Спеціальні потреби

Допомога безпритульним дiтям Днiпропетровська - 2004-04-02


У Дніпропетровську єврейська дитяча організація спільно з соціальними службами міськвиконкому опікується безпритульними українськими дітьми.

Щовівторка і четверга у Дніпропетровську можна побачити невеликі групи дітей, котрі чекають приїзду білого автобуса, на якому написано «Bus For Life» – «Автобус для життя». У цьому автобусі дітей, які не мають сімейної опіки і живуть на вулиці, годують, соціальні працівники міськвиконкому проводять з ними довірчі бесіди, переконують у необхідності змінити спосіб життя, піти з вулиці, перестати пиячити, красти, нюхати клей і вживати наркотики. Діти, котрі опинилися на вулиці з різних причин – пияцтва чи наркоманії батьків, сироти, котрі не мають рідних, ті, хто має домівку і родину, але живуть у злиднях, отримують у автобусі їжу, гарячу каву, одяг, добре слово і добру пораду. Багато дітей вулиці завдяки цій допомозі добровільно пішли до дитячих будинків, інтернатів, притулків, повернулися до своїх домівок. За неповні два роки роки благодійної акції, яку спільно проводять дитяча єврейська організацiя «Цивос Гашем» і управління міськвиконкому у справах неповнолітніх, безпритульних дітей у місті поменшало. Акція фінансується єврейським благодійним фондом.

Віктор, 19 років, безробітний, на вулиці з 12-річного віку, підробляє вантажником на базарі, ночує у під’їздах будинків, на вулиці, на вокзалі, до автобусу приходить підхарчуватися, поспілкуватися з психологами і соціальними працівниками, говорить про майбутнє дітей вулиці: «Два виходи –якщо людина вчасно отямилася, вона стане нормальною людиною, а якщо своєчасно не отямилася, з вулиці один вихід – тюрма. Більше жодного виходу немає, якщо людина не отямилася. І одиниці можуть з вулиці стати нормальними людьми. Здебільшого стають злодіями, наркоманами, дівчата йдуть з дому – стають повіями…»

Наталя Стажило, психолог дніпропетровського Центру соціальної реабілітації для неповнолітніх: «Багато дітей розуміють, що треба йти у притулок, йдуть у притулок. В основному тут старші діти, які повинні вже працювати. Не працюють, тому що дуже важко їм, мабуть, влаштуватись на роботу. По перше, ми їм допомагаємо зробити документи, цим дітям, допомагаємо їх влаштуватися у притулки, повернути до інтернатів. Тобто, ми не просто їх годуємо, а намагаємося цих дітей влаштувати. Хочу сказати, що у порівнянні з минулим роком дітей (на вулиці) стало менше. Ми вже усіх їх знаємо, усіх пам’ятаємо, знаємо, хто з якого інтернату, хто з якої школи. Нам вони розповідають усе, вони не бояться. Ми уже знаємо їх усіх, як рідних».

Керівник організації Цивос Гашем в Україні, рабин Йоссі Глік, котрий, приїхавши з Австралії, десять років проживає у Дніпропетровську: «Півтора роки тому керівники єврейської всесвітньої дитячої організації «Цивос Гашем» усвідомили велику проблему з вуличними дітьми в Україні і вирішили дещо зробити для її залагодження. В Україні є багато сиротинців, ситуація у яких за останні роки значно покращала. Проте ті діти або не знають про покращення умов у дитячих будинках, або не йдуть туди, бо звикли до життя на вулиці. Тому єврейська громада «Ґрейт Нек» з Нью-Йорка передала нам чудовий автобус, придбаний за кошти єврейського дитячого фонду імені Джозефа Паппа. Цей автобус їздить вулицями, діти приходять до нього, отримують їжу, з ними розмовляють працівники міських соціальних служб. Після того, як ми побачили великий успіх цієї програми у Дніпропетровську, ми маємо надію, що зможемо розповсюдити це на інші міста України».

Відтак, спільна благодійна акція організації «Цивос Гашем» і міських соціальних служб, фінансована єврейським благодійним фондом, суттю якої є підтримка знедолених дітей і основане на довірі спілкування з ними, сприяє оздоровленню соціальної ситуації у місті і поверненню вуличних дітей до нормального трибу життя.

XS
SM
MD
LG