в Україну, прибудуть і ті, хто підтримує політику Кремля, але не хоче воювати особисто.

CША оголосили пакет військової допомоги Україні на суму в понад 1 мільярд доларів. Відео

США оголосили пакет військової допомоги Україні на суму в 1 млрд дол. В нього входять 18 систем HIMARS, боєприпаси до них та інше озброєння. Також США готують санкції у відповідь на проведення РФ того, що вона називає референдумами на тимчасово окупованих територіях України.

Пентагон оголосив про додаткові $1,1 млрд військової допомоги Україні, серед яких 18 HIMARS

Високомобільна артилерійська ракетна система HIMARS під час навчань у Латвії, 26 вересня 2022. REUTERS/Ints Kalnins

Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні в розмірі близько 1,1 мільярда доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (Ukraine Security Assistance Initiative - USAI). "Цей пакет USAI [...] являє собою багаторічну інвестицію в критично важливий потенціал для нарощування потужності Збройних Сил України, які продовжують захищати суверенітет і територію України перед обличчям російської агресії", - йдеться у повідомленні Пентагону.

Американське оборонне відомство пояснює, що на відміну від розпорядження президента Байдена (Presidential Drawdown Authority - PDA), що дозволяло швидко постачати Україні обладнання із запасів Пентагону, USAI дає можливість уряду США закуповувати техніку у виробників.

Відповідно до USAI, США відправлять до України зокрема 18 додаткових ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS) і боєприпасів до них; 150 броньованих багатоцільових машин високої мобільності (HMMWV); 150 тактичних машин для буксирування зброї; 40 вантажівок і 80 причепів для перевезення важкої техніки; два радари для безпілотних літальних систем, тактичні захищені системи зв'язку, системи спостереження, оптика, обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів, бронежилети та інше польове спорядження.

Загалом від початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого США виділили для України понад 16,2 мільярда доларів безпекової допомоги, повідомляє Міноборони США. Там зазначено: "Разом із нашими союзниками та партнерами наші об’єднані зусилля допоможуть Україні й надалі досягати успіху сьогодні, одночасно зміцнюючи потужність українських сил для забезпечення подальшої свободи та незалежності українського народу".

Медіа повідомляють, що уже наступного тижня російські законодавці можуть "прийняти до складу" Росії окуповані території України після фіктивних "референдумів" не визнаних США, ЄС, країнами "Групи семи" та Україною. У відповідь на псевдореферендуми, часткову мобілізацію та ядерні погрози ЄС оголосив про новий пакет санкцій проти Кремля, відповідні обмеження готує й Вашингтон.

Більше

XS
SM
MD
LG