Спеціальні потреби

Актуально

Виклики кліматичної конференції у Копенгагені


До початку конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишається приблизно 50 днів. Тим часом до Лондону з’їхались представники з 17 економічно розвинутих країн для опрацювання багатьох деталей відносно майбутнього договору. Хоч загальний консенсус беззаперечно вказує на нагальну потребу досягнення угоди з кліматичних змін, але на цьому шляху все ще є багато викликів.

Учасники зустрічі у Великобританія зосередили свою увагу на питанні звуження розходжень для подолання викликів у сфері кліматичних змін ще заздалегідь до конференції, що відбудеться у грудні в Копенгагені. Британський міністр з питань енергетики і змін клімату Ед Мілібенд каже, що всі вони визнали потребу підписання договору.

«Загальний погляд стосується потреби підписання домовленості в Копенгагені - втім не за будь-яку ціну - але з усвідомленням усього пройденого довгого шляху і необхідності втілення цих зусиль в домовленість у грудні цього року».

Міністр Мілібенд каже, що він підбадьорений цією зустріччю і загальною згодою її учасників щодо необхідності прийняття нелегких рішень у Копенгагені.

«Відчувається дух зобов’язання, дух готовності і зрештою дух рішучості - після подолання такого довгого шляху нема часу для вагань. Нам потрібний дальший поступ - це абсолютно не довершена справа, хоч і в досить збалансованому, з мого погляду, стані».

Досягнути угоду Копенгагені буде не так просто. Країни що розвиваються занепокоєні можливістю великих коштів пов’язаних з прийнятими рішеннями і можливістю того, що зменшення парникових викидів підірве їх розвиток. Країни що розвиваються не хочуть сповільнювати росту своїх економік, чи міняти способу життя своїх громадян. Ед Мілдбенд каже, що до уваги потрібно брати інтереси усіх сторін.

«Ми намагаємось досягнути чогось надзвичайно важливого. Ми намагаємось дати зворотній напрямок безжалісному накопиченню викидів вуглекислого газу в глобальних масштабах, що ніколи раніше не робилось і, звичайно, не було досягнуто в Кіото. Отож труднощі пов’язані з тим фактом, що доводиться долати нездоланні, з першого погляду, обмеження і перепони відносно кожної країни. Тут йдеться як про країни на шляху розвитку, що намагаються подолати бідність; так і ті країни на шляху розвитку, де з огляду на певну ситуацію, обговорення кліматичних змін відбувається повільнішим темпом. Ми повинні усвідомлювати всі ці особливості і позбутись їх».

Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Мюллер сказав у Лондоні, що справи фінансування повинен очолити Європейський Союз. Найбільший виклик становить пошук засобів фінансування, щоб допомогти країнам що розвиваються впроваджувати зміни потрібні для зменшення викидів вуглецю.

«Без фінансування технологічних трансформацій і виділення на це грошей країни світу що розвиваються не підтримають домовленості у Копенгагені. Про це не слід забувати», - нагадує Мюллер.

Змін очікують, як зазначив міністр Данії не лише країни що розвиваються, але і Сполучені Штати.

«Очевидно, що США є в трудній позиції. Відомо, що Сполучені Штати - як також і сам президент - визнають потребу відносно швидких дій, але внутрішня політична ситуація ускладнює справу. Втім я гадаю, що Сполучені Штати продемонструють своє лідерство у цьому процесі», - додав Пер Стіг Мюллер.

Сенат США все ще повинен схвалити законопроект про зменшення викидів вуглецю на 20% впродовж десятиліття. Якщо цей документ не буде схвалений до грудня - це буде сигнал про неготовність Вашингтону до змін. Втім спеціальний представник США з питань кліматичних змін Тод Стерн каже, що наявність такого законопроекту вже вказує на зобов’язання взяті на себе Америкою.

«Цифри в законопроекті Сенату, як і в законопроекті Палати Представників - це значущі для Сполучених Штатів цифри, що вказують на зміни, дійсно сейсмічні зрушення в американській економіці».

Такі країни на шляху розвитку, як Китай та Індія, не представили чітких планів щодо зменшення своїх викидів, хоч вказують на такі наміри. Тод Стерн каже, що ці країни мають право на власні дії, але що ці дії будуть надзвичайно важливого значення.

«Погляд Сполучених Штатів щодо цього такий: країни можуть застосувати власний підхід до того що потрібно зробити, але вони повинні підтримувати те що робиться і тут не може бути ніякої двозначності. Втім може трапитись, що розвинуті країни підтримуватимуть те що вони роблять; а країни на шляху розвитку казатимуть, що ми вас ознайомимо з своїми діями, але ми не можемо їх підтримувати на ділі. Отже над цей пункт потрібно ще доопрацювати».

До конференції із кліматичних змін у Копенгагені залишилось несповна 50 днів, але для підписання там прийнятної для усіх домовленості потрібно ще опрацювати багато деталей.

Всі новини дня

Зеленський прокоментував повідомлення про можливу зустріч з Байденом у Польщі

Президенти України Володимир Зеленський та Австрії Александер Ван дер Беллен, Київ, 1 лютого 2023. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про його можливу зустріч з президентом США Джо Байденом наприкінці лютого під час його візиту до Польщі.

"Що стосується президента США – ми інколи зустрічаємося з ним. Мене не запрошували в Польщу", – сказав він під час брифінгу з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом, повідомляє Радіо Свобода.

Польські видання припускали, що зустріч Байдена, Зеленського та Анджея Дуди може відбутися у Варшаві чи Жешуві.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Як Голос Америки писав раніше, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде.

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю цю інформацію не підтвердив.

«Давно пора». Західні експерти про антикорупційні кроки Зеленського

Західні ЗМІ звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського.

Західні експерти з надією відгукнулися на антикорупційні кроки президента України Володимира Зеленського, який заявив у вівторок увечері, що планує додаткові зміни в своєму уряді перед зустріччю до з представниками Європейського Союзу в п’ятницю.

Західні видання повідомили, що в Україні «розпочалася нова хвиля антикорупційних рейдів проти високопосадовців». Зокрема у репортажі американського телеканалу CNN звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського, а також «у рамках очевидної чистки» – у колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також за підозрою в корупції було звільнено керівництво митної служби України і за результатами розслідувань повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

Генеральний прокурор України Андрій Костін у середу заявив, що «корупція під час війни – це мародерство». Він зазначив, що чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони було повідомлено про підозру. «Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – додав Костін на своїй сторінці у фейсбуці.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що це - «добрі новини».

«Україна починає справді серйозно боротися з корупцією», – твітує експерт, який стежить за Україною впродовж багатьох десятиліть.

Інший відомий економіст, який має багатолітній досвід у регіоні Східної Європи, Тімоті Еш каже, що обшук у будинку Коломойського свідчить про те, що« Зеленський серйозно взявся за боротьбу з корупцією» напередодні зустрічі з керівництвом ЄС.

«Давно пора, - твітує експерт. – Я вважаю, що він хоче надіслати потужний сигнал для просування швидкого вступу до ЄС».

Як заявив Зеленський, він планує кадрові зміни в уряді та «нові реформи», які мають змінити «соціальну, правову та політичну реальність» з метою наближення України до членства у Європейському Союзі. Після подачі заявки на вступ до ЄС через кілька днів після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, Київ почав переговори, які мають змінити українську правову, політичну та економічну систему та подолати корупцію.

У червні ЄС офіційно надав Україні статус кандидата на членство. На думку оглядачів, процес приєднання може тривати багато років, але Київ може пришвидшити його, якщо почне активніше боротися з корупцією.

Оглядачі зауважують, що це вже друга хвиля звільнень чиновників після того, як минулого тижня було звільнено низку урядовців, включно зі заступником міністра оборони. Тоді уряд не надав жодних причин для цих кроків, які стали найбільшою кадровою зміною з моменту вторгнення, але оглядачі зауважили, що вони відбулися після публікацій журналістських розслідувань про закупівлі продовольства за завищеними цінами. Міністр оборони Олексій Резніков назвав звинувачення «абсолютною нісенітницею» і продуктом «викривленої інформації».

Професор Школи публічної політики Університету Гарріса Чикаго Костянтин Сонін вважає, що «звільнення ряду високопоставлених чиновників із закупівель, підозрюваних у корупції, є сміливим і важливим кроком».

Він звертає увагу на те, що не було жодних нарікань на Україну з приводу можливих зловживань великою міжнародною допомогою, яку Київ отримує з початку широкомасштабної агресії.

Як повідомляв «Голос Америки», у понеділок Міністерство фінансів США заявило, що не бачить жодних ознак того, що українці могли зловживати американськими коштами.

«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні, - заявила речниця Міністерства фінансів США Меган Аппер у коментарі для агентства Reuters. Вона додала, що США вітають зусилля української влади, щоб гарантувати, «щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».

Також для забезпечення прозорості та звітності щодо наданої допомоги, в Україні працюють спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte, які мають наглядати за тим, щоб американська допомога виокристовувалася за призначенням. Про це минулого тижня під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США повідомила заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд.

Американська громадська радіостанція NPR нагадує, що Україна, яка після розвалу Радянського Союзу з його командною економікою потрапила в умови «дикого Заходу», вже раніше робила спроби боротися з корупцією, але не завжди вони були вдалими.

Економіст Костянтин Сонін також зауважує, що нинішніх кроків України може бути недостаньо через українську репутацію, яка була «заплямована корупцією минулих урядів» і може відіграти велику негативну роль для підтримки України у світі.

«Звільнення є ще одним сигналом того, що Зеленський дуже серйозно ставиться до репутації української влади. Щоб зберегти громадську підтримку в усьому світі, що має вирішальне значення для військової та гуманітарної допомоги, уряд не повинен терпіти корупцію», – каже Сонін.

Чиказький економіст родом з Росії нагадує, що Зеленський прийшов на посаду президента з антикорупційним мандатом і «війна дала йому шанс зробити ще більше». І тут він бачить «величезний контраст з Росією».

«Путінські генерали та їхні заступники казково збагатилися на державній службі. Можливо, російська армія не воювала б так погано, якби не була настільки корумпованою. Але тоді вони б не пішли воювати, якби не були», – твітує Сонін.


Оглядачі кажуть, що Зеленський посилає сигнал союзникам, що він не терпітиме марнотратства та шахрайства у своєму уряді. Як зауважує газета New York Times, це особливо важливо зараз, тому, що український президент попросить про додаткову військову допомогу, яка обчислюється мільярдами доларів.

Перед голосуванням бюджету США на 2023 рік, у якому закладено допомогу Україні на суму понад 45 мільярдів доларів, законодавці-республіканці заявили, що вимагатимуть перевірки фінансової допомоги та озброєння, наданого під час війни. Деякі з них стверджують, що Україна отримала і має отримати від США майже 100 мільярдів доларів і надання допомоги в майбутньому має бути обмеженим.

Згідно з даними Transparency International, міжнародної організації, що визначає сприйняття корупції у світі, оцінка України покращилася до 33 з 30 (зі 100 пунктів), що свідчить про збільшення прозорості в державному секторі.

Брифінг Голосу Америки. Корупція в Україні у 2022 – як змінилось її сприйняття
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

США ввели санкції проти підставних компаній, що допомагали оборонному комплексу Росії обходити обмеження

Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження щодо осіб та компаній, пов'язаних із Кремлем. У санкційний список потрапили 22 фізичних та юридичних осіб у кількох країнах, пов’язаних із мережею, що допомагала Росії обходити запроваджені раніше санкції та підтримувала її оборонний комплекс. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

"Відчайдушні спроби Росії використати підставні компанії, щоб обійти санкції США, доводять, що обмеження зробили відновлення постачання військової машини Путіна значно складнішим і дорожчим для російського військово-промислового комплексу", - заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо.

Запроваджені обмеження зокрема спрямовані проти російської мережі, яку очолює торговець зброєю з Росії та Кіпру Ігор Зіменков. За даними Міністерства фінансів США, учасники "мережі Зіменкова" брали участь у проектах, пов'язаних із російським оборонним комплексом, зокрема постачанням високотехнологічних пристроїв Росії після початку її повномасштабної війни проти України.

