Спеціальні потреби

Експерти про перші кроки новообраного президента


Чекали, що це буде Кучма-light, а отримали Кучму-hard. Так жартують українські журналісти, коментуючи перші заяви та кроки нового президента Віктора Януковича. За короткий час, що минув від перемоги на виборах до дня інавгурації, новообраний гарант подав цілу низку промовистих сигналів. Вони не залишають сумніву: гряде різкий, на 180 градусів, розворот у зовнішній політиці України. Янукович не виключає пролонгації базування Чорноморського флоту в Криму, Янукович не проти віддати українську ГТС у консорціум, Янукович хоче записати в закон позаблоковий статус країни. Перше звернення до народу він виголошує недержавною мовою, а благословення на президентство просить у церковного ієрарха з-за кордону.

В Україні заговорили про те, що дії нового президента межують зі зрадою національних інтересів, несуть загрозу суверенітету. Наскільки обґрунтовані побоювання? І чи можна з перших кроків президента-новачка судити, якою буде вся його наступна політика? Про це у день інавгурації Віктора Януковича «Голос Америки» запитав українських експертів.

Олексій Гарань: «Якщо так триватиме далі, на кожну дію буде контр-дія»
<!-- IMAGE -->

«Деякі кроки новообраного глави держави справді не назвеш розумними та продуманими – бодай тому, що вони ослаблюють його власні позиції. Взяти хоча б запрошення до Києва патріарха Московського Кирила, аби він у Лаврі благословив Януковича. Це просто ляпас половині країни, причому, як то кажуть, «на рівному місці». Адже ніщо не заважало Януковичу, коли вже в нього є така потреба, провести молебень після офіційної інавгурації, – до речі, саме так роблять російські президенти. Тобто це було абсолютно зайве.

Не можуть не насторожувати і всі ті заяви, які лунали – і про Севастополь, і про консорціум, і явно неконституційне рішення, прийняте й проголосоване Партією регіонів, про перенесення місцевих виборів. До цього можна додати ще сьогоднішнє призначення Сергія Льовочкіна главою адміністрації президента, що свідчить про посилення позицій одіозної «РосУкрЕнерго»…

Є також і деякі позитивні сигнали. Перший візит все-таки буде до Брюсселя. Але це те, що помітять експерти, помітять дипломати. А для більшості українських громадян перший візит до Брюсселя може пройти не поміченим особливо. А ось ці заяви і дії, які стосувалися церкви, флоту, кадрових призначень – це те, що дуже впливатиме на громадську думку. Парадокс полягає ще й у тому, що насправді це послабило переговорні позиції Януковича, у тому числі в коаліційному процесі – тому що це відштовхнуло частину «Нашої України».

Загалом же, на мою думку, проблема Партії регіонів полягає у тому, що вони хочуть все і одразу. Ось такий от реваншизм. Це те, що фактично привело їх до поразки в 2007-му році. Тому цілком можливо, якщо так триватиме і далі, то на кожну дію виникатиме контр-дія».

Володимир Горбач: «Сьогодні перший день «багатовекторності»
<!-- IMAGE -->

«Я би розцінював перші кроки та заяви Януковича як свідчення його некомпетентності. Поки що він не є компетентним як президент України, зокрема у сфері національної безпеки і оборони та зовнішньої політики. Оскільки всі ці заяви взаємно суперечать одна одній, не стикуються, – то в них, власне, простежується єдина логіка: сподобатись якомога більшій кількості як власних виборців, так і зовнішньополітичних візаві. Я головно маю на увазі керівників Російської Федерації. Я навіть більше сказав би: Янукович хоче сподобатись російському виборцю. В цьому сенсі він до певної міри наслідує Лукашенка, який також вів свою зовнішню політику, націлюючи її саме на виборця Російської Федерації, і в такий спосіб намагався впливати на російську політику щодо Білорусі. Його спіткала в цій справі серйозна невдача. Думаю, якщо Віктор Федорович піде таким же шляхом, як Лукашенко, він отримає нічим не кращий результат.

З іншого боку, відбувається зовнішньополітична конкуренція за лояльність Януковича – чи то до Москви, чи то до Брюсселя, чи то до Вашингтона. І тому сьогоднішній інавгураційний день вийшов такий, так би мовити, «багатовекторний». Сьогодні перший день «багатовекторності» нової зовнішньої політики України. І це насправді спантеличує всіх оглядачів і здатне спантеличити всіх потенційних зовнішньополітичних партнерів. Я думаю, що з часом Віктор Федорович все-таки вгамується і доручить зовнішню політику професіоналам – зокрема, міністрові закордонних справ, який і відповідатиме за цей напрям роботи».

Олександр Палій: «Про те, куди піде Україна, дізнаємося з кадрових призначень»
<!-- IMAGE -->

«Заяви Януковича, які пролунали напередодні інавгурації і під час вступу на посаду, звичайно ж, мало кореспондуються з національними інтересами України. Зокрема – закріплення позаблокового статусу. Слід сказати, що таке законодавче закріплення схоже на одностороннє накладання якихось обмежень на зовнішню політику. Тобто держава сама на себе накладає обмеження і при цьому ніхто цій державі ніякої безпеки не гарантує. Зрозуміло, що це обмеження безпеки, зрозуміло, що це обмеження для зовнішньополітичного маневру України. І я думаю, що будь-яка людина, яка розуміється на зовнішній політиці, не може цього не усвідомлювати.

Крім того, була заява на тему газотранспортного консорціуму. Мушу нагадати, що зараз Росія перенесла, на три роки відклала освоєння Штокманського газового родовища, і таким чином, газу для «Північного потоку» може вже й не бути. Що це означає – що «Північний» і «Південний» потоки, вартість транзиту якими у півтора раза більша, ніж територією України, фактично уже не потрібні. І тому під погрозами віддавати українську газотранспортну систему Росії в консорціум означало б піддатися отим залякуванням, «повестися» на психологічні та піар-операції, а не на справжню загрозу втрати Україною транзиту. Тобто мені здається, що ці проекти використовуються просто для морального тиску, і тут головне не схибити і втриматися на ногах. Водночас Віктор Янукович поки що не демонструє, що він готовий адекватно зрозуміти цю ситуацію з точки зору її відповідності національним інтересам.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG