Актуально
Лідери ЄС, правозахисники обурені 10-літнім вироком для білоруського нобелівського лауреата Біляцького
Лідери Європейського Союзу, політики та правозахисники висловлюють своє обурення засудженням білоруським судом лауреата Нобелівської премії миру та правозахисника Олеся Біляцького до 10 років ув’язнення. У п’ятницю суд у Білорусі визнав його та ще трьох членів правозахисної організації «Вясна» винними у фінансуванні протестів.
Європейський Союз назвав цей судовий процес «фальсифікацію» та «жорстокими репресіями», якими займається режим Олександра Лукашенка, який придушив протести проти порушень на президентських виборах у 2020 році та кинув за ґрати своїх опонентів або змусив їх покинути Білорусь.
Організація «Вясна», співзасновником якої є Біляцький, відіграла провідну роль у наданні юридичної та фінансової допомоги ув’язненим.
Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із зовнішньої політики, сказав, що «лауреат Нобелівської премії миру Олесь Біляцький та його колеги були засуджені за політично мотивованими звинуваченнями».
«Вони мають бути негайно звільнені разом з усіма незаконно затриманими незалежними голосами Білорусі», – написав Боррель у Twitter.
Разом з Біляцьким вирок отримали і його колеги – Валентин Стефанович, який отримав дев’ять років та Володимир Лабкович – сім років.
Дмитро Соловйов, четвертий з групи «Вясна», отримав вісім років, але не був присутній у суді.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок назвала суд над правозахисниками «фарсом».
«Мінський режим бореться з громадянським суспільством насильством і ув'язненням. Це така ж щоденна ганьба, як і підтримка Лукашенком війни (президента Росії Володимира) Путіна (в Україні)», – написала вона в Twitter.
60-річний Бяляцький був удостоєний Нобелівської премії в жовтні за свою роботу зі захисту прав людини та демократії в Білорусі, яку західні уряди називають «диктатурою».
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала у своїй заяві, що вона «приголомшена» засудженням лауреата Нобелівської премії миру та премії Сахарова, якою Олеся Біляцького нагородив Європейський парламент за правозахисну діяльність, до 10 років ув'язнення.
«Політично вмотивовані рішення щодо Біляцького та активістів руху «Вясна» – це наруга над правосуддям», – написала Мецола у Twitter.
«Я закликаю їх звільнити. Європарламент підтримує вільну Білорусь», – додала вона.
Очільниця американського агентства з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер заявила, що «репресивний режим Лукашенка продовжує намагатися змусити замовкнути тих, хто виступає за права людини та демократію».
«Біляцький і всі політичні в'язні мають бути звільнені», – написала Пауер у Twitter.
Українська правозахисниця, яка разом з Біляцьким отримала минулорічну Нобелівську премію миру, Олександра Матвійчук заявила, що «рішення суду є ганебним».
«Політичні мотиви цієї сфабрикованої справи очевидні. Чекаємо реакції міжнародної спільноти. Тим більше, що режим Лукашенка становить загрозу не лише власним громадянам, а й безпеці всього нашого регіону», – написала Матвійчук у Twitter.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка перебуває у вигнанні, заявила, що Біляцького та трьох інших активістів засудили несправедливо, назвавши вирок суду «жахливим».
«Винесення вироку сьогодні активістам «Вясна», захисникам прав людини включно з лауреатом Нобелівської премії миру Олесем Біляцьким – просто жахливе. Олесь присвятив своє життя боротьбі проти тиранії. Він справжній герой Білорусі, і його шануватимуть ще довго після того, як про диктатора забудуть», – написала вона в Twitter.
Група «Вясна» у своєму Twitter навела слова білоруської письменниці, лауреатки Нобелівської премії з літератури Світлани Алексієвич, яка сказала, що такі вироки «розчищають шлях до громадянської війни».
«Таке беззаконня, така відсутність будь-якого закону, будь-яких правил життя і суспільства. Це шлях до громадянської війни, і це найстрашніше», – цитують у Twitter слова Алексієвич представники групи «Вясна».
Керівниця Норвезького Нобелівського комітету Беріт Райс-Андерсен назвала засудження Біляцького політично мотивованою "трагедією".
«Справа, вирок проти нього, є трагедією для нього особисто. Але це також свідчить про те, що режим у Білорусі не терпить свободи слова та опозиції», – сказала вона в інтерв’ю в Осло.
Равіна Шамдасані, речниця Верховного комісара ООН з прав людини, повідомила на брифінгу в Женеві, що орган ООН стурбований судовим процесом і «відсутністю справедливого судового розгляду та доступу до незалежної судової системи в Білорусі».
Це, за її словами, поставило правозахисників під загрозу кримінального переслідування за їхню законну діяльність.
За даними ООН, станом на кінець 2022 року щонайменше 1446 осіб, у тому числі 10 дітей, перебували під вартою, проти них порушувалась або все ще порушується кримінальна справа.
Після оголошення про присудження Нобелівської премії миру, в інтерв’ю «Голосу Америки» у жовтні минулого року, біограф Біляцького, журналіст «Радіо Свобода» Валерій Калиновський сказав, що це третій в історій премії випадок, коли її лауреат перебуває в ув’язненні.
«У нього була можливість поїхати десь до Литви, і звідти керувати правозахисним рухом «Весна», який він створив і який очолював в умовах репресивного режиму (президента Білорусі Олександра) Лукашенка. Але він все-таки вирішив залишитися в Білорусі, незважаючи на загрозу потрапити під кримінальне переслідування», – сказав Калиновський.
Він наголосив, що за останнє десятиліття білоруський режим посилив репресії, намагаючись «зруйнувати всю правозахисну спільноту Білорусі, і тому числі і правозахисний центр «Вясна». І тепер вони можуть діяти лише з-за кордону.
Всі новини дня
Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео
1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.
- Голос Америки
МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.
Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.
«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.
«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.
Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.
США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.
“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.
Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.
МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.
- Екатеріне Маґалдадзе
- Голос Америки
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.
"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
- Голос Америки
МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.
Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.
«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.
Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ
Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.
Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»
Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.
У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».
Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше
Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.
«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.
Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.
Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.
За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.
За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.
Форум