Окремі учасники "мережі Зіменкова" також підтримували підсанкційні державні російські оборонні підприємства "Рособоронекспорт" і державну корпорацію "Ростех", які є ключовими для російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков разом із сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що були під санкціями США, а також брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів в інші країни.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував білоруський військово-промисловий комплекс, та сприяв торгівлі підсанкційного білоруського оборонного підприємства «Белспецзнештехніка» у Латинській Америці.

У Мінфіні США заявляють, що "мережа Зіменкова" використовувала підставні компанії для переміщення грошей всередині мережі, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд.

"Усе майно та частки у власності зазначених осіб, що розташоване у Сполучених Штатах, у володінні чи під контролем осіб США, заблоковане. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками одній чи кільком заблокованим особам," - повідомили в Міністерстві фінансів США. Також учасникам мережі та пов'язаним із нею особам і компаніям заборонено проводити будь-які фінансові транзакції на території США.

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:31 0:00

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Послухайте, як це було.

Росія порушує договір про контроль над ядерними озброєннями - Держдеп

Міжконтинентальна балістична ракета «Ярс» під час російських ядерних навчань з пускового майданчика в Плесецьку у Росії. Зображення з відео, опублікованого Міністерством оборони Росії у жовтні 2022 року. Russian Defense Ministry Press Service via AP

Росія порушує ключову угоду зі США про контроль над ядерним озброєнням. Таку заяву речника Держдепартаменту опублікували низка західних видань.

"Відмова Росії сприяти інспекційній діяльності заважає Сполученим Штатам здійснювати важливі права за договором і ставить під загрозу життєздатність американсько-російського контролю над ядерним озброєнням", - повідомив речник Держдепу у коментарі для медіа.

"Росія також не виконала зобов'язання за договором щодо скликання засідання двосторонньої консультативної комісії відповідно до встановленого договором терміну", - додав речник. Така зустріч мала відбутися в Єгипті наприкінці листопада, але була раптово скасована.

Російська сторона заявила, що "США подають мало натяків для діалогу з Росією" за цим договором. "Ми вважаємо продовження дії цього договору дуже важливим", - сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков і заявив, "що це США, здійснюючи фронтальне стримування Москви, порушують преамбулу договору, де йдеться про неподільність безпеки".

Як інформує видання The Hill, висновок Держдепартаменту є першим випадком, коли Вашингтон звинуватив Москву в порушенні угоди. Натомість "ніщо не заважає російським інспекторам їздити до Сполучених Штатів і проводити інспекції", – цитує видання речника Держдепу.

Reuters зазначає, що угода є "останнім основним стовпом контролю над ядерними озброєннями між двома країнами після Холодної війни". Натомість Москва відмовляє у доступі для здійснення інспекції на своїй території.

Договір набув чинності у 2011 році й був продовжений у 2021 році ще на п'ять років. Він обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які Сполучені Штати та Росія можуть розгорнути, а також розгортання наземних і підводних ракет та бомбардувальників для їхньої доставки.

США та Росія сумарно володіють близько 90% ядерних боєголовок у світі. Відповідно до угоди, обом країнам дозволено проводити інспекції озброєнь один одного, але через пандемію ковіду інспекції були призупинені з 2020 року. Відносини Вашингтона з Москвою є найгіршими за десятиліття через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, - нагадує Reuters.

Як повідомляв Голос Америки, президент РФ Володимир Путін у грудні 2022 року заявив, що ризик ядерної війни зростає, але "Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї".

У вересні у зверненні до учасників 77-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй президент США Джо Байден заявив, що Путін озвучив прямі ядерні погрози Європі із відкритим зневажанням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, й звинуватив Кремль у грубому порушенні Статуту ООН через війну в Україні й фейкові "референдуми" для анексії українських земель.

Тоді американський глава закликав світ зробити все, щоб відвернути загрозу ядерної війни: "Ядерну війну неможливо виграти, і її ніколи не можна починати".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG