Спеціальні потреби

Доля шкіл періоду сегрегації - у руках колишніх учнів





Протягом багатьох десятиліть школи в південній частині Сполучених Штатів були поділені на расовій основі. Хоч Верховний суд США у 1954 році постановив, що расова сегрегація в школах є порушенням Конституції, багато штатів оспорювали це рішення, і воно повністю ввійшло в силу щойно через декілька років.

В сільських районах американського Півдня будівлі, які колись служили приміщенням для афроамериканських шкіл, десятиліттями стоять опустілі. Одначе, тепер колишні учні цих шкіл намагаються зберегти їх як історичні пам’ятки.

Будинок однієї такої школи вдалось врятувати завдяки зусиллям, в першу чергу, Вільберта Діна. Він каже, що будівля, в якій він підлітком навчався протягом трьох років, стала звалищем, куди звозили сміття. Там він мав можливість закінчити середню школу. Згодом він здобув ступінь магістра управління бізнесом.

Гарві Шелтон розповідає, що ця школа відкрила йому шлях до захисту докторської дисертації:

«Якби цієї школи не було я мабуть все одно ходив би до середньої школи, а можливо і до університету. Але це було б набагато важче. Ця школа надихнула мене. Мене тут переконали, що я можу досягти всього чого забажаю».

Школа імені Бакінґгема, - одна з понад 5 тисяч шкіл заснованих на гроші Джуліюса Розенвальда, спів-власника однієї з найбільших в Америці мереж роздрібної торгівлі.

Представник Національного Фонду збереження історичних пам’яток Дейвид Браун розповідає:

«Школи почали будувати приблизно у 1912 році, у час коли на сільському півдні країни не було навчальних закладів для чорношкірих».

Свого часу будинки шкіл Розенвальда відповідали найкращим архітектурним стандартам. Однак, у середині двадцятого сторіччя, коли почалась інтеграція шкіл для чорношкірих зі звичайними школами, ці будинки, каже Браун, обезлюдніли;

«До нас почали зверталися випускники цих шкіл і місцеві громади, кажучи, що вони усвідомлюють важливість шкіл Розенвальда і прагнуть зберегти їх. Вони попросили нашої допомоги».

Це було приблизно десять років тому. З того часу відновлено сім таких шкільних будинків. Школу Бакінґгема перебудують на громадський центр у парку площею у чотири гектари.

План подобається колишньому учню Вільберту Діну:

«Місце, на якому нас прагнули розділити, ми можемо використати аби об’єднати місцевих мешканців, зробити Бакінґгем центром, який поліпшить якість життя».

Саме це вже робить будинок колишньої школи Скребл у штаті Вірджинія. Це була одна з перших відремонтованих шкіл Розенвальда. Її відновлення ініціював випускник школи Френклин Ворнер, який працював бюджетним аналітиком у Білому домі. Після його смерті, справу відбудову школи перебрала на себе його вдова, Дороті:

«Ми не знали, що робити з будинком після його ремонту. Одного дня я відвідала дім пристарілих, де люди похилого віку проводили вільний час у дуже маленькій кімнатці. Того вечора ми мали нараду, і я запропонувала надати школу у розпорядження літніх людей, які тепер проводять тут дозвілля».

Тож будинок школи знову служить громаді. Тут, однак, не забувають про історію, з якою можуть ознайомитися відвідувачі.



Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG