Спеціальні потреби

Актуально

Україна i генсек ООН вiдзначили 18-ту рiчницю Чорнобиля - 2004-04-26

Україна вчора відзначала вісімнадцяту річницю Чорнобиля. Вибух атомного реактора на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, що спричинив тисячні людські жертви та радіоактивне забруднення величезних територій, став найбільшою техногенною катастрофою в історії людства.

Відзначення некруглої вісімнадцятої річниці не було позначене масовими заходами, однак траурні мітинги відбулися по всій Україні. Їх розпочав мітинг-реквієм у Чорнобилі. У Києві квіти до пам`ятника “Воїнам Чорнобиля” поклав Президент України Леонід Кучма. Глава уряду Віктор Янукович взяв участь в урочистому відкритті онкологічного центру, а в Міністерстві з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вчора вшанували ліквідаторів.

Про рiчницю згадав також генеральний секретар Органiзацiї Об`єднаних Нацiй Кофi Аннан. У спецiально виданiй заявi вiн сказав, що вiсiмнадцять рокiв тому свiт зазнав найгiршої у своїй iсторiї ядерної аварiї. Тисячi людей втратили свої домiвки та засоби для iснування, а також були травмованi катастрофою, серйознiсть якої їм було важко збагнути i перед наслiдками якої для них не було жодного захисту. Аннан також пiдтвердив, що Об`єднанi Нацiї подбають, щоб про потреби людей в уражених катастрофою регiонах, зокрема в Українi, Бiлорусi та Росiї, не забували. Вiн у зв`язку з цим закликав мiжнародне спiвтовариство надавати моральну i фiнансову пiдтримку тим, якi ще десятилiттями вiдчуватимуть наслiдки аварiї.

Чорнобильську АЕС було закрито 15 грудня 2000 року. Сьогодні спроектовано новий саркофаг для переведення укриття в екологічно безпечний об`єкт. Очікується, що будівництво саркофага розпочнеться у 2006 році.

Всі новини дня

Канада збільшить зовнішню допомогу задля зміцнення продовольчої безпеки, через війну Росії проти України

Міністр міжнародного розвитку Харджит Саджан під час конференції щодо продовольчої безпеки в Берліні, Німеччина. Фото зроблене 24 червня 2022 року. Фото Reuters/John MacDougall

Канада збільшить свій щорічний бюджет зовнішньої допомоги, який наразі складає близько 6 мільярдів доларів, щоб подолати виклики спричинені міжнародною продовольчою кризою, яку загострила війна Росії проти України. Про це у четвер заявив міністр міжнародного розвитку Харджит Саджан. Ці гроші будуть спрямовані на допомогу найбільш постраждалим країнам Африки та Близького Сходу.

«Криза в Україні створює шокові хвилі, коли йдеться про канали постачання і особливо – про продовольчу безпеку, вона впливає на найбільш уразливі верстви населення в найважчий час», – заявив Харджит Саджан.

Міністр міжнародного розвитку Канади не уточнює нову цифру зовнішньої допомоги, але за інформацією Канадської платформи міжнародного розвитку, минулого року бюджет зовнішньої допомоги країни зріс на 27% до приблизно 6,6 мільярда доларів.

«Ми збільшили підтримку регіону Близького Сходу у питання продовольства», - заявив міністр міжнародного розвитку Канади. Він назвав дзеркальні угоди, які представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною, що спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, позитивним кроком, але зауважив, що кількох поставок недостатньо для послаблення кризи.

Нагадаємо, що Збройні сили Канади надсилають до Великобританії 225 військовослужбовців, більшість з яких працюватимуть інструкторами спільно з британськими військовими задля навчання українських Збройних сил.

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Безпекова конференція в Копенгагені та європейські візи для росіян

Парламент Латвії назвав Росію «державою-спонсором тероризму»

Акція з вимогою визнати Росію державою-спонсором тероризму в Києві

Парламент Латвії назвав насильство Росії проти цивільного населення в Україні тероризмом, а Росію «державою-спонсором тероризму». Відповідну заяву Сейм ухвалив у четвер. Також парламент Латвії закликав західних союзників запровадити ширші санкції проти Москви, щоб покласти край війні, зокрема, Сейм закликав країни ЄС негайно призупинити видачу туристичних і в'їзних віз громадянам Росії та Білорусі.

«Росія протягом багатьох років підтримувала та фінансувала терористичні режими та організації різними способами – прямо та опосередковано – як найбільший постачальник зброї для режиму Асада в Сирії та як виконавець, наприклад, отруєння сім’ї Скрипалів або збиття рейсу MH17», – мовиться у заяві Сейму.

Як наголосив Ріхардс Кольс, голова Комітету зі закордонних справ Сейму Латвії, «зараз Росія застосувала таку ж безжальну, аморальну та незаконну тактику в Україні», використовуючи неточну та міжнародно заборонену зброю, намірено влучає по цивільних особах та громадських місць із «непропорційною жорстокістю».

«Щоб досягти цілей своєї незаконної, агресивної війни, Росія прагне залякати і деморалізувати український народ і збройні сили, паралізувати функціонування держави, щоб окупувати Україну, тобто Росія чинить це насильство для досягнення політичних цілей», – наголосив Ріхардс Кольс.

«Парламент Латвії проголосував за ухвалення заяви щодо цілеспрямованих військових атак Росії проти цивільних осіб і громадських місць в Україні, визнаючи насильство Росії проти цивільних осіб тероризмом, а Росію державою-спонсором тероризму», – написав Ріхардс Кольс у своєму Twitter.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив вдячність за постанову парламенту Латвії.

«Вдячний Сейму латвійського парламенту та всім його членам за визнання Росії державою-спонсором тероризму. Вчасний крок: Росія давно заслужила цей статус своїми діями в Україні та за її межами. Україна закликає інші держави та організації наслідувати її приклад», – написав міністр закордонних справ Латвії в Twitter.

10 травня Сейм Литви ухвалив резолюцію про визнання Росії державою, яка підтримує та здійснює тероризм.

У резолюції Сейм зазначив, що російські збройні сили та найманці скоїли масові воєнні злочини на території України, особливо у містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка та Гостомель. На думку литовського парламенту, «у їхніх діях вбачається мета повного чи часткового знищення української нації та її духу шляхом убивства цілих сімей, у тому числі дітей, а також викрадень, тортур, зґвалтувань та знущань над тілами вбитих та закатованих».

Як повідомляв «Голос Америки», 28-го липня в Палаті представників Конгресу США було представлено законопроект, підтриманий представниками обох провідних партій США, під назвою "Росія є державою-спонсором тероризму".

Законопроект закликає Конгрес визнати Росію державою-спонсоркою тероризму через її вторгнення та напад на Україну, йдеться в поясненні до документа.

Напередодні, 27-го липня Сенат Сполучених Штатів одностайно підтримав резолюцію, яка закликає держсекретаря Ентоні Блінкена визнати Росії державою, яка спонсорує тероризм. Резолюція була внесена в Сенат 10-го травня 2022-го.

Канцлер Німеччини заявив про особисту відповідальність Путіна за війну в Україні

Олаф Шольц - канцлер Німеччини

Про це він говорив, відповідаючи на запитання щодо пропозиції припинити видачу віз Росії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час прес-конференції в Берліні заявив про особисту відповідальність президента Росії Володимира Путіна за війну в Україні. Він засудив воєнні злочини, за повідомленнями, скоєні Росією, але не відповів на запитання, чи несе російський президент відповідальність за них і чи він має бути притягнутий до суду, повідомляє агенція DPA.

На думку Шольца, відповідальність за початок воєнних дій в Україні лежить не на простих росіянах, а на керівництві країни. Про це він сказав, відповідаючи на запитання про можливість припинити видачу віз Росії. Якби санкції були спрямовані проти всіх, у тому числі невинних, то це послабило б їхню ефективність, сказав німецький політик. За словами Шольца, йому важко уявити повне припинення видачі віз. "Це війна Путіна", - додав він.

Євросоюз, як повідомив канцлер ФРН, має намір продовжити санкційний тиск на Росію, а Німеччина продовжить підтримувати Україну озброєннями та фінансами. "Ми підготували себе до того, що ця війна вплине на весь світ, звичайно, включно з Європою і нашою країною", — сказав він.

  • Євросоюз обговорюватиме пропозицію скасувати видачу віз громадянам Росії в рамках чергового пакету санкцій, повідомило напередодні МЗС Німеччини. Представник відомства зазначив, що вважає ухвалення заборони малоймовірним.
  • Раніше припинити видавати візи країни Заходу закликав президент України Володимир Зеленський. Крім того, кілька країн ЄС порушили питання можливості реалізації такого заходу в Шенгенській зоні.

McDonald’s почне відновлювати роботу в Україні у найближчі місяці

Закритий ресторан McDonald’s в Києві. Фото зроблене 25 лютого 2022 року. AP/Valentyn Ogirenko

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s почне відновлювати роботу в Україні у найближчі місяці. Про це повідомляє інформаційне агентство Associated Press.

В четвер, 11 серпня, в McDonald’s заявили, що почнуть поступово відкривати деякі ресторани в Києві та на заході України, на відносно далекій відстані від бойових дій. Серед західних компаній, які продовжують працювати в Києві є Nike, KFC та магазин одягу Mango.

«Ми багато спілкувалися з нашими співробітниками, які висловили велике бажання повернутися до роботи та побачити, як наші ресторани в Україні знову відкриються», — сказав старший віце-президент з міжнародних ринків McDonald’s Пол Помрой у зверненні до співробітників. «В останні місяці зміцнилась віра в те, що це підтримає невелике, але важливе відчуття нормального життя», - додає Помрой.

McDonald’s має 109 ресторанів по всій Україні, втім компанія не повідомляє, скільки саме із них відкриються. За інформацією компанії, в наступні кілька місяців в McDonald’s працюватимуть із постачальниками, займатимуться підготовкою відділень, поверненням співробітників і запровадженням безпекових процедур.

Нагадаємо, що в травні після більш ніж 30-річної присутності в Росії, в McDonald’s оголосили про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії. Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії. Мережі McDonald's в Росії належало більше 850 ресторанів, де працювали більше 62 000 людей. В компанії підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів. З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Дивіться також: Бізнес-омбудсмен Роман Ващук – про виклики для бізнесу та план відновлення України. Інтерв’ю

Як війна Росії проти України вплинула на єврейську громаду в Україні та Росії, і на політику Ізраїлю. Відео

Між Москвою та Єрусалимом зростає напруга через намагання Росії закрити Сохнут – організацію, яка допомагає євреям виїхати до Ізраїлю. Причини закриття російська сторона не називає, говорить лише про порушення законодавства.

Більше

XS
SM
MD
LG